Постанова

від 26.06.2013 по справі 820/3001/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 червня 2013 р. № 820/3001/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі - Пєнцові М.В.,

за участю: представника позивача - Підіпригора М.О.,

представника відповідача - Усачов О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Витрайт" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення коштів ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Витрайт» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби у Київському районі м. Харкова та просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.09.2012р. № 0000281504, від 06.11.2012р. № 0000341504, від 17.12.2012р. № 0000421504, а також стягнути з Державного бюджету України бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1215275,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, прийняті відповідачем 1 з порушенням норм чинного законодавства та на підставі висновків, які ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем положень Податкового кодексу України, що викладені в актах перевірки позивача: № 1683/15-40/32868640 від 29.08.2012р., № 2052/15-407/32868640 від 03.10.2012р., № 2501/15-407/32868640 від 12.11.2012р.

Позивач зазначає, що внаслідок протиправних дій відповідача 1 порушено право позивача на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, у строки, визначені законодавством України, а тому вимога про стягнення вказаних сум ПДВ з Державного бюджету України є належним способом захисту прав та інтересів позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача 1 в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити.

Представник відповідача 2, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибув без повідомлення причин неприбуття, клопотань про відкладення розгляду справи або її розгляд за своєї відсутності не надав. Так само не представив суду свою обґрунтовану правову позицію щодо заявлених позовних вимог.

Враховуючи належне повідомлення відповідача 2 про розгляд справи, суд вважає за можливе її вирішення на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом - 32868640, знаходиться на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) в ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС. У період, який перевірявся був платником податку на додану вартість на підставі Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.06.2004р. № 28757815, яке було анульоване 11.06.2012р., та замість якого було видане Свідоцтво № 200049889 від 11.06.2012р. Індивідуальний податковий номер ТОВ «Витрайт» - 328686420317.

Судом встановлено, що в серпні 2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України, відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПК України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 1683/15-407/32868640 від 29.08.2012р. (а.с. 64-84 том 1). За висновками зазначеного акту перевірки встановлено порушення абз. «б» п. 187.1 ст. 187, та п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено суму обсягу експортних операцій по податковій декларації з ПДВ за звітний період - червень 2012 р. у розмірі 1319207,00 грн.; на порушення п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за звітний (податковий) період - червень 2012 року (р. 23.1) на загальну суму 39000,00 грн. та відповідно залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 24) по податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2012 року на суму 39000,00 грн.

На підставі розгляду висновків акту перевірки від 29.08.12р. № 1683/15-407/32868640 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.12р. № 0000281504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року на суму 39000,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9750,00 грн.

Також судом встановлено, що в вересні-жовтні 2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2012р. За результатами перевірки складено акт № 2052/15-407/32868640 від 03.10.12р. (а.с. 92-126 том 1). Згідно висновків зазначеного акту перевірки встановлено порушення ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем безпідставно завищено податковий кредит на загальну суму 1326392,00 грн., в т.ч. за травень 2012р. на суму 159455,00 грн., за червень 2012р. на суму 453860,00 грн., та за липень 2012р. на суму 713077,00 грн.; порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201, п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 1176275,00 грн., в т.ч. за травень 2012р. на суму 146838,00 грн., за червень 2012р. на суму 336360,00 грн., за липень 2012р. на суму 693077,00 грн.; порушення п. 185.1 ст. 185, ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 117500,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за червень 2012р.; порушення п. 185.1 ст. 185, ст. 187, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Витрайт» суми, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по податковій декларації з ПДВ за звітний період - травень 2012р. у розмірі 12617,00 грн.; порушення абз. «б» п. 187.1 ст. 187, п.п. 195.1.1 ст. 195 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Витрайт» суми обсягу постачання о операціях, що оподатковуються за нульовою ставкою (експортні операції) по податковій декларації з ПДВ за червень 2012р. на суму 2559573,00 грн. та по податковій декларації з ПДВ за липень 2012р. на суму 1240365,00 грн.; порушення п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення ТОВ «Витрайт» суми бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за липень 2012р. (р. 23.1) на суму 483198,00 грн.

На підставі розгляду зазначених висновків акту перевірки від 03.10.12р. № 2052/15-407/32868640 ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.11.2012р. № 0000341504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2012 року на загальну суму 483198,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 241599,00 грн.

В жовтні - листопаді 2012 року фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2012 року.

За наслідками проведено перевірки складено акт № 2501/15-407/32868640 від 12.11.2012р. (а.с. 133-163), згідно висновків якого встановлено ТОВ «Витрайт» у податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року бюджетне відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 1405,00 грн.; порушення ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим позивачем безпідставно завищено податковий кредит за серпень 2012 року на загальну суму 360893,00 грн.; порушення п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року на загальну суму 272 726,00 грн.; порушення п. 185.1 ст. 185, ст. 187 ПК України товариством завищено податкові зобов'язання з ПДВ на суму ПДВ 88167,00 грн. по податковій декларації з ПДВ за серпень 2012 року; порушення п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за звітний (податковий) період - серпень 2012 року (р. 23.1) на суму 693077,00 грн.

На підставі висновків зазначеного вище акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0000421504, яким ТОВ «Витрат» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією за серпень 2012 року на суму 639077,00 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 346538,50 грн.

Що стосується оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 18.09.2012р. № 0000281504 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковою декларацією з ПДВ за червень 2012 року на суму 39000,00 грн. судом було встановлено наступне.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту перевірки від 29.08.12р. № 1683/15-407/32868640 про порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.

При цьому згідно вказаного акту перевірки відповідачем було встановлено, що 12.06.2012р. до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС ТОВ «Витрайт» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - червень 2012 року з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - квітень 2012 року (вх. № 9032891561 від 12.06.2012р.), згідно якого було змінено розмір податкового кредиту (у бік збільшення) на суму ПДВ - 40000,00 грн., та відповідно збільшено значення ряд. 19 та ряд. 20.2 на суму 39000,00 грн.

Враховуючи те, що відповідно до Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.11р. № 1492 до рядка 21.1 податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - червень 2012 року відноситься значення рядка 20.2 попереднього звітного (податкового) періоду, а для звітного (податкового) періоду - червень 2012 року таким періодом є травень 2012р., ТОВ «Витрайт» при визначені ряд. 23 та ряд. 23.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» порушено вимоги п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме при визначені частини від'ємного значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 ст. 200 ПК України, враховуючи те, що вона фактично сплачена отримувачем товарів/послуг в період, який не є попереднім для звітного (червня) 2012 року.

Таким чином, фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року на суму 39000,00 грн. є те, що зазначена сума фактично була сплачена отримувачем товарів/послуг в періоді, який не є попереднім для звітного - червень 2012 року.

Суд не погоджується з зазначеними твердженнями відповідача 1 з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України зазначено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Аналогічні положення містяться в розділі ІV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (далі по тексту - Порядок № 1492).

Згідно розділу VІ Порядку № 1492 «Порядок заповнення уточнюючого розрахунку» у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється. У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення. У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення).

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються.

У разі виправлення показника рядка 20.2 декларації значення із графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано відповідний уточнюючий розрахунок.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Судом встановлено, що 12 червня 2012 року позивач подав до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - червень 2012 року з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - квітень 2012р. (вх. № 9032891561 від 12.06.12р.), згідно якого було змінено розмір податкового кредиту (у бік збільшення) на суму ПДВ - 40000,00 грн., та відповідно збільшено значення рядок 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду та рядок 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного (податкового) періоду до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на суму 39000,00 грн.

12 липня 2012 року позивачем подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - червень 2012 року з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) період - травень 2012р., згідно якого було змінено розмір показників р. 21.1 «залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (у бік збільшення) - 39000,00 грн., ряд. 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням сум податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду» - 39000,00 грн., ряд. 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» - 39000,00 грн.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить висновку, що позивачем з дотриманням вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість були заповнені та подані до ДПІ у Київському районі м. Харкова уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період квітень та травень 2012 року.

Тобто позивач у відповідних рядках уточнюючих розрахунків відобразив самостійно виявлені помилки, зокрема, щодо заниження у квітні 2012 року суми податкового кредиту з ПДВ на суму 40000,00 грн., що призвело до виникнення у зазначеному податковому періоді від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 39000,00 грн. (ряд. 19), яке позивачем було визначено як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 20.2).

При цьому, суд вважає за необхідне відзначити, що відповідач 1 не заперечує наявність у позивача підстав для збільшення податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року на суму 40000,00 грн.

20 липня 2012 року ТОВ «Витрайт» було подано до ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС податкову декларацію з ПДВ за червень 2012 року разом з додатками: розрахунок суми бюджетного відшкодування, заява про повернення бюджетного відшкодування, розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту, реєстр виданих та отриманих податкових накладних, акт з переліком ВМД. Так згідно податкової декларації з ПДВ за червень 2012р. сума податкових зобов'язань (ряд. 9) становить 117500,00 грн., сума податкового кредиту (ряд. 17) - 453860,00 грн., від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд. 19) - 336360,00 грн.; залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) кредиту (ряд. 21) - 185838,00 грн., ряд. 21.1 «значення ряд. 20.2 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - 146838,00 грн., ряд. 21.2 «значення рядка 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» - 39000,00 грн., ряд. 23.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» - 39000,00 грн.

Відповідно до п.п. 14.1.19 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В п. 200.7 ст. 200 ПК України, зазначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що платник податку, при наявності від'ємного значення з ПДВ у звітному періоді, має право заявити до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення (податку на додану вартість), яка була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, а сума від'ємного значення з ПДВ, яка була фактично сплачена платником податку у попередніх податкових періодах контрагентам-постачальникам.

Проаналізувавши положення ст. 200 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, суд дійшов висновку, що позивачем відповідно до вимог Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість було відображено у податковій декларації з ПДВ за червень 2012 року суму в розмірі 39000,00 грн. у рядку 21.1 «значення ряд. 24 декларації попереднього звітного (податкового) періоду» та заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 23.1) суму у розмірі 39000,00 грн., оскільки у звітному (податковому) періоді - червень 2012 року позивач мав від'ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 336360,00 грн., а сума у розмірі 39000,00 грн. фактично була сплачена контрагента у ціні товару (послуг) у попередньому періоді - квітні 2012 року.

Висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, які призвели до завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за червень 2012 року на суму 39000,00 грн. є необгрунтованими та незаконними.

Крім того, суд відзначає, що відповідно до вимог ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем належних доказів, що спростовують зазначені обставини суду надано не було.

Таким чином суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 18.09.2012р. № 0000281504.

Щодо зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень та серпень 2012 року на загальну суму 1176275,00 грн. за податковим повідомленням рішенням від 06.11.2012р. № 0000341504 (483198,00 грн.) та за податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2012р. № 0000421504 (693077,00 грн.) судом встановлено наступне.

Оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.11.12р. № 0000341504 прийнято першим відповідачем на підставі висновків акту перевірки № 2052/15-407/32868640 від 03.10.12р., а податкове повідомлення-рішення від 17.12.2012р. № 0000421504 - на підставі висновків акту перевірки № 2501/15-407/32868640 від 12.11.2012р.

Зі змісту акту перевірки № 2052/15-407/32868640 від 03.10.2012р. та акту № 2501/15-407/32868640 від 12.11.2012р. судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1176275,00 грн., в т.ч. за липень 2012р. на суму 483198,00 грн. та за серпень 2012 року на суму 693077,00 грн. є визнання першим відповідачем неправомірним формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у червні, липні та серпні 2012 року.

Згідно акту перевірки від 03.10.12р. № 2052/15-407/32868640 позивачем порушено ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, внаслідок чого безпідставно завищено податковий кредит з ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) на загальну суму 1 326 392,00 грн., у т.ч.: за травень 2012 року на суму 159455,00 грн. по наступним контрагентам: ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр» (ПДВ 95121,67 грн.); ТОВ «Гніванський грантний кар'єр» (ПДВ 58333,34 грн.); ТОВ «Райтвирт» (ПДВ 6000,00 грн.).; за червень 2012 року на суму 453 860,00 грн. по наступним контрагентам: ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр» (ПДВ 26 666,67 грн.); ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» (ПДВ 176000,00 грн.); ПрАТ «ТК Коростенський щебзавод» (ПДВ 75750,00 грн.); ВАТ «Коростенський щебзавод» (ПДВ 13340,00 грн.); ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» (ПДВ 21162,44 грн.); ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» (ПДВ 66 666,67 грн.); ТОВ «Райтвирт» (ПДВ 73 166,67 грн.); Вінницька торгово-промислова палата (ПДВ 1107,20 грн.); за липень 2012 року на суму 713077,00 грн. по наступним контрагентам: ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» (ПДВ 286480,00 грн.); ТОВ «Строй експорт» (ПДВ 338033,35 грн.), ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр» (ПДВ 25666,66 грн.); ПрАТ «ТК Коростенський щебзавод» (ПДВ 28166,67 грн.); ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» (ПДВ 32833,33 грн.); Вінницька торгово-промислова палата (ПДВ 1897,50 грн.).

Крім того, згідно зазначеного вище акту ТОВ «Витрайт» порушено ст. 185 ПК України, а саме перевіряючими встановлено відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість при реалізації товарів покупцям отриманих від зазначених вище контрагентів-постачальників, що призвело до завищено податкових зобов'язань з ПДВ за червень 2012р. при реалізації товарів ТОВ «Райтвирт» на суму ПДВ 117500,00 грн.

Згідно акту перевірки від 12.11.12р. № 2501/15-407/32868640 ТОВ «Витрайт» порушено вимоги ст. 185, п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту з ПДВ за серпень 2012 року на суму 380893,00 грн. по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у наступних контрагентів: ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр» на суму ПДВ 4166,67 грн.; ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» на суму ПДВ 7635,25 грн.; ТОВ «Стройекспорт» на суму ПДВ 184666,67 грн.; ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр» на суму ПДВ 128833,34 грн.; ТОВ «Райтвирт» на суму ПДВ 55556,24 грн.; Рівенська торгово-промислова палата на суму ПДВ 34,50 грн.

Також перевіряючими встановлено відсутність об'єкта оподаткування податком на додану вартість при реалізації товарів покупцям отриманих від зазначених вище контрагентів-постачальників, що призвело до завищення податкових зобов'язань з ПДВ за серпень 2012 року на загальну суму 88166,67 грн. (реалізація товару ТОВ «Райтвірт»).

На думку відповідача господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) у зазначених вище контрагентів та подальший продаж такого товару іншим суб'єктам господарювання не підлягають відображенню у податковому обліку з податку на додану вартість, оскільки такі операції є нереальними.

В обґрунтування зазначеного твердження відповідач посилався на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на поставку товару та відзначив, що згідно наданих до перевірки ВМД за спірні періоди та зовнішньоекономічних договорів, укладених позивачем з ТОВ «Контур» (Російська Федерація), ТОВ «Витрайт» не є безпосередньо експортером та власником товару, а є лише особою відповідальною за фінансове врегулювання.

На думку відповідача зазначені обставини свідчать про те, що діяльність ТОВ «Витрайт» спрямована лише на ведення документообігу та забезпечення руху грошових коштів.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень: від 06.11.12р. № 0000341504, від 17.12.2012р. № 0000421504 та суджень суб'єкта владних повноважень, відображених в актах перевірок позивача: № 2052/15-407/32868640 від 03.10.12р. та № 2501/15-407/32868640 від 12.11.2012р. на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управління статистики у Харківській області видами діяльності ТОВ «Витрайт» за КВЕД є: діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (46.13), оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73), неспеціалізована оптова торгівля (46.90), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

Судом встановлено, що позивач у перевіреному періоді фактично здійснював такий вид діяльності як неспеціалізована оптова торгівля, тобто оптова торгівля широким асортиментом товарів, без визначеної спеціалізації. Зазначені обставини не заперечуються відповідачем та знайшли своє відображення в актах перевірки позивача. Позивач, у період який перевірявся здійснював зовнішньоекономічну діяльність.

На підставі наявних в матеріалах справи документах судом встановлено, що у перевіреному періоді позивач придбавав щебінь у наступних контрагентів: ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя) на підставі контракту № 24/04-12 від 24.04.12р. та специфікацій до нього (№ 1 від 24.04.12р.); ТОВ «Стройекспорт» на підставі договору купівлі-продажу № 173/ПК від 25.06.12р., протоколу розбіжностей до договору та Специфікацій: б/н від 07.07.12р., б/н від 12.07.12р., № 3 від 30.07.12р.; ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень) на підставі договору поставки № 05У від 01.04.12р. та № 07У від 01.04.12р.; ТОВ Гніванський гранітний кар'єр» на підставі контракту № 13/04 від 13.04.12р. та специфікацій б/н від 13.04.12р. та від 05.06.12р.; ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр» на підставі контракту № 7/12 від 07.03.12р. та специфікацій б/н від 07.03.12р., 09.04.12р., 31.05.12р., 07.06.12р., 14.06.12р., 19.06.12р., 26.06.12р.; ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» на підставі контракту № 10-05/12 від 10.05.12р. та специфікації б/н від 10.05.12р.; ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» на підставі контракту № 12/04 від 12.04.12р. та специфікації б/н від 12.04.12р.

Товар, придбаний у зазначених вище суб'єктів господарювання позивач реалізовував на території України, зокрема, ТОВ «Райтвирт» та за межі території України - ТОВ «Контур» (Російська Федерація, м. Бєлгород).

На підставі наявних в матеріалах справи документів судом встановлено, що 24.04.2012 р. між ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» як «продавцем» та ТОВ «Витрайт» як «покупцем» укладено контракт № 24/04-12, за умовами якого продавець зобов'язався поставити товар (щебінь гранітний) разом з комерційними документами, визначені в п. 7.1 контракт, у кількості, асортименті, за ціною, у строки, погоджені сторонами у специфікаціях до контракту, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар.

В п. 1.3 ст. 1 Контракту сторони визначили, що у обов'язки продавця входить передача покупцю товару вільного від будь-яких прав третіх осіб шляхом його відвантаження у залізничних вагонах перевізника, а також забезпечення виїзду ж/д вагонів на станцію вантажовідправника.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Контракту, з урахуванням додаткової угоди № 1 від 09.07.12р. та додаткової угоди № 2 від 25.07.12р., поставка продукції здійснюється залізничним транспортом покупця партіям не більше 50 вагонів, в полу вагонах на умовах FCA ст. Растущая (Інкотермс-2000).

На підставі податкових накладних, які приєднані до матеріалів справи та актів перевірки позивача суд встановив, що ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» передало позивачу у власність (завантажило у вагони) щебінь гранітний у серпні 2012 року на загальну суму 773000,00 грн., у т.ч. ПДВ 128833,34 грн.

Факт виконання ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр» зобов'язань за договором № 24/04-12 від 24.04.12р. підтверджується вантажними митними-деклараціями, в яких як вантажовідправник зазначений - ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр».

Розрахунки між сторонами було здійснено у безготівковій формі, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями виписок із банківського рахунку.

25.06.2012 р. між ТОВ «Стройекспорт» як продавцем та ТОВ «Витрайт» як покупцем укладено договір купівлі-продажу № 173/ПК, згідно умов якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та сплатити вартість продуктів дроблення скельної гірської породи та вартість продуктів розкривної породи, відповідно до умов даного Договору.

В п. 3.1 Договору сторони визначили, що конкретний асортимент, кількість, ціна, вартість, умови поставки та оплати продукції наведені в Специфікаціях до цього Договору. Згідно п. 5.2 договору базис поставки продукції вказується в специфікаціях.

Відповідно до умов договору сторони в специфікаціях № 1, від 07.07.12р., № 2 від 12.07.12р., № 3 від 30.07.12р. визначили асортимент, кількість, ціну товару, а також базис поставки - FCA «Франко-вагон» станція Растуща Придніпровської залізниці.

За наявними в матеріалах справи документами, зокрема податковими накладними, ВМД судом встановлено, що у період липень-серпень 2012 року ТОВ «Стройекспорт» передало у власність позивача (завантажило у вагони) щебінь гранітний на загальну суму 3136200,00 грн., у т.ч. ПДВ 522700,00 грн.

На підставі виписок із банківського рахунку судом встановлено, що позивач - ТОВ «Витрайт» повністю розрахувався з ТОВ «Стройекспорт» за отриманий товар у безготівковій формі.

Окрім того, судом встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з ПАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» на підставі договору поставки № 05У від 01.04.12р. та договору поставки № 07У від 01.04.12р., за умовами яких (ст. 1) постачальник - ПАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» зобов'язався передавати у власність (поставляти), а покупець (ТОВ «Витрайт») приймати та оплачувати щебінь та суміш щебеню, загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість яких визначена сторонами у специфікаціях.

Відповідно до ст. 2 зазначених договорів, з урахуванням додаткових угод, поставка продукції здійснюється залізничним транспортом на умовах FCA ст. Коростень-Житомирський. Виборка продукції здійснюється відповідно до специфікації, з рівномірною розбивкою за місяцями та декадами місяця.

На підставі податкових накладних та ВМД приєднаних до матеріалів справи, судом встановлено, що ПАТ «ТК «Коростенський щебзавод» у період червень-липень 2012 року передав позивачу у власність (завантажив у вагони) щебінь гранітний на загальну суму 4714000,00 грн., в т.ч. ПДВ 785666,66 грн.

Згідно наявних в матеріалах справи виписко із банківського рахунку позивач повністю розрахувався з ПАТ «ТК «Коростенський щебзавод» за отриманий товар.

Судом також встановлено, що 13 квітня 2012 року між ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» як «Продавцем» та ТОВ «Витрайт» як «Покупцем» було укладено контракт № 13/04, за умовами якого Продавець зобов'язався поставити відповідно до умов цього Договору товар (щебінь гранітний) разом з комерційною документацією, у кількості, асортименті, за ціною, у строки, погоджені сторонами у специфікаціях до контракту, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

Згідно п. 1.3 ст. 1 контракту у обов'язки покупця входить передача покупцю товару, вільного від будь-яких прав третіх осіб шляхом його завантаження у залізничні вагони перевізника, а також забезпечити виїзд завантажених ж/д вагонів на станцію вантажовідправника. Згідно п. 3.1 ст. 3 Контракту поставка товару Покупцю здійснюється залізничним транспортом на умовах EXW - Франко-завод, яка знаходиться за адресою: с. Рокитне, Рокитновський район, Ровенської області.

В додатка до контракту № 1 та № 2 - специфікація від 13.04.12р. та від 05.06.12р. сторони визначили асортимент, кількість та ціну товару, що постачається.

За наявними в матеріалах справи податковими накладними та ВМД судом встановлено, що у період травень-серпень 2012 року ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» передало позивачу у власність (завантажило в вагони Перевізників) щебінь гранітний на загальну суму 3170691,50 грн., в т.ч. ПДВ 528448,58 грн.

На підставі виписко із банківського рахунку судом встановлено, що позивач повністю розрахувався з ТОВ «Гніванський гранітний кар'єр» за поставлений товар у безготівковій формі.

07 березня 2012 року між ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр» як продавцем та ТОВ «Витрайт» як покупцем укладено контракт № 7/12, за умовами якого продавець зобов'язався поставити відповідно до умов цього договору товар (щебінь гранітний) разом з комерційною документацією, у кількості, асортименті, за ціною, у строки, погоджені сторонами у специфікаціях до контракту, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

За умовами п. 1.3 ст. 1 контракту у обов'язки покупця входить передача покупцю товару, вільного від будь-яких прав третіх осіб шляхом його завантаження у залізничні вагони перевізника, а також забезпечити виїзд завантажених ж/д вагонів на станцію вантажовідправника. Згідно п. 3.1 ст. 3 контракту поставка товару Покупцю здійснюється залізничним транспортом на умовах EXW - Франко-завод, яка знаходиться за адресою: с. Рокитне, Рокитновський район, Ровенської області.

В специфікаціях до контракту, а саме від 07.03.12р., 09.04.12р., 31.05.12р., 14.06.12р., 19.06.12р., 26.06.12р. сторони визначили асортимент, кількість та вартість товару, який буде поставлятися.

За наявними в матеріалах справи документами, а саме податковими накладними, ВМД суд встановив, що у період травень-серпень 2012 року ВАТ «Рокитнівський спецкар'єр» передало позивачу у власність (завантажило у вагони для відправлення) щебінь гранітний на загальну суму 1149730,00 грн., у т.ч. ПДВ 191621,66 грн.

Розрахунки між сторонами за поставлений товар були здійсненні у безготівковій формі, що підтверджується долученими до матеріалів справи виписками із банківського рахунку.

10.05. 2012 р. між ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» як продавцем та ТОВ «Витрайт» як покупцем укладено контракт № 10-05/12, за умовами якого продавець зобов'язався поставити відповідно до умов цього договору товар (щебінь гранітний) разом з комерційною документацією, у кількості, асортименті, за ціною, у строки, погоджені сторонами у специфікаціях до контракту, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його.

За умовами п. 1.3 ст. 1 контракту у обов'язки покупця входить передача покупцю товару, вільного від будь-яких прав третіх осіб шляхом його завантаження у залізничні вагони перевізника, а також забезпечити виїзд завантажених ж/д вагонів на станцію вантажовідправника.

Згідно п. 3.1 ст. 3 контракту поставка товару покупцю здійснюється залізничним транспортом на умовах EXW - Франко-завод, який знаходиться за адресою: Миколаївська обл., Первомайський район, с. Болеславчик, вул. Гранітна, 1.

В додатку № 1 до контракту - специфікації від 10.05.12р. сторони визначили асортимент, кількість та вартість товару, який буде поставлятися.

За наявними в матеріалах справи податковими накладними, ВМД суд встановив, що у червні 2012 року ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» передав позивачу у власність (завантажив у вагони) щебінь гранітний на загальну суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666,67 грн.

Розрахунки між сторонами були здійсненні у безготівковій формі, тобто шляхом перерахування ТОВ «Витрайт» на поточний рахунок ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт» грошових коштів у розмірі 400000,00 грн., в т.ч ПДВ 66666,67 грн.

12.04.2012 р. між ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» як продавцем та ТОВ «Витрайт» як покупцем укладено контракт № 12/04, за умовами якого продавець зобов'язався поставити відповідно до умов цього Договору товар (щебінь гранітний) разом з комерційною документацією, у кількості, асортименті, за ціною, у строки, погоджені сторонами у специфікаціях до контракту, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його. За умовами п. 1.3 ст. 1 Контракту у обов'язки покупця входить передача покупцю товару, вільного від будь-яких прав третіх осіб шляхом його завантаження у залізничні вагони перевізника, а також забезпечити виїзд завантажених ж/д вагонів на станцію вантажовідправника. В п. 3.1 ст. 3 Контракту сторони визначили, що поставка товару покупцю здійснюється залізничним транспортом на умовах EXW - Франко-завод.

В додатку № 1 до контракту - специфікації від 10.05.12р. сторони визначили асортимент, кількість та вартість товару, який буде поставлятися.

На підставі приєднаних до матеріалів справи податкових накладних, ВМД суд встановив, що у період червень-липень 2012 року ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» передав у власність позивачу (завантажив у вагони перевізника) щебінь гранітний на загальну суму 323974,64 грн., у т.ч. ПДВ 53995,77 грн.

Згідно приєднаних до матеріалів справи виписок із банківського рахунку позивач, ТОВ «Витрайт» повністю розрахувався з ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» за поставлений товар.

Суд вважає за необхідне відзначити, що товар відповідно до зазначених вище договорів був завантажений контрагентами-постачальниками: ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» завантажений у вагони Перевізників, з якими позивачем укладені відповідні договори, а саме: ДП «Придніпровська залізниця» (договір № ПР/М/12217/НЮп про організацію перевезень вантажів по залізницям України від 12.04.2012р.), Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця» (договір № Л/М/12/2289/п від 19.04.12р.), Державне територіально-галузеве обєднання «Південно-Західна залізниця» (договір № 6413280 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги), ДП «Південна залізнична дорога» (договір № 2730 про транспортно-експедиційне обслуговування від 25.06.12р.). Перший відповідач - ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС не заперечує зазначені обставини та зайшло своє відображення у спірних актах перевірки позивача.

Окрім того, факт надання залізницями послуг з перевезення вантажу (щебеню гранітного) у спірний період підтверджується приєднаними до матеріалів справи актами здачі-прийняття робіт.

На підставі наявних в матеріалах справи документів суд встановив, що у період який перевірявся, послуги з транспортно-експедиційного обслуговування вантажів надавалися позивачу наступними суб'єктами господарювання: ТОВ «Райтвирт» (договір № 6-01/Л-1 з надання послуг по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів від 27.04.2012р., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 1 від 31.05.12р. та б/н від 30.06.12р.; ТОВ «Інтерлізінвест» (договір № 060412 про надання послуг з організації перевезень вантажів у залізничному рухомому складі від 06.04.2012р., акт здачі-приймання робіт (надання послуг) б/н від 31.05.12р., б/н від 31.05.12р., № 171 від 30.04.12р. та № 172 від 30.04.12р.).

Судом встановлено також, що на виконання умов договору № 6-01/Л-1 від 27.04.2012р. ТОВ «Райтвирт» надало позивачу в червні 2012 року послуги по транспортно-експедиційному обслуговуванню вантажів на загальну суму 439000,00 грн., у т.ч. ПДВ 73166,67 грн. Зазначені обставини підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), податковими накладними: № 6 від 31.05.12р., № 1 від 18.06.12р., № 2 від 19.06.12р.

Надані послуги були оплачені позивачем у повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується виписками із банківського рахунку, не заперечується першим відповідачем та знайшло своє відображення на 21 аркуші акту перевірки від 03.10.12р. № 2052/15-407/32868640.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що позивачем щебінь гранітний, придбаний у ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», в подальшому реалізований на території України ТОВ «Райтвирт» (договір № 20/06-12 від 20.06.12р.) та за межі митної території України - ТОВ «Контур» (контракт № 11-06/12 від 11.06.2012р., контракт № 7-03/12 від 07.03.12р.).

Оцінивши наявні в справі докази, суд зауважує, що матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача: ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», ТОВ «Контур», зобов'язань за спірними правочинами.

Копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 198 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Приєднані до справи копії виписок з банку засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості товарів (послуг) ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», отриманих за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи.

Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та зазначених вище контрагентів спільного інтересу щодо отримання ТОВ «Витрайт» податкової вигоди в матеріалах справи немає.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить висновку, що подані позивачем документи, підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесення ТОВ «Витрайт» витрат у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату придбаного товару) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 КАС України не виявлено.

В ході розгляду справи відповідачем 1 за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей перинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», ТОВ «Контур».

Відповідач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані контрагентами позивача: ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», відповідають вимогам статті 198 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 30.05.97р. № 165 та від 01.11.2011р. № 1379.

З приводу викладеного в актах судження суб'єкта владних повноважень щодо відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних на поставку товару (щебеню) суд відзначає наступне.

Відповідно до умов спірних договорів продавці - ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів» зобов'язані забезпечити завантаження товару у вагони перевізника.

Згідно розділу 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012р. № 651 у графі 2 «Відправник/Експортер» зазначаються відомості про відправника.

Судом встановлено, що оскільки відповідно до умов спірних договорів товар відправлявся продавцями: ТОВ «Мокрянський кам'яний кар'єр № 3» (м. Запоріжжя); ТОВ «Стройекспорт», ПрАТ «Трудовий колектив «Коростенський щебзавод» (м. Коростень), ВАТ «Коростенський щебзавод», ТОВ «Райтвирт», ТОВ Гніванський гранітний кар'єр», ТОВ «Рокитнівський спецкар'єр», ВАТ «Первомайський кар'єр «Граніт», ПАТ «Ушицький комбінат будівельних матеріалів», тому у ВМД на експорт товару ТОВ «Контур», зазначалися саме зазначені суб'єкти господарювання, що повністю відповідає вимогам Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа.

Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач 1 не заперечує наявність у позивача належним чином оформлених ВМД, згідно яких відправниками є саме зазначені вище контрагенти-постачальники. Зазначена інформація знайшла своє відображення в актах перевірки позивача.

Таким чином, факт передачі товару від контрагентів-постачальників позивачу підтверджується належним чином оформленими ВМД.

Щодо посилань відповідача 1 на те, що позивач за зовнішньоекономічними контрактами укладеними з ТОВ «Контур» є лише особою відповідальною за фінансове врегулювання, то такі твердження не відповідаю дійсності та спростовуються документами наявними в матеріалах справи.

Так, судом встановлено, що відповідно до зовнішньоекономічних контрактів укладених позивачем з ТОВ «Контур», а саме: № 11-06/12 від 11.06.12р. та № 7-03/12 від 07.03.12р. позивач - ТОВ «Витрайт» є продавцем, який зобов'язаний поставити товар Покупцю - ТОВ «Контур».

Зазначення у ВМД, за якими здійснювалися експортні операції товару ТОВ «Контур», позивача - ТОВ «Витрайт» як особи, відповідальної за фінансове врегулювання повністю відповідає вимогам розділу 2 Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, яким передбачено, що у графі 9 «Особи, відповідальні за фінансове врегулювання» зазначаються відомості про резидента, що уклав зовнішньоекономічний договір (контракт).

При вирішені питання щодо реальності вчинення позивачем господарських операцій з придбання та реалізації товару суд враховує положення Інформаційного листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11, за яким сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, щ фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В п.198.1 ст. 198 ПК України, зазначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у томі числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезені на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

При цьому, згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду зокрема, у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України, передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

В п. 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 201.8 ст. 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

В п. 201.10 ст. 201 ПК України. передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит в даній справі сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально, належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

В зв'язку з тим, що позивачу за спірними податковими повідомленнями-рішення було зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.19 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статі, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а при відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів /послуг або до Державного бюджету України; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В п. 200.7 ст. 200 ПК України, зазначено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що платник податку, при наявності від'ємного значення з ПДВ у звітному періоді, має право заявити до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення (податку на додану вартість), яка була фактично сплачена постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах. Відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, а сума від'ємного значення з ПДВ, яка була фактично сплачена платником податку у попередніх податкових періодах контрагентам-постачальникам.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до Податкового кодексу України було сформовано у спірні періоди податкові зобов'язання та податковий кредит, та як наслідок правильно визначено суми від'ємного значення з ПДВ та суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

На підставі виписок банку, які наявні в матеріалах справи судом встановлено, що суми ПДВ заявлені до бюджетного відшкодування у червні 2012 року у розмірі 39000,00 грн., у липні 2012р. у розмірі 483198,00 грн. та у серпні 2012р. у розмірі 693077,00 грн. були фактично сплачені позивачем у попередніх податкових періодах контрагентам-постачальникам.

На підставі зазначених вище обставин суд доходить висновку, що вимога позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області: від 18.09.2012р. № 0000281504, від 06.11.2012р. № 0000341504, від 17.12.2012р. № 0000421504 є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Витрайт» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1215275,00 грн., з яких за податковою декларацією з ПДВ за червень 2012р. у розмірі 39000,00 грн., за податковою декларацією з ПДВ за липень 2012р. у розмірі 483198,00 грн., за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2012р. у розмірі 693077,00 грн., суд зазначає, що вони також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За правилами, встановленими ст. 200 Кодексу, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач з додержанням вимог чинного в Україні законодавства, визначив та заяви до бюджетного відшкодування суми ПДВ, які фактично були сплачені в ціні товару (послуг) постачальникам в попередніх податкових періодах на загальну суму 1215275,00 грн., з яких за червень 2012р. у розмірі 39000,00 грн., за липень 2012р. у розмірі 483198,00 грн., за серпень 2012р. у розмірі 693077,00 грн.

Податкові повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області від 18.09.12р. № 0000281504, від 06.11.12р. № 0000341504, від 17.12.12р. № 0000421504, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ всього на суму 1215275,00 грн. були прийняті ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС з порушенням норм чинного в Україні законодавства, внаслідок чого є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу не було у встановлені законодавством строки відшкодовано суми ПДВ у розмірі 1215275,00 грн., які були з додержанням вимог чинного податкового законодавства заявлені позивачем до бюджетного відшкодування та сплачені контрагентам-постачальникам у попередніх податкових періодах.

На підставі викладеного правомірним є стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1215275,00 грн., та вважає їх такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрайт» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення суми, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 18.09.2012р. № 0000281504;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 06.11.2012 р. № 0000341504;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 17.12.2012 р. № 0000421504.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрайт» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, будинок 19, офіс 103, код ЄДРПОУ 32868640) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 215 275,00 грн. (один мільйон двісті п'ятнадцять тисяч двісті сімдесят п'ять тисяч 00 коп.) гривень., з яких за податковою декларацією з ПДВ за червень 2012р. у розмірі 39000,00 грн., за податковою декларацією з ПДВ за липень 2012р. у розмірі 483198,00 грн., за податковою декларацією з ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 693077,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України (31217206784011 УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Витрайт» (61105, м. Харків, вул. Киргизька, будинок 19, офіс 103, код ЄДРПОУ 32868640) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2148,22 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 01 липня 2013 року.

Головуючий суддя С.В. Архіпова