Ухвала

від 25.06.2013 по справі 1304/7346/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1304/7346/12 Головуючий у 1 інстанції: Ванівський О.М.

Провадження № 11/783/607/13 Доповідач: Партика І. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2013 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

Головуючої-судді Партики І.В.,

суддів: Гаврилова В.М., Яременка О.Д.,

за участю прокурора Пудляк Л.В.

захисника ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, на постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2013 року

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України направлено прокурору Галицького району м. Львова для проведення додаткового розслідування.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що органом досудового слідства, при проведенні слідчих дій допущено однобічність, неповноту та неправильність, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що вона працюючи на посаді директора Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова, будучи службовою особою, умисно, в особистих інтересах, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, усвідомлюючи, що відповідно до п.2,3 ст. 19 та п. 2,3 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ «методики розрахунку пропозиції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем та балансоутримувачем та порядок використання орендної плати та плати за суборенду для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, визначаються органами місцевого самоврядування, а строки внесення орендної плати визначаються у відповідному договорі», «орендар має право передати у суборенду нерухоме та інше окреме індивідуально визначене майно, якщо інше не передбачено договором оренди, плата за суборенду цього майна, яку отримує орендар, не повинна перевищувати орендної плати орендаря, а порядок використання плати за суборенду цього майна визначається для об'єктів, що перебувають у комунальній власності, органами місцевого самоврядування»; а також те, що ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007р. «Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова» затверджено Положення про оренду майна територіальної громади м. Львова, яке регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Львова, та Методику розрахунку орендної плати за користуванням майном територіальної громади м. Львова, діючи в порушення п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України, в якій закріплений принцип цільового використання бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням, а також п.4.3 «Положення про порядок надання в суборенду орендованих нежитлових приміщень комунальної власності м. Львова, затвердженого наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 04.03.2004р. № 12-з «Про забезпечення механізму надання в суборенду орендованих нежитлових приміщень», згідно якого «плата за суборендовані приміщення, в частині різниці від орендної плати вноситься суборендарем на рахунок районної адміністрації, на території якої знаходиться дане приміщення», у період часу з 01.08.2008р. до 30.06.2011р., уклала (пролонгувала) від імені ЦБА для дорослих м. Львова типові договори суборенди приміщень з наступними приватними підприємцями та приватними підприємствами: ПП «ОСОБА_4» (типовий договір суборенди від 20.01.2009р. нежитлового приміщення третього поверху загальною площею 19,1 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1); ПП «ОСОБА_5» (типових договір суборенди № 2 від 01.05.2003р. нежитлового приміщення першого поверху площею 41,7 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2); ТзОВ «Біла ворона» (договір суборенди № 180/с від 07.06.2010р. нежитлового приміщення першого поверху загальною площею 35 кв. м, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Стрийська, 79); ПП «Аверно» (типовий договір суборенди №7 від 01.04.2003р. нежитлового приміщення загальною площею 23,4 кв.м першого поверху бібліотеки - філії №8, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Устиновича, 4); ПП « ОСОБА_6» (типовий договір суборенди від 27.10.2005р. нежитлового приміщення другого поверху загальною площею 22,4 кв.м бібліотеки - філії № 6, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3); ПП «ОСОБА_16» (типовий договір суборенди № 56/3 від 23.11.2008р. нежитлового приміщення першого поверху площею 13,7, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_4); ПП «ОСОБА_12» (типовий договір суборенди від 01.04.2008р. нежитлового приміщення загальною площею 36,1 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2). В умовах вищевказаних договорів суборенди, протиправно, з порушенням зазначених вище норм чинного законодавства України, зокрема бюджетного, вказала про необхідність обов'язкової сплати плати за суборенду для згаданих вище суб'єктів підприємницької діяльності на спеціалізований розрахунковий рахунок ЦБА для дорослих м. Львова, а саме: р/р 35420033003256 ГуДКУ у Львівській області МФО 825014, ЗКПО 20828103, замість розрахункових рахунків відповідних районних адміністрацій м. Львова за місцем знаходження об'єкта нерухомого майна.

Окрім цього, ОСОБА_3 працюючи на посаді директора ЦБС для дорослих м. Львова, будучи службовою особою, умисно, в особистих інтересах та в інтересах очолюваного підприємства, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, діючи в порушення п.8 ст. 7 Бюджетного кодексу України, в якій закріплений принцип цільового використання бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетним призначенням, а також п.4.3 «Положення про порядок надання в суборенду орендованих нежитлових приміщень комунальної власності м. Львова, затвердженого наказом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради від 04.03.2004р. № 12-з «Про забезпечення механізму надання в суборенду орендованих нежитлових приміщень», згідно якого «плата за суборендовані приміщення, в частині різниці від орендної плати вноситься суборендарем на рахунок районної адміністрації, на території якої знаходиться дане приміщення», у період часу з 01.08.2008р. до 30.06.2011р. у ході виконання умов зазначених договорів суборенди , всю отриману плату за суборенду приміщень від вказаних вище суб'єктів підприємницької діяльності на загальну суму 345650,23 грн. безпідставно зарахувала до доходів спеціального фонду кошторису ЦБС для дорослих м. Львова та не віднесла на розрахунки з бюджетом в частині різниці від орендної плати -12,40 грн. У подальшому ОСОБА_3, у період часу з 01.08.2008р. до 30.06.2011р., з порушенням норм вищевказаного законодавства, незаконно використала вказані кошти, отримані від суборенди приміщень, всупереч їх цільовому призначенню, на потреби ЦБС для дорослих м. Львова, в тому числі: на оплату за господарські, канцелярські товари, оргтехніку та її ремонт, оновлення версії програмного комп'ютерного забезпечення, закупівлю меблів, оплату за поточний ремонт приміщень, за перевірку димових та вентиляційних каналів, на відрядження, послуги охорони, оплати за бензин, автозапчастини до службового автомобіля, , за періодичні видання для поновлення бібліотечного фонду, страхування майна, технічне обслуговування котельні та інші цілі, що підтверджується платіжними дорученнями за 2008-2011р.р., внаслідок чого районним бюджетами м. Львова в особі районних адміністрацій та міським бюджетом в особі Управління комунальної власності Львівської міської ради недоотримано доходів в загальній сумі 345650,23 грн., чим з урахуванням законності одержання суми 12,40 грн., завдала істотної шкоди охоронюваним законом державним та громадським інтересам на вказану суму, яка у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є тяжкими наслідками.

Не погоджуючись з постановою суду прокурор подав апеляцію, у якій просить скасувати постанову, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування покликається на те, що рішення суду є безпідставним, упередженим, висновки суду, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать матеріалам кримінальної справи та вимогам кримінально-процесуального законодавства.

Вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, повністю доведена зібраними у справі доказами. Зокрема, допитана в якості свідка ОСОБА_3 повідомила, що плата за суборендовані приміщення в частині різниці від орендної плати орендаря до бюджету не сплачувалась, а зараховувалась на спецрахунок централізованої бухгалтерії за КТКВ 110201 (бібліотека) та в подальшому використовувалась згідно кошторису, проект якого розробляла та підписувала вона та після цього подавали на затвердження начальнику управління комунальної власності Львівської міської ради. Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_7, яка працювала на посаді головного бухгалтера міської централізованої бухгалтерії установ культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та зазначила, що після надходження коштів на спецрахунок, такі в подальшому мали б спрямовуватись у міський бюджет, проте ОСОБА_3 використовувала дані кошти на власний розсуд. Це підтверджується і показаннями свідка ОСОБА_8, яка на даний час виконує обов'язки головного бухгалтера міської централізованої бухгалтерії установ культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, та яка зазначила, що індивідуальні кошториси складала особисто директор ЦБС для дорослих м. Львова ОСОБА_3, де визначала видатки по кодах економічної класифікації тобто, напрям руху коштів, оскільки остання згідно посадових інструкцій користується правом розпорядження коштами та сама розподіляла їх. З показань представника цивільного позивача ОСОБА_9 щодо укладання договорів ЦБС для дорослих м. Львова з ПП «ОСОБА_4», ПП «ОСОБА_5», ТзОВ «Біла ворона», ПП «Аверно», СПД «Москва», ПП «ОСОБА_16» вбачається, що плата за суборендовані приміщення мала б надходити на рахунки управління комунальної власності ЛМР з подальшим їх перерахуванням у міський бюджет. Окрім того, з показань свідків ОСОБА_4. ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5, ОСОБА_12, які укладали з директором ЦБС для дорослих м. Львова ОСОБА_3 договори суборенди приміщень, вбачається, що кошти за суборенду сплачувались згідно рахунків, які виставляла бухгалтерія міської централізованої бухгалтерії установ культури департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, а саме на рахунок ЦБС для дорослих м. Львова. Свої показання дані свідки підтвердили у судовому засіданні.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що нею як головним контролером ревізором проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності міської централізованої бухгалтерії установ культури за період з 01.08.2008р. по 30.06.2011р. про, що складено акт № 03-01-21/16 від 05.08.2011р. В ревізійному періоді в порушення п.3 ст.22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ та п. 4.3 наказу від 04.03.2004р. № 12-з плата за суборендовані приміщення у частині різниці від орендної плати орендаря, суборендарями не вносилась на рахунок районної адміністрації, на території якої знаходиться відповідне приміщення, а вносилась на спецрахунок централізованої бухгалтерії та використовувалась згідно затверджених начальником управління культури ЛМР кошторисів доходів і видатків по спецфонду.

