Постанова

від 14.05.2013 по справі 14284/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2013 р. № 14284/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мороко А.С.,

при секретарі судового засідання - Пшеничному В.О.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Бондар Д.О. за довіреностями,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від 28.08.2009 року № 0001121720 на суму 33416 грн. 43 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій від 28.08.2009 року № 0001131720 на суму 1485174 грн. 75 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що через свою хворобу наприкінці 2003 року він прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності та передав через ФОП ОСОБА_4 юридичній фірмі "Престиж" всі документи для припинення своєї підприємницької діяльності. На протязі 2004-2009 років книгу обліку доходів та розходів він не вів, підприємницькою діяльністю фактично не займався, а податкова інспекція на протязі цього часу не проводила ніяких перевірок. Також зазначив, що податковою інспекцією взяті за основу для нарахування штрафних санкцій копії товарних чеків, оригінали яких він не бачив та ніколи не виписував. Крім цього, зазначив, що відповідачем порушено термін, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України, щодо застосування адміністративно-господарських санкцій по операціях за період з 10.08.2007 року по 25.04.2008 року.

У судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що згідно статті 47 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності. Проте позивачем не було внесено повідомлення про прийняття рішення про припинення підприємницької діяльності та не внесено до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, і не були подані державному реєстратору відповідні документи.

Вислухавши доводи сторін по справі, розглянувши матеріали та дослідивши докази, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3, як фізична особа-підприємець зареєстрований виконавчим комітетом Ленінської районної ради 18.09.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності. (а.с. 21).

09 червня 2009 року на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Харків надійшов запит Мелітопольської ОДПІ про проведення перевірки підтвердження отриманих від ТОВ «Агропромінвест-М» відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства. В даному запиті Мелітопольська ОДПІ просила провести перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, що перебував у фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ «Агропромінвест-М», проходження ТМЦ по поставці запчастин та відповідно до виписаних (оформлених) накладних (актів виконаних робіт тощо), податкових накладних.

12 червня 2009 року ДПІ у Ленінському районі м. Харкова надала відповідь на зазначений запит, в якій повідомила, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взятий на облік в ДПІ у Ленінському районі м. Харкова з 18.09.2001 року, платником ПДВ не зареєстрований, даних щодо відкритих розрахункових рахунків в Ленінській ДПІ не має, з 01.01.2005 року підприємець до податкового органу не звітує, та для достовірного визначення бази оподаткування, просила надіслати належним чином завірені копії документів по відносинам ТОВ «Агропромінінвест-М».

30 червня 2009 року згідно листа Мелітопольскої ОДПІ від 23.06.2009 року до ДПІ у Ленінському районі м. Харків надійшли завірені копії товарних чеків про оплату згідно накладної № 176 від 19.07.2007 року та копія зазначеної накладної на загальну суму продажу запчастин 297034 грн. 95 коп.

14 серпня 2009 року фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Харкова проведено планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року.

За результатами перевірки складено акт № 1539/17-218/НОМЕР_3, яким встановлені порушення вимог підпункту 19.1 "а", "в" статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження оподаткованого доходу за перевіряємий період у сумі 297034 грн. 95 коп., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 33416 грн. 43 коп.; пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: за період з 01.04.2006 року по 31.04.2006 року встановлена торгівля за готівкові кошти без використання реєстратора розрахункових операцій в розмірі 297034 грн. 95 коп. (а.с. 13-20).

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства став факт отримання від Мелітопольської ОДПІ копій зазначених вище документів документів, а саме: товарних чеків та накладної № 176 від 19.07.2007 року, згідно яких фізична особа-підприємець ОСОБА_1 продав ТОВ "Агропромінвест-М", код ЄДРПОУ 35238555, запчастини на суму 297034 грн. 95 коп. Оплата за отриманий товар підприємством здійснювалась за готівку, згідно товарних чеків, що підтверджується листом Мелітопольської ОДПІ від 23.06.09 року № 18101/7/23-210.

В зв'язку з викладеним, податковий орган прийшов до висновку, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 отримано валовий дохід за 3 квартал 2007 року в сумі 70000 грн., 4 квартал 2007 року в сумі 130000 грн., 1 квартал 2008 року в сумі 80000 грн., 2 квартал 2008 року в сумі 17034,95 грн. Вказані суми ним не були задекларовані, чим порушено Закон України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Розбіжності між даними книги обліку доходів та витрат, декларації та даними первинних документів виникли внаслідок того, що позивач не включив до валового доходу суму готівки, отриманої від ТОВ "Агропромінвест-М", код ЄДРПОУ 35238555, згідно товарних чеків у сумі 297034,95 грн.

Відповідно до підпункту "а" пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку зобов'язані вести облік доходів і витрат у обсягах, достатніх для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, у разі коли такий платник податку зобов'язаний цим Законом подавати декларацію або має право на таке подання з метою повернення надміру сплачених податків, у тому числі при застосуванні права на податковий кредит.

Форми такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, відповідальним за проведення податкової політики;

Згідно підпункту "в" пункту 19.1 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", платники податку зобов'язані подавати декларацію за встановленою формою у визначені строки у випадках, коли згідно з нормами цього Закону таке подання є обов'язковим; на вимогу податкового органу та у межах його компетенції, визначеної законодавством, пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу або права на отримання податкового кредиту, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у декларації з цього податку.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України" Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Пунктом 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачена фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів на які виявлено невідповідність у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій.

На підставі акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Харкова винесені податкове повідомлення-рішення № 0001121720/0 від 28.08.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі 33416 грн. 43 коп. та рішення про застосування штрафних санкцій від 28.08.2009 року № 0001131720 на суму 1485174 грн. 75 коп. за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій. (а.с. 11, 12).

Позивач, не погоджуючись з рішеннями податкової служби, оскаржив їх до суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 року в задоволені адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних санкцій відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року по справі № 2а-41395/09/2070 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2012 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.10.2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2010 року - скасовано, справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

В ухвалі від 15.11.2012 року Вищий адміністративний суд України посилається на те, що суди не надали оцінки та не перевірили належним чином доводи позивача відносно того, що документи, покладені в основу прийнятих податковим органом рішень ним не підписувались, правовідносин з ТОВ "Агропромінвест-М" не мав.

Ухвалою суду від 24 січня 2013 року витребувано від Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області інформацію про стан кримінальної справи № 24090066 та належним чином завірені копії матеріалів даної справи.

З копій матеріалів кримінальної справи, які надійшли до суду вбачається, що 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до прокуратури Ленінського району з заявою в порядку статей 94-97 КПК України.

09 жовтня 2009 року прокуратурою Ленінського району м. Харкова призначено судово-почеркознавче дослідження, на яке поставлено питання: "чи власноручно ОСОБА_1 виконано підписи на товарних чеках та видатковій накладній, що додаються? ", "чи власноручно ОСОБА_1 виконано написи на товарних чеках та видатковій накладній, що додаються? ".

Висновком спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 373 від 30.10.2009 року встановлено, що на електрофотокопіях накладної та товарних чеках присутні підписи, не зпівставні з підписами ОСОБА_1, а рукописні записи, які містяться в графах електрофотокопій даних документів виконані не ОСОБА_1, а іншою особою. (а.с.145)

27 листопада 2009 року заступником прокурора Ленінського району м. Харкова порушено кримінальну справу за фактом складання та використання підроблених документів за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 358 КК України, про що складено постанову (а.с. 136).

На даний час досудове слідство по кримінальній справі № 24090066 згідно постанови слідчого СО Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 01.03.2012 року призупинено до розшуку осіб, які скоїли вказаний злочин.

Суд зауважує, що твердження відповідача про порушення позивачем податкового законодавства ґрунтується лише на факті отримання від Мелітопольської ОДПІ копій видаткової накладної та товарних чеків.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається, з акту перевірки діяльності позивача, фахівцями податкового органу не досліджувалися та не перевірялися факти здійснення господарської операції з поставки запчастин позивачем на адресу ТОВ "Агропромінвест-М", щоб могли підтвердити вчинення господарської операції взагалі та вчинення її саме фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а не іншою особою, зважаючи на надані податковій міліції 13 липня 2009 року пояснення цього підприємця, який заперечував правовідносини з ТОВ "Агропромінвест-М" та факт підписання ним товарних чеків та накладної (а.с. 200).

Зважаючи на висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 373 від 30.10.2009 року та постанову про порушення кримінальної справи, суд розцінює докази (копії товарних чеків та видаткової накладної), на яких ґрунтується твердження податкового органу, як неналежні докази підтвердження вчинення господарської операції саме позивачем.

За таких обставин, висновки податкового органу не підтверджені належними доказами, а тому, не можуть бути підставою для прийняття спірних рішень.

Суд також зауважує, що відповідач не здійснив всіх дій в межах своїх повноважень для з'ясування під час проведення перевірки факту реальності господарської операції, механізму передачі товару, доказів транспортування, наявності у позивача технічних та матеріальних умов для здійснення операції з поставки товару, з огляду на що, суд вважає спірні рішення необґрунтованими, тобто такими, що прийняті без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, всупереч вимогам зазначеної статті Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, під час розгляду справи не надав достатньо доказів, щоб вказували на фактичне здійснення позивачем операцій з поставки товару, що в своє чергу вказувало б на порушення ним податкового законодавства, а отже податковий орган не довів правомірності прийнятих ним спірних податкового повідомлення-рішення та рішення про застосування (штрафних) фінансових санкцій з урахуванням вимог законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись статями 17, 86, 159, 162, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова № 0001121720/0 від 28.08.2009 року.

Скасувати рішення державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001131720 від 28.08.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судовий збір у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 17.05.2013 року

Суддя А.С. Мороко