Постанова

від 21.06.2013 по справі 826/9053/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 червня 2013 року 11:21 № 826/9053/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. при секретарі судового засідання Олійник Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Трейд" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання дій протиправними, скасування рішення від 17.05.2013 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації за участю представників сторін:

від позивача: Свінцицький А. В., довіреність № б/н, від 07.06.13 р.;

від відповідача: Шевченко Я. А., довіреність № 14.1/1-16/410, від 10.06.13 р.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Горизонт Трейд", (далі -позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, (далі - відповідач), про визнання дій протиправними, скасування рішення від 17.05.2013 р.та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення від 17.05.2013 p. №100270000/2013/310079/2 та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р № 100270000/2013/50091 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване рішення та картка відмови є законними та обґрунтованими.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Між ТОВ „Горизонт Трейд" (як покупцем) та компанією "Marine Fish Limited" (як продавцем) було укладено зовнішньоекономічний Генеральний контракт від 04.07.2011 р. №НТ-23, (далі - Контракт), згідно з яким, продавець зобов'язується за окремими замовленнями покупця поставляти та передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати поставлений товар, а саме рибопродукти та морепродукти (п.1.1). Загальна сума Контракту визначається як максимальна сума вартості всіх окремих партій товару та складає 10000000,00 доларів США (п.2.1). Оплата за товар може здійснюватись шляхом передоплати або з відстрочкою платежу, при цьому конкретні строки оплати затверджуються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі та/або документі на поставку.

Відповідно до п.1.3, п.4.2., п.5.1 Контракту на кожну окрему партію товару покупець та продавець підписують та завіряють відтиском печаті проформу-інвойс або контракт на поставку, або підтвердження заказу. Вартість упаковки включається в ціну товару. Базовими умовами поставки за даним Контрактом у випадку поставки морським транспортом здійснюються згідно з вимогами Інкотермс-2000, а саме CIF-Одеса, CIF-Іллічівськ або СІР-Київ, СРТ-Київ.

На виконання умов вказаного Контракту до відповідача позивачем було подано митну декларацію від 07.05.2013 р. № 100270000/2013/262737 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару "філе кіжуча" (зі шкірою) з Республіки Чілі, код за УКТЗЕД 0304291300, у кількості 21750 кг нетто, за ціною 5,02 дол. США/кг на суму 109185,00 дол. США.

Судом встановлено, що для митного оформлення позивачем також було подано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №НТ-23 від 04.07.2011 р., додаткову угоду №010812-1 до Контракту №НТ-23, рахунок/invoice №0022745 від 12.03.2013 р., коносамент №MSCUT6767762 від 17.04.2013 р., сертифікат походження №386566 від 08.03.2013 р., комерційний інвойс №22745 від 12.03.2013 р.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на рівні 5,02 долара США за 1 кг.

08.05.2013 р. відповідачем на адресу позивача було направлено 2 електронних повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно зі ст.53 МК України, а саме: проформу інвойсу на поставку партії товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Суд звертає увагу, що зазначені вище електронні повідомлення відповідачем були направленні позивачу після закінчення робочого часу, а тому позивач не мав можливості ознайомитись із повним переліком необхідних документів раніше 13.05.2013 р.

Рішенням відповідача від 17.05.2013 № 100270000/2013/310079/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом до рівня 34,85 доларів США за 1 кг.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р № 100270000/2013/50091.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України; Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно ст. 49 МК України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст.ст. 51, 53 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Статтею 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відносно тверджень відповідача про неподання позивачем відповідно до ч.3 ст.53 МК України додаткових документів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як вставлено судом, письмова вимога відповідача була надіслана позивачу 08.05.2013 р. (в неробочий час), а тому, останнім днем для подачі позивачем додаткових документів було 20.05.2013 р. (19.05.2013 р. - вихідний день, неділя), проте оскаржуване рішення №100270000/2013/310079/2 та картка відмови № 100270000/2013/50091 були прийняті 17.05.2013 р., чим було обмежено право позивача на подачу додаткових документів.

