Постанова

від 02.07.2013 по справі 16/5005/2695/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 16/5005/2695/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е., суддівЧернова Є.В., Цвігун В.Л., розглянув касаційну скаргу ПП "Експорт-Імпорт ГІТА" на постановувід 23.04.2013 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№16/5005/2695/2012 господарського суду Дніпропетровської області за позовомПрокурора Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі: Дніпропетровської міської ради доПП "Експорт-Імпорт ГІТА" провнесення змін до договору оренди від 10.06.2005 р. за участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

Генеральної прокуратури України: прокурора відділу Гудименко Ю.В., посв. №014715, дійсне до 21.01.2018;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 (суддя Т. Загинайко), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 (судді О. Євстигнеєв, Л. Лотоцька, Р. Бахмат) позов задоволено, внесено зміни у пункт 4.1 Договору від 10.06.2005р. оренди землі, укладеного між Дніпропетровською міською радою та приватним підприємством "Експорт-Імпорт ГІТА", викладено його у наступній редакції: "4.1 Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України."

Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, приватне підприємство "Експорт-Імпорт ГІТА" - відповідач у справі, - звернулося із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. Вважає, що судами порушено ст.ст. 15,21 ЗУ "Про оренду землі".

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст.111 5 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 20.04.2005р. №283/26 між Дніпропетровською міською радою (Орендодавець) і приватним підприємством "Експорт-Імпорт ГІТА" (Орендар) 10.06.2005 року був укладений договір оренди землі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: пров. Юннатів, 1 (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:194:0003 (п. 1.1. договору).

10.06.2005р. договір був посвідчений Літаш І.П. - нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №4974. Зазначений договір зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 15.07.2005р. за №040510400588.

За п. 2.3 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення цього договору становила 1181865 грн. 74 коп.

Згідно п. 3.1. договір укладено на десять років.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням 1% (відсотка) від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку .

Пунктом 4.4. договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем, незалежно від результатів діяльності Орендаря у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця.

За умовами договору, розмір орендної плати переглядається щорічно, або у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; змін у цільовому використанні земельної ділянки; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках передбачених законом (п. 4.7 договору).

02.02.2011р. Дніпропетровською міською радою було прийнято рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства", яким визначено, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання, розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками встановлюється у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання (п.1). Також, вирішено, що усі нормативні акти, які були прийняті міською радою до прийняття цього рішення, діють в тих частинах, що не суперечать положенням цього рішення (п. 4).

Застосовуючи до спірних правовідносин приписи ст.ст. 21,30 ЗУ "Про оренду землі"ст.ст. 13,19,68,144 Конституції України суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що оскільки сторонами в договорі оренди передбачено можливість зміни розміру орендної плати (п. 4.7 договору), то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому, запропонована прокурором редакція п. 4.1 договору повністю узгоджується із нормами Податкового кодексу України. Зазначені висновки були підставою для задоволення позову.

З огляду на встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).

Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

У рішенні Дніпропетровської міської ради №216/8 від 02.02.2011 вирішено тимчасово встановити розмір річної орендної плати за землю у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України незалежно від мети використання.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, встановлених законом, приймають рішення, що є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідачем на надано доказів того, що згадане рішення ним в установленому законом порядку оскаржувалося. Воно не змінене і не визнане недійсним, а тому, в силу приписів ст. 144 Конституції України, ст. 73 ЗУ "Про місцеве самоврядування" є обов'язковим для виконання на відповідній території.

На момент укладення договору оренди землі від 10.06.2005 граничні розміри орендної плати за землю встановлювалися на ЗУ "Про плату за землю".

У зв'язку із введенням в дію Податкового кодексу України з 01.01.2011р. (від 02.12.2010 N 2755-VI), Закон України „Про плату за землю" втратив чинність. Питання сплати податку на землю та оплати орендної плати за користування земельною ділянкою з 01.01.2011 р. регулюється виключно Податковим кодексом України.

Так, відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України мінімальний розмір річної суми орендного платежу для інших категорій земель складає трикратний розмір земельного податку , що встановлюється розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

В свою чергу, ст. 284 Податкового кодексу врегульовано, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Судами встановлено, що за умовами договору передається земельна ділянка з цільовим призначенням - "інша промисловість" (п. 1.2 договору). Таким чином, орендна плата має вноситися орендарем у розмірі 3% від норматиної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої договором.

В п. 4.1. діючого між сторонами договору оренди землі, орендна плата за земельні ділянки встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, на даний час розмір орендної плати за землю, визначений умовами договору не відповідає нормам Податкового кодексу України.

Верховний Суд України в постанові від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012 вказав, що встановлення ст. 288 ПК України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Сторони не надали в суд доказів, що договір оренди землі приведений у відповідність до вимог чинного законодавства.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість збільшення розміру орендної плати (п. 4.7), а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Така ж правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 27.12.2010 у справі №27/15-10, від 23.05.2011 у справі №7/105-10(30/234-09), від 30.05.2011 у справі №17/299-10, від 04.07.2011 у справі №41/81пд від 20.11.2012 у справі №28/5005/640/2012. А, в силу приписів ст. 111 28 ГПК України Рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що за умови внесення змін до п. 4.1 договору розмір орендної плати, форма її платежу залишились поза регулюванням договору, що суперечить ст.ст. 15,21 ЗУ "Про оренду землі", з огляду на таке.

Так, п. 4.1. визначено, що: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), з урахуванням 1% (відсотка) від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку ".

Тобто, конкретна сума орендної плати також не зазначена, а сплачується орендна плата у грошовій формі, але договір, між іншим, неукладеним не визнаний.

Прокурор же просить викласти вказаний пункт в такій редакції: "Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України."

З врахуванням змін, які просить внести прокурор та приписів ст.ст. 284,288 ПК України, розмір орендної плати становитиме 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначеної п.2.3 договору. І знову ж таки, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі.

Тобто, обидві редакції містять однакові умови щодо форми орендної плати та щодо того, що розмір орендної плати дорівнює розміру земельного податку. Зміни вносяться лише в частині розміру відсоткової ставки.

Колегія суддів також залишає поза увагою посилання скаржника на постанови Вищого господарського суду України від 28.09.2011 №9/5008/6360/2011, від 06.09.2011 №5005/3435/2011, від 03.08.2011 №5005/585/2011, від 30.11.2011 №39/5005/8696/2011, від 16.08.2011 №5005/3340/2011, від 26.07.2011 №5005/415/2011, від 06.07.2011 №5005/444/2011, оскільки вказані судові рішення не підтверджують доводи скаржника, а лише відображають необхідність направлення зазначених справ на новий розгляд, у зв'язку з тим, що судами неповно досліджено обставини справи.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 прийняті відповідно встановленим обставинам справи, дослідженим доказам з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням вимог процесуального права. Підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України ,? Вищий господарський суд України, ?

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного підприємства "Експорт-Імпорт ГІТА" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2012 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі №16/5005/2695/2012 залишити без змін.

Головуючий, суддяВ. Овечкін Судді:Є. Чернов В. Цвігун