Ухвала

від 22.05.2013 по справі 755/9996/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/9996/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва САВЛУК Т.В., вивчивши матеріали заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Одночасно з поданою позовною заявою, Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк», подано заяву про забезпечення позову, відповідно до поданої заяви позивач просив суд: «Постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, якою накласти арешт на все майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3».

Забезпечення позову -- це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч.2 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України).

Одним із видів забезпечення позову, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 152 ЦПК України, є накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться й нього або в інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як роз'яснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року за № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Звертаючись з клопотанням про забезпечення позову, позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом «накладення арешту на все майно з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось та грошові кошти, що належать ОСОБА_2 та ОСОБА_3», в той же час, позивачем не визначено обсяг майна, яке належить відповідачам на праві приватної власності, виходячи з вартості якого, суд може вжити заходів забезпечення позову в межах суми заявлених позовних вимог, крім того, відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, визначено види забезпечення позову, які мають альтернативний характер, що виключає можливість їх застосування одночасно.

На підставі викладеного та керуючись статями 151-153, 209, 210 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали направити заявнику Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк».

Відповідно до положень ч. 2 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

С у д д я