Постанова

від 05.11.2008 по справі 2а-1775/08

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-1775/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              05 листопада 2008 року                                                                                           

м. Львів

              Львівський окружний  адміністративний суд в складі колегії суддів:

              головуючої - судді Хоми О.П.,

              суддів Канас Н.А., Шинкар Т.І.,

              при секретарі Бредіхіній Н.О.,

з

участю  позивача ОСОБА_1., представника

позивача ОСОБА_2

                 представника відповідачів ОСОБА_3,  

розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до

Львівської митниці та Державної митної служби України про протиправні дії

посадових осіб митного органу, скасування наказу про припинення перебування на

державній службі в митних органах,

в с т а н о в и в :

              ОСОБА_1звернувся до суду з вищезазначеним позовом до  Львівської митниці та Державної митної служби

України, в якому, з урахуванням змінених позовних вимог, просить  визнати незаконним та  скасувати наказ Державної митної служби

України №НОМЕР_1 про  припинення його  перебування на державній службі в митних

органах згідно з п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу» на посаді в.о.

провідного інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства

служби митної варти та організації боротьби з порушеннями митного

законодавства. Вказав, що працює в митних органах України з жовтня 1996 року,

прийняв присягу державного службовця. Позовні вимоги мотивує тим, що наказом

№НОМЕР_1начальника Львівської митниці було прийнято рішення про проведення

службового розслідування з метою встановлення обставин неналежного виконання

службових обов'язків  посадовими особами

митниці, внаслідок  чого було допущено

зникнення товарів з вантажних відсіків двох транспортних засобів марки

«Форд-Транзит», р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2, які переміщували товари з Республіки

Польща в Україну та знаходилися в зоні митного контролю митного поста

ІНФОРМАЦІЯ_1». За результатами службового розслідування складено акт від

01.07.2008 року, яким  встановлено факт

неналежного виконання працівниками ВМО № 4 митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1»

Львівської митниці своїх посадових обов'язків. 22.07.2008 року на підставі вищезгаданого

акту службового розслідування Головою Державної митної служби України  ОСОБА_4. було видано наказ №НОМЕР_1 у

відповідності до п.1 якого за порушення Присяги державного службовця  припинено перебування позивача на державній

службі в митних органах, звільнивши з займаної посади згідно з п.6 ст.30 Закону

України «Про державну службу», визначивши датою звільнення перший робочий день

після закінчення тимчасової непрацездатності. Вважає такий наказ незаконним,

оскільки він не вчинив жодного порушення, тому просить його скасувати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги

підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та пояснив, що 02.07.2008 року

він ознайомився з актом службового розслідування від 01.07.08 року, відповідно

до якого його було безпідставно звинувачено у неналежному виконанні спеціальних

заходів з попередження, виявлення й припинення митних правопорушень та

запропоновано припинити його перебування на державній службі в митних органах

за порушення присяги державного службовця. Вважаючи службове розслідування

необ'єктивним, подав  зауваження до акту

службового розслідування, проте вони не були взяті до уваги, оскільки

27.07.2008 року Держмитслужба України видала оскаржуваний наказ НОМЕР_1 Ствердив,

що не допускав порушення присяги державного службовця. Працював з 20 год.14.05.2008

р. до 08 год.15.05.2008 р. відповідно до покладених на нього обов'язків на

в'їзді вантажів та проводив митний огляд товарів спочатку з ОСОБА_5, а потім з

ОСОБА_4., перебував як на ділянці для вантажних автомобілів, так і в приміщенні

адмінкорпусу оформлення вантажів, в силу чого не був присутнім при проведенні

митних процедур  двох транспортних

засобів марки «Форд-Транзит» з р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2, а побачив їх лише після

закінчення зміни, що виклав у своєму поясненні15.05.2008 року та давав аналогічні

пояснення в подальшому. Причетність його до факту зникнення вантажу з вантажних

відсіків цих автомобілів нічим не доведена. Крім цього, до його посадових

обов'язків не входить схоронність товарів, які переміщуються через державний

кордон, а покладення обов'язків, не передбачених Положенням про відділ боротьби

з порушенням митного законодавства та посадовою інструкцією, заборонено.

Протягом 12 років перебування на державній службі в митних органах не мав

дисциплінарних стягнень, що не було взято до уваги при вирішенні питання про

його звільнення. Не було взято до уваги і результати щорічної оцінки виконання

ним обов'язків та завдань, оцінки ступеня вини, повторності, попередніх

стягнень та заохочень, внаслідок чого, що 

за основу була взята неправдива інформація, то і висновки службового

розслідування є неправильними.  Вважає,

що наказ відповідача про його звільнення 

є неправомірним, виданим з порушенням діючого законодавства, без

достатніх підстав, на основі фактів та обставин,  що не відповідають дійсному стану справ,

перебігу подій та його діяльності як посадової особи та працівника митного

органу, тому  просить визнати

незаконними  та скасувати наказ Державної

митної служби України №НОМЕР_1 про 

припинення його  перебування на

державній службі в митних органах згідно 

з п.6 ст.30 Закону України «Про державну службу» на посаді в.о.

провідного інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства

служби митної варти та організації боротьби з порушеннями митного

законодавства.

Представник відповідачів ОСОБА_3. в судовому засіданні

пояснила, що  відповідно до статті

17 Закону України «Про державну службу», ст.ст. 408 та 413 Митного кодексу

України ОСОБА_1. як державний службовець приймав Присягу державного службовця,

а як посадова особа митного органу - урочисте зобов'язання. Оскаржуваний

позивачем наказ №НОМЕР_1 про його звільнення 

виданий на підставі акту службового розслідування  від 01.07.2008 року, яким встановлено факт

порушення норм Митного кодексу  України,

неналежного виконання посадовою особою Служби МВ та ОБЗПМЗ  ОСОБА_1. 

вимог посадової інструкції та Розпорядження Львівської митниці № 6-р від

30.04.2008 року щодо запобігання порушенням митного законодавства та

правопорушень з боку посадових осіб митних постів, що свідчить про порушення

ст.10 Закону України «Про державну службу», яке виявилося у недотриманні  законодавства з питань митної справи,

невиконання розпоряджень і вказівок своїх керівників, внаслідок чого стало

можливим зникнення вантажу із вантажних відсіків транспортних засобів з р.н.

НОМЕР_1 іНОМЕР_2  в зоні митного контролю

митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1». Вважає дії відповідача правомірними, просить у

задоволенні позовних вимог відмовити.

              Суд, заслухавши думку сторін та

їх представників, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на

підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони

обґрунтовуються, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог,

виходячи з наступного.

              Відповідно до ч. 2 ст. 8

Конституції України норми Конституції є нормами прямої дії.

              Органи державної влади та їх

посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, що закріплено

ч.2 ст. 19 Конституції України.

              Статтею 43 Конституції України

громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

              Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу

адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних

повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на  

підставі,   у  межах 

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з  використанням

повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, 

тобто з урахуванням усіх обставин, що мають  значення 

для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом,

запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу

між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і

цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

 9) з  урахуванням 

права  особи на участь у процесі

прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності,

відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на

підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України.

Відповідно до  ст.

71  Кодексу адміністративного судочинства

України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її

вимоги та заперечення,  а суд, згідно ст.

86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім

переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та

об'єктивному дослідженні.

Позивач ОСОБА_1. з жовтня

1996 року і по даний час перебуває у трудових відносинах з відповідачем,

працював на різних посадах в митних органах України, йому присвоєно спеціальне

звання  «Інспектор  митної служби 

I рангу».  З  01.05.2008 року позивач  перебуває на посаді в.о. провідного

інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства служби митної

варти та організації боротьби з порушеннями митного законодавства.

