Ухвала

від 02.07.2013 по справі 826/3305/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3305/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

02 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Гуменюк С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.13р. у справі №826/3305/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонсервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, заборону вчинення дій та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Укроборонсервіс» звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії відповідача, що виразились у проведенні зустрічної звірки товариства, результати якої оформлені актом від 01.03.13р. №609/2220/32980696 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укроборонсервіс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.11р. по 30.11.12р.»; заборону відповідачу вчиняти певні дії, а саме: використовувати факти, викладені у акті від 01.03.13р. №609/2220/32980696 та зобов'язання відповідача вилучити з АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати зустрічної звірки ТОВ «Укроборонсервіс», які оформлені актом від 01.03.13р. №609/2220/32980696.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.13р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Укроборонсервіс», за результатами якої складено акт від 01.03.13р. №609/2220/32980696 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укроборонсервіс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.11р. по 30.11.12р.»; зобов'язано відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта від 01.03.13р. №609/2220/32980696 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укроборонсервіс» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.11р. по 30.11.12р.».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою у частині задоволених позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати у цій частині постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що звірка проведена у відповідності до вимог чинного законодавства, а внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, зокрема, АІС «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» самі по собі не зумовлюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, змін у структурі податкових зобов'язань та податкового кредиту, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.03.13р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС складено акт №609/2220/32980696 «Про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.12.11р. по 30.11.12р.».

Висновками акта встановлено, що правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені умисно з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; порушення вимог п.187.1 ст.187, п.198.1. ст. 198, п.198.2., 198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за звітний період: з 01.12.11р. по 30.11.12р. позивача підлягає зменшенню.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час здійснення заходів з метою проведення зустрічної звірки позивача податковим органом фактично вчинено дії по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки товариства, за результатами якої й складено Акт про неможливість проведення зустрічної звірки, тобто порушено процедуру проведення документальних позапланових невиїзних перевірок. Також, суд першої інстанції зазначив про необґрунтованість внесення податковим органом змін до податкової звітності підприємства на підставі висновків акта про неможливість проведення зустрічної звірки позивача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Так, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Виходячи зі змісту наведеної правової норми, документальною позаплановою невиїзною перевіркою є перевірка, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, первинних документів, податкової інформації тощо, яка не передбачена у плані роботи органу державної податкової служби, та в приміщенні органу державної податкової служби.

Зміст акта про неможливість проведення зустрічної звірки свідчить, що відповідач провів не передбачену у плані роботи перевірку позивача, при цьому перевірку проведено, зокрема на підставі інформаційних баз даних - АІС «ОР», АІС «РПП», АІС «ПДС» та «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА», АРМ «Аудит», висновку ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про фіктивність позивача, висновку експерта Науково-дослідного криміналістичного центру СТКРЗ Білоцерківського МВ від 22 лютого 2013 року №165, та у приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З аналізу наведених правових норм випливає, що документальна позапланова невиїзна перевірка може проводитись на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки передбачено в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Разом з тим, податковим органом ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції не доведено існування в межах спірних правовідносин будь-якої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначені в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність дій відповідача по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Укроборонсервіс».

Щодо висновків податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентами правочинів викладених у акті про неможливість проведення зустрічної звірки, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у висновку акта про неможливість проведення зустрічної звірки зазначено, що перевіркою встановлені порушення, а саме: правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб; вимог пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 Податкового кодексу України; задекларовані податкові зобов'язання та податковий кредит по податку на додану вартість за період з 01.12.11р. по 30.11.12р. ТОВ «Укроборонсервіс» підлягають зменшенню до 0,00 грн.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не наведено, а судом не встановлено підстав для визнання нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та підприємствами-контрагентами (постачальниками та покупцями), а матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.

Крім того, в силу положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Відповідного рішення суду про визнання недійсними правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, матеріали справи не містять.

У свою чергу органи державної податкової служби не наділені повноваженнями визнавати нікчемними правочини, укладені між суб'єктами господарювання та роботи відповідні висновки в актах перевірок.

За наведених обставин, висновок суду першої інстанції про те, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки в частині визнання правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, є помилковими та виходять за межі повноважень відповідача - є вірним.

Крім того, сам по собі акт про неможливість проведення зустрічної звірки не відповідає встановленій формі та змісту.

Так, з метою впровадження єдиного порядку направлення запитів на проведення зустрічних звірок, а також оформлення, передачі та накопичення матеріалів зустрічних звірок органами державної податкової служби наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок (далі по тексту - Методичні рекомендації).

Відповідно до пункту 4.4 Методичних рекомендацій визначено, що у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Колегія суддів звертає увагу, що в зразку «Акт про неможливість проведення зустрічної звірки», який є додатком 3 до Методичних рекомендацій, не передбачено зазначення інформації про реальність господарських операцій та чинність укладених правочинів суб'єкта господарювання, щодо якого виявилось неможливим провести зустрічну звірку.

Недостовірною є також інформація акта про неможливість проведення зустрічної звірки про відсутність ТОВ «Укроборонсервіс» за юридичною адресою.

Так, частина перша статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлює, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними виписки та витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням ТОВ «Укроборонсервіс» є м. Київ, вул. Звіринецька, будинок 63.

Належних та допустимих доказів на спростування зворотного відповідачем ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не надано.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати зустрічної звірки позивача, які оформлені актом про неможливість проведення зустрічної звірки, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року №266, інформація податкової звітності з податку на додану вартість, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно з пунктом 2.21 Методичних рекомендацій визначено, що підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з податку на додану вартість на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС «Аудит». По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з податку на додану вартість за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що на підставі висновків акта про неможливість проведення зустрічної звірки відповідач вніс до інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» зміни в частині податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ «Укроборонсервіс» за період з 01.12.11р. по 30.11.12р., а саме зменшив суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість до 0,00 грн. Вказаний факт підтвердив представник апелянта в судовому засіданні.

Отже, відповідач фактично змінив дані, задекларовані ТОВ «Укроборонсервіс» у податкових деклараціях з податку на додану вартість за вказаний період, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України, а тому відсутні підстави вважати, що право позивача не порушене.

З урахуванням того, що висновки акта про неможливість проведення зустрічної звірки не можуть бути підставою для внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість та враховуючи помилковість висновків акта про неможливість проведення зустрічної звірки колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган повинен вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.13р. №К/9991/74156/12.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.13р. у справі №826/3305/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.13р. у справі №826/3305/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 02.07.13р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Глущенко Я.Б.