Постанова

від 30.10.2013 по справі 910/4684/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Справа № 910/4684/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Полянського А.Г.,

розглянувши

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотон"

на постанову Київського апеляційного господарського суду

від 13.08.2013 року

у справі № 910/4684/13 Господарського суду

міста Києва

за позовом комунального підприємства "Індустріальне"

Солом'янської районної у місті Києві

державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотон"

про стягнення суми заборгованості у розмірі 49 244,79 грн.

за участю представників сторін:

позивача - Федорчук Х.В. дов. від 30.05.2013 р.,

відповідача - не з'явились,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. (суддя - Полякова К.В.) позов Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотон" про стягнення суми заборгованості - задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотон" на користь Комунального підприємства "Індустріальне" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації 30 393 гривні 30 копійок суми основного боргу, 18 851 гривню 49 копійок штрафних санкцій у вигляді пені та 1 720 гривень 50 копійок витрат по сплаті судового збору .

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 р. (судді - Пашкіна С.А., Баранець О.М., Сітайло Л.Г.) рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Інфотон" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права та направити справу на новий розгляд.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 31 березня 2008 р. між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" та Комунальним підприємством "Індустріальне" Солом'янської районної у м. Києві ради укладено договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій.

1 квітня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 144 "Про надання послуг з водо-, теплопостачання, водовідведення та участь в витратах по утриманню будинку та прибудинкової території".

Предметом даного договору є надання позивачем, за плату, відповідачу комунальних послуг (холодне, гаряче водопостачання, центральне опалення і водовідведення) в приміщення, загальною площею 267 кв.м., яке знаходиться у користуванні відповідача та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Боткіна, 4.

Пунктом 2.1 договору № 144 встановлено обов'язок відповідача щомісячно сплачувати позивачу вартість фактично отриманих комунальних послуг згідно виставлених постачальниками табуляграм.

Сторони передбачили, що Орендар (відповідач) користується послугами: опалення; плата здійснюється в опалювальний період за табуляграмами, які постачальник (АЕК "Київенерго") надає виконавцю. Тариф на момент укладання договору становить 171,62 грн за 1 Гкал. Опалювальна площа становить 267,00 кв.м.; гаряче водопостачання; оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник (АЕК "Київенерго") надає Виконавцю. Тариф на момент укладання договору становить 171,62 грн за 1Гкал. Кількість кранів ГВП в Приміщенні відповідача становить 5 кранів; холодне водопостачання; оплата здійснюється щомісячно за табуляграмами, які постачальник ВАТ АК "Київводоканал" надає Виконавцю. Тариф на момент укладання Договору становить 3,75 грн за 1 куб.м.

Також, відповідач зобов'язаний здійснювати оплату експлуатаційних витрат та вартості послуг по транспортуванню теплової енергії від джерел теплопостачання до споживача.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

У зв'язку з несплатою відповідачем наданих йому послуг, за період з липня місяця 2012р. по січень місяць 2013р. позивач звернувся з даним позовом до суду.

До складу суми не оплачених комунальних послуг у розмірі 25 412,03 грн. також входить сума невідшкодованих експлуатаційних витрат у розмірі 4 981,28 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Попередні судові інстанції вірно відзначили, що у спірний період, за який стягується заборгованість, позивачем щомісячно відповідачу надавались рахунки - фактури та акти приймання - передачі виконаних робіт (надання послуг), які були отримані відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача в реєстрі вручення (а.с. 76-96).

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 2.9 договору, за несвоєчасну оплату нараховується пеня в розмірі 1% від суми боргу за кожний день затримки платежів, але не більше 100 % від суми боргу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження діяльності, за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно до ч. 6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки, умовами п. 2.9 договору сторони передбачили за несвоєчасну оплату за договором, нарахування пені у розмірі 1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, та підтвердження матеріалами справи факту прострочення з боку відповідача виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 18 851,49 грн.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів вважає, що суд в порядку ст. ст. 4 3 , 4 7 , 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та дійшов обґрунтованих висновків.

Згідно частини другої ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Висновки суду апеляційної інстанції відповідають встановленим обставинам справи, доводи касаційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення у справі не вбачається.

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , п. 1 ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інфотон" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2013 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2013 року у справі № 910/4684/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Кравчук Г.А.

Судді Мачульський Г.М.

Полянський А.Г.