Крім того, позивачем в підтвердження заявленої митної вартості було надано суду схему технологічного маршруту (калькуляція собівартості) від 17.05.2013 р., комерційну пропозицію №3-64 від 17.02.2013 р., прайс-лист від 15.02.2013 р., експортну декларацію №5268881-7 від 06.03.2013 р. та довідку вих. №5/05 від 14.05.2013 р., в якій зазначено, що товар «Кижуч філе, з/ш, с/м» раніше позивачем не закуповувався та не імпортувався на митну територію України, а оплата постачальнику за вищезазначений товар не проводилась, оскільки згідно вище вказаного контракту та Інвойсу №0022745 від 12.03.2013 р. «оплата повинна бути здійснена протягом 80 днів з моменту перетину товаром митного кордону України».

Стосовно витрат на страхування суд зазначає наступне.

Відповідно до Інвойсу №0022745 від 12.03.2013 р. товар надійшов на умовах поставки CIF Одеса.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торгівельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2000, поставка товару на умовах CIF ("вартість, страхування, фрахт") покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення, витрат за страхування та забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товари, тобто загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Викладене свідчить про те, що поставка товару відбулась з повним виконанням умов CIF згідно з Інкотермс 2000.

При цьому, відсутність у п. 3.2 Контракту положень щодо включення до ціни товару витрат на страхування вантажу не означає, що такі витрати не були враховані продавцем товарів під час формування ціни на товар. Страхування продавцем товару за власний рахунок без покриття таких витрат під час продажу було б вчинено продавцем собі у збиток.

Оскільки позивач не ніс будь-яких витрат на страхування ввезеного товару, відтак підстави для включення таких витрат до митної вартості оцінюваних товарів відсутні.

Доводи відповідача про те, що страховий поліс не надавався під час митного оформлення товару судом визнаються необгрунтованими, оскільки вказані витрати не могли вплинути на митну вартість товару. Крім того, страховий документ не витребовувався митницею, тому, його ненадання під час митного оформлення не може вважатись порушенням з боку позивача.

Враховуючи викладене, суд не погоджується з доводами відповідача про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості з огляду на виявлені невідповідності у поданих позивачем документах.

Інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товарів за ціною договору, відповідачем не наведено, а обставин, які б впливали на рівень задекларованої митної вартості товарів, судом не встановлено.

Оскільки в судовому засіданні відповідачем не було належними доказами спростовано твердження позивача, що надані в сукупності документи фактично підтверджують контрактну ціну імпортованого товару та підтверджують правильність визначення за вказаною ціною його митної вартості, підстави для висновку суду про те, що заявлена позивачем митна вартість товару за ціною договору на рівні 5,02 долара США за 1 кг є заниженою чи необ'єктивною, відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки за результатами розгляду справи було спростовано доводи відповідача про наявність розбіжностей у поданих документах, тому відсутні обставини, які унеможливлюють застосування першого методу визначення митної вартості товару.

За таких обставин, суд приходить до висновку про протиправність рішення КРМ про коригування митної вартості товарів від 17.05.2013 p. №100270000/2013/310079/2 та необхідність його скасування.

Щодо позовної вимоги про скасування картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р. № 100270000/2013/50091, то вона також підлягає задоволенню, оскільки підставою для відмови у митному оформленні стало прийняття рішення про коригування митної вартості товару, відповідно, скасування рішення про коригування митної вартості товару має наслідком скасування і картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2013 p. №100270000/2013/310079/2 за шостим методом, позивачем надано достатні докази в обґрунтування позовних вимог, відтак, приймаючи до уваги викладене в сукупності, вимоги щодо визнання протиправним та скасування зазначеного рішення, а також картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р. № 100270000/2013/50091 є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Трейд" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Київської регіональної митниці щодо складання рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2013 р. № 100270000/2013/310079/2.

3. Визнати протиправними дії Київської регіональної митниці щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р. № 100270000/2013/50091.

4. Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 17.05.2013 р. № 100270000/2013/310079/2.

5. Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р. № 100270000/2013/50091.

6. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Трейд" (ідентифікаційний код 36852676) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 26.06.2013 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко