ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 802/652/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.
Суддя-доповідач: Білоус О.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Білоуса О.В.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.
при секретарі: Ковальчук О.В.
за участю представників сторін:
позивача: Мадюді Н.Є.
відповідача: Лебедєвої О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в місті Вінниця до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс" про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В :
УПФ України в м. Вінниці звернулося до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ТОВ "Житлосервіс" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії. Позовні вимоги мотивовано тим, що за товариством рахується заборгованість по відшкодуванню до Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з вересня по листопад 2012 року в сумі 1 758,16 грн. Оскільки зазначена сума не сплачена добровільно, просили стягнути її в судовому порядку.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12.04.2013 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнала у повному обсязі, проти її задоволення заперечила, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Крім того, дала пояснення по суті апеляційної скарги, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, що приєднані до матеріалів справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ "Житлосервіс" перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці. Відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 працював в ТОВ "Житлосервіс" з 01.12.1979 року по 31.03.1990 року на посаді електрозварника та газозварника з повним робочим днем, що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Відповідно до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, виплата пільгової пенсії ОСОБА_4 за період з вересня по листопад 2012 року склала 1 758,16 грн., доказом чого є наявні в матеріалах справи розрахунок боргу та картка особового рахунку платника (а.с. 8,14).
Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ТОВ "Житлосервіс" має сплатити до Пенсійного фонду витрати на виплату та доставку пенсії за період з вересня по листопад 2012 року пенсіонеру ОСОБА_4, який має стаж роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку 2, в загальній сумі 1 758,16 грн.
Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", що затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 № 64/8663.
Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. Встановлено єдиний порядок для відшкодування пенсій призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та інших видів пільгових пенсій. Розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства вносять плату щомісяця до 25-го числа.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Підпунктом 6.1 пункту 6 Інструкції "Про порядок обчислення та сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України" №21-1 встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Таким чином, відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці.
За правилами, встановленими підпунктом 6.8. Інструкції №21-1, підприємства та організації зобов'язані щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Оскільки станом на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем витрати на виплату та доставку пільгової пенсії за Списком №2 пенсіонеру ОСОБА_4 за період з вересня по листопад 2012 року в загальній сумі 1 758,16 грн. управлінню Пенсійного фонду України в м. Вінниці не відшкодовано, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлосервіс", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 04 липня 2013 року .
Головуючий Білоус О.В.
Судді Мельник-Томенко Ж. М.
Залімський І. Г.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2013 |
Оприлюднено | 08.07.2013 |
Номер документу | 32173598 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Білоус О.В.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Заброцька Людмила Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні