Постанова

від 03.07.2013 по справі 5011-47/17961-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2013 року Справа № 5011-47/17961-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І., суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Фудмережа" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року у справі за позовомТОВ "Бадагоні-Україна" доТОВ "Фудмережа" простягнення коштів В С Т А Н О В И В:

у грудні 2012 року ТОВ "Бадагоні-Україна" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ "Фудмережа" 41 749,86 грн. заборгованості за товар поставлений на умовах, визначених договорами № 4600032436 та № 4600032438 від 15.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.12.2012 року порушено провадження у справі, а ухвалою цього ж суду від 05.03.2013 року провадження у справі припинено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Припиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у зазначених договорах є застереження про те, що всі спори які виникають при виконанні цих договорів вирішуються у Постійно діючому третейському суді при Товарній біржі "Київська Універсальна Біржа", то спір підлягає вирішенню цим судом.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року ухвалу місцевого господарського суду скасовано та справу передано на розгляд до господарського суду м. Києва.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 19.06.2013 року порушено касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, залишивши в силі ухвалу господарського суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

За визначенням, наданим в Ухвалі Конституційного Суду України від 14 жовтня 1997 року N 44-з, правосуддя - це самостійна галузь державної діяльності, яку суди здійснюють шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі цивільних, кримінальних та інших справ.

Здійснюючи правосуддя суд забезпечує захист гарантійних Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене.

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду, який не віднесено до судів загальної юрисдикції, але який за приписами Закону України "Про третейські суди" є недержавним незалежним органом захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері цивільних і господарських відносин.

Здійснення третейськими судами функції захисту, передбаченої в ст. 3 Закону України "Про третейські суди" не є правосуддям, а є третейським розглядом спору сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного ч. 5 ст. 55 Конституції України.

При цьому звернення фізичних чи юридичних осіб до третейського суду з метою врегулювання спору у визначений Законом України "Про третейські суди" спосіб буде правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулась за вільним волевиявленням сторін спору.

Відсутність взаємної згоди на вирішення спору третейським судом, незалежно від попередньої домовленості про це виключає можливість розгляду спору третейським судом, зокрема із-за неможливості формування складу третейського суду, що має своїм наслідком передачу спору на вирішення компетентного суду, яким є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд, відповідно до підвідомчості та підсудності, встановлених цивільним процесуальним чи господарським процесуальним законом.

Враховуючи наведене, відсутність згоди позивача на розгляд справи третейським судом та його право на розгляд справи державним судом апеляційний господарський суд правомірно визнав безпідставним припинення провадження у справі, обґрунтовано скасував ухвалу місцевого господарського суду, і підстав для скасування чи зміни судового рішення, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко