Рішення

від 26.06.2013 по справі 906/595/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "26" червня 2013 р. Справа № 906/595/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Войдевич Б.Й., довіреність 2016/8 від 01.08.2013р.;

Іванюк Е.А., довіреність № 1393/11-15 від 10.06.2013р;

від відповідача: не з'явився;

від ІІІ особи: не з'явився;

за участю прокурора - Чумаченко А.В., посвідчення №011382;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області (м.Житомир)

до Виробничого кооперативу "Кристал" (м.Коростишів)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Коростишівської міської ради (м.Коростишів)

про стягнення 51803,03грн.

Прокурор Коростишівського району в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Житомирській області звернувся з позовом до Виробничого кооперативу "Кристал" про стягнення 51803,03грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу у зв'язку із засміченням та забрудненням земельної ділянки по вул.Р.Люксембург, 91 у м.Коростишеві.

Ухвалою від 18.06.2013р. залучено Коростишівську міську раду до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог з підстав, зазначених в ухвалі (а.с.96-97).

Прокурор та представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Вимог ухвали суду щодо надання витребуваних документів не виконали, доказів поважності причин невиконання ухвали не навели.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвал господарського суду від 22.04.2013р., 13.05.2013р., 10.06.2013р., 18.06.2013р., в тому числі щодо надання письмового відзиву, не виконав, про причини неявки та ненадання суду витребуваних документів, суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про час та місце судового засідання (а.с.94). Раніше, представник відповідача, який був присутній в судовому засіданні 10.06.2013р. та 18.06.2013р. проти позову заперечував, пояснив, що ВК "Кристал" є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки з на момент проведення перевірки не являвся орендарем земельної ділянки, на якій здійснювалась діяльність, що спричинила шкоду державі, так як термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився задовго до встановлення факту забруднення.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду факсимільним зв'язком клопотанні за №743/23/02-17 від 26.06.2013р. просить відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що Коростишівська міська рада отримала копію позовної заяви по справі в день судового засідання (а.с.98).

Розглянувши клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи, суд відхилив його як таке, що подане за межами строку розгляду справи, імперативно визначеного ст.69 ГПК України; також судом враховано, що в судовому засіданні 18.06.2013р. суд, крім іншого, зобов'язав прокурора направити третій особі копію позовної заяви та додані до неї документи, тому прокурор мав можливість та час для надання наручно третій особі копії позовної заяви та ухвали суду, однак не вчинив ніяких дій, спрямованих на виконання вимог суду для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Заслухавши пояснення прокурора та представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 жовтня 2012р. Державною екологічною інспекцією у Житомирській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Виробничого кооперативу "Кристал", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.10.2012р. (а.с.14-15).

В акті перевірки, зокрема, зазначено, що ВК "Кристал" в особі директора Собка П.О. здійснено розміщення пилу від процесів оброблення каменю (шламу) на о р е н д о в а н і й ВК "Кристал" земельній ділянці без твердого покриття за адресою: м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91 на відстані 5,1м від залізничної колії, що призвело до засмічення земельної ділянки розміром 11,2м.Х3,7м. пилом від процесів оброблення каменю (шламом), товщина шару якого становить 0,12м., що є порушенням ст.ст.17, 32, 33 Закону України "Про відходи", ст.ст.40, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища, ст.ст.35, 46 Закону України "Про охорону земель", ст.ст.96, 211 Земельного кодексу України. Директор ВК "Кристал" відмовився від підписання даного акту.

Також складено акт обстеження засміченої земельної ділянки, яка знаходиться в м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91. Згідно даного акту площа засмічення становить 41,4 м.кв., об'єм відходів 4,97 м.куб. (а.с.16).

Для визначення якісного складу земельних ресурсів було відібрано проби ґрунтів, про що складено відповідний акт відбору проб ґрунтів від 25.10.2013р. за №12а-12 (а.с.103-104).

Згідно протоколу №12-12 від 02.11.2012р. вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів, виявлено перевищення вмісту заліза в порівнянні з фоновим показником на засміченій земельній ділянці площею 41,4 кв.м. та земельній ділянці, що розташована між засміченням та залізничною колією площею 57,1 кв.м. (а.с.21-22).

