Постанова

від 27.06.2013 по справі 5017/3322/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2013 р.Справа № 5017/3322/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

суддів: Разюк Г.П., Ліпчанської Н.В.

При секретарі судового засідання: Стеблиненко В.С.

За участі представників сторін:

Від позивача - Людкевич Х.Є., за довіреністю ;

Від відповідача 1 - Лук'янова А.О., за довіреністю;

Від відповідача 2 - Поярков В.О., за довіреністю ;

Від відповідача 3 - Серта О,В, за довіреністю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"

на рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р.

по справі № 5017/3322/2012

за позовом Публічного акціонерного товариства " Діамантбанк "

до відповідачів:

відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрексімпродукт ОТГМ";

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"

відповідач 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ"

про стягнення 713039.45грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДІАМАНТБАНК", звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1" заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №324 від 09.07.2008р. у розмірі 691174,66грн., пені у розмірі 10556,23грн., неустойки за прострочення повернення предмету лізингу у розмірі 11308,56грн.

10.12.2012р. позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.37360/2012) про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1", заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №324 від 09.07.2008р. у розмірі 691174,66грн., пені у розмірі 10556,23грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" на користь позивача неустойки за прострочення повернення предмету лізингу у розмірі 11308,56грн.

24.12.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ".

05.02.2013р, змінено назву відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" на товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент", згідно протоколу Загальних зборів учасників товариства №18 від 09.09.2011р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27.03.2013р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що після укладання договору від 14.04.2010р. про відступлення права вимоги (заміну кредитора) та переведення боргу (заміну боржника) за договором фінансового лізингу транспортного засобу № 324 від 09.07.2008р. (договір), відповідачу 1 об'єкти лізингу за договором лізингу, за відповідним актом прийому-передачі не передавалися, а тому не є новим лізингоодержувачем за договором лізингу, оскільки фактично не користувався даними об'єктами лізингу. За таких обставин, суд дійшов висновку, що Договір є недійсним, а тому не створює для відповідача 1 зобов'язань щодо сплати Позивачу лізингових платежів, за договорм лізингу та відповідно, не може нести відповідальність за прострочення сплати таких лізингових платежів (сплата пені зо. договором лізингу).

У зв'язку із збільшенням розміру лізингової винагороди за договором лізингу (на 13,6%) без надання на це згоди поручителів (відповідача 2 та відповідача 3), обсяг відповідальності останніх за зобов'язаннями забезпечених порукою збільшився, а тому, в силу ч. 1 ст. 559 ЦК України така порука є припиненою. До такого висновку суд дійшов внаслідок встановлення обставин за яких ані відповідач 2, ані відповідач 3 не надавали своєї згоди на укладання додаткової угоди до договору лізингу про затвердження нового графіку сплати лізингових платежів договором лізингу, за яким лізингова винагорода, що є складовою лізингового платежу була збільшена до 13,6%.

Поручителі (відповідач 2 та відповідач 3) не надавали позивачу спільну поруку (не укладали спільного договору поруки), а тому, у відповідності до ч. З ст. 554 ЦК України не можуть відповідати перед позивачем солідарно з відповідачем 1 та солідарно між собою.

Неустойка нарахована за прострочення повернення об'єктів лізингу за договором лізингу, у відповідності до ч. 2 ст. 785 ЦК України, не може бути застосовано до поручителів (відповідача 2 та відповідача 3), оскільки в договорах поруки не встановлено додаткової (субсидіарної) відповідальності останніх.

Позивач з таким рішенням не погоджується в частині відмови останньому у задоволенні судом позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 3 заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором лізингу у розмірі 686 680,23 грн. та заборгованості зі сплати пені, у розмірі 4 817,26 грн., вважає рішення в цій частині незаконним таким, що прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, враховуючи наступне.

