Ухвала

від 26.06.2013 по справі 2а-1966/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1966/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

26 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Ганечко О.М., Собківа Я.М. Гусак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Старт» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2011 № 0003592307/0, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2012 року ТОВ «Фірма Старт» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просило визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фірма Старт» з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 при взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік» та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0003592307/0 від 09.09.2011.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Фірма Старт» (код ЄДРПОУ 35848370) з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 при взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік» (код ЄДРПОУ).

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС № 0003592307/0 від 09.09.2011.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З 15.08.2011 по 17.08.2011 відповідачем на підставі п. 79.2 ст. 79, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України та відповідно до Наказу № 3141 була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складено Акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 при взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік» № 9478/23-07/35848370 від 25.08.2011 (далі - Акт перевірки).

Згідно висновків, викладених у вказаному Акті перевірки, позивачем порушені вимоги пп. 7.2.3., пп. 7.2.6. п.7.2., пп. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого останнім занижено податок на додану вартість на загальну суму 60 840 грн., в т.ч. у грудні 2010 року на суму 60 840 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003592307/0 від 09.09.2011, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 76 050,00 грн., з яких за основним платежем 60 840,00 грн. та за штрафними санкціями 15 210,00 грн.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового Кодексу України (далі - ПК України ), органи державної податкової служби мають право проводити, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із пунктом 75.1.2 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було отримано від ДПІ у Печерському районі м. Києва Акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Євросонік» з питань дотримання вимог податкового законодавства за грудень 2010 року від 09.03.2011 № 174/23-6/37240875, відповідно до якого, встановлено відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

На виконання запиту відповідача про надання інформації № 11086/10/23-07, направленого позивачу 20.04.2011, останнім в межах десятиденного строку було надано відповідачу запитувані документи (податкові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт (послуг), банківські виписки, договори з ТОВ «Євросонік» за грудень 2010 р.), про що також зазначено у п. 2.10. Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 при взаємовідносинах з ТОВ «Євросонік».

Таким чином, надання позивачем на виконання запиту відповідача пояснень та їх документальних підтверджень протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту є обставиною, що унеможливлює проведення відповідачем перевірки з посиланням на вимоги пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки документальна позапланова невиїзна перевірка відповідачем проведена за відсутності, передбачених у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, необхідних підстав і умов, з наявністю яких законодавець пов'язує проведення документальної позапланової невиїзної перевірки.

З огляду на зазначене, враховуючи відсутність у ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС передбачених у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України необхідних підстав і умов, з наявністю яких законодавець пов'язує проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача в цій частині є протиправними.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Євросонік» 14 квітня 2011 року звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про визнання дій протиправними ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної перевірки, що оформлена актом № 174/22-6/37240875 від 09.03.2011 та скасування наказу № 277 від 04.03.2011. Вказаний позов було задоволено постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 вересня 2011 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо проведення документальної невиїзної перевірки, що оформлена актом № 174/22-6/37240875 від 09.03.2011 ТОВ «Євросонік» відповідно до наказу начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва № 277 від 04.03.2011.

Вказана постанова суду першої інстанції залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року.

Зазначене свідчить про те, що ДПІ у Печерському районі м. Києва необґрунтовано, незаконно та безпідставно проведено перевірку ТОВ «Євросонік».

На підтвердження правомірного формування податкового кредиту та реальності здійснення господарських операцій відповідачу були надані для перевірки та долучені до матеріалів справи в якості доказів всі первинні документи щодо підтвердження факту здійснення господарської операції.

Дослідженням матеріалів справи, колегією суддів встановлено, що між позивачем та ТОВ «Євросонік» були укладені:

Договір № 151 від 15.10.2010, відповідно до п. 1.1. якого ТОВ «Євросонік» виконує, а позивач замовляє і зобов'язується оплатити поліграфічну продукцію за цінами, вказаними в прибутково-видаткових документах;

Договір про надання маркетингових послуг від 08.11.2010, відповідно до п. 1.1. якого позивач доручає ТОВ «Євросонік», а ТОВ «Євросонік» зобов'язується надати позивачу за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять позивача;

Договір № 67 на інформаційно-консультаційне обслуговування від 01.12.2010;

Договір № 0112-1 від 01.11.2010, відповідно до п. 1.1. та п. 5.1. якого, позивач доручає ТОВ «Євросонік», а ТОВ «Євросонік» бере на себе зобов'язання про надання позивачу за плату, в розмірі 60 000,00 грн., послуги по забезпеченню переговорів по підготовці до тендеру, організацію і документальне оформлення тендеру на закупівлю акумуляторних батарей на території України.

Виконання позивачем та ТОВ «Євросонік» умов зазначених вище договорів підтверджується: рахунками-фактурами № 1/12-3 від 01.12.2010, № 06/12-2 від 06.12.2010, № 15/12-7 від 15.12.2010, № 28/12-2 від 28.12.2010 на загальну суму 365 040 грн., в т.ч. ПДВ 60 840 грн.; актами здачі-прийняття робіт № 1200115 від 01.12.2010, № 202/01 від 06.12.2010, б/н від 15.12.2010, № 122806 від 28.12.2010 на загальну суму 365 040 грн., в т.ч. ПДВ 60 840 грн.; податковими накладними № 120115 від 01.12.2010, № 121504 від 15.12.2010, № 120612 від 06.12.2010, № 122806 від 28.12.2010 на загальну суму 365 040 грн., в т.ч. ПДВ 60 840 грн.; банківськими виписками за 10.01.2011, 21.01.2011, 31.01.2011 та 18.02.2011, що підтверджують сплату позивачем ТОВ «Євросонік» коштів згідно вище вказаних договорів.

Факт подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача послуг, отриманих відповідно до зазначених вище договорів позивача з ТОВ «Євросонік», підтверджується Звітом по ТОВ «Фірма Старт» щодо реалізації поліграфічної продукції, придбаної у ТОВ «Євросонік» згідно договору № 151 від 15.10.2010 за грудень 2010 р., внутрішнім звітом по виконаних роботах згідно Договору № 0112-1 від 01.11.2010 (акт по ТОВ «Євросонік» від 15.12.2010), реєстром рахунків фактур та реєстром видаткових накладних за грудень 2010 р., укладеними договорами позивача: з АЕК «Київенерго» № 205/ДМТЗ-11 від 22.02.2011; з ДО «Київмедавтотранс» № 298к від 08.10.2010; з ТОВ «Кондитер-Транс» № 15 від 10.10.2010; з ВАТ «Автоводсервіс» б/н від 25.10.2010; з ПП «Техно-Курс» № 25-10/10 від 25.10.2010; з автобазою КСУ № 3/10 від 26.10.2010; з автобазою КСУ № 2/11 від 12.11.2010; з ТОВ «Альфа-Етекс» № 19/11-10 від 19.11.2010; з ТОВ «Універбур» б/н від 01.12.2010; з НМЦ Аграрної освіти № 105 від 06.12.2010; з ЗАТ «Індар» № 161-110-11 від 09.12.2010.

Також, судом першої інстанції було досліджено оригінали актів здачі-прийняття робіт № 1200115 від 01.12.2010, № 202/01 від 06.12.2010, б/н від 15.12.2010, № 122806 від 28.12.2010 на загальну суму 365 040 грн., в т.ч. ПДВ 60 840 грн.; податкових накладних № 120115 від 01.12.2010, № 121504 від 15.12.2010, № 120612 від 06.12.2010, № 122806 від 28.12.2010 на загальну суму 365 040 грн., в т.ч. ПДВ 60 840 грн. та встановлено що зазначені документи містять всі, необхідні для первинних документів реквізити. Також, позивачем здійснено на користь ТОВ «Євросонік» сплату у повному обсязі коштів згідно вище вказаних договорів.

Відповідачем не було надано доказів, що підтверджують відсутність у позивача та його контрагента трудових ресурсів, адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань та відсутності наміру та фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань за спірними правочинами.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

У разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про нього, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалося відповідачем, що контрагента позивача - ТОВ «Євросонік» на час існування спірних правовідносин було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість» передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).

Таким чином, наявність у позивача виданої йому податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства і сплата контрагентом податку на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Вчиняючи дії щодо проведення перевірки ТОВ «Фірма Старт», ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС повинна була мотивувати свої дії, зазначивши законні підстави для її проведення, а не посилатися на припущення, чого ним, як суб'єктом владних повноважень зроблено не було. Таким чином, відсутні жодні підстави вважати перевірку проведеною відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, згідно ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ж ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст. 228 ЦК України, таким, що порушує публічний порядок і є нікчемним, дійсно може бути визнаний правочин, що спрямований на незаконне заволодіння майном держави. Однак, обов'язок утримання і перерахування податку на додану вартість по накладних, які були включені TOB «Фірма Старт» до складу податкового кредиту, покладається не на TOB «Фірма Старт.», а на TOB «Євросонік», і дані про невиконання останнім такого обов'язку у акті перевірки не наведені.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», відповідно до статті 215 ЦК необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо). Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

Статтею 234 Цивільного кодексу України встановлено, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Також, відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. При цьому в акті немає жодного посилання на наявність будь-якого судового рішення або даних (доказів), які б підтверджувало такий факт.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який був постачальником товарів (послуг), витрати на придбання яких включається до складу валових витрат та на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року в справі № 21-500во08, від 01.06.2010 в справі № 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, на відповідача як суб'єкта владних повноважень, покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідачем не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення № 0003592307/0 від 09.09.2011.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 травня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк О.М. Ганечко Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 27.06.2013

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Ганечко О.М.

Собків Я.М.