Судом встановлено, що 

з 20.00 год. 14.05.2008 року до 08.00 год. 15.05.2008 року ОСОБА_1.,

виконуючи  свої службові обов'язки,

проводив митний огляд товарів, 

перебуваючи при цьому як в робочому приміщенні адміністративного корпусу

оформлення вантажів, так і поза ним. Це підтверджується як наявними в

матеріалах службового розслідування та в справі актами від 14.05.2008 року від

15.05.2008 року, так і показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5

та ОСОБА_4., відповідно до  яких  позивач протягом вказаного в актах часу, а

саме: з 22 год. 40 хв. до 23 год. 00 хв. 14.05.2008 року та  з 00 год. 50 хв. до 01 год. 30 хв. 15.05.2008

року був занятий разом з ними процедурою проведення митного огляду

товарів. 

Як встановлено 

службовим розслідуванням, митні процедури щодо двох транспортних засобів

марки «Форд-Транзит» з р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2 

в зоні митного контролю митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1»  проводилися після проходження паспортного контролю  в 00 год. 33 хв. та 00.год. 34 хв. Враховуючи

тривалість здійснення митного огляду товарів, які проводив позивач ОСОБА_1. з

ОСОБА_5 та ОСОБА_4., він  не міг бути

присутнім під час проведенні митних процедур щодо вказаних транспортних

засобів.

Відповідно до Журналу розподілу обов'язків між особовим

складом оперативних груп Служби МВ та ОБзПМЗ з 14.05.2008 року на 15.05.2008

року  ОСОБА_1. працював на ділянці «в'їзд

вантажів». Як пояснив позивач, товаросупровідні документи  на вантаж транспортних засобів з р.н. НОМЕР_1

іНОМЕР_2 йому не подавалися, митні процедури щодо цих транспортних заходів  проводилися посадовими особами митниці, які

відповідали за пасажирську ділянку роботи. Від старшого групи ОСОБА_6. вказівки

про проведення митного контролю зазначених транспортних засобів в незакріпленій

за ним ділянці роботи не було. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6.

підтвердив такі пояснення позивача.

 З метою з'ясування

обставин порушення посадовими особами Львівської митниці законодавства України

про державну службу, внаслідок чого 15.05.2008 року було допущено зникнення

товарів з вантажних відсіків транспортних засобів марки «Форд-Транзит» р.н.

НОМЕР_1 іНОМЕР_2, які переміщували товари з Республіки Польща в Україну та

знаходилися в зоні митного контролю митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1», Державна митна

служба України (далі - ДМСУ)15.05.2008 року видала наказ №70  «Про проведення службового розслідування», із

змінами, внесеними наказами  Державної

митної служби України від 28.05.2008 року 

№122 та від 05.06.2008 року № 154.

За результатами проведеного службового розслідування

складено акт службового розслідування від 01.07.2008 року, а за висновками акту службового розслідування ДМСУ в особі

голови ОСОБА_4. видала наказ №НОМЕР_1 у відповідності до п.1 якого за

порушення Присяги державного службовця наказано припинити перебування позивача

на державній службі в митних органах, звільнивши з займаної посади згідно з п.6

ст.30 Закону України «Про державну службу», визначивши датою звільнення перший

робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності.

У п.2 пропозицій акту службового розслідування зазначено,

що порушення Присяги державного службовця виявилось у несумлінному ставленні

позивача до обов'язків державного службовця, яке полягало в порушенні вимог

законодавства з питань митної справи, неналежному виконанні ним своїх

обов'язків, розпоряджень і вказівок своїх керівників. Однак, відповідач не

вказав в чому конкретно це проявилося.