Окрім того, вина ОСОБА_3 підтверджується: протоколом очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_3 від 20.04.2012р.; посадовою інструкцією директора ЦБС для дорослих м. Львова ОСОБА_3; розшифровками видатків по кодах економічної класифікації по ЦБС для дорослих м. Львова станом на 2008р., 2009р., 2010р., 2011р.; кошторисами централізованої бухгалтерії установ культури станом на 2008р., 2009р., 2010р., 2011р.; звітами про надходження і використання коштів. Отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетним установам за 2008р., 2009р., 2010р., 2011р.; матеріалами ревізії фінансово-господарської діяльності міської централізованої бухгалтерії, установ культури № 03-01-21/16 від 05.08.2011р.; речовими доказами.

Зазначає, що покликання у постанові про не проведення перевірки у порядку ст. 97 КПК України (1960р.) стосовно заступника головного бухгалтера ОСОБА_14 не відповідає дійсності, оскільки 26.06.2012р. у межах даної кримінальної справи прийнято рішення на підставі п.2 ст.6 КПК України (1960р.) про відмову у порушенні кримінальної справи щодо колишнього головного бухгалтера міської централізованої бухгалтерії установ культури Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_7, заступника головного бухгалтера ОСОБА_8, начальника управління Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради ОСОБА_15

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора у підтримку поданої апеляції, обвинувачену ОСОБА_3 та в її інтересах захисника ОСОБА_2, які заперечили проти апеляції прокурора, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України (1960р.) повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Рішення про повернення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України на додаткове розслідування, суд першої інстанції мотивував тим, що органом досудового слідства, при проведенні слідчих дій допущено однобічність, неповноту та неправильність, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні. Зокрема, в ході досудового слідства ОСОБА_3, як директору Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Львова органом досудового слідства інкримінується зловживання службовим становищем, інкримінованого їй злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України є безпідставним, передчасним та не доводиться зібраними у справі доказами, досудове слідство проведено неповно, під час його провадження, всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України (1960р.) не були встановлені суттєві обставини, що мають важливе значення для встановлення чи спростування певних обставин справи, органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані норми КПК України (1960р.).

Як вбачається з матеріалів справи судом першої інстанції у судовому засіданні було допитано обвинувачену ОСОБА_3, ряд свідків, досліджено та оголошено матеріали кримінальної справи, проте, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 на додаткове розслідування, не дав належної оцінки наведеним доказам та належним чином не мотивував своє рішення.

Згідно п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11.02.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», розглянувши клопотання про повернення справи на додаткове розслідування, суд у своєму рішенні про повернення справи на додаткове розслідування повинен обґрунтувати висновок про наявність підстав для повернення справи на додаткове розслідування та може зазначити які слідчі дії необхідно виконати під час нього.

Однак, скеровуючи кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст. 364 КК України на додаткове розслідування суд не обґрунтував свій висновок, зокрема не зазначив у чому полягає однобічність та неповнота досудового слідства, яка не може бути усунута у судовому засідання, які суттєві обставини, що мають важливе значення для встановлення чи спростування певних обставин справи не були встановлені органом досудового слідства, при вчиненні яких процесуальних дій і при прийнятті яких саме рішень органом досудового слідства були неправильно застосовані норми КПК України (1960р.), а також суд не дав вказівок органу досудового слідства які слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду не ґрунтується на вимогах закону, є передчасним та підлягає скасуванню, з направленням кримінальної справи на новий судовий розгляд в суд першої інстанції для продовження розгляду справи цим же складом суду.

Окрім цього, колегія суддів звертає увагу на те, що бланк оскаржуваної постанови не відповідає вимогам ст. 124 Конституції України, згідно якої судові рішення ухвалюються судами іменем України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 362 , 365 , 366 , 382 КПК України (1960р.), колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом 1 інстанції, задоволити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 25 лютого 2013 року про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України прокурору Галицького району м. Львова для проведення додаткового розслідування - скасувати, а кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 364 КК України направити на новий судовий розгляд в суд першої інстанції для продовження розгляду цим же складом суду.

СУДДІ

Партика І.В. Гаврилов В.М. Яременко О.Д.