Рішення

від 10.06.2013 по справі 921/304/13-г/9

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" червня 2013 р.Справа № 921/304/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Приватного підприємства "Паляниця Плюс", вул. Степана Бандери, 89, м. Чортків, Тернопільської області, 48500

про стягнення 40 000 грн., з яких: 20 000 грн. - штрафу та 20 000 грн. - пені.

За участю представників сторін:

позивача : не з'явився

відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст.81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Сторони, в порядку ст.ст. 64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач - Тернопільське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Приватного підприємства "Паляниця Плюс", вул. Степана Бандери, 89, м. Чортків, Тернопільської області про стягнення 40 000 грн., з яких: 20 000 грн. - штрафу та 20 000 грн. - пені.

Позов обґрунтовується оглянутими в судовому засіданні оригіналами та належним чином завіреними копіями: рішення відділення від 31.07.2012р. №55; повідомлення про вручення поштового відправлення; рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2012р. по справі №16/46/5022-782/2012; постанови Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2013р. №16/46/5022-782/2012; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 26.03.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 16.04.2013 р. о 14 год. 30 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 14.05.2013р. на 14 год. 20 хв., на 27.05.2013р. на 14 год. 30 хв. та на 10.06.2013р. на 14 год. 10 хв.

В судовому засіданні 16.04.2013р. суд перейшов до розгляду справи по суті.

За клопотанням представника позивача від 27.05.2013р., у зв'язку із закінченням терміну розгляду справи, суд, у відповідності до ст. 69 ГПК України, ухвалою від 27.05.2013р. строк вирішення спору продовжив на п'ятнадцять днів, по 10.06.2013р.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, проте представник в попередніх судових засіданнях позовні вимоги з врахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог №1716/10 від 22.05.2013р. (вх.№9843 від 23.05.2013р.), підтримав повною мірою. Одночасно, підтвердив, що відповідачем на даний час жодних проплат не здійснено.

Відповідач участі уповноважених представників в судовому засіданні не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64,77 ГПК України.

Зокрема, ухвала про порушення справи та ухвали про відкладення розгляду справи судом надсилались відповідачу - Приватному підприємству "Паляниця Плюс", на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а саме: вул. Степана Бандери, 89, м. Чортків, Тернопільської області, 48500, яка, також, підтверджується представленою позивачем копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема згідно проведеного запису зазначено, що відповідач - Приватне підприємство "Паляниця Плюс" знаходиться за адресою : вул. Степана Бандери, 89, м. Чортків, Тернопільської області, 48500.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи (Інф. листи ВГСУ від 02.06.2006 N 06-10/651 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 930/14197 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 10-07/8 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23)).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Згадані повідомлення разом з належним чином зареєстрованими у господарському суді примірниками процесуальних документів, що повернуті підприємствами зв'язку, приєднуються судом до матеріалів відповідної справи (п.19 інформаційного листа ВГСУ від 13.08.2008р. №01-8/482).

Згідно п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі представників позивача та відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в попередніх судових засіданнях доводи представника позивача, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

В силу ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції", законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, Законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Стаття 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються названим Комітетом у межах його компетенції. Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства (частини перша і друга статті 12 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про: стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені; зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Згідно з п. 16 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення має повноваження звертатися до суду із позовами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно пункту 3 статті 12 ГПК України справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, віднесеними законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

У відповідності до п.16 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є: створення перешкод працівникам Антимонопольного комітету України, його територіального відділення у проведенні перевірок, огляду, вилученні чи накладенні арешту на майно, документи, предмети чи інші носії інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 55 від 31.07.2012 р. у справі № 594-ПП визнано дії ПП "Паляниця плюс" по недопущенню 31.05.2012 року до перевірки працівників територіального відділення порушенням законодавства про захист економічної конкуренції передбаченим пунктом 16 статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді створення перешкод працівникам територіального відділення у проведенні перевірки; відповідно до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ПП "Паляниця плюс" накладено штраф у розмірі 20000 грн.

Рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2012р. №55 вручене відповідачу 03 серпня 2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

При цьому, як вбачається із матеріалів справи, Відповідач скористався своїм правом на оскарження рішення №55 від 31.07.2012 року та в порядку, передбаченому статтею 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» оскаржив зазначене рішення до господарського суду Тернопільської області.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 16.11.2012р. по справі №16/46/5022-782/2012 ПП "Паляниця плюс" у позові відмовлено, а постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. по даній справі №16/46/5022-782/2012 залишено вищевказане рішення місцевого суду без змін.

При цьому як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем постанова Львівського апеляційного господарського суду від 13.02.2012р. №16/46/5022-782/2012 не оскаржувалась відповідачем до касаційної інстанції і відповідно на момент розгляду даної справи є чинною як і рішення місцевого суду.

Враховуючи зазначене, є чинним і рішення адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 31.07.2012 р. №55 у справі №594-ПП як таке, яке не визнано судом недійсним.

Відповідно до вказаного рішення Адміністративної колегії Тернопільського обласного територіального відділення "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 55 від 31.07.2012 р. у справі № 594-ПП на відповідача накладено штраф у сумі 20000 грн.

Згідно із вимогами статті 22 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» рішення органів Антимонопольного комітету України обов'язкові для виконання.

Із змісту ч.ч.3,7,8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. У разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку. Протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Проте, як стверджує позивач та зазначене не спростовано відповідачем останнім накладений на нього штраф не оплачено в добровільному порядку.

Статтею 4 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

В свою чергу, відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 20000грн. штрафних санкцій є обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом:

справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу;

відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В пункті 20.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" зазначено: "Абзацами третім - п'ятим частини п'ятої зазначеної статті Закону України "Про захист економічної конкуренції" (Стаття 56) передбачено зупинення нарахування пені на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Отже, тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися ".

Як вбачається із поданих розрахунків позивачем, нарахування пені зупинялось ним: з 04.10.2012р. (ухвала від 25.09.2012р. про порушення справи №16/46/5022-782/2012) по 16.11.2012р. (прийняття рішення господарським судом Тернопільської області).

З 27.12.2012р. (ухвала про прийняття апеляційної скарги до розгляду) по 13.02.2013р. (постанова апеляційної інстанції).

Тож у відповідності до зазначеного, відповідач прострочив сплату штрафу з 17.11.2012р. по 26.12.2012р., та з 14.02.2013р. по 21.03.2013р., що складає 76 днів.

Згідно проведеного позивачем розрахунку, сума пені за прострочення сплати штрафу становить 22 800 грн. (розрахунок : 20000*-1,5%*76).

Але при цьому позивачем зазначено, що оскільки відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" розмір пені обмежується розміром штрафу та з огляду на вимоги позовної заяви, сума позову становить 20 000,00 грн. штрафу та 20 000,00 грн. пені.

Враховуючи зазначене, оцінивши подані докази та матеріали справи, суд вважає належним чином обрахованим та обґрунтованим позивачем заявлену до стягнення пеню у сумі 20 000 грн.

Відповідно до пункту 12 статті 5 Закону України "Про судовий збір" територіальні відділення Антимонопольного комітету України звільнені від оплати судового збору у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно із статтею 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до ст. 1, 4 Закону України "Про судовий збір", який набрав чинності з 01.11.2011р., судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати - 1720,50 грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат - 68820 грн. (станом на час подання позовної заяви 25.03.2013р.).

Враховуючи зазначене, беручи до уваги задоволення позову, судовий збір у розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп., згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача у справі та він підлягає стягненню у доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Паляниця Плюс", вул. Степана Бандери, 89, м. Чортків, Тернопільської області, 48500 (код ЄДРПОУ 34653009) в доход Державного бюджету на рахунок №31116106700554 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012, одержувач УК у одержувач УК у Чорківс. р-ні/Чортк.р-н/21081100, ідентифікаційний код одержувача 37938481, код класифікації доходів бюджету 21081100, символ звітності 106 "Адміністративні штрафи та інші санкції" - 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. штрафу , 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. пені.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Паляниця Плюс", вул. Степана Бандери, 89, м. Чортків, Тернопільської області, 48500 (код ЄДРПОУ 34653009) - 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору у доход Державного бюджету України (одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЄДРПОУ одержувача 37977726, код ЄДРПОУ суду 03500022, код класифікації доходу 22030001).

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 17.06.2012р.

Суддя В.Л. Гевко