На думку позивача, відмовляючи останньому у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 1 заборгованості за договором лізингу, суд першої інстанції, неправильно встановив дійсні правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем 1 з договору та в порушення ст. 204, ст. 215 ЦК України дійшов хибних висновків щодо недійсності договору та відсутності у відповідача 1 зобов'язань, що випливають з нього, в тому числі зобов'язань щодо сплати лізингових платежів за договором лізингу, та правових наслідків порушення таких зобов'язань. Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 3 заборгованості зі сплати лізингових платежів та пені за договором лізингу, суд в порушення ст. 43 ГПК України не дав належної оцінки доказам, що містяться у справі, в результаті чого неправильно застосував до спірних правовідносин ч. 1 ст. 559 ЦК України та дійшов хибного висновку щодо припинення поруки, наданої відповідачем 3.

В наданих відзивах відповідачі №1,№3 заперечують проти апеляційних вимог, вважають оскільки предсети лізингу не передавались по акту позивачу у останнього відсутнє право вимоги стягнення заборгованості та пені, а порука Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1" припинилося після збільшення грошового зобов'язання яке відбулося без попередньої згоди з поручителем.

Відповідач ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" прийняв на себе відступлені права вимоги та переведений борг і зобов'язався виконати зобов'язання за договором лізингу в тому числі нараховані платежі та нести за це відповідальність. Питання щодо фактичної передачі об'єктів лізингу між сторонами за участю позивача не вирішувалися.

Договірні зобов'язання по сплаті були виконані на суму 789192.87грн.

За договором поруки укладеним з позивачем і ТОВ "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1" останній зобов'язався нести солідарну відповідальність за належне виконання ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" зобов'язання по сплаті позивачу лізингових платежів і нести відповідальність за неналежне виконання перед кредитором в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд встановив наступне.

09.07.2008р. між Публічним акціонерним товариством „ДІАМАНТБАНК", що є правонаступником Акціонерного банку „Діамант" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансовою лізингу транспортного засобу №324, відповідно до п.1.1. якого Лізингодавець зобов'язався набути у власність транспортні засоби, а саме: автомобілі бетонозмішувачі HIDRO-МАК на шасі FORD 3530М 2008 року випуску у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 1428000грн. (предмет лізингу), і передати їх у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Згідно п.1.4 цього договору предмет лізингу надається в користування лізингоодержувачу виключно на умовах сплати останнім на користь лізингодавця лізингових платежів у розмірі та порядку, встановлених розділом 2 договору лізингу.

Відповідно до пп.2.2.2. п.2.2. вказаного договору лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем щомісячно, у термін до 30-го числа місяця, з врахуванням Додаткової угоди від 09.09.2011р. до Договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09.07.2008р., починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акту прийому-передачі предмету лізингу. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем лізингодавцю в розмірі та порядку, визначених Графіком сплати лізингових платежів.

Розділом 3 даного договору визначений порядок передачі предмету лізингу.

Відповідно до п.3.1. цього розділу передача предмету лізингу здійснюється в термін до 25.07.2008р.

За п.3.2. зазначеного розділу передача лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу оформлюється підписанням акту прийому-передачі.

Згідно п.9.1. зазначеного розділу за несвоєчасну сплату лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії за кожен день прострочення.

Згідно Акту прийому-передачі предметів лізингу від 21.07.2008р. позивач належним чином та у повному обсязі виконав зобов'язання за договором лізингу та передав предмети лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ".

14.04.2010р. між Публічним акціонерним товариством „ДІАМАНТБАНК", що є правонаступником Акціонерного банку „Діамант" (Лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (Первісний Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (Новий лізингоодержувач) укладено договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора) та переведення боргу (заміну боржника) за договором фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09.07.2008р., відповідно до п.1.1 якого первісний лізингоодержувач (Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" відступає новому лізингоодержувачу (Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ") права та, за згодою лізингодавця, переводить на нового лізингоодержувача борг за договором фінансового лізингу, в якому первісний лізінгоодержувач виступає кредитором та боржником, а новий лізингоодержувач приймає відступлені права та переведений борг.

Згідно п.1.2. цього договору права вимоги первісного лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, що переходять до нового лізингоодержувача за цим договором, полягають у праві вимагати від лізингодавця передачі у власність майна, що є предметом лізингу за договором лізингу. Вартість права вимоги дорівнює вартості зобов'язання лізингодавця за договором лізингу.

За п.1.3. даного договору борг первісного лізингоодержувача, що переводиться за згодою лізингодавця до нового лізингоодержувача, полягає у сплаті лізингових та інших платежів згідно договору лізингу, а також у виконанні інших обов'язків лізингоодержувача у чіткій відповідності з договором лізингу.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 14.04.2010р. між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ", назву якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"(поручитель) укладено договір поруки №324/1.

За умовами п.1.1, 1.2, 1.4 договору поруки №324/1 товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент" поручилось перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" за належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" взятих на себе зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09.07.2008р. Умови договору передбачають, що товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент" відповідає перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" у повному обсязі та відповідає перед позивачем разом з товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 09.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" (поручитель) укладено договір поруки №324/3.

За умовами п.1.1, 1.2, 1.4 договору поруки №324/3 товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" поручилось перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" за належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" взятих на себе зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09.07.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" відповідає перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" у повному обсязі та відповідає перед позивачем разом із товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, вказаних у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Згідно п.2.1.-2.2. договору поруки 1 та договору поруки 2 позивач набуває право вимагати від відповідача 2, відповідача 3 виконання зобов'язань, що витікають із договору лізингу при умові, якщо в установлений договором лізингу строк виконання зобов'язання в цілому чи в будь-якій їх частині не будуть виконані відповідачем 1. відповідач 2, відповідач З зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по договору поруки 1 та договору поруки 2, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Позивача про невиконання Відповідачем 1 зобов'язань і необхідності їх виконання відповідачем 2, відповідачем 3.

Відповідно до пункту 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частиною І, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу , процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Додатковою угодою №1 від 09.09.2011р. до договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09.07.2008р., укладеною між позивачем та ТОВ „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", сторони домовились розділ 9 договору фінансового лізингу доповнити п.9.5 наступного змісту: „9.5. у випадку хоча б одноразового невиконання лізингоодержувачем/поручителем будь-якого з зобов'язань, передбачених пп.„15"-„17" пп.4.2.2. п.4.2. цього договору, розмір лізингової винагороди у складі лізингових платежів збільшується на 13,6% з наступного дня за днем, в якому лізингоодержувач/поручитель порушив зобов'язання, передбачені пп. „15"-„17" пп.4.2.2. п.4.2. цього договору, якщо інше не буде вирішено лізингодавцем.

З огляду на наявність простроченої заборгованості ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" по сплаті лізингових платежів за договором лізингу на суму 134452,83грн., що складала більше 30 днів прострочення по сплаті, позивач 04.10.2012р. у відповідності до ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.8.2 договору лізингу відмовився від договору лізингу в односторонньому порядку, про що надіслав боржнику листа №8592/35.2-02 від 20.09.2012р., який адресатом отриманий згідно повідомлення про вручення листа.

Правомірність відмови передбачена умовами п.8.2, 8.3 договору в яких зазначено, що лізингодавець має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення сплати лізингового платежу становить більше 30 днів; відмова від цього договору є вчиненою з моменту отримання однією із сторін повідомлення від іншої сторони про мотивовану відмову від цього договору.

Зважаючи на зазначене, умови договору лізингу та ч.3 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" 04.10.2012р. договір лізингу був розірваний в односторонньому порядку, а заборгованість по сплаті лізингових платежів станом на 04.10.2012р. складає 691174,66грн.

Договором лізингу, передбачена відповідальність ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" за невиконання (неналежне виконання) умов договору лізингу. Так, пунктом 9.1. Договору лізингу передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплачених лізингових платежів та/або комісій за кожен день прострочення.

Тому, станом на 04.10.2012 року, відповідно до п.9.1. Договору лізингу №324 позивачем була нарахована пеня за несплату (непогашення) лізингових платежів на суму 10556,23грн.

Позивач заявив позовну вимогу про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"), та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1 як боржника та двох поручителів заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №324 від 09.07.2008р. у розмірі 691174,66грн., пені у розмірі 10556,23грн.

Так, в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 14.04.2010р. між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ", назву якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"(поручитель) укладено договори поруки №324/1.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 09.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" (поручитель) укладено договір поруки №324/3.

Виходячи із обставин справи, спір між сторонами виник у зв'язку з порушенням зобов'язань за договором лізингу щодо сплати лізингових платежів, нарахованих до дати його розірвання та не сплатою неустойки, нарахованої за порушення таких зобов'язань.

Вимоги заявлені до відповідача 1, обгрунтовані тим, що між позивачем, третьою особою (первісним лізингоодержувачем) та відповідачем 1 було укладено договір, згідно умов якого, останній прийняв на себе відступлені третьою особою права вимоги (набуття у власність об'єктів лізингу) та переведений борг, а також зобов'язався належним чином виконувати свої зобов'язання за договором лізингу, в тому числі сплачувати нараховані лізингові платежі згідно встановленого графіку.

Виходячи з правової природи договору, останній не є новими договором лізингу та не змінює умов, на яких його було укладено. Даний договір було укладено у відповідності до ст.ст. 520, 521 ЦК України, з метою зміни боржника у зобов'язаннях за договором лізингу.

Фактично, договір було укладено між третьою особою (первісним лізингоодержувачем) та відповідачем 1 (новим лізингоодержувачем), позивач лише надав свою згоду на заміну боржника у зобов'язанні.

Так, у відповідності до умов п. 4.1. договору, борг, який, у відповідності до п. 1.3. даного Договору полягає у сплаті лізингових та інших платежів платежів згідно договору лізингу, вважається переведений з моменту підписання сторонами договору.

Згідно умов п. 1 А. договору, останній набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання (14.04.2010р.) сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Враховуючи те, що предметом договору було лише передача прав щодо набуття в майбутньому права власності на об'єкти лізингу та переведення відповідачу 1 боргу за договором лізингу, питання щодо фактичної передачі об'єктів лізингу останньому, між сторонами за участі позивача не вирішувалось.

За таких обставин, об'єкти лізингу не підпадав під передачу згідно акту.

Судом встановлено і не заперечується сторонами, що з моменту укладання договору, відповідачем 1 в рахунок виконання своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів було сплачено 789 192,87 грн., що в свою чергу додатково підтверджує схвалення відповідачем 1 укладання даного договору та робить безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що даний Договір було укладено не уповноваженими представником, а тому не створює для відповідача 1 будь-яких юридичних наслідків. Даний факт щодо сплати відповідачем 1 лізингових платежів за. договором лізингу підтверджується виписками з рахунків (містяться в матеріалах справи).

Висновки суду першої інстанції стосовно недійсності договору суперечать положенням ст. 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину) та ст. 215 ЦК України (підстави недійсності правочину), а тому є хибними і не обґрунтованими. На даний момент договір судом не визнано недійсним, а його не дійсність прямо законом не встановлена, тобто не нікчемним.

Судом було правильно встановлено, що договір лізингу було розірвано 04.10.2012р., а тому до сплати підлягають лізингові платежі, які нараховані до дати розірвання договору лізингу, тобто за період з 31.01.2012р. по 04.10.2012р. в сумі 686 680,23 грн. (уточнений розрахунок додається).

В порушення абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів у сумі 686 680,23 грн., належним чином не виконані (докази погашення заборгованості відсутні), а тому відповідач 1, у відповідності до положень ст. 610 та ст. 612 ЦК України є простроченим боржником перед Позивачем.

У відповідності до ст. 230 ГК України та п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення господарського зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, а тому позивачем, у відповідності до умов п. 9.1. договору лізингу правомірно нараховано пеню за прострочення сплати лізингових платежів, за період з 30.04.2012р. по 04.10.2012р. (за 6 місяців), згідно ч. 6 ст. 232 ГК України, розмір якої складає 4 817,26 грн.

Відмовляючи позивачу повністю у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 простроченої заборгованості зі сплати лізингових платежів та пені, суд першої інстанції, не у повному обсязі з'ясував усі фактичні обставини справи та не застосував відповідні норми матеріального права, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, що як наслідок призвело до встановлення помилкових висновків по справі та неправильного вирішення спору по суті.

Як вбачається із обставин справи, зобов'язання, що випливають із договору лізингу були забезпечені порукою відповідача 2, згідно договору поруки № 324/1 від 14.04.2010р. (договір поруки 1) та порукою відповідача 3, згідно договору поруки № 324/3 від 09.09.2011р. (договір поруки 2), у зв'язку з чим позивач і пред'явив свої вимоги до останніх, як до солідарних боржників.

Судом правильно встановлено, що у зв'язку із укладанням між позивачем і відповідачем 1 додаткової угоди № 1 від 09.09.2011р. до договору лізингу та укладання нового графіку сплати лізингових платежів, згідно додатку 1 до останньої (містяться в матеріалах справи), розмір лізингової винагороди у складі лізингових платежів збільшився 13,6 %, в результаті чого збільшився і обсяг відповідальності поручителів.

Виходячи із приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Позивач повністю не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо припинення поруки відповідача 3, оскільки такі висновки не відповідають дійсним обставинами справі.

Виходячи з договору поруки ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "Шляхо- будівельне управління ОТГМ №1", його було укладено одночасно з внесеням змін до договору лізингу в частині збільшення розміру лізингової винагороди (09.09.2011р.). Згідно умов пункту 1.5. договору поруки, відповідач 3 підтвердив, що він ознайомлений і погоджується з умовами договору лізингу.

Таким чином суд приходить до висновку, що сторони обізнані в збільшенні лізингових платежів.

Переглядом матеріалів господарської справи встановлено, що відповідачі ведуть господарську діяльність в сфері виготовлення будівельних матеріалів та будівництва, для цього шляхом укладання договору лізингу набули у власність 2 автомобілі бетонозмішувачі, вартістю 1428000грн. За відступлені права та переведений борг відповідач ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" і поручитель ТОВ "Шляхо- будівельне управління ОТГМ №1" з позивачем не розрахувались у зв'язку з чим утворилась заборгованість 686680.23грн. яка підлягає стягненню з них та пеня 4817.26грн.

Вказане дає підстави вважати, що порука відповідача 3 на підставі ч. 1 ст. 559 ЦК України не припинилася, а тому дана норма була застосована судом першої інстанції помилково.

Надані відповідачем заперечення спростовані матеріалами справи.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду підлягає скасування, а апеляційна скарга задоволенню, позовні вимоги частковому задоволення в частині стягнення основного боргу 686680.23грн. та пені 4817.26грн.

Керуючись статтями 99, 101-105, ГПК України, суд -,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скарги Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк"- задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 27.03.2013 р. у справі №5017/3322/2012 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд 5, кв. 1, ідентифікаційний код: 36343400) та ТОВ "ШЛЯХО-БУДІВЕЛНЕ УПРАВЛІННЯ ОТГМ №1" (39800, Полтавська обл., м. Комсомольськ, вул.. Гірників, буд. 4, кв. 60, ідентифікаційний код: 36343311) на користь ПАТ "Діамантбанк"(04070, м. Київ, Контрактова площа 10-А, ідентифікаційний код:23362711) заборгованість за Договором фінансового лізингу Транспортного засобу № 324 від 09.07.2008р. заборгованість зі сплати лізингових платежів - 686 680,23 грн., пеня - 4 817,26 грн., витрати по сплаті судового збору 21195.77грн.

В іншій частині відмовити.

Господарському суду одеської області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя П.Ф. Мацюра

Суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Г.П. Разюк