Аналізуючи акт службового

розслідування, суд вважає, що висновки акту, на підставі яких зроблені такі

пропозиції, не відповідають фактичним обставинам, оскільки в розділі 4

згаданого акту, який стосується обставин зникнення 15.05.2008 року товарів з

вантажних відсіків транспортних засобів марки «Форд-Транзит» р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2,

відсутні будь-які відомості щодо несумлінного ставлення позивача до своїх

обов'язків, а його прізвище згадується лише як посадової особи Служби МВ та

ОБзПМЗ, яка на виконання Розпорядження Львівської митниці № 6-р від 30.04.2008

року згідно плану-завдання № 47  від

14.05.2008 року та разом з іншими посадовими особами групи  проводила спеціальні заходи з попередження,

виявлення й припинення митних правопорушень.

Відповідач не володіє належними документами та доказами,

які б підтверджували факт здійснення неналежного митного контролю автомобілів

р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2 службовими особами 

митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1» Львівської митниці 15.05.2008 року,  в т.ч. ОСОБА_1., а долучені до акту

службового розслідування та представлені ксерокопії документів, такого факту не

підтверджують.  Крім того, видаючи

наказ  про звільнення позивача,  ДМСУ не взято до уваги жодних  пояснень ОСОБА_1., не встановлено в чому

полягали конкретні порушення, в якій частині не дотримано з боку позивача

посадових обов'язків, який причинно-наслідковий зв'язок між можливим упущенням,

недоліками в діяльності, що призвели до прийняття рішення про звільнення, та

яка завдана матеріальна шкода державі чи охоронюваним законом інтересам і

правам особи та громадянам.

Крім цього,  постановою прокурора відділу нагляду за

додержанням законів органами СБУ, Державної митної служби та Державної

прикордонної служби України при провадженні оперативно-розшукової діяльності

дізнання та досудового слідства прокуратури Львівської області від 25 липня 2008

року  відмовлено в порушенні кримінальної

справи проти  службових осіб митного

поста ІНФОРМАЦІЯ_1» Львівської митниці за наслідками перевірки законності

здійсненого ними  15.05.2008 року митного

контролю автомобілів р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2 на підставі п.2 ст. 6 КПК України.

Опитані під час дослідчої

перевірки  в порядку ст. 97 КПК України

службові особи митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1» Львівської митниці не давали

пояснень, які б підтвердили неналежне виконання ОСОБА_1. своїх посадових обов'язків.

Як вбачається з постанови,

за відсутності  достовірних  і достатніх відомостей щодо характеру,

кількості, асортименту та фактурної вартості ввезеного на територію митного

поста вантажу, тобто товаросупровідних документів (рахунків-фактур, CMR, Carnet

TIR), що позбавляє можливості зробити висновок щодо обов'язковості здійснення

його митного оформлення з нарахуванням відповідних митних платежів та

встановити розмір спричинених державі збитків; не встановлення його місця

знаходження та даних  про ввезення

зазначеного вантажу після його розвантаження на території митного поста

ІНФОРМАЦІЯ_1» Львівської митниці на територію України, що позбавляє можливості

зробити висновок, що товар ввезено на територію України, а не вивезено  в Республіку Польща, перевіркою не були

виявлені передбачені ст.94 КПК України приводи і підстави для порушення

кримінальної справи стосовно службових осіб митного поста ІНФОРМАЦІЯ_1»

Львівської митниці.

Дана постанова прокурора

набрала законної сили та не оскаржена у встановленому законом порядку. 

Суд вважає, що в судовому засіданні повністю

підтвердилися факти, що за час державної служби в митних органах України  ОСОБА_1. сумлінно виконував свої  службові обов'язки, за період  роботи в митних органах не притягувався до

дисциплінарної відповідальності, що не заперечувалось в судовому засіданні

представником відповідачів.

З оглянутої в судовому засіданні особової справи ОСОБА_1.

вбачається, що позивач   15.08.1997

року  прийняв  присягу державного службовця, йому присвоєно

спеціальне звання - інспектор митної служби І рангу 03.12.2000 року у

відповідності до наказу ДМСУ №530-к, позитивно характеризується, за

результатами проведених атестацій визнавався таким, що відповідає займаній

посаді, наказами  Західної регіональної

митниці № 90-ос від 22.06.2000 року та № 733-к від 15.12.2006 року

нагороджувався Подякою начальника митниці, що свідчить про його позитивну

службову характеристику, що не заперечив в судовому засіданні представник

відповідачів. 

Стосовно виконання позивачем службових обов'язків, то

вони, як ствердив позивач,, виконувались ним належним чином у відповідності з

діючим законодавством України, за період перебування на державній службі він

жодного разу не порушував вимоги присяги державного службовця, що встановлено

судом і не заперечено представником відповідачів.

Питання звільнення державних службовців Державної митної

служби регулюється загальний законом - Кодексом законів про працю України,  та спеціальним законом - Законом України «Про

Дисциплінарний статут митної служби України» з особливостями, визначеними

Законом України «Про державну службу».

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій

чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування

правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача,

якщо він заперечує проти позову.

Беручи до уваги встановлені факти, суд вважає, що

відповідачі, з урахуванням всіх обставин, діяли необґрунтовано, несвоєчасно, не

у спосіб, що передбачений законами України. Заперечення та документи, надані відповідачами,

не містять доказів того, що акт службового розслідування від  01.07.2008 року та наказ від 27.07.2008 року

№ 1301-к є правомірними в частині звільнення позивача.

 Тому суд вважає,

що відповідачами не виконано вимоги ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного

судочинства України щодо  доведення  правомірності свого рішення.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що

звільнення ДМСУ позивача ОСОБА_1. проведено не на підставі, не у межах

повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України, а  оскаржуваний наказ прийнято необґрунтовано,

що є порушенням вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Даючи аналіз зазначеним акту службового розслідування та

наказу, суд  приходить до висновку,

що  в діях позивача відсутні порушення

його службових обов'язків.

Судом встановлено, відповідачем не представлено жодних

доказів, які б могли свідчити про факт порушення своїх посадових обов'язків

позивачем, а також не представлено жодних належних та допустимих доказів, які б

підтвердили причетність позивача ОСОБА_1. до здійснення  митного контролю транспортних засобів марки

«Форд-Транзит»  р.н. НОМЕР_1

іНОМЕР_2   15.05.2008 року, а також  про

протиправність  його дій  при цьому.

Положенням про відділ

боротьби з порушенням митного законодавства служби митної варти та організації

боротьби з порушеннями митного законодавства Львівської митниці не передбачено

завдань та функцій, пов'язаних із забезпеченням схоронності товарів, що

переміщуються через митний кордон України, у тому числі у зоні митного контролю  від будь-яких протиправних посягань.

Посадовою інструкцією провідного інспектора відділу боротьби з порушенням

митного законодавства служби митної варти та організації боротьби з порушеннями

митного законодавства теж не передбачено обов'язків щодо схоронності товарів.

Тому суд не приймає до уваги покликання представника відповідачів про те, що це

випливає із норм Митного кодексу України.

Згідно ст.27 Дисциплінарного

статуту митної служби, затвердженого Законом України від 06.09.2005 року №

2805-ІV, дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого

правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення, керівник

митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за

яких  воно було вчинене, попередню

поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в

митних органах. Згідно ст.28 Дисциплінарного статуту звільнення посадової особи

митної служби може мати місце в разі порушення посадовою особою митної служби

вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної

справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній

громаді, юридичним чи фізичним особам.

У відповідності до п.8 

Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня    2000 року №950 «Про затвердження Порядку

проведення службового розслідування стосовно державних службовців» крім

інформації, котра зазначена в акті службового розслідування щодо позивача не

зазначено:  ступінь участі у виконанні

окремих доручень, обставини що пом'якшують або обтяжують відповідальність,

причини та умови, що призвели до порушення. У разі прийняття рішення щодо

притягнення державного службовця до відповідальності комісія пропонує вид

дисциплінарного стягнення, і як найсуворіше - звільнення. Окрім того, комісією

враховується ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяної ним шкоди,

попередню роботу працівника. 

Керівником митного органу не взято до уваги попередню

поведінку позивача, його ставлення до служби та стаж роботи в митних органах, не встановлено в чому полягали конкретні

порушення, в якій частині не дотримано з боку позивача присягу, як саме

проявилось несумлінне виконання службових обов'язків, не здійснено розрахунок

матеріальних збитків, не встановлено причинно-наслідкового зв'язку між можливим

упущенням, недоліками в діяльності, що призвели до порушення присяги державного

службовця та завданою матеріальною шкодою державі чи охоронюваним законом

інтересам та правам особам та громадянам, що не встановлено та не доведено

представником відповідача,  що виключає

можливість   звільнення позивача з

державної служби. Таким чином, підстави, які покладені в основу звільнення

позивача з займаної посади відповідно до п.6 ст. 30 Закону України «Про

державну службу» є необґрунтованими і безпідставними. 

В той ж час, відповідачами ДМСУ і Львівською митницею та

їхнім представником не надано суду жодних доказів, які б могли підтвердити факт

порушення присяги державного службовця 

ОСОБА_1. під час перебування на державній службі в митних органах

України, тому суд вважає, що на основі будь-яких припущень не можна робити

правових висновків. Зокрема, суд вважає неправильним і невірним висновок

відповідача про порушення позивачем присяги керуючись виключно припущеннями.

Зазначені критерії не є правовими нормами і тому не можуть бути підставою для

породження юридичних фактів, зокрема, для звільнення позивача чи інших

працівників.      

Отже, прямих, беззаперечних доказів на підтвердження тих

обставин, що зникнення 15.05.2008 року товарів з вантажних відсіків

транспортних засобів марки «Форд-Транзит» р.н. НОМЕР_1 іНОМЕР_2 відбулося з

вини ОСОБА_1., не встановлено, а тому відсутні підстави для висновків про

встановлення факту порушення ним ст. 96 Митного кодексу  України, неналежного виконання вимог посадової

інструкції та Розпорядження Львівської митниці № 6-р від 30.04.2008 року щодо

запобігання порушенням митного законодавства та правопорушень з боку посадових

осіб митних постів,  і як наслідок,

відсутність факту порушення ним  Присяги

державного службовця, передбаченого п.6 ст.30 Закону України «Про державну

службу».

              Виходячи з викладеного, суд

вважає, що у відповідачів - Державної митної служби України  та Львівської митниці - не було фактів

порушення присяги державного службовця ОСОБА_1., а відтак не було достатніх

підстав для його звільнення на підставі п.6 ст. 30 Закону України «Про державну

службу». Надані відповідачем заперечення не містять належного обґрунтування

правомірності оскаржуваного наказу.

              Оцінюючи зібрані по справі докази

в їх сукупності, суд приходить до висновку про 

те, що  вимоги позивача є

обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, тому положення наказу

Державної митної служби України №НОМЕР_1 в частині  припинення перебування на державній службі в

митних органах  ОСОБА_1. підлягають

скасуванню як незаконні.    

              Керуючись ст.ст. 19, 43,124  Конституції України, ст.ст. 150, 232  Кодексу законів про працю України, ст. 17,

п.6  ст. 30, ст.32  Закону України «Про державну службу»,  ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159,

160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

              Позов задовольнити.

              Визнати незаконним та скасувати

наказ Державної митної служби України №НОМЕР_1 в частині  припинення перебування на державній службі в

митних органах згідно  з п.6 ст.30 Закону

України «Про державну службу»  ОСОБА_1,

в.о. провідного інспектора відділу боротьби з порушенням митного законодавства

служби митної варти та організації боротьби з порушеннями митного

законодавства. 

            Постанова

може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного

адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом

подачі в десятиденний строк з дня постановлення постанови заяви про апеляційне

оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або

в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку,

передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

              Головуючий  - суддя                                                      

ХОМА О.П.

Судді                                                                                 

КАНАС Н.А.

ШИНКАР Т.І. 

              Повний текст постанови

виготовлений 11 листопада 2008 року.