Рішення

від 26.01.2009 по справі 3/44-36/497

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/44-36/497

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/44-36/497

26.01.09

За позовом  Громадської організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»

До                     Київської міської ради

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого

                     органу Київської міської ради (Київської міської державної

                     адміністрації)  

Про                      визнання рішення від 25.10.2007р. № 1072/3905 недійсним

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача              Демченко Л.В. –по дов. № 50 від 23.12.2008р.

Від відповідача         не з'явився

Від третьої особи     Лазебний А.М. –по дов. № 042/1/4-6852 від 13.10.2008р.

У засіданні брали участь

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського cуду міста Києва передані вимоги Громадської організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»про визнання недійсним рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 25.10.2007р. № 1072/3905 “Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки»в частині визнання позиції 83 розділу «головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»»Група «А»додатка 2 до рішення «Нежилі приміщення Громадська організація “Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»; м. Київ, вул. Хрещатик, 44, літ «А»; 3; 180»такою, що втратила чинність.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2008р. у справі № 3/44 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсним рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 25.10.2007р. № 1072/3905 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки»в частині визнання позиції 83 розділу «головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»»Група «А»додатка 2 до рішення «Нежилі приміщення Громадська організація «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»; м. Київ, вул. Хрещатик, 44, літ «А»; 3; 180»такою, що втратила чинність. Суд стягнув з Київської міської ради на користь Громадської організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2008р. у справі № 3/44 залишено без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 14.10.2008р. рішення Господарського суду міста Києва від 31.01.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.03.2008р. у справі № 3/44 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За резолюцією Голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2008р. справу № 3/44 передано на новий розгляд судді Трофименко Т.Ю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2008р. справу № 3/44 прийнято до свого провадження суддею Трофименко Т.Ю. та присвоєно їй номер № 3/44-36/497, розгляд справи призначено на 24.12.2008р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р., в зв'язку з нез'явленням представника відповідача та необхідністю витребування нових доказів, справу № 3/44-36/497 було відкладено на 26.01.2009р.

Позивач у поданих до суду письмових поясненнях позов підтримує та просить суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 26.01.2009р. не з'явився, у письмовому відзиві на позов вважає, що оспорюване рішення прийнято в межах повноважень, згідно чинного законодавства, відповідно до проекту відведення земельних ділянок, згідно якого було отримано всі передбачені законодавством висновки та погодження, тому правові підстави для визнання недійсним рішення відсутні. Просить в позові відмовити та розглядати справу за відсутності представника Київської міської ради.

Третя особа у письмовому відзиві на позов вважає вимоги позивача такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, оспорюване рішення таким, що прийнято в межах компетенції та просить в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам району міста належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно.

Пунктом 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»надано право органам місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснювати правомочність щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконувати усі майнові операції, останні можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їх відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права власності визначаються відповідно радою.

Згідно пункту 3 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що обсяг і межі повноважень районних у містах рад та їх виконавчих органів визначається відповідними міськими радами за узгодженням з районними у містах радами з урахуванням загальноміських інтересів та колективних потреб територіальних громад районів у містах.                      

Відповідно до ч. 1 п. 10 розділу V Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»суб'єктами права комунальної власності є територіальні громади сіл, селищ, міст, інтереси яких представляють відповідні ради.

Останнім згідно з пунктом 30 статті 26 Закону надане право вирішувати виключно на пленарних засіданнях такі питання: прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об'єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Статтею 46 Закону України «Про органи місцевого самоврядування»визначено, процедуру скликання та роботи сесій сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі її створення), районних, обласних радах.

Порядок скликання сесії ради, підготовки і розгляду нею питань, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради (п. 14 ст. 46 Закону України «Про органи місцевого самоврядування»).

Пунктом 4. ст. 7 Закону України Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»встановлено, що покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Згідно п. 5 ст. 7 Закону України Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.

