cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4684/13 20.06.13
За позовом Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотон»
про стягнення суми заборгованості у розмірі 49244,79 грн.
Суддя Полякова К.В.
Представники :
від позивача: Федорчук Х.В. (дов. б/н від 08.04.2013р.)
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Комунальне підприємство «Індустріальне» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотон» про стягнення суми заборгованості за надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення, відшкодування експлуатаційних витрат та пені за несвоєчасну оплату послуг з врахуванням пені у розмірі 49244,79 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків за договором №144 від 01.04.2008 , внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед Комунальним підприємством «Індустріальне» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації з оплати комунальних в період з липня місяця 2012 по січень місяць 2013 року (включно).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2013 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 11.04.2013 року.
10 квітня 2013 через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва позивачем надані документи, які витребувані судом.
У судовому засіданні 11.04.2013 представник позивача надав усні пояснення по суті заявлених вимог, аналогічні тим, що викладені у позові.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову з підстав, аналогічних тим, що викладені у письмових запереченнях на позовну заяву, які додані ним до матеріалів справи у засіданні.
Разом з тим сторонами подано клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів відповідно до статті 69 Господарського процесуального кодексу України, яке задоволено ухвалою суду від 11.04.2013 року.
У судовому засіданні 11.04.2013 оголошено перерву до 16.05.2013 року.
29 квітня 2013 через відділ документообігу та діловодства Господарського суду міста Києва позивачем додано до матеріалів справи заперечення на відзив та додаткові докази по справі.
16 травня 2013 судом отримано телеграму від відповідача щодо відкладення розгляду справи призначеного на 16.05.2013 у зв'язку з неможливістю забезпечення явки у судове засідання свого представника.
Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 у зв'язку з находженням судді Полоякової К.В. у відряджені, з метою дотримання процесуальних строків справу № 910/4684/13 передано для розгляду судді Шаптала Є.Ю.
Ухвалою від 16.05.2013 справу № 910/4684/13 прийнято до провадження суддею Шаптала Є.Ю. та призначено до розгляду у судовому засіданні 06.06.2013 року.
Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.05.2013 у зв'язку з поверненням судді Полоякової К.В. із відряджені, з метою дотримання процесуальних строків справу № 910/4684/13 передано для розгляду судді Поляковій К.В.
Ухвалою від 20.05.2013 справу № 910/4684/13 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В. та призначено до розгляду у судовому засіданні 06.06.2013 року.
Разом з тим суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", рішення може прийматися тільки тим суддею (суддями), який брав участь у розгляді справи з його початку. В разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи, з огляду на встановлений п. 3 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді, слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті.
06.06.2013 через відділ діловодства та документообігу суду від відповідача надійшла телеграмам про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливість прийняти участь у судовому засіданні його представника.
Позивач до судового засідання 06.06.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Проте у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено на 20.06.2013 року.
Під час судового засідання 20.06.2013 представником позивача додано до матеріалів справи додаткові документи та письмові пояснення до позову. До того ж, підтримуючи позовні вимоги, додатково зазначив, що відповідач неодноразово порушуючи умови договору № 144 не здійснював оплату комунальних послуг, внаслідок чого заборгованість за попередні періоди стягувалась у судовому порядку.
Відповідач явку свого представника у судове засідання 20.06.2013 не забезпечив, проте про дату час та місце проведення судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується долученим до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с.111). Клопотань або заяв щодо розгляду справи у даному судовому засіданні суду не надав.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 вказаного кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявних у матеріалах справи документів достатньо для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.
За таких обставин, розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача , суд, -
ВСТАНОВИВ:
31 березня 2008 між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та Комунальним підприємством «Індустріальне» Солом'янської районної у м. Києві ради (рішенням Київської міської ради № 291/5678 від 23.06.2011 Комунальне підприємство «Індустріальне» передано до сфери управління Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації) (далі - позивач) укладено Договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій (а.с. 13-16).
Відповідно до предмету даного договору позивачу передані функції з утримання будинків, споруд і об'єктів благоустрою та прибудинкових територій, надання споживачам комунальних послуг.
Будинок № 4 по вул. Боткіна у місті Києві віднесено до переліку будинків щодо яких, згідно умов договору від 31.03.2008 позивач надає послуги з комунального та експлуатаційного обслуговування.
1 квітня 2008 між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інфотон» (відповідачем) укладено договір № 144 Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території, предметом якого є надання позивачем за плату відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, загальною площею 267,00 кв.м., яке знаходиться у користуванні відповідача та розташоване за адресою: м. Київ, вул.Боткіна, 4. (а.с. 27-28)
Умови здійснення оплати за надані послуги за цим Договором встановлені розділом 2 договору - «Порядок розрахунків», пунктом 2.1 якого встановлено обов'язок відповідача щомісячно сплачувати позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.
Відповідно до п. 2.2 договору розрахунки за отримані послуги здійснюються за діючими тарифами, встановленими відповідними державними органами.
Одночасно умовами даного пункту договору встановлено, що відповідач користується послугами :
-опалення; плата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає виконавцю. Тариф на момент укладання договору становить 171,62 грн за 1 Гкал. Опалювальна площа становить 267,00 кв.м.;
-гаряче водопостачання; оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК «Київенерго») надає Виконавцю. Тариф на момент укладання договору становить 171,62 грн за 1Гкал. Кількість кранів ГВП в Приміщенні відповідача становить 5 крнів;
-холодне водопостачання; оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник ВАТ АК «Київводоканал» надає Виконавцю. Тариф на момент укладання Договору становить 3,75 грн за 1 куб.м.
Сторони також погодили, що тарифи можуть бути змінені за рішенням державних органів і застосовуються при розрахунках по цьому договору без додаткового погодження сторін.
Крім плати за комунальні послуги відповідач зобов'язаний за умовами п. 2.6 та 2.7 договору здійснювати оплату експлуатаційних витрат та вартості послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача.
Позивач зазначає про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 30393,30 грн., яка виникла внаслідок не проведення останнім оплати за спожити комунальні послуги та експлуатаційні витрати у період з липня місяця 2012 по січень місяць 2013 (включно) .
Оскільки умовами п. 2.9 договору сторони передбачили за несвоєчасну оплату нарахування пені у розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, позивачем також пред'явлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 18851,49 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення пред'явлених позовних вимог, посилається на недоведеність позивачем такої обставини, як направлення на його адресу квитанцій щодо оплати наданих послуг за договором № 144, що в свою чергу, на думку відповідача, унеможливлює встановленню обставин фактичного надання позивачем послуг за договором та проінформованості відповідача про розмір грошових вимог позивача. З приводу нарахування суми пені відповідач зауважує на тому, що позивачем порушено вимоги ст.ст. 231, 232 Господарпського кодексу України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до норм статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІV та пункту 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2005 № 630 житлово - комунальні послуги надаються виконавцями споживачам на підставі договорів, оформлених на основі типового, затвердженого зазначеною постановою Кабінету Міністрів України.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з метою надання комунальних послуг та відшкодування експлуатаційних витрат за користування відповідачем приміщеннями загальною площею 267,00 кв.м, що розташовані в будинку № 4 по вул.Боткіна у м. Києві, між сторонами укладено Договір № 144 від 01.04.2008 року.
Пунктом 5.1 зазначеного Договору термін його дії визначено з 01.04.2008 по 01.04.2010 рік. При цьому, як встановлено п. 5.2. Договору, договір вважається продовженим на той же термін, якщо жодна із сторін не попередить іншу сторону про припинення договору. Враховуючи, що жодна із сторін не направляла заяв про припинення дії договору, даний договір на момент розгляду справи судом є дійсним.
Оскільки за своєю правою природою Договір № 144 від 01.04.2008 є договором надання послуг, тому на правовідносини за цім договором поширюються норми ст. 901 ЦК України.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчитнення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Нормами статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).
Спір у даній справі виник через наявність у відповідача станом на 01.02.2013 заборгованості у розмірі 30 393.30грн, до складу якої включено суму не оплачених комунальних послуг у розмірі 25 412,03 грн та суму невідшкодованих експлуатаційних витрат у розмірі 4 981,28 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи розшифровками рахунків абонента (а.с. 47-54).
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у спірний період, за який стягується заборгованість, позивачем щомісячно відповідачу надавались рахунки - фактури та акти приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача в реєстрі вручення (а.с. 76-96).
Отже, наявні в матеріалах справи докази спростовують твердження відповідача про відсутність у нього зобов'язання по сплаті отриманих послуг внаслідок ненадання позивачем відповідних рахунків.
З урахуванням встановлених під час судового розгляду обставин, суд дійшов висновку, що не зважаючи на отримані рахунки - фактури та акти приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), відповідач в порушення договірних зобов'язань не здійснив оплату отриманих послуг, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 30 393,30 грн., тому вимога позивача про стягнення вказаної суми визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Пунктом 2.9 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100% від суми боргу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі статті 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкті підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Оскільки, відповідач у встановлений Договором № 144 строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, тобто таки дії є порушенням відповідачем договірних зобов'язань, тому застосування встановленої договором та законодавством відповідальності є правомірною.
У силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
За приписами п.18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 з огляду на вимоги частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі , якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.
Таким чином, встановивши факт прострочення з боку відповідача виконання грошового зобов'язання, та здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача пені у розмірі 18 851,49 грн є обґрунтованою та вірно розрахованою, тому підлягає задоволенню.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених законодавчих норм, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати по сплаті судового збору - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотон» про стягнення суми заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфотон» (01001, місто Київ, пров.Музейний, будинок 8-б, офіс 27; код ЄДРПОУ 31924934) на користь Комунального підприємства «Індустріальне» Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації (03067, місто Київ, вул.. Виборзька, будинок 42; код ЄДРПОУ 35756924) 30393 (тридцять тисяч триста дев'яносто три) гривні 30 копійок суми основного боргу, 18851 ( вісімнадцять тисяч вісімсот п'ятдесят одну) гривню 49 копійок штрафних санкцій у вигляді пені та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок витрат по сплаті судового збору .
Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 20.06.2013 року .
Повний текст рішення складено 25.06.2013 року.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя К.В. Полякова
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 03.07.2013 |
Номер документу | 32164069 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Полякова К.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні