Постанова

від 12.06.2013 по справі 2а-8757/09/9/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Київ К/9991/5585/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі - ДПІ)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011

у справі № 2-а-12330/10/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ді.Сі.Ай. - Цементгруп" (далі - Товариство)

до ДПІ

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011, позовні вимоги задоволено; визнано нечинними дії ДПІ, що полягали у неприйнятті податкових декларацій Товариства; ДПІ зобов'язано прийняти податкові декларації Товариства з податку на додану вартість за червень, липень, серпень 2010 року, а також за перше півріччя 2010 року з додатками.

Посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи, ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та відмовити у позові.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що 20.07.2010, 05.08.2010, 20.08.2010 та 20.09.2010 позивач подав до податкового органу податкові декларації з ПДВ, відповідно, за червень 2010 року, за І півріччя 2010 року, за липень 2010 року та за серпень 2010 року.

Втім ДПІ не визнала зазначені декларації податковою звітністю з посиланням на порушення платником порядку їх заповнення через відсутність у цих деклараціях прокреслень у рядках, що не заповнюються у зв'язку з відсутністю інформації.

Відповідно до абзацу першого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

За змістом абзацу п'ятого підпункту 4.1.2 пункту 4.1 цієї ж статті Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Пунктом 4.5 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України (додаток № 1 до наказу Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 № 827) передбачено, якщо податкова звітність, надана органу ДПС платником податків, заповнена всупереч правилам, визначеним у затвердженому порядку її заповнення, то вона може бути не визнана органом ДПС як податкова звітність. Підставою про невизнання податкової звітності є: відсутність підпису відповідних посадових осіб (факсиміле не дозволяється); відсутність скріплення печаткою підписів платника податків; відсутність обов'язкових реквізитів податкового документа; відсутність обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; неможливість прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті); наявність порваних аркушів, підчищень, помарок, виправлень, дописок і закреслювань; подання ксерокопії звітних документів; порушення загальних вимог оформлення документів податкової звітності.

Аналіз наведених правових норм свідчить, що підставою для відмови податкового органу визнати податкову звітність як податкову декларацію є такі дефекти її заповнення, що впливають на адміністрування податку органом державної податкової служби. При цьому серед підстав невизнання податкової звітності платника податків законодавством не передбачено такої підстави, як «відсутність прокреслень у рядках», на яку посилається податкова інспекція.

Слід також зазначити, що зазначена обставина не впливає на показники поданої позивачем декларації, не призводить до неможливості або ускладнення перевірки податковим органом зазначених у ній даних, а відтак відсутні підстави для невизнання спірних декларацій Товариства документами податкової звітності.

Суди також цілком об'єктивно відхилили як необґрунтовані посилання ДПІ на введення в дію операції «Бюджет» відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 09.04.2010 № 236 на виконання протоколу наради у Прем'єр-Міністра України від 03.04.2010 та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010 щодо підвищення ефективності контрольно-перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, позаяк здійснення заходів в рамках наведеної програми не може розцінюватися як підстава для звільнення податкового органу від обов'язку дотримуватися визначеного законом порядку прийняття податкової декларації.

За таких обставин суди дійшли правильного висновку про незаконність відмови податкового органу визнати спірні декларації податковою звітністю та правомірно задовольнили позов.

Доводи ДПІ, зазначені у касаційній скарзі, були предметом дослідження в судах першої та апеляційної інстанцій, цим доводам були надано належну правову оцінку, а тому ці доводи підлягають відхиленню касаційним судом з огляду на відсутність у касаційної інстанції повноважень переоцінювати обставини, встановлені судами під час вирішення спору.

Оскільки висновки судів відповідають нормам чинного законодавства та фактичним обставинам спору, установленим на підставі повного та об'єктивного дослідження доказів у справі, то процесуальних підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали окружного і апеляційного адміністративних судів зі спору не вбачається.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 220 1 , 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова відхилити.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2011 у справі № 2-а-12330/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько