Постанова

від 26.06.2013 по справі 5009/2106/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2013р. справа № 5009/2106/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівБойченко К.І. , Принцевської Н.М за участю представників сторін: від позивача:Люборець О.І. - директор від відповідача:не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства "Укрліга" м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2013р. по справі№ 5009/2106/12 (Дроздова С.С.) за позовомтовариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства "Укрліга" м. Дніпропетровськ дотовариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Лігал" м. Запоріжжя простягнення 212365,45грн. В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Запорізької області (головуючий Дроздова С.С., судді - Азізбекян Т.А., Кутіщева-Арнет Н.С.) рішенням від 08.04.2013р. відмовив у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства "Укрліга" м. Дніпропетровськ (далі - ТОВ НВТ "Укрліга") до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Лігал" м. Запоріжжя (далі - ТОВ з іноземними інвестиціями "Лігал") про стягнення 192104,96грн. оплати вартості поставленого товару, 12390,77грн. - інфляційних витрат та 8399,99грн. - 3% річних, з посиланням на недоведеність та необґрунтованість позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2013р. по справі № 5009/2106/12 просить скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи через той факт, що судом першої інстанції не прийнято до уваги положення Статуту позивача (підпункт "г" пункт 12.11.) та Статуту відповідача (підпункт "г" пункт 12.5.), згідно з якими керівник виконавчого органу обох товариств був наділений правом видання довіреностей на право вчинення дій від імені цих товариств, тому головний бухгалтер Афоніна І.Ф. мала належні повноваження на укладення договору відповідального зберігання № 06/09/10 від 27.08.2010р. від імені позивача; 01-03 листопада 2010р. на момент укладення договору на постачання 64,96тон концентрату плавікового шпату ФК-75, Афоніна І.Ф. також мала повноваження діяти від імені позивача, а Гнатюк В.В. мав відповідні повноваження на укладення цього договору від імені відповідача, отже жодних порушень ст. 238 Цивільного кодексу України, при вчинені вищезазначених договорів не було.

Відповідач свого представника у судові засідання 05.06.2013р. та 26.06.2013р. не направив. Відзив на апеляційну скаргу також не надав.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи витягу з Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходженням відповідача є м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 21 (а.с. 117 том 2).

Ухвали апеляційного суду були направленні за юридичною адресою відповідача (а.с. 147, 152 том 2).

Враховуючи те, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення сторін про час і місце засідання суду, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ НВТ "Укрліга" м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ з іноземними інвестиціями "Лігал" м. Запоріжжя про стягнення 192104,96грн. оплати вартості поставленого товару, 12390,77грн. - інфляційних втрат та 8399,99грн. - 3 % річних, посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар в кількості 59,660 тон концентрату плавикового шпату марки ФК-75.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.08.2010р. між ТОВ НВТ "Укрліга" (Зберігач) та ТОВ з іноземними інвестиціями "Лігал" (Поклажодавець) укладено договір відповідального зберігання № 06/09/10 (далі - договір), за умовами якого Поклажодавець доручає, а Зберігач приймає на себе зобов'язання по відповідальному зберіганню, завантаженню концентрата плавикового шпату марки ФК- 75. Поклажодавець зобов'язується оплатити послуги Зберігачу (п. 1.1. договору).

Факт отримання відповідачем від позивача 64,96 тон концентрату плавікового шпату ФК-75 за договором від 27.08.2010р. підтверджується приймальним актом № 1 від 27.08.2010р. (а.с. 14 том 1).

Відповідачем 01.11.2010р. направлена оферта за вих. № 138/ДН від 01.11.2010р. з проханням продати у листопаді 2010р. 59,60 тон концентрату плавікового шпату ФК-75 за ціною від 2600,00грн. до 2700,00грн. за одну тону товару, без ПДВ.

Позивач 02.11.2010р. направив відповідь на оферту, в якій погодився продати відповідачу замовлений ним товар на нижчезазначених умовах:

найменування товару: концентрат плавикового шпату марки ФК-75.

кількість товару: 59,660 тон.

строки поставки: листопад 2010р.

спосіб поставки: самовивезення, адреса, де знаходиться товар - 69006 м. Запоріжжя, вул. Теплична, 21.

ціна: 2 683 грн. 33 коп. за одну тону, без ПДВ. Загальна вартість товару - 160087,47грн., крім того ПДВ 20% - 32017,49грн., всього: 192104,96грн.

термін розрахунку: 100% оплата протягом семи днів з моменту постачання всієї партії товару.

Відповідач 03.11.2010р. повідомив про акцепт пропозицій позивача, викладених в відповіді на оферту за вих. № 28/УЛ від 02.11.2010р. (лист № 144/ДН від 03.11.2010р.).

Судом першої інстанції встановлено, що 30.11.2010р. позивач передав відповідачу 59,660 тон концентрату плавикового шпату марки ФК-75 за ціною 2683,33грн. за одну тону, без ПДВ. Факт передачі зазначеного товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000002 від 30.11.2010р. на суму 192104,96грн. та довіреністю № 36/1 від 30.11.2010р., яку відповідач виписав на ім'я начальника відділу Федорця Ю.М. (а.с. 20-21 том 1).

Відповідач оплату за поставлений товар в кількості 59,660 тон концентрату плавикового шпату марки ФК-75 не здійснив, у зв'язку з чим позивач 09.04.2012р. звернувся до відповідача з претензією про сплату 192104,96грн. (а.с. 27 том 1).

Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що керування виконавчими органами позивача та відповідача на момент укладення договору зберігання здійснювала одна особа Люборець О.І., який підписав договір як директор відповідача. Від позивача договір підписала головний бухгалтер Афоніна І.Ф. на підставі довіреності № 19/УЛ/Д від 27.08.2010р., виданої генеральним директором ТОВ НВТ "Укрліга" - Люборцем О.І.

Оферта (лист № 199/ДН від 01.11.2010р.) та повідомлення про акцепт (лист № 44/ДН від 03.11.2010р.) підписані менеджером по поставках Гнатюком В.В. на підставі довіреності № 1 від 05.01.2010р., виданої директором ТОВ "Лігал" - Люборцем О.І.

Господарський суд з посиланням на ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України, пояснення директора ТОВ "Лігал" Вакофян Г.А. про неотримання від попереднього керівника - Люборця О.І. будь-яких документів стосовно концентрату плавикового шпату ФК-75; листування відповідача з паном Stylianou, який підписав контракт № ACL-19/09 від 12.04.2010р. між позивачем та компанією "ATONConsultingLimited" (Кіпр) податкову звітність сторін та ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу дійшов висновку про неукладенність договору купівлі-продажу концентрату плавикового шпату ФК-75 та відмовив у позові.

Донецький апеляційний господарський суд вважає такий висновок господарського суду помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку від представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Вказана норма ст. 238 Цивільного кодексу України встановлює заборону на укладення представником правочину саме у власних інтересах або в інтересах іншої особи, яку він представляє.

Статутом позивача (підпункт "г" пункту 12.11.) передбачено, що генеральний директор у межах своєї компетенції видає з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, довіреності на право вчинення дій від імені товариства та представлення його інтересів. Довіреністю № 19/УЛ/Д від 27.08.2010р. ТОВ НВТ "Укрліга" уповноважило головного бухгалтера Афоніну І.Ф. укладати від імені товариства будь-які господарські договори на суми не більш 200000,00грн. Зазначена довіреність підписана директором Люборець О.І.

Оскільки договір № 06/09/10 відповідального зберігання підписаний від ТОВ НВТ "Укрліга" головним бухгалтером Афоніною І.Ф. за довіреністю, а від ТОВ з іноземними інвестиціями "Лігал" директором Люборцем О.І. підстави для застосування ч. 3 ст. 238 Цивільного кодексу України відсутні. Крім того, відповідачем не надано доказів щодо спростування повноважень головного бухгалтера Афоніної І.Ф. наданих довіреністю № 19/УЛ/Д від 27.08.2010р., наприклад її скасування або визнання в установленому порядку недійсною.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Цивільним кодексом передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639). Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ч. 1 ст. 642 Цивільного кодексу України).

Таким чином, форма, в якій сторони уклали договір купівлі-продажу концентрату плавикового шпату марки ФК-75 не суперечить нормам Господарського та Цивільного Кодексів, які регулюють порядок укладення договорів.

Повноваження осіб, що підписали пропозицію укласти договір (оферту), відповідь на неї (акцепт) підтверджені довіреностями, зокрема менеджер по поставках Гнатюк В.В. був уповноважений ТОВ з іноземними інвестиціями "Лігал" укладати від імені товариства засобами, визначеними положеннями Господарського та Цивільного кодексів України, будь-які господарські та інші цивільні-правові договори на суми не більш 250000,00грн. (довіреність № 1 від 05.01.2010р.), а головний бухгалтер Афоніна І.Ф. укладати від імені товариства, будь-які господарські та інші цивільні-правові договори на суми не більш 200000,00грн. (довіреність № 19/УЛ/Д від 27.08.2010р.).

Доказів щодо спростування повноважень зазначених осіб відповідачем суду не надано.

Висновок суду першої інстанції з посиланням на ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками, а тому договір купівлі-продажу концентрату плавикового шпату марки ФК-75 між позивачем та відповідачем не укладався, є помилковим та таким, що не відповідає змісту ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, яка передбачає, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, що і мало місце у даному випадку.

Апеляційний суд також вважає некоректним посилання господарського суду в рішенні на інформаційний лист Вищого адміністративного суду від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, який до того ж не регулює питання укладення та виконання господарських договорів, а стосується правил "формування показників податкової звітності".

В рішенні суду відсутні посилання на підстави, з яких судом не прийнято до уваги доводи позивача щодо відображення спірної господарської операції з купівлі-продажу концентрату плавикового шпату марки ФК-75 у податковій звітності позивача та відповідача.

Згідно наданих ДПІ у Заводському р-ні м. Запоріжжя копій податкової звітності ТОВ з іноземними інвестиціями "Лігал" за листопад 2010р. відповідачем при формуванні податкових зобов'язань та податкового кредиту врахован постачальник з індивідуальним податковим номером (ІПН) 193038004639, який належить позивачу, та зазначений у відповідній податковій накладній № 11 від 30.11.2010р. (а.с. 23 том 1, а.с. 27-30 том 2).

Позивачем надано відповідні пояснення та докази щодо розходження суми вартості товару у податковій накладній № 11 від 30.11.2010р. - 160087,47грн., ПДВ - 32017,49 та сумою 160162,47грн. та ПДВ -32032,49 у розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ) - до якої включено також вартість послуг з оплати сейфу за договором оренди № 1/10 від 01.03.2010р. (а.с. 18, 30 том 2).

Посилання суду в оскаржуваному рішенні на листування відповідача з паном Stylianou, як доказ недоведеності позивачем права власності на концентрат плавикового шпату марки ФК-75 є безпідставним, оскільки судом не враховано та не надано оцінки відповідним доказам позивача щодо придбання концентрату, а саме: контракту № ACL-19/09 від 12.04.2010р., укладеного з компанією "ATONConsultingLimited", залізничній накладній, митній декларації та іншим документам, доданим до пояснень позивача (лист від 25.07.2012р., а.с. 142 том 1).

Крім того, встановлення права власності на концентрат не є предметом спору у даній справі та не впливає на наявність чи відсутність у відповідача заборгованості за отриманий товар за наявності договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Припущення відповідача про відсутність у ТОВ НВТ "Укрліга" права власності на концентрат не є доказом в розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Доказів визнання спірного договору купівлі-продажу в установленому порядку недійсним відповідачем суду не надано.

Посилання господарського суду на тривалість часу, протягом якого позивач не звертався з вимогою про оплату товару взагалі не має правового значення, оскільки позивач звернувся до господарського суду в межах 3-х річного строку позовної давності.

Таким чином, рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2013р. прийнято при неповному з'ясуванні та недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Висновки суду, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах матеріального права, що є підставою для його скасування.

Розглянувши матеріали справи, доводи та заперечення сторін, апеляційний суд вважає, що позивачем доведено укладення між сторонами договору купівлі-продажу концентрату плавикового шпату марки ФК-75 шляхом обміну листами (у спрощений спосіб), виконання цього договору позивачем, про що свідчать наступні документи про отримання відповідачем 59,660 тон концентрату плавикового шпату марки ФК-75 (видаткова накладна № РН-0000002 від 30.11.2010р., довіреність № 36/1 від 30.11.2010р., рахунок-фактура № СФ-0000011 від 30.11.2010р., податкова накладна № 11 від 30.11.2010р.- а.с. 20-23 том 1).

Посилання відповідача на відсутність товару у нього під час інвентаризації та проведення аудиту не спростовує вищезазначеного. Крім того, колегія суддів враховує, що відповідачем не надано доказів звернення до правоохоронних органів за результатами перевірки.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача оплати вартості поставленого в кількості 59,660 тон концентрату плавикового шпату марки ФК-75 у сумі 192104,96грн., оскільки останній не надав суду доказів оплати в цієї суми.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 12390,77грн. - інфляційних втрат та 8399,99грн. - 3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в зазначених сумах.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ НВТ "Укрліга" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2013р. по справі № 5009/2106/12 підлягає скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору та витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства "Укрліга" м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 08.04.2013р. по справі № 5009/2106/12 скасувати.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства "Укрліга" м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Лігал" м. Запоріжжя про стягнення 192104,96грн. оплати вартості поставленого товару, 12390,77грн. - інфляційних витрат та 8399,99грн. - 3% річних задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Лігал" (69009, м. Запоріжжя, вул. Теплична, 21, р/р 26008050100182 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 32495291) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого товариства "Укрліга" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Гагаріна, буд. 12 кв. 30, р/р 26000104191001 в ПАТ КБ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 19303803) 192104,96грн. - оплати вартості поставленого товару, 12390,77грн. - інфляційних витрат, 8399,99грн. - 3% річних, 4257,91грн. - витрати по сплаті судового збору та 2123,86грн. - витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Суду першої інстанції видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: К.І. Бойченко

Н.М. Принцевська

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1 у справу

1 ДАГС

1. г/с Запор. обл.