Постанова

від 24.09.2013 по справі 5017/3322/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2013 року Справа № 5017/3322/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 червня 2013 року

у справі № 5017/3322/2012

господарського суду Одеської області

за позовом Публічного акціонерного товариства " Діамантбанк "

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімпродукт ОТГМ"

2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1"

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю"ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ"

про стягнення 713039.45грн.

за участю представників

позивача - Людкевич Х.Є.

відповідачів - 1. не з'явився

2. не з'явився

3. не з'явився

третя особа - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ДІАМАНТБАНК", звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1" заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №324 від 09 липня 2008 року у розмірі 691174,66грн., пені у розмірі 10556,23грн., неустойки за прострочення повернення предмету лізингу у розмірі 11308,56грн.

10 грудня 2012 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог (вх.37360/2012) про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1", заборгованості зі сплати лізингових платежів за договором фінансового лізингу №324 від 09 липня 2008 року у розмірі 691174,66грн., пені у розмірі 10556,23грн., стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" на користь позивача неустойки за прострочення повернення предмету лізингу у розмірі 11308,56грн.

24 грудня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ".

05 лютого 2013 року, змінено назву відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" на товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент", у відповідності до протоколу Загальних зборів учасників товариства №18 від 09 вересня 2011 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 27 березня 2013 року (судді Фаєр Ю.Г., Панченко О.Л., Никифорчук М.І.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27 червня 2013 року (судді Мацюра П.Ф., Ліпчанська Н.В., Разюк Г.П.) рішення господарського суду Одеської області від 27 березня 2013 року у справі №5017/3322/2012 скасовано, позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" та ТОВ "ШЛЯХО-БУДІВЕЛНЕ УПРАВЛІННЯ ОТГМ №1" на користь ПАТ "Діамантбанк" заборгованість за Договором фінансового лізингу Транспортного засобу № 324 від 09 липня 2008 року заборгованість зі сплати лізингових платежів - 686680,23 грн., пеня - 4817,26 грн., витрати по сплаті судового збору 21195.77грн. В іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 червня 2013 року скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Одеської області від 27 березня 2013 року.

В обґрунтування зазначених вимог заявник касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 09 липня 2008 року між Публічним акціонерним товариством „ДІАМАНТБАНК", що є правонаступником Акціонерного банку „Діамант" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансовою лізингу транспортного засобу №324, відповідно до п.1.1. якого Лізингодавець зобов'язався набути у власність транспортні засоби, а саме: автомобілі бетонозмішувачі HIDRO-МАК на шасі FORD 3530М 2008 року випуску у кількості 2 одиниць, загальною вартістю 1428000грн. (предмет лізингу), і передати їх у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Згідно п.1.4 цього договору предмет лізингу надається в користування лізингоодержувачу виключно на умовах сплати останнім на користь лізингодавця лізингових платежів у розмірі та порядку, встановлених розділом 2 договору лізингу.

Відповідно до пп.2.2.2. п.2.2. договору лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем щомісячно, у термін до 30-го числа місяця, з врахуванням Додаткової угоди від 09 вересня 2011 року до Договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09 липня 2008 року, починаючи з місяця, наступного за місяцем підписання акту прийому-передачі предмету лізингу. Лізингові платежі сплачуються лізингоодержувачем лізингодавцю в розмірі та порядку, визначених Графіком сплати лізингових платежів.

Розділом 3 даного договору визначений порядок передачі предмету лізингу.

Відповідно до п.3.1. цього розділу передача предмету лізингу здійснюється в термін до 25 липня 2008 року.

У відповідності до п.3.2. зазначеного розділу передача лізингодавцем лізингоодержувачу предмета лізингу оформлюється підписанням акту прийому-передачі.

Згідно п.9.1. зазначеного розділу за несвоєчасну сплату лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії за цим договором, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів та/або комісії за кожен день прострочення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно Акту прийому-передачі предметів лізингу від 21 липня 2008 року позивач належним чином та у повному обсязі виконав зобов'язання за договором лізингу та передав предмети лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ".

14 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством „ДІАМАНТБАНК", що є правонаступником Акціонерного банку „Діамант" (Лізингодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХАНІЗАЦІЯ" (Первісний Лізингоодержувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (Новий лізингоодержувач) укладено договір про відступлення права вимоги (заміну кредитора) та переведення боргу (заміну боржника) за договором фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09 липня 2008 року, відповідно до п.1.1 якого первісний лізингоодержувач (Товариство з обмеженою відповідальністю „ОДЕСТРАНСГІДРОМЕХА-НІЗАЦІЯ" відступає новому лізингоодержувачу (Товариство з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ") права та, за згодою лізингодавця, переводить на нового лізингоодержувача борг за договором фінансового лізингу, в якому первісний лізінгоодержувач виступає кредитором та боржником, а новий лізингоодержувач приймає відступлені права та переведений борг.

У відповідності до п.1.2. цього договору права вимоги первісного лізингоодержувача за договором фінансового лізингу, що переходять до нового лізингоодержувача за цим договором, полягають у праві вимагати від лізингодавця передачі у власність майна, що є предметом лізингу за договором лізингу. Вартість права вимоги дорівнює вартості зобов'язання лізингодавця за договором лізингу.

Згідно п.1.3. даного договору борг первісного лізингоодержувача, що переводиться за згодою лізингодавця до нового лізингоодержувача, полягає у сплаті лізингових та інших платежів згідно договору лізингу, а також у виконанні інших обов'язків лізингоодержувача у чіткій відповідності з договором лізингу.

В забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 14 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ", назву якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"(поручитель) укладено договір поруки №324/1.

За умовами п.1.1, 1.2, 1.4 договору поруки №324/1 товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент" поручилось перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" за належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" взятих на себе зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09 липня 2008 року. Умови договору передбачають, що товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент" відповідає перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" у повному обсязі та відповідає перед позивачем разом з товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, зазначених у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 09 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" (поручитель) укладено договір поруки №324/3.

За умовами п.1.1, 1.2, 1.4 договору поруки №324/3 товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" поручилось перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" за належне виконання товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" взятих на себе зобов'язань, які випливають з договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09 липня 2008 року. Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" відповідає перед публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" у повному обсязі та відповідає перед позивачем разом із товариством з обмеженою відповідальністю „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" як солідарні боржники, що означає нічим не обумовлене і абсолютне право кредитора вимагати виконання зобов'язань, зазначених у п.1.1. договору поруки повністю (чи у будь-якій його частині) як від боржника та поручителя разом, так і від кожного окремо. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань у повному обсязі всім належним йому на праві власності майном та грошовими коштами.

Згідно п.2.1.-2.2. договору поруки 1 та договору поруки 2 позивач набуває право вимагати від відповідача 2, відповідача 3 виконання зобов'язань, що витікають із договору лізингу при умові, якщо в установлений договором лізингу строк виконання зобов'язання в цілому чи в будь-якій їх частині не будуть виконані відповідачем 1. відповідач 2, відповідач З зобов'язаний виконати взяті на себе зобов'язання по договору поруки 1 та договору поруки 2, не пізніше 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання повідомлення від Позивача про невиконання Відповідачем 1 зобов'язань і необхідності їх виконання відповідачем 2, відповідачем 3.

Відповідно до пункту 1 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Частиною І, 2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Укладаючи додаткову угоду №1 від 09 вересня 2011 року до договору фінансового лізингу транспортного засобу №324 від 09 липня 2008 року, укладеною між позивачем та ТОВ „УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", сторони домовились розділ 9 договору фінансового лізингу доповнити п.9.5 наступного змісту: „9.5. у випадку хоча б одноразового невиконання лізингоодержувачем/поручителем будь-якого з зобов'язань, передбачених пп.„15"-„17" пп.4.2.2. п.4.2. цього договору, розмір лізингової винагороди у складі лізингових платежів збільшується на 13,6% з наступного дня за днем, в якому лізингоодержувач/поручитель порушив зобов'язання, передбачені пп. „15"-„17" пп.4.2.2. п.4.2. цього договору, якщо інше не буде вирішено лізингодавцем.

З огляду на наявність простроченої заборгованості ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" зі сплати лізингових платежів за договором лізингу на суму 134452,83грн., що складала більше 30 днів прострочення, позивач 04 жовтня 2012 року у відповідності до ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" та п.8.2 договору лізингу відмовився від договору лізингу в односторонньому порядку, про що надіслав боржнику листа №8592/35.2-02 від 20 вересня 2012 року, який адресатом отриманий згідно повідомлення про вручення листа.

Правомірність відмови передбачена умовами п.8.2, 8.3 договору в яких зазначено, що лізингодавець має право відмовитися від цього договору в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення сплати лізингового платежу становить більше 30 днів; відмова від цього договору є вчиненою з моменту отримання однією із сторін повідомлення від іншої сторони про мотивовану відмову від цього договору.

Зважаючи на зазначене, умови договору лізингу та ч.3 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" 04 жовтня 2012 року договір лізингу був розірваний в односторонньому порядку, а заборгованість зі сплати лізингових платежів станом на 04 жовтня 2012 року складає 691174,66грн.

Договором лізингу, передбачена відповідальність ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" за невиконання (неналежне виконання) умов договору лізингу. Так, пунктом 9.1. Договору лізингу передбачена сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплачених лізингових платежів та/або комісій за кожен день прострочення.

Тому, станом на 04 жовтня 2012 року, відповідно до п.9.1. Договору лізингу №324 позивачем була нарахована пеня за несплату (непогашення) лізингових платежів на суму 10556,23грн.

Позивач заявив позовну вимогу про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ" (нова назва товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"), та Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ № 1 як боржника та двох поручителів заборгованості по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу №324 від 09 липня 2008 року у розмірі 691174,66грн., пені у розмірі 10556,23грн.

Так, в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 14 квітня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Бетон ОТГМ", назву якого змінено на товариство з обмеженою відповідальністю "Модерн Ессет Менеджмент"(поручитель) укладено договори поруки №324/1.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за договором фінансового лізингу, 09 вересня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" (поручитель) укладено договір поруки №324/3.

Виходячи із обставин справи, спір між сторонами виник у зв'язку з порушенням зобов'язань за договором лізингу щодо сплати лізингових платежів, нарахованих до дати його розірвання та не сплатою неустойки, нарахованої за порушення таких зобов'язань.

Вимоги заявлені до відповідача 1, обґрунтовані тим, що між позивачем, третьою особою (первісним лізингоодержувачем) та відповідачем 1 було укладено договір, за умовами якого, останній прийняв на себе відступлені третьою особою права вимоги (набуття у власність об'єктів лізингу) та переведений борг, а також зобов'язався належним чином виконувати свої зобов'язання за договором лізингу, в тому числі сплачувати нараховані лізингові платежі згідно встановленого графіку.

Виходячи з правової природи договору, останній не є новими договором лізингу та не змінює умов, на яких його було укладено. Даний договір було укладено у відповідності до ст.ст. 520, 521 ЦК України, з метою зміни боржника у зобов'язаннях за договором лізингу.

Фактично, договір було укладено між третьою особою (первісним лізингоодержувачем) та відповідачем 1 (новим лізингоодержувачем), позивач лише надав свою згоду на заміну боржника у зобов'язанні.

Так, у відповідності до умов п. 4.1. договору, борг, який, у відповідності до п. 1.3. даного Договору полягає у не сплаті лізингових та інших платежів згідно договору лізингу, вважається переведений з моменту підписання сторонами договору.

Згідно умов п. 1 А. договору, останній набирає чинності (вважається укладеним) з дня його підписання (14.04.2010р.) сторонами (уповноваженими представниками сторін) та діє до моменту повного виконання сторонами зобов'язань за ним.

Враховуючи те, що предметом договору було лише передача прав щодо набуття в майбутньому права власності на об'єкти лізингу та переведення відповідачу 1 боргу за договором лізингу, питання щодо фактичної передачі об'єктів лізингу останньому, між сторонами за участі позивача не вирішувалось.

За таких обставин, об'єкт лізингу не підпадав під передачу згідно акту.

Судом попередньої інстанції встановлено і не заперечується сторонами, що з моменту укладання договору, відповідачем 1 в рахунок виконання своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів було сплачено 789 192,87 грн., що в свою чергу додатково підтверджує схвалення відповідачем 1 укладення даного договору та робить безпідставним посилання суду першої інстанції на те, що даний Договір було укладено не уповноваженим представником, а тому не створює для відповідача 1 будь-яких юридичних наслідків. Даний факт щодо сплати відповідачем 1 лізингових платежів за договором лізингу підтверджується виписками з рахунків (містяться в матеріалах справи).

Судом було правильно встановлено, що договір лізингу було розірвано 04 жовтня 2012 року, а тому до сплати підлягають лізингові платежі, які нараховані до дати розірвання договору лізингу, тобто за період з 31 січня 2012 року по 04 жовтня 2012 року в сумі 686 680,23 грн.

В порушення абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, зобов'язання за Договором лізингу щодо сплати лізингових платежів у сумі 686 680,23 грн., належним чином не виконані (докази погашення заборгованості відсутні), а тому відповідач 1, у відповідності до положень ст. 610 та ст. 612 ЦК України є простроченим боржником перед Позивачем.

У відповідності до ст. 230 ГК України та п. З ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення господарського зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, а тому позивачем, у відповідності до умов п. 9.1. договору лізингу правомірно нараховано пеню за прострочення сплати лізингових платежів, за період з 30 квітня 2012 року по 04 жовтня 2012 року, у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, розмір якої складає 4 817,26 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що зобов'язання, які випливають із договору лізингу були забезпечені порукою відповідача 2, згідно договору поруки № 324/1 від 14 квітня 2010 року та порукою відповідача 3, згідно договору поруки № 324/3 від 09 вересня 2011 року, у зв'язку з чим позивач і пред'явив свої вимоги до останніх, як до солідарних боржників.

Судом правильно встановлено, що у зв'язку із укладанням між позивачем і відповідачем 1 додаткової угоди № 1 від 09 вересня 2011 року до договору лізингу та укладання нового графіку сплати лізингових платежів, згідно додатку 1 до останньої (містяться в матеріалах справи), розмір лізингової винагороди у складі лізингових платежів збільшився 13,6 %, в результаті чого збільшився і обсяг відповідальності поручителів.

Виходячи із приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Щодо позиції Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" стосовно припинення поруки відповідача 3, то колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне зазначити наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості солідарно з відповідача 1 та відповідача 3 (поручителя) суд апеляційної інстанції зазначив, що договір поруки ПАТ "Діамантбанк" та ТОВ "Шляхо-будівельне управління ОТГМ №1" було укладено одночасно з внесеням змін до договору лізингу в частині збільшення розміру лізингової винагороди (09.09.2011р.).

Однак в п. 1.1. договору поруки укладеного між Публічним акціонерним товариством "ДІАМАНТБАНК" та товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" чітко зазначено, що згідно з цим договором поручитель поручається перед кредитором за належне виконання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексімпродукт ОТГМ" взятих на себе зобов'язань, які випливають з Договору фінансового лізингу транспортного засобу № 324 від 09 липня 2008 року.

З огляду на викладене колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що відповідачу 3 про наявність укладеної додаткової угоди № 1 від 09 вересня 2011 року до договору лізингу не було відомо про, що свідчить п. 1.1 договору поруки №324/3 від 09 вересня 2011 року, яким як зазначалось вище було збільшено розмір лізингової винагороди у складі лізингових платежів до 13,6 %, в результаті чого збільшився і обсяг відповідальності поручителя, тому у відповідності до приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій, правильно встановивши фактичні обставини справи, неправильно застосували норми матеріального та процесуального права, що призвело до невірної оцінки юридичних обставин справи.

У відповідності зі статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

В силу вищенаведених порушень судові рішення попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають. Згідно з ч. 1 ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 червня 2013 року слід змінити, в частині солідарного стягнення заборгованості з відповідача 3 необхідно відмовити. Та стягнути заборгованість з відповідача 1 в повному обсязі.

На підставі наведеного вище і керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-Будівельне Управління ОТГМ №1" задовольнити частково.

2.Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 27 червня 2013 року змінити, виклавши її в наступній редакції:

"Рішення господарського суду Одеської області від 27 березня 2013 року у справі №5017/3322/2012 - скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "УКРЕКСІМПРОДУКТ ОТГМ" (65082, м. Одеса, вул. Преображенська, буд 5, кв. 1, ідентифікаційний код: 36343400) на користь ПАТ "Діамантбанк"(04070, м. Київ, Контрактова площа 10-А, ідентифікаційний код:23362711) заборгованість за Договором фінансового лізингу Транспортного засобу № 324 від 09 липня 2008 року зі сплати лізингових платежів - 686 680,23 грн., пені - 4 817,26 грн. та витрат зі сплати судового збору 21195,77грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Господарському суду Одеської області видати відповідні накази."

Головуючий суддя І. А. Плюшко

Судді Н. О. Кочерова

С. С. Самусенко