Ухвала

від 04.06.2013 по справі 2а-6523/10/8/0170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року м. Київ К/9991/13806/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Блажівської Н.Є.

Рибченка А.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі на ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.07.2010 року по справі № 2а-6523/10/0170 за позовом Приватного підприємства «Інтекс-Крим» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про спонукання до виконання певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтекс-Крим» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про спонукання до виконання певних дій.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.07.2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач двічі звертався до ДПІ в м. Сімферополі із заявою про реєстрацію ПП «Інтекс-Крим» у якості платника податків на додану вартість. Відповідачем були розглянуті заяви позивача та надані відповіді від 23.12.2009 року та 15.01.2010 року, зі змісту яких вбачається, що ДПІ в м. Сімферополі відмовило позивачу в реєстрації платника ПДВ, посилаючись на п.9, 14.1 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №79 від 01.03.2000 року, пп. «ґ» п. 9.8 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР), п.3 ст.9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб - підприємців» (далі Закон № 755-IV), у яких зазначила, що ДПІ в м. Сімферополі було проведено перевірку місця знаходження позивача та встановлено, що за юридичною адресою позивач не знаходиться, що унеможливлює реєстрацію позивача в якості платника ПДВ.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 1 Закону № 755-IV місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган). Також, закріплений порядок державної реєстрації юридичних осіб, відповідно до якого юридична особа повинна повідомити про зміну її місцезнаходження.

Так відповідно до п.3 ст. 9 Закону № 755-IV у бланку свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зазначаються: найменування юридичної особи; ідентифікаційний код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України; місцезнаходження юридичної особи; місце проведення державної реєстрації; дата проведення державної реєстрації та номер запису в Єдиному державному реєстрі; прізвище та ініціали державного реєстратора; підстава, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі про заміну свідоцтва про державну реєстрацію (у разі проведення заміни свідоцтва).

Матеріали справи містять витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданий державним реєстратором Сімферопольської міської ради за вих. № 11/01-05/1274 від 02.07.2010 року, зі змісту якого вбачається, що ПП «Інтекс-Крим» розташовано за адресою: вул. Балаклавська, буд. 55, кв. 21 та у витягу немає відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Крім того, відповідно до письмового пояснення директора ПП «Інтекс-Крим» Крутих В.В. від 25.06.2010 року встановлено, що позивач веде господарську діяльність з ремонту та налагодженню промислового обладнання, прилади для наладки регулювання, якими користується підприємство, мають переносний вигляд, для здійснення діяльності стаціонарного обслуговування не вимагається, на підприємстві працює 1 людина, орендованих приміщень підприємство не має.

Відповідно до частини 1 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Частиною 2 даної статті встановлено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до п. 3 ст. 220 1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2011 року та постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.07.2010 року по справі №2а-6523/10/0170 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку передбаченому ст. ст. 235 - 239, ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий підписГолубєва Г.К. Судді підписБлажівська Н.Є. підписРибченко А.О.