Ухвала

від 24.06.2014 по справі 826/1602/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2014 р. м. Київ К/800/58106/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

при секретарі судового засідання Гончар Н.О.,

за участю представників позивача Коваленко А.В., відповідача Макаревича О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 у справі № 826/1602/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року Товариством до суду заявлений позов із вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції від 31.01.2013 № 0000572240, № 0000582240 та № 0000592240, якими позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток у розмірі 1 237 593,0 грн., з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 985 161,00 грн. та зменшено розмір задекларованої суми від'ємного значення з ПДВ у грудні 2010 року на 3 419,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2013 позовні вимоги задоволено.

Рішення суду першої інстанції вмотивоване тим, що відповідачем у порушення норм Податкового кодексу за наявності на те підстав (вилучення у позивача первинних документів під час обшуку) не було здійснено перенесення строків проведення перевірки та проведено таку перевірку лише із використанням інформації постанови слідчого у рамках кримінальної справи № 70-552 про призначення перевірки Товариства без дослідження первинної документації. Також суд першої інстанції зазначив, що судовим рішенням, яким було визнано нікчемним правочин одного з контрагентів позивача, не встановлено жодного факту, який би безпосередньо стосувався позивача, інших доказів або обґрунтувань на підтвердження нікчемності укладених позивачем угод, за наслідками яких позивачем було сформовано валові витрати та податковий кредит, відповідачем не було надано.

Апеляційний адміністративний суд постановою від 07.11.2013 судове рішення першої інстанції скасував та у позові Товариства відмовив з огляду на те, що позивачем не надано документів, які б свідчили по реальність виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентами. А наявність ряду порушених кримінальних справ відносно матеріально - відповідальних осіб (керівників) свідчить на користь того, що надані позивачем первинні документи, видані на його користь та підписані цими особами, є фіктивними.

Товариство, не погоджуючись з постановою апеляційного суду у цій справі, звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про перегляд у касаційному порядку і просить зазначену постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі, залишити без змін.

У поданих запереченнях на скаргу відповідач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, наведені у скарзі доводи та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.

Судами першої і апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що підставою для ухвалення оспорюваних позивачем податкових повідомлень - рішень стали підсумки проведеної державним податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ по фінансово - господарським операціям з рядом контрагентів за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, викладені у акті від 04.01.2013, про порушення позивачем вимог п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягало у формуванні Товариством податкового кредиту та валових витрат за нікчемними операціями.

Також з матеріалів справи та обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, вбачається, що зазначена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства була проведена згідно із пп. 78.1.11 ст. 78 Податкового кодексу України, наказу контролюючого органу від 20.12.2012 № 2126 про проведення такої перевірки на виконання постанови слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві за матеріалами кримінальної справи № 70-552 та направлення від 21.12.2012 № 2353.

Так, перевірка позивача проводилась у період дії Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає отримання постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що позапланова виїзна перевірка, за наслідками якої контролюючим органом було ухвалено оспорювані у цій справі податкові повідомлення - рішення, була проведена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві за матеріалами кримінальної справи № 70-552 відповідно до кримінально-процесуального закону, тому висновки, викладені за результатами такої перевірки у акті від 04.01.2013 можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

З огляду на зазначене, оспорювані податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем всупереч приписам п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим підлягають скасуванню.

Наведені обставини справи свідчать про помилковість висновків апеляційного суду щодо визнання податкових повідомлень - рішень Державної податкової служби про збільшення позивачеві грошового зобов'язання з податку на прибуток, ПДВ, санкцій за його несплату та про зменшення від'ємного значення з ПДВ, прийнятим відповідно до приписів чинного законодавства. Водночас помилковість мотивів суду першої інстанції про задоволення позову не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення у цій справі.

За викладених обставин касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Українські прогресивні технології" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2013 у справі № 826/1602/13-а скасувати та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.06.2013.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко