Рішення

від 17.06.2013 по справі 2103/1088/2012

ВЕЛИКОЛЕПЕТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2103/1088/2012 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року Великолепетиський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого Мамаєва В.А.

секретаря судового засідання Шишка Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

представника відповідача ФГ "ОСОБА_4П." ОСОБА_5

представника відповідача ТОВ "Соняшник" ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду смт. Велика Лепетиха цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_9, товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник» (надалі ТОВ "Соняшник") та фермерського господарства «ОСОБА_4П.» (надалі ФГ "ОСОБА_4П.") про стягнення частини вартості майна та нерозподіленого прибутку ТОВ "Соняшник" та ФГ "ОСОБА_4П."

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення частини вартості майна та нерозподіленого прибутку ТОВ "Соняшник" та ФГ "ОСОБА_4П.", мотивуючи свої вимоги тим, що 10.10.2012 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 09.06.2011 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 22.12.2011 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на 2/3 частини вартості половини майна у статутному капіталі ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.», та на 1/3 частини нерозподіленого прибутку за 2009 рік ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.» скасовані, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. У цій ухвалі суд касаційної інстанції зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій в порушення вимог статей 213, 214, 215, 303, 309 ЦПК України не взяли до уваги положення ч. 5 ст. 147, ст. 148, ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», статутів ТОВ «Соняшник» й ФГ «ОСОБА_4П.», не перевірили і належним чином не з'ясували, яке саме майно належить цим підприємствам і яка вартість цього майна на день смерті ОСОБА_4 Також не з'ясовано чи не ставилось питання щодо вступу позивача, як спадкоємця ОСОБА_4 до ФГ «ОСОБА_4П.», не встановлено, який розмір нерозподіленого прибутку за 2009 рік ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.». Таким чином, частково не були встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому рішення були скасовані у цій частині. Враховуючи викладене, вважає за необхідне скористатися своїм правом на уточнення позовних вимог, передбаченим ч. 2 ст. 31 ЦПК України, а саме змінити (уточнити) предмет позову. По-перше, згідно ч. 5 ст. 147, 148 ЦК України та ст. 55 Закону України «Про господарські товариства» вона, як спадкоємець ОСОБА_4, має право одержати вартість частини майна, пропорційну частці спадкодавця у ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.». 05.01.2011 року представником товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник» та Фермерського господарства «ОСОБА_4П.» у судовому засіданні було надано баланси підприємств та розшифровку рахунків балансів по основним засобам підприємств, у яких було наведено як перелік майна підприємств, так і його вартість станом на день смерті спадкодавця - 24.06.2009 року та на дату звітного періоду-01.01.2010 року. Вищезазначені документи були підписані ОСОБА_8 - директором ТОВ «Соняшник» та ОСОБА_8 - головою ФГ «ОСОБА_4П.» і скріплено печатками цих підприємств. Отже, у матеріалах справи наявні належні докази - документи, що підтверджують наявність на балансі ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.» майна та його балансову вартість. Спадкодавець ОСОБА_4 був засновником ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.», його частка у їх статутних фондах складала 50%, а отже їй, як спадкоємцю, належить 1/3 частини вартості майна ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.» (2/3 долі спадкоємця від 1/2 частини спадкодавця). Загальна вартість майна ТОВ «Соняшник» згідно наданого балансу становить 620192 грн. 40 коп. Загальна вартість майна ФГ «ОСОБА_4П.» згідно наданого балансу становить 2436542 грн. 38 коп. Таким чином, 1/3 вартості майна зазначених юридичних осіб становить: ТОВ «Соняшник» - 206 730,68 грн., ФГ «ОСОБА_4П.» - 812 180,79 грн. По-друге, згідно 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкодавець ОСОБА_4 був засновником ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.», його частка у їх статутних фондах складала 50%, помер він 24.06.2009р., а отже йому належало право на прибуток за рік, в якому він помер (рік відкриття спадщини), а тому спадкоємцям, згідно статутів ТОВ «Соняшник» й ФГ «ОСОБА_4П.», ст.ст. 19, 22, 23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 1218 ЦК України належить частина прибутку спадкодавця за рік спадщини, тобто за 2009 рік, а отже їй, як спадкоємцю, належить 1/3 частину нерозподіленого прибутку за 2009 рік ТОВ «Соняшник» та ФГ «ОСОБА_4П.» (2/3 долі спадкоємця від 1/2 частини спадкодавця). Прибуток ТОВ «Соняшник» за 2009 рік становив 600 грн., а тому 1/3 становить 200 грн. Прибуток ФГ «ОСОБА_4П.» за 2009 рік становив 1 612 400 грн., а тому 1/3 становить 537 466,67 грн. Позивач просить суд: 1) стягнути з ТОВ «Соняшник» 2\3 частини вартості половини майна товариства (1/3 частини вартості всього майна товариства), що складає 206730 грн. 68 коп.; стягнути з ФГ «ОСОБА_4П.» 2\3 частини вартості половини майна господарства (1/3 частини вартості всього майна господарства), що складає 812180 грн. 79 коп.; стягнути з ТОВ «Соняшник» 1\3 частини нерозподіленого прибутку за 2009 рік, що становить 200 грн.; стягнути з ФГ «ОСОБА_4П.» 1/3 частину нерозподіленого прибутку за 2009 рік, що становить 537466 грн. 67 коп.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача ФГ «ОСОБА_4П.» позов визнала частково і вважає, що позивач має право на отримання 1\3 частини вартості всього майна ФГ «ОСОБА_4П.» станом на 24.06.2009 р., яке згідно висновку судово-економічної експертизи № 19 складає 404640 грн., за вирахуванням коштів у розмірі 300 грн. та 273190 грн. 58 коп., які від ФГ «ОСОБА_4П.» отримала ОСОБА_1, тобто на отримання коштів у розмірі 131149 грн. 42 коп.

Представник відповідача ТОВ «Соняшник» ОСОБА_6 позов визнав частково і вважає, що позивач має право на отримання 1\3 частини вартості всього майна ТОВ «Соняшник» станом на 24.06.2009 р., яке згідно висновку судово-економічної експертизи № 19 складає 135140 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнала частково в частині стягнення на користь позивача: з ФГ «ОСОБА_4П.» коштів у розмірі 131149 грн. 42 коп., а з ТОВ «Соняшник» коштів у розмірі 135140 грн.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін і кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

У судовому засіданні сторонами визнані обставини того, що позивач ОСОБА_1 на виконання рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 22.12.2011 року (яке було скасоване ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 10.10.2012 р.) отримала від ФГ «ОСОБА_4П.» кошти у розмірі 273490 грн. 58 коп. ( Том № 2 а.с. 60-61).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 помер 24.06.2009 р., що підтверджується свідоцтвом про його смерть. ОСОБА_1 є дочкою померлого ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про її народження та свідоцтвом про шлюб. Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4, і розмір її частки у спадщині складає 2/3 частки (ОСОБА_3 - 1/3 частки), що підтверджується листом завідувача Великолепетиської державної нотаріальної контори від 16.10.2010 р. № 331/02-14.

Згідно статуту ФГ «ОСОБА_4П.» ОСОБА_4 був учасником господарства, частка якого у статутному фонді складала 50 %, що в грошовому виразі становить 225800 грн.

Пунктом 4 розділу XI Статуту ФГ «ОСОБА_4П.» (Т.№ 2 а.с. 75) встановлено, що спадкоємці Учасника мають право на вступ до ФГ. У разі відмови спадкоємця Учасника вступу до ФГ, або в разі відмови Загальними зборами Учасників спадкоємцю Учасника до вступу у ФГ, такому спадкоємцеві може бути виплачена вартість частки майна належного спадкодавцеві, а також частина прибутку за рік відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство» № 973-IV від 19 червня 2003 року, успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Порядок спадкування визначений книгою шостою Спадкове право ЦК України. Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Позивач відмовилась від вступу до ФГ «ОСОБА_4П.», що підтверджується її заявою від 19.12.2012 р. та телеграмою від 21.12.2012 р. на ім»я голови ФГ «ОСОБА_4П.». Тому Позивач має право на виплату вартості 2/3 частки із 1/2 частини майна ФГ «ОСОБА_4П.», яке належало померлому ОСОБА_4, а отже Позивач має право на виплату вартості 1/3 частки всього майна ФГ «ОСОБА_4П.», в тому числі не розподіленого прибутку господарства станом на день смерті ОСОБА_4 24.06.2009 року.

Згідно висновку № 19 судово-економічної експертизи від 16.04.2013 р. вартість 1/3 частки всього майна ФГ «ОСОБА_4П.» станом на 24.06.2009 р., що підлягає отриманню ОСОБА_1 у зв»язку із смертю члена господарства - спадкодавця ОСОБА_4, виходячи з балансової вартості майна з урахуванням майнових та інших зобов»язань господарства становить 404640 грн. Розмір нерозподіленого прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 234100 грн., який був врахований при визначенні вартості 1/3 частки всього майна ФГ «ОСОБА_4П.» станом на 24.06.2009 р., що підлягає отриманню ОСОБА_1 у зв»язку із смертю члена господарства - спадкодавця ОСОБА_4, як така, що є її невід»ємною частиною. Отже розмір нерозподіленого прибутку, який підлягає виплаті Позивачеві, врахований експертом при визначені вартості 1/3 частки всього майна господарства, що підлягає отриманню ОСОБА_1 Тому Позивач має право на стягнення з ФГ «ОСОБА_10Г.» грошових коштів у розмірі 131149 грн. 42 коп. (404640 грн. - 273490 грн. 58 коп., які Позивач вже отримала).

Суд не бере до уваги як необґрунтовані посилання позивача та його представника на те, що Позивач має право на стягнення з ФГ «ОСОБА_4П.» 1/3 частини нерозподіленого прибутку за повний 2009 рік, оскільки відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», ст. 1218 ЦК України до складу спадщини ОСОБА_4 входять усі права та обов'язки, що належали йому на момент відкриття спадщини, тобто на день його смерті - 24.06.2009 року (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

Згідно Засновницького договору та Статуту ТОВ «Соняшник» ОСОБА_4 був засновником товариства і його частка у статутному фонді складала 50 %.

З роз'яснень, викладених у п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» вбачається, що при визначенні порядку і способу обчислення вартості частини майна товариства та частини прибутку, яку має право отримати учасник при виході(виключенні) з ТОВ, а також порядок і строків їх виплати суди мають застосовувати відповідні положення установчих документів товариства. У випадку неврегульованості в установчих документах вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості чистих активів товариства, що визначається в порядку, встановленого законодавством, пропорційно його частці в статутному капіталі товариства на підставі балансу, складеного на дату виходу (виключення). Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу (виключення) з товариства. Відповідно до частини п'ятої статті 147 ЦК України аналогічно визначається вартість частини майна ТОВ, яка підлягає видачі або виплаті правонаступнику юридичної особи-учасника товариства або спадкоємцю фізичної особи-учасника у випадку відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства або відмови у прийнятті до товариства. Її вартість визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника (ст. 55 Закону України «Про господарські товариства»).

Згідно ч. 5 ст. 147 ЦК України частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства. Розрахунки із спадкоємцями (правонаступниками) учасника, які не вступили до товариства, здійснюються відповідно до положень ст. 148 ЦК України.

Статтею 148 ЦК України передбачено, що учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Статтею 55 Закону України «Про господарські товариства» № 1576-ХІІ від 19 вересня 1991 року передбачено, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

Положення Статуту ТОВ «Соняшник» в частині спадкування після померлого учасника товариства також узгоджуються з зазначеними вище вимогами законодавства, де у Розділі ІІІ (Т.№ 2 а.с. 86) передбачено, що у разі смерті учасника до його спадкоємців переходять права, передбачені п. 10 Засновницького договору. Пунктом 10 Засновницького договору ТОВ «Соняшник» (Т.№ 2 а.с. 81) передбачено, що при смерті громадянина - учасника товариства спадкоємці мають право на вступ до товариства. При відмові спадкоємця від вступу в товариство йому видається в грошовій або натуральній формі його доля в майні, яка належала спадкодавцю.

Згідно листа ТОВ «Соняшник» від 02.02.2012 р. № 07 в задоволені заяви Позивача щодо скликання та проведення позачергових зборів учасників товариства відмовлено, оскільки згідно розділу 4 Статуту ТОВ «Соняшник» збори учасників товариства будуть правомочними, якщо в них приймають участь учасники, які в сукупності володіють 60 % голосів.

Тому інший учасник товариства - ОСОБА_8, який володіє лише 50 % голосів, не може провести правомочні збори учасників товариства.

Отже, позивач має право на 1/3 частини вартості майна ТОВ «Соняшник», виходячи з 2/3 долі спадкоємця від 1/2 частини спадкодавця, в тому числі не розподіленого прибутку господарства станом на день смерті ОСОБА_4 24.06.2009 року.

Згідно висновку № 18 судово-економічної експертизи від 16.04.2013 р. вартість 1/3 частки всього майна ТОВ «Соняшник» станом на 24.06.2009 р., що підлягає отриманню ОСОБА_1 у зв»язку із смертю члена товариства - спадкодавця ОСОБА_4, виходячи з балансової вартості майна з урахуванням майнових та інших зобов»язань господарства становить 135140 грн. Розмір нерозподіленого прибутку, що підлягає виплаті ОСОБА_1 становить 100 грн., який був врахований при визначенні вартості 1/3 частки всього майна ТОВ «Соняшник» станом на 24.06.2009 р., що підлягає отриманню ОСОБА_1 у зв»язку із смертю члена товариства - спадкодавця ОСОБА_4, як така, що є її невід»ємною частиною. Отже розмір нерозподіленого прибутку, який підлягає виплаті Позивачеві, врахований експертом при визначені вартості 1/3 частки всього майна господарства, що підлягає отриманню ОСОБА_1 Тому Позивач має право на стягнення з ТОВ «Соняшник» грошових коштів у розмірі 135140 грн.

Суд не бере до уваги як необґрунтовані посилання позивача та його представника на те, що Позивач має право на стягнення з ТОВ «Соняшник» 1/3 частини нерозподіленого прибутку за повний 2009 рік, оскільки відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини ОСОБА_4 входять усі права та обов'язки, що належали йому на момент відкриття спадщини, тобто на день його смерті - 24.06.2009 року (ч.2 ст. 1220 ЦК України).

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

На підставі ст. ст. 147, 148, 1218, 1220 ЦК України, ст. 55 Закону України «Про господарські товариства», ст. 23 Закону України «Про фермерське господарство», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з фермерського господарства «ОСОБА_4П.», ідентифікаційний код 33124329, на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 131149 грн. 42 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соняшник», ідентифікаційний код 22734530, на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 135140 грн. 00 коп.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Херсонської області через Великолепетиський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий підпис

КОПІЯ ВІРНА:

Голова суду ОСОБА_11