Рішення

від 04.08.2008 по справі 50/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

50/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  50/16

04.08.08

За позовом     військового прокурора  Дарницького гарнізону України в інтересах держави в особі    Міністерства оборони України

до                     корпорації "Таско"

про                  стягнення штрафу в розмірі 607 689,27 грн.

Суддя   Головатюк Л.Д.

Представники:

Від прокуратури          не з'явився

Від позивача                 Рабчун Р.О.(дов. від 22.01.2008)

          Охрамович В.І.(дов. від 08.07.2008)

від відповідача             Зубарєв В.Б.(дов. від 10.06.2008)

                              Конопольський О.М.(дов. від 10.06.2008)

                              Непийвода О.В.(дов. від 06.05.2008)

Обставини справи:

На розгляд господарського суду м. Києва передані вимоги військового прокурора  Дарницького гарнізону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до корпорації "Таско" про стягнення штрафу в розмірі 607 689,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повній мірі виконав свій обов'язок по державному контракту з оборонного замовлення на виконання робіт з комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання(за кошти державного бюджету) від 11.07.2007 № 256/Д/8-07 щодо утилізації боєприпасів, вартість яких складає 3 038 446,34 грн.

Ухвалою суду від 28.05.2008 було порушено провадження по справі № 50/16 та призначено її до розгляду на 11.06.2008.

В судовому засіданні, що відбулося 11.06.2008 представники сторін надали пояснення по суті справи та додаткові докази. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позову. В судовому засіданні була оголошена перерва для подання додаткових доказів по справі на 09.07.2008.

09.07.2008 в судовому засіданні представник позивача подав заперечення на відзив на позовну заяву, в якому вказує, що саме бездіяльність відповідача призвела до неналежного виконання взятих на себе зобов'язань.

Представник відповідача подав письмові пояснення щодо застосування штрафних санкцій за контрактом, в яких зазначив, що позовні вимоги позивача є такими що не ґрунтуються на умовах контракту, не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Представники сторін подали спільне клопотання про продовження строку розгляду справи № 50/16 відповідно до ст. 69 ГПК України. Суд задовольнив подане клопотання.

В судовому засіданні була оголошена перерва для подання додаткових доказів по справі до 28.07.2008.

28.07.2008 в судовому засіданні представники позивача та відповідача подали додаткові докази по справі та надали пояснення щодо обставин справи.

Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти позовних вимог позивача та просить відмовити в їх задоволенні.

Представник прокуратури повторно в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце слухання справи був попереджений належним чином.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Прокурор клопотань про відкладення розгляду справи та наявності у нього поважних причин щодо неявки у судове засідання не повідомив, що дає підстави визнати причини його неявки до суду неповажними.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників прокуратури за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом була оголошена перерва в судовому засіданні на 04.08.2008 для оголошення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.07.2007 між позивачем(замовник) та відповідачем(виконавець) було укладено державний контракт з оборонного замовлення на виконання робіт з комплексної утилізації звичайних видів боєприпасів, непридатних для подальшого використання і зберігання(за кошти державного бюджету) № 256/Д/8-07(далі контракт).

Укладений сторонами договір має ознаки договору підряду, тому до нього повинні застосовуватися норми, що регулюють відповідний вид договорів.

Відповідно до п. 1.1. контракту відповідач зобов'язався у відповідності до показників державного оборонного замовлення, умов контракту, вимог групового технологічного процесу розбирання та утилізації виробів калібру 20-203 мм № 02300, 00014 виконати роботи з комплексної утилізації 100-152 міліметрових артилерійських пострілів(61 587 од.), за номенклатурою та обсягами, які визначені специфікацією. Терміни виконання робіт вказані в календарному плані до 20.12.2007.

Згідно зі змістом протоколу погодження лімітної ціни на роботи по утилізації боєприпасів(додаток № 3 до контракту) всього за контрактом відповідач мав утилізувати боєприпасів на загальну суму 3 453 776,15 грн.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, а саме згідно актів про виконані роботи від 31.10.2007 № 1/8, від 30.11.2007 № 2/8, від 20.12.2007 № 3/8, від 20.12.2007 № 3/8/1 виконав утилізацію 9 219 штук боєприпасів на суму 415 329,81 грн. Не утилізованими залишилися 52 368 штук боєприпасів, вартість утилізації яких відповідно до протоколу погодження лімітної ціни складає 3 038 446,34 грн.(за даними позивача).

Як на підставу своїх вимог прокурор в позовній заяві посилається на п. 5.3. договору, в якому йдеться про таке: «за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт або односторонньої зміни порядку утилізації без попереднього погодження із замовником з виконавця стягується штраф у розмірі 20 відсотків вартості робіт, що виконані неякісно.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог позивача, вказуючи при цьому на те, що роботи були виконані якісно і без відступів від узгодженого порядку утилізації боєприпасів та наголошував на відсутності в матеріалах справи жодних доказів про те, що роботи були виконані неякісно чи у ході виконання були виявлені відступи від узгодженого порядку утилізації боєприпасів.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення, з яких вбачається що він не має заперечень до відповідача щодо якості виконання робіт за контрактом, а також вказав що не має претензій щодо порядку утилізації боєприпасів відповідачем.

Суд, дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, встановив таке:

Господарське правопорушення –це протиправна дія або бездіяльність суб'єкта господарських відносин, яка не відповідає вимогам норм господарського права, не узгоджується з юридичними обов'язками зазначеного суб'єкта, порушує об'єктивні права іншого учасника відносин або третіх осіб.

Господарське законодавство встановлює штрафну відповідальність щодо тих видів господарських правопорушень, за вчинення яких до суб'єктів господарських відносин доцільно застосовувати штрафні(каральні) економічні санкції. Розмір цієї відповідальності загалом залежить від ступеня серйозності господарського правопорушення, а не від суми завданого кредиторові збитку. Крім того, штрафна відповідальність може застосовуватися понад завдані збитки, якщо законом або договором не встановлено інше.

Штрафну відповідальність застосовують згідно із законодавством у вигляді штрафних санкцій. Ці санкції встановлені, як правило, нормативними актами, що регулюють окремі види господарських відносин. Загальне поняття штрафів як відповідальності у господарських відносинах визначає законодавець. Штрафом визнається визначена договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Розмір штрафу як економічної санкції регулюється різними способами: штраф у твердій сумі та штраф у процентному відношенні до суми всього зобов'язання або невиконаної частини зобов'язання.

Якість (англ. Quality) —сукупність властивостей продукції, які визначають ступінь придатності її для використання за призначенням.

Згідно визначення Загального управління якістю, якість —це відповідність вимогам споживача.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.

Судом визнається доведеним, що позивач та прокурор претензій відповідачу щодо якості робіт за контрактом не заявляли. В матеріалах справи знаходяться акти виконаних робіт від 31.10.2007 № 1/8, від 30.11.2007 № 2/8, від 20.12.2007 № 3/8 та від 20.12.2007 № 3/8/1. Вказані акти підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками господарюючих суб'єктів, крім цього у вказаних актах жодним словом не обумовлено про недоліки у виконаних роботах, в тому числі щодо якості. Претензії щодо зміни відповідачем погодженого сторонами в контракті порядку утилізації боєприпасів у вказаних актах також відсутні.

Отже, за вказаних обставин суд вважає, що вимоги позивача про застосування до відповідача санкцій за порушення умов п. 5.3. контракту є такими що не ґрунтуються на умовах контракту, не відповідають обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач змінював погоджений сторонами порядок утилізації боєприпасів та докази, що роботи відповідачем були виконані неякісно.

Крім того, позивач сам підтвердив в судовому той факт, що роботи були виконані якісно та відповідно до погодженого сторонами в контракті порядку утилізації боєприпасів.

З огляду на матеріали справи, відповідач порушив умови контракту в частині прострочення строку виконання зобов'язань за контрактом, що ж до якості робіт та щодо порушення відповідачем погодженого сторонами порядку утилізації боєприпасів, то жодних доказів порушення даних умов контракту з боку відповідача в матеріалах справи немає.

Прокурор у своєму позові не заявляє претензій до відповідача щодо строків виконання зобов'язань за контрактом, а претензії щодо якості робіт не доведені у встановленому законом порядку.

Таким чином, суд не вбачає порушень відповідачем п. 5.3. контракту, а саме умов щодо якості виконання робіт та умов погодженого сторонами в контракті порядку утилізації боєприпасів.

У зв'язку з цим:

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав в межах заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача 607 689,27 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу стягненню не підлягають.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 4, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяГоловатюк Л.Д.