Постанова

від 25.06.2013 по справі 907/220/13-г

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2013 р. Справа № 907/220/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Мельник Г.І.

суддів Михалюк О.В.

Галушко Н.А.

за участю представників:

від позивача - Грибанич М.В. (довіреність №38/12 від 03.08.2012 року);

від відповідача - не з'явилися;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-монтажна будівельна компанія», м. Ужгород б/н від 08.05.2013 року

на рішення господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року

у справі № 907/220/13-г (суддя Бобрик Г.Й.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово - монтажна будівельна компанія", м. Ужгород

про стягнення 126 278,74 грн. та розірвання достроково договору кредиту за овердрафтом №02-1/3о-42-12

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року у складі колегії: головуючого-судді Мельник Г.І., суддів: Новосад Д.Ф. та Михалюк О.В апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-монтажна будівельна компанія», м. Ужгород б/н від 08.05.2013 року прийнято до провадження та призначено справу до розгляду. Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року у склад колегії суддів для розгляду апеляційної скарги введено замість судді Новосад Д.Ф. - суддю Краєвську М.В. ,у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Новосад Д.Ф. і неможливістю брати участь у судовому засіданні. У зв'язку із перебуванням судді Краєвської М.В. у відпустці, розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 року в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Краєвської М.В. введено суддю Галушко Н.А.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року у справі № 907/220/13-г (суддя Бобрик Г.Й.) позов Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) "Комерційний інвестиційний банк" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) „Торгово-монтажна будівельна компанія" на користь ПАТ „Комерційний інвестиційний банк" суму 126 278,74грн. (в т.ч. 120 000грн. заборгованість по кредиту у формі овердрафту; 4838,74грн. заборгованість по відсотках за користування кредиту у формі овердрафту,1440грн. заборгованість простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами) та суму 3672,57грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Достроково розірвано договір кредиту за овердрафтом №02-1/3о-42-12 від 25.10.2012р.

Не погодившись з даним рішенням місцевого господарського суду ТОВ «Торгово-монтажна будівельна компанія» оскаржила його в апеляційному порядку, звернувшись до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, б/н від 08.05.2013 року, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року у справі №907/220/13-г скасувати, оскільки вважає дане рішення таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права. Свої доводи скаржник мотивує, зокрема тим, що був неналежно повідомлений про час та місце судового розгляду, оскільки жодного повідомлення про наявність листа на зберіганні в поштовому відділенні не отримував, що у свою чергу унеможливило присутність представників на судових засіданнях, та не дало змоги висвітлити суду ті факти, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 року ПАТ «Комерційний інвестиційний банк» подало відзив №01-16/юр-232 від 04.06.2013 року на апеляційну скаргу в якому зазначає, що не погоджується із доводами, викладеними в апеляційній скарзі і обґрунтовує це тим, що копія позовної заяви та всіх доданих до неї документів надсилалась цінним листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій, що підтверджується квитанцією з описом про направлення даних копій відповідачу.

Розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав, наведених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 року.

В дане судове засідання прибув представник позивача, який підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Апелянт участі уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи ту обставину, що сторони належним чином були повідомлені про час, місце розгляду апеляційної скарги та наслідки неявки в судове засідання, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення по справі, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року у справі № 907/220/13-г слід залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Торгово-мантажна будівельна компанія» без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір кредиту за овердрафтом №02-1/3о-42-12 від 25.10.2012 року, згідно з яким відповідачеві надано кредитні кошти на загальну суму 120 000грн.

Виписками з поточного рахунку відповідача підтверджується, що позивач відповідно до п.1.1,1.2 Договору свої договірні зобов'язання виконав, надавши позичальникові овердрафт для здійснення операцій з поточного рахунку понад залишок коштів на поточному рахунку позичальника зі сплатою відсотків, комісій, інших платежів.

За умовами Договору Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування кредит у сумі 120 000грн., шляхом здійснення видаткових операцій у безготівковій формі з поточного рахунку Позичальника, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 24.10.2013р.

На порушення умов пункту 1.2-1.4 договору кредиту, відповідачем, як Позичальником, не було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання по поверненню отриманої суми кредиту у розмірі та у строк, передбачений п.1.4 Кредитного договору та по сплаті нарахованих відсотків та інших платежів у розмірі та у строки, передбачені Кредитним договором, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за даним Кредитним договором у сумі 120 000 грн. - простроченої заборгованості ; у сумі 4 838,74 грн. - простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, та 1440грн. заборгованість з нарахованої комісії за користування кредитом, що підтверджується наявними у матеріалах справи розгорнутими банківськими витягами з кредитних рахунків відповідача, як по кредиту, так і по відсотках за користування кредитними коштами (а.с.14-17) і розрахунками суми позову.

В матеріалах справи знаходиться претензія від 4.02.2013 року (а.с.13), з якою позивач звертався до Відповідача щодо обов'язковості погашення простроченої заборгованості та надав термін для добровільного погашення простроченої заборгованості, попереджав, що в разі незадоволення законних вимог Банку та неотримання відповіді на претензію буде змушений достроково розірвати договір та розпочне процедуру примусового стягнення заборгованості у судовому порядку.

Однак, відповідь на претензію в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, колегія вважає, що письмовими доказами у справі підтверджено факт заборгованості Відповідача за Кредитним договором №02-1/3о-42-12 від 25.10.2012 року на суму 126 278,74грн. (в т.ч. 120 000грн. заборгованість по кредиту у формі овердрафту; 4838,74грн. заборгованість по відсотках за користування кредиту у формі овердрафту,1440грн. заборгованість простроченої заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами), а тому висновок господарського суду в цій частині є обґрунтованим.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із вимогами ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно п.4.2.2 Договору кредитор має право,зокрема, на призупинення подальшої видачі овердрафтів, прийняття рішення про дострокове погашення овердрафту (кредиту) достроково стягнути суми виданого овердрафта (кредиту), у тому числі шляхом звернення стягнення на забезпечення, у випадку порушення позичальником умов Договору, і (або) виникнення в позичальника простроченої заборгованості по овердрафту або простроченої заборгованості по відсотках і комісій більше 2 (двох) днів, і (або) призупинити операції по рахунках позичальника.

Відповідно до п.4.2.4 Договору позивач вправі переглянути умови Договору або достроково його розірвати у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань за цим Договором.

Ч.2 ст. 651 ЦК України передбачає зміну або розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 615 ЦК України).

Таким чином, судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду про достатність підстав для дострокового розірвання Договору кредиту за овердрафтом №02-1/3о-42-12 від 25.10.2012 року є обґрунтований.

За таких обставин, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму заборгованості документально підтвердженими та не спростованими відповідачем в установленому законом порядку, а тому згідно ст. 15 Цивільного кодексу України, порушене право позивача підлягає судовому захисту, шляхом примусового стягнення заборгованості з відповідача згідно Договору кредиту за овердрафтом №04-1/30-42-12 від 25.10.2012 року. та розірвання Договору кредиту за овердрафтом №02-1/3о-42-12 від 25.10.2012 року.

Щодо доводів скаржника на те, що рішення місцевого господарського суду було прийнято з порушенням норм процесуального права, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 13.03.2013 року порушено провадження у справі №907/220/13-г і призначено справу до розгляду.

В процесі судового розгляду ухвалами господарського суду Закарпатської області від 28.03.2013 року та від 08.04.2013 року розгляд справи №907/220/13-г відкладався, з метою дотримання процесуальних норм та у зв'язку з тим, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте письмове пояснення суду не надав та явку представника в судове засідання не забезпечив.

Як вбачається із матеріалів справи вищезазначені ухвали від 13.03.2013 року, від 28.03.2013 року та від 08.04.2013 року були направлені сторонам у двох примірникам, що підтверджується відміткою суду на звороті у лівому нижньому куті ухвал господарського суду, де проставлено відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа , що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, оформлена відповідно до вимог п. 32.6.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України , затверджена наказом ДСАУ від 20.02.2013 р. № 28 ( з подальшими змінами) є підтвердженням належного надіслання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Надіслана відповідачеві судова кореспонденція повернута суду поштовим відділенням зв'язку без вручення із зазначенням причини повернення „за закінченням терміну зберігання".

Суд надсилав відповідачу ухвали за адресою, зазначеною в позовній заяві, та в спірному договорі : м.Ужгород, вул.Золотиста, буд.28. Дана адреса зазначена і в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про що свідчить витяг від 11.04.2013р. серії АВ №087258.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами ) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Відповідно до ст.64 ГПК України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Львівський апеляційний господарський суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи може вважатися належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, судова колегія зазначає, що належним доказом повідомлення відповідача про звернення позивача до суду є квитанція та опис вкладення в цінний лист. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилалася копія позовної заяви та всі додані до неї документи цінним листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача, даний факт підтверджується квитанцією з описом про направлення даних копій відповідачу, яка додана до матеріалів справи. З цього випливає, що відповідач був належним чином повідомлений про звернення позивача до суду для вирішення спору між ними. Однак в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач намагався чи вживав якісь заходи з метою отримання інформації про прийняття позовної заяви до провадження, а надалі про хід судового розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд вжив всіх залежних від нього заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи судом та на підставі ст.22 та ст. 75 ГПК України обґрунтовано та правомірно розглянув справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача. Одночасно, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає за необхідне стягнути з Відповідача у спеціальний фонд Державного бюджету України судовий збір в сумі 568, 28 грн. (п'ятсот шістдесят вісім гривень двадцять вісім копійок), оскільки ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2013р. та від 10.06.2013р. колегія суддів зобов'язувала скаржника надати докази правильності сплати судового збору в частині зарахування такого до спеціального фонду Державного бюджету України. Проте, скаржником вимоги вказаних ухвал не виконано, доказів правильності оплати судового збору щодо зарахування такого до спеціального фонду Державного бюджету України не надано, а тому судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року в апеляційному порядку слід покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року у справі № 907/220/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-монтажна будівельна компанія», м. Ужгород б/н від 08.05.2013 року - без задоволення.

2. Судовий збір за перегляд рішення господарського суду Закарпатської області від 23.04.2013 року в апеляційному порядку покласти на Відповідача та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-монтажна будівельна компанія» (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Золотиста, 28, ідентифікаційний код - 37580756) - у спеціальний фонд Державного бюджету України - 568, 28 грн. (п'ятсот шістдесят вісім гривень двадцять вісім копійок) судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

3. Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скеровуються в Господарський суд Закарпатської області.

Повний текст постанови складений 27.06.2013 року

Головуючий-суддя Мельник Г.І.

Суддя Михалюк О.В.

Суддя Галушко Н.А.