Згідно рішення Київської міської ради ХІІ сесії ІV скликання № 221/3312 від 16.03.2006р. «Про внесення змін до рішення Київради від 18.03.2004р. № 100/1310 «Про приватизацію комунального майна»були внесені відповідні зміни до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації.

Відповідно до п. 244 розділу «Головне управління комунальної власності м. Києва»Група «А»додатку до рішення Київської міської ради XII сесії IV скликання    № 221/3312 від 16.03.2006р. Громадській організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»було надано дозвіл приватизувати шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 180,0 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, 44, літ. «А».

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»викуп застосовується щодо об'єктів малої приватизації включених до переліку об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу.

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»об'єкти культурної спадщини, що є пам'ятками (за винятком пам'яток, відчуження та передача яких обмежується законодавчими актами України) можуть бути відчужені, а також передані власником або уповноваженим органом у володіння, користування чи управління іншій юридичній чи фізичній особі за наявності погодження відповідного органу охорони культурної спадщини.

Головне управління охорони культурної спадщини виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надало висновок від 28.12.2006р. про можливість приватизації ГО «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг» шляхом викупу нежитлового приміщення загальною площею 180 кв. м, на яке укладено «Охоронний договір»між Головним управлінням охорони культурної спадщини та ГО «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг», і яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, в будинку 44, літ. «А», що є пам'яткою архітектури місцевого значення (охор. № 352 згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.04.1998р. №1463).

06.02.2007р. позивач своїм листом № 91 повідомив третю особу про свій намір придбати нежитлове приміщення загальною площею 180,0 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, 44, літ. «А», і просив третю особу здійснити заходи, які б дозволили розпочати процес приватизації вказаного нежитлового приміщення.

Третя особа листом від 16.02.2007р. № 042/9/1-878 повідомила позивача про те, що у відповідності до Закону України «Про тимчасову заборону приватизації культурної спадщини»заборонено приватизацію пам'яток культурної спадщини до затвердження Верховною Радою України переліку пам'яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають викупу.

В рішеннях Київської міської ради від 16.03.2006р. № 221/3312 та від 08.02.2007р. № 62/723 «Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва на 2007-2010 роки»(п.2, додаток 2, п.83) зазначається про приватизацію нежилого приміщення загальною площею 180 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, 44, літ. «А».

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 зазначеного Закону строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Статтею 23 Закону визначено, що після підготовки об'єкта до приватизації між покупцем та уповноваженим представником відповідного органу приватизації  укладається договір купівлі-продажу цього об'єкту та складається акт приймання-передачі зазначеного майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2007р. № 16/120, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне управління комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)  провести приватизацію нежилого приміщення загальною площею 180 кв. м., що розташоване за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 44, літ «А», яке належить до об'єктів групи «А»та підлягає приватизації шляхом викупу Громадською організацією «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»з укладенням договору купівлі-продажу та складанням акту передачі вказаного об'єкту.

На час прийняття рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 221/3312 та протягом два місяці з дня прийняття рішення, визначеного для здійснення підготовки об'єкту до приватизації, перелік пам'яток, які не підлягають приватизації  Верховною Радою України не був затверджений.

Відповідно до рішення Київської міської ради від 25.10.2007р. № 1072/3905 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007 - 2010 роки»позицію 83 розділу «Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»«Група «А»додатка 2 до рішення «Нежилі приміщення Громадська організація «Аналітичний центр «Соціоконсалтинґ»; м. Київ, вул. Хрещатик, 44, літ. «А»;3; 180»необхідно вважати такою, що втратила чинність.

Конституція України встановлює право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю (частина перша статті 41), а також рівність суб'єктів права власності перед законом (частина четверта статті 13).

Правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами. Одним із способів зміни форми власності є приватизація, в процесі якої відбувається відчуження на користь фізичних або юридичних осіб майна, що є державною чи комунальною власністю, та майна, що належить Автономній Республіці Крим. Порядок відчуження такого майна визначається законами, зокрема Законом України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Згідно п. 4. ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного майна»відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч 3. ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна»відмова в приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем відповідно до статті 8 цього Закону; законодавством встановлено обмеження щодо приватизації цього підприємства; майно у встановленому порядку включено до переліку об'єктів (групи об'єктів), що не підлягають приватизації; об'єкт приватизації знаходиться в заповідній зоні, або розташований у прибережних захисних смугах морів, річок, озер на відстані ближче ніж 100 метрів від них.

Відповідно до п. 5 ст. 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

З положень зазначених норм законодавства випливає, що відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цих нормах.

Основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим, та відчуження комунального майна, групи об'єктів, які підлягають приватизації, орієнтовні завдання щодо обсягів приватизації державного майна та надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України визначає Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки (далі - Програма), яка затверджена Законом України «Про Державну програму приватизації»від 18.05.00 № 1723-111 і діє до затвердження чергової Державної програми приватизації.

Цілісні майнові комплекси, окреме індивідуально визначене майно, майно підприємств, які не були продані як цілісні майнові комплекси, вказаною Програмою віднесено до об'єктів групи А.

Відповідно до п. 51 Програми у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди вартістю не менше як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна будівлі, споруди, приміщення).

В матеріалах справи наявні докази в підтвердження здійснення позивачем невідокремленого поліпшення орендованого приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 44 літ «А»вартістю не менше 25% залишкової вартості приміщення та відповідно докази в підтвердження надання згоди орендодавця на здійснення таких поліпшень (лист КП «Київжитлоспецексплуатація»№ 155/13-1164 від 24.12.2002р.).

Таким чином, позивачем доведено наявність у нього правових підстав на приватизацію майна шляхом викупу.

Крім цього, слід зазначити, що 23.09.2008р. прийнято Закон України «Про Перелік пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації», відповідно до якого втратив чинність Закон України «Про тимчасову заборону приватизації пам'яток культурної спадщини».

Будівля за адресою м. Київ, вул. Хрещатик, 44 літ «А»не ввійшла до Переліку пам'яток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. Тобто відсутнє законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього приміщення.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції, органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних інтересів підприємства чи організації - позивача у справі (п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»).

Судом встановлено, що порушення прав та інтересів  Громадської організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»полягає в тому, що з моменту прийняття рішення Київської міської ради від 16.03.2006р. № 221/3312 та надання позивачу дозволу приватизувати шляхом викупу нежитлове приміщення загальною площею 180 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, в будинку 44, літ. «А», позивачем вчинювалися певні дії у його господарській діяльності по підготовці до викупу вищенаведеного нежитлового приміщення; більш того є рішення суду  про зобов'язання класти договір купівлі-продажу згаданого приміщення; позивач не звертався до Київської міської ради щодо відмови від свого права на викуп; натомість прийняттям оспорюваного рішення (в частині, яку просить визнати недійсною позивач, позиція 83), Київська міська рада порушила права позивача, як особи, що належним чином проводила підготовку по виконанню прийнятого на її користь рішення про викуп нежитлового приміщення загальною площею 180 кв. м, яке розташоване в м. Києві, по вул. Хрещатик, в будинку 44, літ. «А».

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оспорюване позивачем рішення Київської міської ради від 25.10.2007р. № 1072/3905 в частині визнання позиції 83 такою, що втратила чинність є таким, що порушує права та інтереси Громадської організації «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг».

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись  ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Київської міської ради V сесії V скликання від 25.10.2007р. № 1072/3905 «Про внесення змін до рішення Київради від 08.02.2007р. № 62/723 «Про програму приватизації комунального майна територіальної громади м. Києва на 2007-2010 роки»в частині визнання позиції 83 розділу «головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»«Група «А»додатка 2 до рішення «Нежилі приміщення Громадська організація «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»; м. Київ, вул. Хрещатик, 44, літ «А»; 3; 180»такою, що втратила чинність.

3. Стягнути з Київської міської ради (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Громадська організація «Аналітичний центр «Соціоконсалтинг»(01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 44-А, код ЄДРПОУ 26195254) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяТ.Ю.Трофименко