25.10.2012 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Житомирській області видано припис №243/2 (а.с.17), яким зобов'язано ВК "Кристал" негайно ліквідувати засмічення земельної ділянки площею 41,4 м.кв. за адресою: м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91, який залишено без виконання.

Працівниками Державної екологічної інспекції в Житомирській області на підставі акта перевірки відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства здійснено розрахунки розміру шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельної ділянки, який становить відповідно 11505,30грн. та 40297,73грн. (а.с.24-25; 28), всього на загальну суму 51803,03грн.

31.10.2012р. Державною екологічною інспекцією у Житомирській області відносно директора ВК "Кристал" Собка П.О. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення (а.с.18) за засмічення території пилом від процесів оброблення каменю (шламом), якою визнано винним вказану посадову особу у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.42 Закону України "Про відходи" і на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00грн. У графі постанови "Запропонувати добровільно відшкодувати заподіяну в результаті вчинення адміністративного правопорушення шкоду в сумі..." поставлено прочерк.

Протокол про адміністративне правопорушення в матеріали справи не надавався.

Штраф в сумі 1700,00грн. директором ВК "Кристал" не сплачено, постанову про накладення штрафу не оскаржено, однак в матеріалах справи містяться докази про неотримання вказаної постанови відповідачем (а.с.18 зв., 85-87), також відповідач відмовився від підписання та отримання акту перевірки (а.с.15).

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензії за №3077/2 та 3078/2 від 29.11.2012р. про відшкодування шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на загальну суму 51803,03грн. (а.с.23-29), проте останній залишив її без відповіді та задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача шкоди у розмірі 51803,03грн., в тому числі 11505,30грн. - розмір шкоди, заподіяної внаслідок забруднення земельної ділянки та 40297,73грн. - розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок засмічення земельної ділянки, прокурор послався на те, що змістом діяльності відповідача є оброблення природного каменю, а відходи - пил від процесів оброблення каменю (шлам) були результатом діяльності ВК "Кристал", який орендував земельну ділянку та утворив під час виробництва відходи (шлам), які не вивіз, чим спричинив засмічення орендованої земельної ділянки під час своєї господарської діяльності, порушивши вимоги ст.ст.17, 32, 33 Закону України "Про відходи".

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом цієї статті Кодексу, завдана шкода відшкодовується у повному обсязі.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію у Житомирській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.12.11р. №136, державна екологічна інспекція в області здійснює державний нагляд (контроль), зокрема, за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань;

Згідно ч.10 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007р. посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь - яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Окрім того, згідно ч.1 ст.8 цього Закону орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону. В свою чергу, згідно ст. 11 цього Закону суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний надавати зазначені зразки, пояснення тощо.

При вирішенні вищевказаної справи судом було встановлено наступне:

В період з 2006 року по 2011 рік, між Коростишівською міською радою та ВК "Кристал" існували відносини з приводу оренди землі.

Так, 30.01.2006 року між Коростишівською міською радою (орендодавець) та ВК "Кристал" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (а.с.10), відповідно до якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування на умовах оренди з правом викупу земельну ділянку несільськогосподарського призначення для розміщення складів та автостоянки за адресою: м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91.

Акт приймання-передачі об'єкта оренди, який є невід'ємною частиною договору, в матеріалах справи відсутній, на вимогу суду (а.с.56-57, 96-97) сторони та третя особа акту не надали.

Пунктом 8 договору сторони визначили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

В матеріалах справи відсутні докази, які свідчать, що орендар відповідно до вищевказаного пункту договору в установлені договором строки звертався б до орендодавця про намір продовжити його дію. Додаткова угода між сторонами також не укладалась.

Отже, строк дії договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року закінчився 30.01.2011р.

Судом встановлено, що перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ВК "Кристал" проведена в жовтні 2012 року, тобто майже через два роки після закінчення терміну дії Договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91.

Тобто на час проведення перевірки відповідач відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006р., укладеного між ВК "Кристал" та Коростишівською міською радою, строком дії до 30.01.2011р. вже не був землекористувачем.

Прокурор на підтвердження користування відповідачем спірною земельною ділянкою за адресою м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91, подав копію заяви ВК "Кристал" (датованої 23.10.2012р., тобто після закінчення права користування земельною ділянкою) до Коростишівської міської ради про поновлення договору оренди земельної ділянки за адресою: вул.Р.Люксембург, 91, в м.Коростишеві, та рішення Коростишівської міської ради від 22.11.2012р., яким поновлено на новий термін договір оренди земельної ділянки несільськогосподарського призначення, площею 0,1178га, що розташована по вул.Р.Люксембург, 91 в межах міста Коростишева для розміщення складів та автостоянки (а.с.59-60).

Однак доказів на підтвердження права оренди відповідача саме в період після закінчення строку дії договору та до моменту проведення перевірки суду не надано.

Слід зазначити, що механізм продовження договору оренди землі на новий строк чітко визначений статтею ст.33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка діяла на момент закінчення дії договору оренди земельної ділянки, а саме на момент закінчення строку договору оренди - 30.01.2011р.), положення якої свідчать, що нею не було передбачено автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки у разі відсутності заперечень з боку сторін, а визначено, що договір підлягає поновленню. Тобто, пролонгація договору оренди землі, що належать до державної чи комунальної власності, н е була автоматичним наслідком закінчення первісного договору оренди, продовження землекористування орендарем за відсутності заперечень орендодавця. Вказана норма права не передбачала зміну відповідного рішення (розпорядження) органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яке є підставою для надання в оренду земельної ділянки щодо встановлених в такому рішенні (розпорядженні) строків оренди. Відтак, якщо за законом такий договір підлягає поновленню, то таке поновлення має здійснюватись за волевиявленням сторін. Таке волевиявлення має бути оформлене відповідним р і ш е н н я м (розпорядженням) органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.

Відсутність рішення, незалежно від існування обов'язку його прийняття, означає відсутність юридичного факту, з яким закон пов'язує виникнення права оренди.

Прокурор та позивач не надали суду доказів прийняття органом місцевого самоврядування рішення, яким би ВК "Кристал" (станом на 25.10.2012р.) продовжено термін дії договору на право тимчасового користування земельною ділянкою, розташованою за адресою:м. Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91.

Рішення від 22.11.2012р. про поновлення Договору оренди земельної ділянки, що розташована в м.Коростишеві, вул.Р.Люксембург, 91 було прийнято Коростишівською міською радою після проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, доказів на підтвердження права оренди відповідача саме в період після закінчення строку дії Договору оренди землі від 30.01.2006р. та до моменту проведення перевірки прокурором та позивачем суду не надано.

Також, з метою повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, в тому числі для встановлення фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, на якій виявлено засмічення та забруднення, суд зобов'язував сторін та третю особу надати:

- додаткове письмове правове обґрунтування підстав позову, з урахуванням обставин, встановлених під час розгляду справи, а саме довести належними та допустимими доказами наявність вини відповідача, шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою;

- належні та допустимі докази на підтвердження фактичного користування відповідачем земельною ділянкою, на якій було виявлено засмічення, в період проведення позивачем перевірки;

- докази звернення орендаря не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору до Коростишівської міської ради з наміром продовжити його дію, у разі їх відсутності надати письмові пояснення з цього приводу;

- акти прийняття-передачі об'єкта оренди, у разі їх відсутності - письмові пояснення з цього приводу;

- докази сплати відповідачем орендної плати згідно договору оренди земельної ділянки від 13.01.2006р. після закінчення дії договору оренди, тобто після 30.01.2011р. та до моменту проведення перевірки.

Проте, сторони не надали жодного документа на підтвердження обставин, на які вони посилаються як на підставу позову, тому суд відповідно до приписів ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на час проведення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Виробничий кооператив "Кристал" відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 30.01.2005р. вже рік і десять місяців не був ні власником ні землекористувачем вищевказаної земельної ділянки.

Оскільки в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.10.2012р. не зазначено, в який саме період здійснено засмічення земельної ділянки, яке призвело до забруднення, неможливо встановити факт засмічення вказаної ділянки саме відповідачем у справі. Факт користування відповідачем земельною ділянкою, на якій було встановлено засмічення та забруднення, не підтверджено; також позивачем не надано доказів того, що відповідач самовільно користувався земельною ділянкою за адресою: м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 91.

Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення йдеться про виявлення на підприємстві ВК "Кристал" засмічення земельної ділянки пилом від процесів оброблення каменю, і визнано це порушенням ст.ст.17, 32, 33, 42 Закону України "Про відходи".

В абзаці 2 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Стаття 42 Закону України "Про відходи" містить перелік правопорушень у сфері поводження з відходами, за які передбачено дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.

Однак, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та відповідна постанова не містять посилань на конкретний пункт переліку, наведеного у ст.42 Закону України "Про відходи".

Суд також враховує, що постанова про накладення адміністративного стягнення не містить записів про наявність шкоди заподіяної розміщенням відходів на земельній ділянці, а у відповідній графі цього документу поставлено прочерк.

Крім того, відповідач заперечуючи проти позову, надав договір від 20.04.2012р. та видаткову накладну від 23.04.2012р., які свідчать що ВК "Кристал" (місцезнаходженням якого є м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 90-а) реалізовував свої відходи від обробки каменю (шламу) та від процесів обробки природного каменю (а.с.89-92). Вказані докази не спростовані позивачем.

Статтею 43 Закону України "Про відходи" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Суд прийшов до висновку, що являються недоведеними складові елементи цивільного правопорушення - неправомірність поведінки особи, вина завдавача шкоди та причинний зв'язок між протиправною поведінкою та таким розміром шкоди (збитків), що визначений за цим позовом.

Довід прокурора та позивача про те, що відповідальність за засмічення земельної ділянки повинен нести ВК "Кристал" не є переконливим, оскільки дія договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006р. на момент перевірки підприємства закінчилась, землекористувачем в період проведення перевірки була Коростишівська міська рада і відповідно до ст.96 Земельного кодексу України одним із обов'язків землекористувача є додержання вимог законодавства про охорону довкілля.

Виходячи із загального правила, встановленого ст.33 ГПК України, щодо необхідності доведення кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме відповідачем.

Посилання позивача на постанову про адміністративне правопорушення як на беззаперечний доказ вини відповідача у заподіянні шкоди та акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства суд оцінює критично, оскільки враховує, що обставини, встановлені у вказаних документах не відносяться до таких, що не потребують доказуванню в порядку ст.35 ГПК України; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили і лише всебічний, повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності може бути підставою для обґрунтованого висновку про доведеність чи недоведеність позову.

Крім того матеріали перевірки оформлені державними інспекторами з порушенням.

Виходячи із загального правила щодо необхідності доведення кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позивач повинен довести, що шкоду заподіяно саме відповідачем.

Однак, доводи позивача про те, що відповідальність за засмічення земельної ділянки повинен нести відповідач не підтверджується документально, оскільки дія договору оренди земельної ділянки на момент проведення перевірки дотримання ВК "Кристал" вимог природоохоронного законодавства закінчилась; вина саме відповідача у засміченні та забрудненні земельної ділянки не доведена.

Отже, позивач та прокурор не довели обставини, на які вони посилаються, також сторони не надали та не заявили в порядку ст.38 ГПК України про існування будь-яких інших документів та доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, тому відсутні правові підстави для відшкодування шкоди.

Крім того, ст.ст. 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. З урахуванням викладеного, збирання судом доказів в обґрунтування правомірності вимог сторони є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Суд вважає, що бездіяльність відповідача свідчить про небажання приймати участь у розгляді справи, про навмисне ухилення від виконання обов'язків покладених ухвалами від 22.04.2013р., 13.05.2013р., 10.06.2013р. та 18.06.2013р.

Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Господарський суд ухвалами від 22.04.2013р., 13.05.2013р., 10.06.2013р. та 18.06.2013р. суд попереджав сторони, що при ухиленні від виконання вимог суду до винної сторони можуть бути застосовані заходи, передбачені п.5 ч.1 ст.83 ГПК України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 22.04.2013р. та 18.06.2013р.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Виробничого кооперативу "Кристал" (м.Коростишів, вул.Р.Люксембург, 90-а, код 13554289)

в дохід Державного бюджету України 1700,00грн. штрафу за невиконання вимог суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)

3- ІІІ особі (рек. з повід.)