Ухвала

від 19.09.2013 по справі 826/9053/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9053/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шрамко Ю.Т. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

19 вересня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Кучми А.Ю., Федотова І.В.

при секретарі Криль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Горизонт Трейд» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій, визнання нечинним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Горизонт Трейд» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом в якому просили визнати протиправними дії, скасувати рішення від 17.05.2013 р. та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 року та постановити нове рішення, яким в задоволені адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Горизонт Трейд» (як покупцем) та компанією «Marine Fish Limited» (як продавцем) було укладено зовнішньоекономічний Генеральний контракт від 04.07.2011 р. №НТ-23, (далі - Контракт), згідно з яким, продавець зобов'язується за окремими замовленнями покупця поставляти та передавати у власність, а покупець зобов'язується приймати поставлений товар, а саме рибопродукти та морепродукти (п.1.1). Загальна сума Контракту визначається як максимальна сума вартості всіх окремих партій товару та складає 10000000,00 доларів США (п.2.1). Оплата за товар може здійснюватись шляхом передоплати або з відстрочкою платежу, при цьому конкретні строки оплати затверджуються сторонами для кожної окремої поставки в інвойсі та/або документі на поставку.

Відповідно до п.1.3, п.4.2., п.5.1 Контракту на кожну окрему партію товару покупець та продавець підписують та завіряють відтиском печаті проформу-інвойс або контракт на поставку, або підтвердження заказу. Вартість упаковки включається в ціну товару. Базовими умовами поставки за даним Контрактом у випадку поставки морським транспортом здійснюються згідно з вимогами Інкотермс-2000, а саме CIF-Одеса, CIF-Іллічівськ або СІР-Київ, СРТ-Київ.

На виконання умов вказаного Контракту до відповідача позивачем було подано митну декларацію від 07.05.2013 р. № 100270000/2013/262737 з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару «філе кіжуча» (зі шкірою) з Республіки Чілі, код за УКТЗЕД 0304291300, у кількості 21750 кг нетто, за ціною 5,02 дол. США/кг на суму 109185,00 дол. США.

Для митного оформлення позивачем було подані документи: зовнішньоекономічний контракт №НТ-23 від 04.07.2011 р., додаткову угоду №010812-1 до Контракту №НТ-23, рахунок/invoice №0022745 від 12.03.2013 р., коносамент №MSCUT6767762 від 17.04.2013 р., сертифікат походження №386566 від 08.03.2013 р., комерційний інвойс №22745 від 12.03.2013 р.

Митна вартість товарів була заявлена позивачем за основним методом, тобто за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), на рівні 5,02 долара США за 1 кг.

08.05.2013 р. відповідачем на адресу позивача було направлено 2 електронних повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару згідно зі ст.53 МК України, а саме: проформу інвойсу на поставку партії товару; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Рішенням відповідача від 17.05.2013 № 100270000/2013/310079/2 митну вартість імпортованих товарів скориговано за резервним методом до рівня 34,85 доларів США за 1 кг.

Коригування митної вартості товару стало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 17.05.2013 р № 100270000/2013/50091.

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості за основним методом, а саме за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

З вказаними висновками Окружного адміністративного суду м. Києва погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 88 Митного кодексу України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.

Згідно зі статтею 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Статтею 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості. Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з приписами статті 265 Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України. Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Відповідно до статті 266 Митного кодексу України встановлено такі основні методи для визначення митної вартості імпортованих в Україну товарів: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів прийняла спірне рішення про визначення митної вартості товарів, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості - метод №6.

Докази на підтвердження проведення консультацій між митним органом та декларантом, з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості, в матеріалах справи відсутні.

Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначено Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пункту 10 Порядку відомості, на підставі яких декларантом визначено та заявлено (задекларовано) митну вартість товарів, повинні базуватися на об'єктивних даних, що підлягають обчисленню та перевірці відповідно до вимог Митного кодексу України.

Згідно з пунктом 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи.

Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці» декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем представлено відповідачу для митного оформлення оцінюваного товару документи, що передбачені п. 7 Порядку, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, та підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження числових кількісних і вартісних показників оцінюваного товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.ст. 266, 267 МК.

Враховуючи вище наведене, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається у апеляційній скарзі відповідач, та вважає, що суд повно встановив обставини у справі, яким надав правову оцінку на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись, ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 року - залишити без задоволення .

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.06.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді А.Ю. Кучма

І.В. Федотов

(Повний текст Ухвали складено 24.09.2013 року.)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Кучма А.Ю.

Федотов І.В.