Рішення

від 02.07.2013 по справі 908/1925/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 1/9/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69001, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/Шаумяна, 4, тел. 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2013 Справа № 908/1925/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, 19)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбыт» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 58Б/28)

про стягнення 145 540 грн. 03 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - Єфіменко О.С. - довіреність № 18/04/2013-4 від 18.04.2013 р.;

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбыт» 145 540 грн. 03 коп. заборгованості з яких: 124 378 грн. 84 коп. - основний борг, 13 899 грн. 39 коп. - 30% річних, 6 933 грн. 34 коп. - пеня, 328 грн. 46 коп. - інфляційні втрати.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 193, 229 Господарського кодексу України, ст. ст. 526, 530, 612, 625, 712 Цивільного кодексу України та умов дистриб'юторської угоди № 19/2012 від 20.06.2012 р.

01.06.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.06.2013 р., про що сторони були повідомлені належним чином, відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.06.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та надав документи на виконання вимог суду, оригінали яких були досліджені судом. Також, позивач надав суду докази направлення відповідачеві акту звірки та зазначив про можливість надання доказів часткової оплати відповідачем поставленої позивачем продукції в наступне судове засідання.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи неявку представника відповідача, та необхідність витребування від сторін додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 02.07.2013 р.

В судовому засіданні 02.07.2013 р. представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві повністю. Надав суду докази отримання відповідачем від позивача акту звірки та повідомив про неможливість надання доказів оплати відповідачем заборгованості.

Представник відповідача в судове засідання 02.07.2013 р. не з'явився.

Згідно із п.п. 3.9.1 та 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 2 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи, оскільки в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про вручення відповідачеві ухвали про порушення провадження у справі.

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

За заявою представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,

суд

ВСТАНОВИВ:

20.06.2012 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбыт» (покупцем) було укладено дистрибютерську угоду № 19/2012 (надалі - угоду).

Відповідно до п. 2 дистрибютерської угоди, продавець цим призначає Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбыт» своїм дистриб'ютором продукції, а дистриб'ютор погоджується діяти в якості не ексклюзивного дистриб'ютора на умовах, визначених цією угодою. Дистриб'ютор купує продукцію у продавця та організує прямі (безпосередньо у роздрібну торгову точку) та непрямі (через посередників) поставки продукції відповідно до вимог, зазначених у додатку № 2, а також виконує всі інші зобов'язання визначені цією угодою.

Згідно з п. 8.1 угоди, продавець зобов'язується продати, а дистриб'ютор зобов'язується купувати продукцію за цінами, зазначеними у прейскуранті (прайс-листі) продавця, урахуванням знижок наданих дистриб'ютору на умовах цієї угоди, вказаних в Додатку № 5. Ціна може бути змінена продавцем в односторонньому порядку в будь-який час. Про зміну ціни продавець повідомляє дистриб'ютора не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до дати введення нової ціни.

Пунктом 8.2 угоди сторони передбачили, що поставка здійснюється продавцем на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання коштів на поточний рахунок або дати, вказаної у замовленні, якщо продукція поставляється на умовах відстрочення платежу. Максимальна кількість днів прострочення не може перевищувати 30 (тридцяти) календарних днів від дати поставки продукції.

Підставою для оплати продукції є ця угода та видаткова накладна, у якій зазначаються вартість продукції, транспортні витрати (якщо вони підлягають сплаті дистриб'ютором), податки та інші платежі, передбачені законодавством та цим договором. (п. 8.5. угоди).

Згідно з п. 8.9 угоди, підтвердженням факту отримання продукції є підпис представника або працівника дистриб'ютора на видатковій накладній, завірений печаткою або штампом, де зазначений ідентифікаційний номер дистриб'ютора.

Відповідно до п. 9.1 угоди, у разі несвоєчасної оплати за продукцію згідно цієї угоди дистриб'ютор сплачує продавцю суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час порушення строків оплати, а також 30 (тридцять) відсотків річних від суми простроченої заборгованості (ст. 625 ЦК України), та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

Ця угода набирає силу з моменту її підписання обома сторонами. Строк дії цієї угоди складає один рік з дати її вступу у дію. У випадку, якщо не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії цієї угоди, ні одна із сторін не заявить про її припинення, то дана угода вважається пролонгованою на той самий строк і на тих самих умовах. (п. 14.1 угоди)

Угода підписана обома сторонами та скріплена печатками товариств.

На виконання угоди та додатків до угоди, згідно видаткових накладних: №№ 16206 від 06.12.2012 р., 16200 від 06.12.2012 р., 16202 від 06.12.2012 р., 14946 від 14.11.2012 р., 14945 від 14.11.2012 р., 14944 від 14.11.2012 р., 14941 від 14.11.2012 р., 13610 від 17.10.2012 р., 13616 від 17.10.2012 р., 13612 від 17.10.2012 р., 14302 від 31.10.2012 р., 14307 від 31.10.2012 р.

Враховуючи не сплату відповідачем позивачу заборгованості за отриману продукцію, останній звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 145 540 грн. 03 коп. заборгованості з яких: 124 378 грн. 84 коп. - основний борг, 13 899 грн. 39 коп. - 30% річних, 6 933 грн. 34 коп. - пеня, 328 грн. 46 коп. - інфляційні втрати, було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та підтверджується сторонами у справі спірні правовідносини сторін виникли на підставі дистриб'юторської угоди № 19/2012, укладеної між сторонами 20.06.2012 р.

На виконання умов угоди та додатків до угоди, згідно видаткових накладних (копія яких містяться в матеріалах справи): №№ 16206 від 06.12.2012 р. на суму 3 420 грн. 16 коп., 16200 від 06.12.2012 р. на суму 613 грн. 49 коп., 16202 від 06.12.2012 р. на суму 18 301 грн. 01 коп., 14946 від 14.11.2012 р. на суму 3126 грн. 98 коп., 14945 від 14.11.2012 р. на суму 28 343 грн. 52 коп., 14944 від 14.11.2012 р. на суму 6 325 грн. 73 коп., 14941 від 14.11.2012 р. на суму 3856 грн. 55 коп., 13610 від 17.10.2012 р. на суму 34 843 грн. 60 коп., 13616 від 17.10.2012 р. на суму 6 547 грн. 39 коп., 13612 від 17.10.2012 р. на суму 1 298 грн. 21 коп., 14302 від 31.10.2012 р. на суму 4 850 грн. 66 коп., 14307 від 31.10.2012 р. на суму 14 445 грн. 01 коп., позивач поставив відповідачу продукцію, всього на суму 125 972 грн. 31 коп. Видаткові накладні містять всі необхідні реквізити, посилання на угоду та скріплені підписами та печатками з боку обох сторін.

Відповідачем оплата поставленої позивачем продукції у відповідності до вимог п. 8.2 угоди здійснена не була.

Згідно розрахунку позовних вимог та стверджень позивача, відповідачем оплата за поставлену, згідно вищевказаних видаткових накладних, продукцію, була здійснена частково і лише за видатковою накладною № 13610 від 17.10.2012 р., у зв'язку з чим, заборгованість саме за цією видатковою накладною склала 33 250 грн. 13 коп. За іншими видатковими накладними поставлена продукція відповідачем неоплачена.

Наявність у відповідача заявленої до стягнення основної простроченої заборгованості перед позивачем в сумі 124 378 грн. 84 коп. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем у справі.

Згідно вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за угодою, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 124 378 грн. 84 коп. основного боргу є законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 9.1 угоди, у разі несвоєчасної оплати за продукцію згідно цієї угоди дистриб'ютор сплачує продавцю суму заборгованості та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від несвоєчасно сплаченої суми.

На підставі вищевикладених норм кодексу та умов угоди, враховуючи здійснений судом перерахунок суми пені (з урахуванням правильно визначених судом періодів та сум, у т.ч. за допомогою системи «Ліга-Закон»), суд визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6 933 грн. 34 коп. пені.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Угодою сторони визначили інший розмір процентів.

Згідно з п. 9.1 угоди, у разі несвоєчасної оплати за продукцію згідно цієї угоди дистриб'ютор сплачує продавцю суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час порушення строків оплати, а також 30 (тридцять) відсотків річних від суми простроченої заборгованості (ст. 625 ЦК України).

Враховуючи здійснений судом перерахунок сум інфляційних втрат та 30% річних, (з урахуванням правильно визначених судом періодів та сум, у т.ч. за допомогою системи «Ліга-Закон»), вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 13 899 грн. 39 коп. - 30% річних та 328 грн. 46 коп. - інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю. .

На підставі викладеного, суд визнав обґрунтованими та правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 124 378 грн. 84 коп. основного боргу, 6 933 грн. 34 коп. пені, 13 899 грн. 39 коп. 30% річних та 328 грн. 46 коп. інфляційних втрат.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрснабсбыт» (69005, м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 58Б/28, п/р 26005001000386 в ПАТ «Мотор Банк», МФО 313009, код ЄДРПОУ 22140523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Урожай» (03115, м. Київ, вул. Федора Кричевського, 19, п/р 26007962484267 в ПУМБ, м. Донецьк, МФО 334851, код ЄДРПОУ 34940079) 124 378 (сто двадцять чотири тисячі триста сімдесят вісім) грн. 84 коп. основного боргу, 6 933 (шість тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 34 коп. пені, 13 899 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 39 коп. 30% річних, 328 (триста двадцять вісім) грн. 46 коп. інфляційних втрат та 2 910 (дві тисячі дев'ятсот десять) грн. 80 коп. судового збору. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «05» липня 2013 року.