Ухвала

від 15.10.2013 по справі 816/3140/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 816/3140/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 816/3140/13-а за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Придніпровська Регіогаль Будівельна Компанія" ; третя особа - Акціонерне товариство "УкрСиббанк" про накладення арешту на кошти, та інші цінності, що знаходяться в банку,

ВСТАНОВИЛА:

30 травня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (надалі - позивач або КОДПІ) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія" (надалі - відповідач), третя особа - Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про накладення арешту на кошти, та інші цінності, що знаходяться в банку у межах суми боргу в розмірі 38 769,93 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. було відмовлено у задоволенні позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія", третя особа- Акціонерне товариство "Укрсиббанк" про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, третьою стороною надано заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство "Придніпровська регіональна будівельна компанія" (ідентифікаційний код 34169821) 15.02.2006 зареєстровано юридичною особою виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. Відповідач з 16.02.2006 перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ та є платником, зокрема, податку на додану вартість.

За даними Кременчуцької ОДПІ станом на момент розгляду справи за відповідачем значиться податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 38769 грн. 93 коп., який виник у зв'язку із наступним.

Так, ПП "Придніпровська регіональна будівельна компанія" подала до Кременчуцької ОДПІ податкову звітність із податку на додану вартість, в яких самостійно обчислено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, а саме:

- уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №133821 від 23 грудня 2011 року, яким самостійно нараховано суму штрафу у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, в розмірі 178,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №133374 від 20 грудня 2011р. на суму 28 740,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №144333 від 19 січня 2012р. на суму 13 132,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9034718633 від 19 червня 2012р. на суму 355,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9042172431 від 20 липня 2012р. на суму 14 807,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9049968378 від 17 серпня 2012р. на суму 6 775,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9057272593 від 19 вересня 2012р. на суму 2582,00 грн.;

- податкову декларацію з податку на додану вартість №9080438048 від 19 грудня 2012р. на суму 1 118,00 грн.

Вищевказані суми самостійно узгоджений податкових зобов'язань з ПДВ не були сплачені відповідачем в установлені законодавством строки, у зв'язку з чим утворився податковий борг.

В подальшому сума податкового боргу з податку на додану вартість ПП "Придніпровська регіональна будівельна компанія" зменшилася за рахунок переплати в розмірі 127,74 грн. та за рахунок самостійної сплати у розмірі 29 382,00 грн.

На підставі положень статті 129 Податкового кодексу України податковим органом за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідачу нараховано пеню у розмірі 592,67 грн., яка частково була погашена шляхом відрахування 80,41 грн. з суми, сплаченої відповідачем на погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Отже, нарахована але не сплачена сума пені по податку на додану вартість становить 512,26 грн.

Таким чином, станом на момент звернення Кременчуцької ОДПІ до суду загальна сума заборгованості складає 38 769,93 грн. (розрахунок боргу на а.с. 8-9).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відсутні підстави для накладення арешту на кошти відповідача та інші цінності, що знаходяться у банку.

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.

Відповідно пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 цього ж кодексу визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно пункту 59.1. статті 59 ПКУ, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (пункт 59.4. статті 59 Податкового кодексу України).

Як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що позивач направив податкову вимогу №2156/2086 від 26.12.2011 на загальну суму 50,26 грн., яка була отримана відповідачем 19.01.2012 (а.с. 32).

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПКУ у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На підставі підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 ПКУ, згідно якого органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 95.1 ст. 95 ПКУ орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПКУ).

Таким чином, податкові органи в силу підпункту 20.1.17 пункту 20.1 ст. 20 ПКУ наділені повноваженнями на звернення до суду з позовами про накладення арешту на кошти платника податку в разі відсутності в такого платника достатнього для погашення податкового боргу майна. Водночас така недостатність повинна бути встановлена станом не раніше дня виникнення у податкового органу права на стягнення податкового боргу, тобто не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання податкової вимоги (інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 29.04.2013 № 642/12/13-13).

Так як було встановлено судом першої інстанції та не спростовано у суді апеляційної інстанції, що Кременчуцькою ОДПІ було направлено податкову вимогу № 2156/2086 від 26.12.2011 р. на загальну суму 50,26 грн., яка була отримана відповідачем 19.01.2012 (а.с. 32). При цьому, сума податкового боргу, визначена у вищевказаній вимозі увійшла до складу загальної суми заборгованості (сальдо), яка збільшилася станом на кінець 2011 року (а.с. 8).

Однак, 27.01.2012 відповідачем згідно платіжного доручення № 587 була здійсненна сплата суми грошового зобов'язання в розмірі 13 132,00 грн. та на цю суму загальний розмір податкової заборгованості було зменшено (а.с. 8). Також відповідачем в подальшому проводилися оплати грошового зобов'язання з ПДВ згідно платіжних доручень від 29.02.2012 № 602 в розмірі 10 000 грн., від 27.06.2012 № 642 в розмірі 400 грн., від 30.08.2012 № 630 в розмірі 5 850 грн.

Колегія судів вказує на те, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що вищевказана податкова вимога №2156/2086 від 26.12.2011 на загальну суму 50,26 грн. була оплачена відповідачем ще 27.01.2012 та вважається відкликаною в силу підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПКУ з того ж дня.

Інших податкових вимог Кременчуцькою ОДПІ не направлялося відповідачу.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки у Кременчуцької ОДПІ не виникло права на стягнення коштів та продаж майна Приватного підприємства "Придніпровська регіональна будівельна компанія", в тому числі і шляхом реалізації права на звернення до суду із даним позовом, а відтак позов є передчасним.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2013р. по справі № 816/3140/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П’янова Я.В.