Постанова

від 19.06.2013 по справі 816/3140/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/3140/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

при секретарі - Курбалі А.В.,

за участю:

представника позивача - Шульги Н.Д.

представника відповідача - Горбаченка Р.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія", третя особа - Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про накладення арешту на кошти, та інші цінності, що знаходяться в банку, -

В С Т А Н О В И В:

30 травня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (надалі - позивач або КОДПІ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія" (надалі - відповідач), третя особа - Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про накладення арешту на кошти, та інші цінності, що знаходяться в банку у межах суми боргу в розмірі 38 769,93 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що станом на момент розгляду справи за ПП "Придніпровська регіональна будівельна компанія" рахується податковий борг в розмірі 38 769,93 грн., що виник у зв'язку із несплатою зобов'язань, самостійно визначених платником податків у податкових деклараціях з податку на додану вартість. У зв'язку із відсутністю зареєстрованого за відповідачем будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, що підтверджується листами - відповідями ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району при УМВС України в Полтавській області, Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області та Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області, позивач, керуючись підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, звернувся до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Придніпровська регіональна будівельна компанія" (ідентифікаційний код 34169821) 15.02.2006 зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Відповідач з 16.02.2006 перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником, зокрема, податку на додану вартість.

За даними Кременчуцької ОДПІ станом на момент розгляду справи за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 38 769 грн. 93 коп., який виник у зв'язку із наступним.

Так, ПП "Придніпровська регіональна будівельна компанія" подала до Кременчуцької ОДПІ податкову звітність із податку на додану вартість, в яких самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №133821 від 23 грудня 2011 року, яким самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в розмірі 178,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №133374 від 20 грудня 2011р. на суму 28 740,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №144333 від 19 січня 2012р. на суму 13 132,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9034718633 від 19 червня 2012р. на суму 355,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9042172431 від 20 липня 2012р. на суму 14 807,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9049968378 від 17 серпня 2012р. на суму 6 775,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9057272593 від 19 вересня 2012р. на суму 2582,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9080438048 від 19 грудня 2012р. на суму 1 118,00 грн.

Вищевказані суми самостійно узгоджений податкових зобов'язань з ПДВ не були сплачені відповідачем в установлені законодавством строки, у зв'язку з чим утворився податковий борг.

В подальшому сума податкового боргу з податку на додану вартість ПП "Придніпровська регіональна будівельна компанія" зменшилася за рахунок переплати в розмірі 127,74 грн. та за рахунок самостійної сплати у розмірі 29 382,00 грн.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню у розмірі 592,67 грн., яка частково була погашена шляхом відрахування 80,41 грн. з суми, сплаченої відповідачем на погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Отже, нарахована але не сплачена сума пені по податку на додану вартість становить 512,26 грн.

Таким чином, станом на момент звернення Кременчуцької ОДПІ до суду загальна сума заборгованості складає 38 769,93 грн. (розрахунок боргу на а.с. 8-9).

Відповідно пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 цього ж кодексу визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1. статті 59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4. статті 59 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання приписів статті 59 вищевказаного кодексу, позивач направив податкову вимогу №2156/2086 від 26.12.2011 на загальну суму 50,26 грн., яка була отримана відповідачем 19.01.2012 (а.с. 32).

Як пояснив представник позивача в ході судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками, сума податкового боргу, яка була включена до зазначеної вимоги, утворилася у зв'язку із подачею позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість №133821 від 23 грудня 2011 року, яким самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в розмірі 178,00 грн. З урахуванням переплати по цьому податку в сумі 127,74 грн. непогашеною залишилася сума в розмірі 50,26 грн., на яку позивачем і було направлено вимогу відповідачу.

В подальшому сума податкового боргу з ПДВ ПП "Придніпровська регіональна будівельна компанія" збільшувалася за рахунок самостійно обрахованих відповідачем податкових зобов'язань, визначених у вищеперелічених деклараціяї з ПДВ.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Із пояснень представника позивача та наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що інших податкових вимог відповідачу Кременчуцькою ОДПІ не направлялося.

Перевіркою майнового стану підприємства відповідача Кременчуцькою ОДПІ було встановлено відсутність зареєстрованого за останнім будь-якого рухомого та нерухомого майна для внесення в податкову заставу, що підтверджується листами - відповідями ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Кременчука та Кременчуцького району при УМВС України в Полтавській області (а.с. 34), Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області (а.с. 35) та Реєстраційної служби Кременчуцького міського управління юстиції Полтавської області (а.с. 33).

На підставі підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу, Кременчуцька ОДПІ звернулася до адміністративного суду із таким позовом.

Вирішуючи вимоги адміністративного позову суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватися вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст. 21, ст. 95 Податкового кодексу України. Право податкової інспекції на вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, в т.ч. і реалізація повноважень щодо звернення до суду з позовом про арешт коштів платників податків, підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 ПКУ наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу , тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги (інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13).

Як було встановлено вище судом, Кременчуцькою ОДПІ направлено податкову вимогу № 2156/2086 від 26.12.2011 на загальну суму 50,26 грн., яка була отримана відповідачем 19.01.2012 (а.с. 32).

При цьому, сума податкового боргу, визначена у вищевказаній вимозі увійшла до складу загальної суми заборгованості (сальдо), яка збільшилася станом на кінець 2011 року (а.с. 8).

Однак, 27.01.2012 відповідачем згідно платіжного доручення № 587 була здійсненна сплата суми грошового зобов'язання в розмірі 13 132,00 грн. та на цю суму загальний розмір податкової заборгованості було зменшено (а.с. 8).

Також відповідачем в подальшому проводилися оплати грошового зобов'язання з ПДВ згідно платіжних доручень від 29.02.2012 № 602 в розмірі 10 000 грн., від 27.06.2012 № 642 в розмірі 400 грн., від 30.08.2012 № 630 в розмірі 5 850 грн.

Таким чином, вищевказана податкова вимога №2156/2086 від 26.12.2011 на загальну суму 50,26 грн. була оплачена відповідачем ще 27.01.2012 та вважається відкликаною в силу підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПКУ з того ж дня .

Інших податкових вимог, як було встановлено судом вище, Кременчуцькою ОДПІ не направлялося відповідачу.

За таких обставин, у Кременчуцької ОДПІ не виникло права на стягнення коштів та продаж майна Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія", в тому числі і шляхом реалізації права на звернення до суду із даним позовом, а відтак позов є передчасним.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для накладення арешту на кошти відповідача та інші цінності, що знаходяться у банку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія", третя особа- Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 червня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько