Постанова

від 01.07.2013 по справі 910/880/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Справа № 910/880/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук Я.П.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р.

у справі № 910/880/13 Господарського суду міста Києва

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне управління "Інтербудінвест"

про стягнення 46 946,53 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне управління "Інтербуінвест" 46 946,53грн., з яких інфляційні втрати 212,95грн., 3% річних у розмірі 791,60грн., 3355,03 грн. пені, 7% штрафу - 3 113,16 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.03.2013р. (суддя Шаптала Є.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. (судді: Яковлєв М.Л., Авдеєв П.В., Куксов В.В.), позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційне управління "Інтербудінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" з будь-якого рахунку, виявлено державним виконавцем під час виконання рішення, суму основного боргу - 39473,78грн., інфляційні втрати - 212, 95 грн., 3% річних - 791,60 грн., пеню - 3 355,03 грн., штраф 7% - 3114,16грн. Відстрочено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.03.2013 року у справі №910/880/13 до 01.09.2013 року.

Не погоджуючись частково з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині відстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

30.09.2011 року між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу природного газу №11-10ТЕ відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупця з жовтня 2011р. по грудень 2012р. імпортований природний газ, для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа, наступного за місяцем поставки газу.

В подальшому між сторонами укладалися додаткові угоди до договору, якими вносилися зміни щодо ціни газу, порядку та умов проведення розрахунків і адреси та реквізитів продавця.

Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, то він зобов'язується (крім суми заборгованості) сплати продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору, продавець - позивач протягом листопада 2011 року - травня 2012 року передав імпортований природний газ на загальну суму 234473,78грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, у зв'язку з чим, у нього перед позивачем виникла заборгованість у сумі 39473,78грн.

На вказану суму боргу позивачем нараховано інфляційні втрати - 212, 95 грн., 3% річних - 791,60грн., пеню - 3 355,03грн., штраф 7% - 3114,16грн. Вказаний розрахунок перевірений судами попередніх інстанцій та визнаний правильним.

Поряд з цим, відповідачем було заявлене клопотання про відстрочення виконання судового рішення.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки - штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст.549 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України встановлено право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В розумінні змісту вказаної норми підставою відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений законом строк. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено обставини, з якими закон пов'язує можливість відстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжкий фінансовий стан відповідача, обумовлений несвоєчасною оплатою населенням послуг, що виробляються відповідачем.

З огляду на встановлені обставини та норми наведеного законодавства, суди попередніх інстанцій правильно вирішили спір у даній справі.

З урахуванням викладеного, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених рішенні та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. у справі №910/880/13 - без змін .

Головуючий - суддя Карабань В.Я.

судді Жаботина Г.В.

Ковтонюк Л.В.