Рішення

від 06.06.2013 по справі 704/1533/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 червня 2013 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого - судді Власова С.О.,

суддів -Дроботі В.В., Фазикош Г.В.,

при секретарі - Козаковій М.В.,

з участю: позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду від 25 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відновлення пошкодженого водопроводу, каналізації та встановлення земельного сервітуту, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року ОСОБА_1 пред'явив до гр. ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов про зобов»язання відповідачів привести пошкоджені ним водопровід та каналізацію до стану передбаченого проектом та просив встановити йому земельний сервітут на право обслуговування водопроводу та каналізаційних труб, прокладених через земельну ділянку гр. ОСОБА_4.

Позивач зазначав, що у відповідності до проекту та отриманого дозволу на виконання будівельних робіт № 1298 від 10.08.2010 р. ним розпочато будівництво магазину продовольчих товарів за адресою: АДРЕСА_1, на приватизованій ним земельній ділянці. Станом на вересень 2011 року позивачем, як приватним підприємцем, побудовано фундамент будівлі та зовнішню мережу водопроводу та водовідведення приєднаних до інженерних мереж вуличного водопроводу.

21.09.2011 р. відповідачем гр. ОСОБА_2 при використанні екскаватора на земляних роботах на суміжній земельній ділянці гр. ОСОБА_4 \а.с.46\, через яку позивачем прокладено водопровід, було зруйновано водопровід позивача, а 15 червня 2012 року при виконанні земляних робіт по ремонту каналізаційного колодязя, відповідачем ОСОБА_3 було пошкоджено каналізаційний колектор позивача.

Оскільки відповідачі в добровільному порядку пошкоджені водопровід та каналізацію не відновили, тому позивач просив зобов'язати відповідачів привести пошкоджені ними водопровід і каналізацію до стану, передбаченого проектом.

Місцевим судом до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_4.

Рішенням Воловецького районного суду від 25 лютого 2013 року позов задоволено частково. Встановлено земельний сервітут на право прокладення та експлуатації ОСОБА_1 водопроводу та каналізаційного трубопроводу через земельну ділянку, яка належить ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_1 площею 0,1028 га. кадастровий № 2121555100:01:003:0102 призначеної для будівництва та обслуговування туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування.

У решті позову відмовлено, судом вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у зобов'язанні відповідачів відновити водопровід та каналізацію скасувати і ухвалити нове, яким ці вимоги позивача задовольнити, та вирішити питання про демонтаж дров»яного складу.

Відповідачі про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, однак в судове засідання апеляційного суду не з»явилися повторно.

Колегія визнає їх неявку неповажною причиною та вважає за можливе на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу в їх відсутності.

Колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги вважає, що скарга позивача підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Із мотивувальної частини оскаржуваного рішення вбачається, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в суді першої інстанції вимоги ОСОБА_1 в частині пошкодження ними водопроводу та каналізації, а також встановлення земельного сервітуту визнали та пояснювали, що при ремонті каналізаційного колодязя та розчистці території ними дійсно було пошкоджено частину каналізаційної труби ОСОБА_1, яку вони фактично відновили.

Суд першої інстанції в своєму рішенні констатував, що ОСОБА_1 дійсно проклав водопровід через суміжну ділянку, яка належить ОСОБА_4, однак ці роботи виконані із відхиленням від проектної документації, тобто не на відстані 2.5 метра від існуючої будівлі ресторану «Верховина», як зазначено у генплані, а на значно меншій відстані від вказаної будівлі. Також суд в рішенні констатував, що оскільки позивач позбавлений можливості без встановлення земельного сервітуту користуватися водопроводом прокладеним до його магазину продовольчих товарів, тому суд встановив йому земельний сервітут на право прокладення та експлуатації водопроводу та каналізаційного трубопроводу \а.с.70-71\. Рішення суду в цій частині відповідачі не оскаржили, тому воно щодо них в цій частині набуло законної сили.

Актом складеним 21.09.2011 р. за участю представника Воловецького ВУЖКГ

стверджено, що за розпорядженням ОСОБА_2 дійсно при проведенні земляних робіт по реконструкції ресторану по АДРЕСА_1 екскаватором було виведено з ладу водопровід, побудований у відповідності до вимог затвердженого в установленому порядку проекту на будівництво магазину продовольчих товарів забудовником приватним підприємцем ОСОБА_1 \а.с.4,5\.

Із комісійно складеного акту від 08.08.2012 р. з участю депутатів, заступника голови виконкому та землевпорядника Воловецької селищної ради вбачається, що гр. ОСОБА_2 визнав ту обставину, що при ремонті каналізаційного колодязя, дійсно було пошкоджено частину каналізаційної труби ОСОБА_1 і він зобов'язується її відновити \а.с.8\.

На підтвердження доводів щодо правомірності прокладання трубопроводу та каналізації ОСОБА_1 надав комісії наступні документи: будівельний проект «Магазин продовольчих товарів АДРЕСА_1», технічні умови на водопостачання та водовідведення, приєднання до мереж вуличного водопроводу, які видані йому Воловецьким ВУЖКГ 17.03.2007 р. терміном на 2 роки та позитивний висновок комплексної державної експертизи по робочому проекту «Магазин продовольчих товарів АДРЕСА_1» від 22.06.2010 р. № 07-00120-10 \а.с.8\.

Отже, доводи позивача про заподіяння йому відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майнової шкоди у зв'язку із пошкодженням підземних труб з водопостачання та водовідведення доведена матеріалами справи.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що завдана матеріальна шкода підлягає до відшкодування винною особою.

Згідно ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, полагодити пошкоджену річ.

Отже, позов у вищезгаданій частині є доведеним.

Що стосується вимог про демонтаж дров»яного складу, то така задоволенню не підлягає, оскільки вона позивачем не була заявлена у суді першої інстанції \а.с.2-3\.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Тому колегія задовольняє апеляційну скаргу позивача частково.

Керуючись ст. ст. 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.3 і 4 ч.1 ст. 309, 313, ст. 314,316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати, -

РІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Воловецького районного суду від 25 лютого 2013 року в частині відмови позивачу у зобов'язанні відповідачів привести пошкоджені ними водопровід та каналізацію у робочий стан скасувати, ухвалити в цій частині вимог нове рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 відновити водопровід, а ОСОБА_3 зобов'язати відновити пошкоджений каналізаційний колектор, привівши їх до стану передбаченого проектом, що знаходяться на земельній ділянці ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 2121555100:01:003:0102.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 30 грн. 17 коп. судового збору із кожного на користь ОСОБА_1.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :