cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/305/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
У Х В А Л А
Іменем України
20 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Желтобрюх І.Л. та Мамчура Я.С.,
при секретарі - Доник М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пульсар» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
У січні 2013 року ТОВ «Пульсар» звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові ДПС від 05 листопада 2012 року № 0004252320 та № 0004262320.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит та валові витрати на підставі документів, складених ТОВ «Соло-25».
Під час судового засідання представник відповідача підтримала свою апеляційну скаргу та просила суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові ДПС - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Пульсар» з питань достовірності, повноти декларування в податковій звітності з податку на додану вартість за лютий-травень 2012 року операцій по правовідносинах з ТОВ «Соло-25» та у деклараціях з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди, про що складено акт від 19 жовтня 2012 року № 2145/22/14239093.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 05 листопада 2012 року № 0004252320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 42448 грн. 00 коп., з яких 33958 грн. 00 коп. - за основним платежем та 8490 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 05 листопада 2012 року № 0004262320, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 40426 грн. 00 коп., з яких 32341 грн. 00 коп. - за основним платежем та 8085 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Пульсар» звернулося до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Пульсар» суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ТОВ «Соло-25».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Судом встановлено, що між ТОВ «Соло-25» та ТОВ «Пульсар» було укладено договір поставки № 15 від 14 лютого 2012 року, згідно умов якого позивач придбав у ТОВ «Соло-25» запчастини та комплектуючі до автомобілів і техніки.
На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаного договору, позивачем був сформований податковий кредит та витрати.
ДПІ у м. Чернігові ДПС вважає такі дії ТОВ «Пульсар» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «Соло-25» наявні ознаки фіктивності. Працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Соло-25», в якому закріплено високо про те, що операції купівлі-продажу ТОВ «Соло-25» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними.
На думку колегії суддів сам по собі вказаний акт не є доказом безтоварності операцій між ТОВ «Пульсар» та ТОВ «Соло-25» у випадку відсутності письмових доказів, які підтверджують закріплений у ньому висновок.
Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в акті про неможливість проведення зустрічної звірки з ТОВ «Соло-25», відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.
Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ТОВ «Соло-25», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договору поставки від 01 грудня 2010 року.
Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору поставки № 15 від 14 лютого 2012 року ТОВ «Пульсар» надало суду завірені копії податкових накладних та видаткових накладних.
Згідно письмових пояснень представника позивача перевезення товару зі складу ТОВ «Соло-25» на склад ТОВ «Пульсар» здійснював продавець. Дані пояснення узгоджуються з п. 4.2 договору поставки № 15 від 14 лютого 2012 року, яким передбачено, що за домовленістю сторін, доставка товару може здійснюватися поставщиком.
Також позивачем були надані докази використання придбаного товару в межах господарської діяльності.
Так, суду були надані видаткові накладні, за якими здійснювалася видача товару зі складу в магазини № 1 та № 2, які знаходяться за адресами: вул. Леніна, 46 та вул. Рокосовського, 12 в м. Чернігові.
Право власності ТОВ «Пульсар» на вказані магазини підтверджується договорами купівлі-продажу, копії яких приєднані до матеріалів даної справи.
Крім того, до суду були надані копії видаткових накладних, за якими товар було реалізовано третім особам.
Всі надані позивачем документи оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять у собі відомості щодо асортименту та кількості, які узгоджуються між собою.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне здійснення поставки товару за договором № 15 від 14 лютого 2012 року.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Пульсар».
Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у м. Чернігові ДПС не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 19 лютого 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові ДПС - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відмовити.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді І.Л. Желтобрюх
Я.С. Мамчур
Ухвала складена в повному обсязі 25 червня 2013 року.
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Желтобрюх І.Л.
Мамчур Я.С
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2013 |
Оприлюднено | 04.07.2013 |
Номер документу | 32175674 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Горяйнов А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні