Рішення

від 12.06.2013 по справі 910/675/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/675/13 12.06.13

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства"

про стягнення 144 710,40 грн.

та за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства"

про стягнення 102 552, 61 грн.

Головуючий суддя Жагорнікова Т.О.

Судді Гавриловська І.О.

Удалова О.Г.

Представники сторін:

від позивача Кошман А.С. (дов. №21 від 6 червня 2013 р.); від відповідача не зявився; від третьої особи Кучерук О. В. (дов. №29/01-58 від 14.03.2013 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства" про стягнення 92 845,27 грн., з яких: 90 190,19 грн. заборгованості з орендної плати з червня по вересень 2012 року, 67,54 грн. збитків від інфляції, 2 587,54 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором від 11.06.2007 р. № 3840.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду на 31.01.2013 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчпром" (балансоутримувач).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2013 р. у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів на підставі ст.ст. 77, 86 ГПК України розгляд справи був відкладений на 12.02.2012 р.

11.02.2012 р. від Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчпром" надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства" заборгованості по орендній платі у розмірі 102 552, 61 грн., з яких: 97 152,89 грн. заборгованості з орендної плати за червень - листопад 2012 р., 5 399,72 грн. пені. Позовні вимоги третьої особи мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за договором від 11.06.2007 р. № 3840.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2013 р. вказана заява прийнята судом до провадження.

У судовому засіданні 12.02.2013 р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 26.02.2013 р.

13.02.2013 р. від відповідача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву відмовити, посилаючись на те, що капітальний ремонт орендованого приміщення не проводився тривалий час і це перешкоджало використанню вказаного приміщення відповідно до його призначення. Відповідач також стверджує про те, що оскільки ним було оплачено проведення капітального ремонту орендованого приміщення, а статтею 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 203 Господарського кодексу України орендарю надано право зарахувати вартість ремонту в рахунок орендної плати і відповідачем відповідний лист про зарахування був направлений до орендодавця та балансоутримувача, то вимоги відповідача по сплаті орендної плати є припиненими внаслідок зарахування.

26.02.2013 р. від позивача через канцелярію суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій він просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 158 151,58 грн. основного боргу, 6 929, 14 грн. пені, 203,41 грн. збитків від інфляції.

У судовому засіданні 26.06.2013 р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошувалася перерва до 14.03.2013 р.

У зв'язку з неявкою позивача та необхідністю надання додаткових доказів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 р. розгляд справи було відкладено на 04.04.2013 р.

26.02.2013 р. та 26.03.2012 р. від позивача через канцелярію Господарського суду міста Києва надійшли заяви про збільшення розміру позовних вимог, у яких позивач просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України 158 151,58 грн. основного боргу, 6 929, 14 грн. пені, 203,41 грн. збитків від інфляції.

У судовому засіданні 04.04.2013 р. представник позивача підтримав подану ним заяву про збільшення розміру позовних вимог. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Представник третьої особи просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 04.04.2013 р. згідно зі ст. 77 ГПК України судом оголошувалась перерва до 11.04.2013 р.

11.04.2013 р. Господарським судом міста Києва винесено ухвалу про призначення колегіального розгляду справи № 910/675/13.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі: головуючого судді Жагорнікової Т.О., суддів Гавриловської І.О., Спичака О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2013 р. справу № 910/675/13 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.05.2013 р.

20.05.2013 р. від відповідача через канцелярію господарського суду міста Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його представника у відрядженні.

20.05.2013 р. від позивача надійшли письмові пояснення, у яких позивач просив вважати вірною суму заборгованості з урахуванням інфляції та пені в розмірі 144 710, 40 грн.

21.05.2013 р. від позивача через канцелярію господарського суду міста Києва надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якій позивач просить стягнути з відповідача 135 475,16 грн. основного боргу, 8 624,99 грн. пені, 610,25 грн. збитків від інфляції.

22.05.2013 р. суддя Спичак О.М. звернувся до заступника голови господарського суду міста Києва з заявою про заміну складу суду у справі №910/675/13, просив вивести його зі складу колегії суддів, яка розглядає справу №910/675/13, у зв'язку з великою завантаженістю справами.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.05.2013 р. було передано справу №910/675/13 на розгляд колегії суддів у складі: Жагорнікової Т.О. (головуюча), Гавриловської І.О., Удалової О.Г.

У судовому засіданні 22.05.2013 р. представник позивача підтримав подану ним заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Представник третьої особи надав суду розрахунок заявленої до стягнення з відповідача суми орендної плати, згідно з яким до вказаної суми включено нарахований ПДВ.

За таких обставин ухвалою суду від 22.05.2013 р. розгляд справи був відкладений на 12.06.2013 р.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. представник позивача підтримав подану ним заяву про зменшення розміру позовних вимог. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився.

Представник третьої особи підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та третьою особою.

У судовому засіданні 12.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.06.2007 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства" (орендар) був укладений договір оренди № 3840 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 481,3 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8 (3 поверх), що знаходиться на балансі Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром" (балансоутримувач).

Пунктом 1.1. договору передбачено, що майно передається в оренду з метою проведення навчання та підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації спеціалістів за фахом "Арбітражний керуючий" для проведення семінарів, наукових конференцій та науково-дослідної роботи.

Пунктами 3.1., 3.2. договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - березень 2007 р. 16 491,15 грн. Керуючись п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 р. за № 2149 та п. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", сторони дійшли згоди встановити розмір орендної плати на умовах, запропонованих орендарем - 18 000,00 грн. на місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди - червень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за квітень, травень, червень 2007 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. договору перерахування здійснюється відповідачем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70 % орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету; 30 % орендної плати перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача: р/р 2600402739511 в Шевченківському відділенні Київської міської філії АКБ "Укрсоцбанк", МФО 322012, код ЄДРПОУ 00334422. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Пунктом 10.1. договору передбачено строк його дії - з 11.06.2007 р. по 11.05.2010 р. включно.

На виконання умов вказаного договору позивач передав, а відповідач - прийняв у користування нерухоме майно площею 481,3 кв.м., яке знаходиться на третьому поверсі за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, що підтверджується актом приймання-передачі від 11.06.2007 р. При цьому в пункті 2 вказаного акту зазначено, що технічний і пожежнобезпечний стан вказаного майна задовільний.

Договором від 21.05.2010 р. № 3840/01 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 3840 від 11.06.2007 р. останній продовжено на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.05.2010 р. по 11.04.2013 р. включно.

30.11.2012 р. відповідач згідно з договором оренди нерухомого майна № 3840 від 11.06.2007 р. повернув, а позивач прийняв з користування нерухоме майно загальною площею 481,3 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. О.Теліги, 8, що підтверджується актом прийому-передачі (повернення) нерухомого майна від 30.11.2012 р.

Договором № 3840/02 від 01.02.2013 р. про припинення договору оренди № 3840 від 11.06.2007 р. чинність договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 3840 від 11.06.2007 р. достроково припинено за взаємною згодою сторін у зв'язку з неможливістю використання відповідачем орендованого за вказаним договором оренди нерухомого майна.

Пунктом 2 договору № 3840/02 від 01.02.2013 про припинення договору оренди № 3840 від 11.06.2007 р. визначено, що договір вважається припиненим з 30.11.2012 р.

Згідно зі звітом про оцінку майна за адресою м. Київ, вул. О.Теліги, 8, складеного ТОВ "Ліга-Експерт" від 08.02.2007 р. вартість вказаного майна, що надане в оренду відповідача може скласти 1 953 441 грн.

У листі від 29.01.2008 р. № 29/01-22, адресованому відповідачу третя особа зазначила, що не заперечує проти проведення необхідних робіт в нежитловому приміщенні загальною площею 481,3 кв.м., яке орендується згідно з договором від 11.06.2007 р. № 3840.

Листом від 02.04.2008 р. № 37.11-4-15/4870 Міністерство аграрної політики України не заперечило проти проведення ремонтних робіт та здійснення поліпшень орендованого приміщення площею 481,3 кв.м., що знаходиться на балансі інституту "Укрдіпрохарчопром" (м. Київ, вул. О.Теліги, 8).

Згідно з актом позапланової перевірки від 26.06.2008 р., складеного Державною інспекцією промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 02.07.2008 р. приміщення, орендовані у Фонді державного майна України за адресою: вул. О.Теліги, 8 потребують ремонту.

Листом від 23.12.2008 р. № 30-09/11018 позивач надав відповідачу згоду на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (нежитлових приміщень площею 481,3 кв.м.), розташованого за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8 згідно з представленим описом передбачуваних поліпшень та кошторисною документацією, наданою ТОВ "Проектрембуд" з позитивним експертним висновком "Київдержекспертизи" до кошторисної документації від 20.11.2008 р. № 08/3704р. У листі також зазначено, що загальна вартість робіт відповідно до кошторису витрат (зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва) складена у поточних цінах 2008 р. становить 418 777,00 грн.

20.01.2009 р. між відповідачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Проектрембуд" (підрядник) був укладений договір № 20/09-1 підряду по ремонту адмінбудинку, за умовами якого підрядник зобов'язався власними та залученими силами і засобами відремонтувати та передати в установлений строк відповідачу об'єкт, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8 згідно з умовами договору та завданням відповідача, а останній - надати підряднику вказаний об'єкт, забезпечити своєчасне фінансування робіт, прийняти закінчений об'єкт та оплатити його.

Пунктом 2.2. договору від 20.01.2009 р. № 20/09-1 передбачено, що підрядник виконує наступні роботи щодо зазначеного об'єкта: капітальний ремонт; ліквідує недоробки і дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт.

Відповідно до проектно-кошторисного розрахунку на проведення ремонтних робіт спірного приміщення, що затверджений відповідачем та погодженого позивачем 23.12.2008 р. загальна кошторисна вартість становить 418,777 тис. грн.

Згідно з локальним кошторисом № 2-1-1 ТОВ "Проектрембуд" на загальнобудівельні та монтажні роботи офісних приміщень 3 поверху адмінбудинку по вул. О.Теліги, 8, затвердженого відповідачем кошторис складає 418 777,00 грн.

02.04.2009 р. між відповідачем та ТОВ "Проектрембуд" (замовник) складено акт приймання виконаних підрядних робіт, згідно з яким замовник здав, а відповідач прийняв виконані роботи на суму 418 746,00 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 11.02.2009 р. № 50 на суму 90 000,00 грн., від 25.02.2009 р. № 53 на суму 75 000,00 грн., від 10.03.2009 р. № 66 на суму 50 000,00 грн., від 17.03.2009 р. № 72 на суму 55 000,00 грн. від 18.03.2009 р. № 73 на суму 20 000,00 грн., від 03.04.2009 р. № 79 на суму 128 777,00 грн. відповідач перерахував ТОВ "Проектрембуд" грошові кошти на загальну суму 418 777,00 грн. в рахунок оплати ремонтних робіт за договором від 20.01.2009 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до позивача із заявою від 01.12.2011 р. № 2157-1 про зарахування в рахунок орендної плати по договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.06.2007 р. № 3840 вартість проведеного відповідачем капітального ремонту в сумі 418 746,00 грн. Вказані заява була отримана позивачем 02.12.2011 р. за вх. № 12191.

Заявами від 26.07.2012 р. № 2159-1 та від 20.08.2012 р. № 2160-1 відповідач повідомив третю особу про зарахування вартості здійсненого ним капітального ремонту у розмірі 38 991,04 грн. орендної плати за червень 2012 р. та 38 913,05 грн. орендної плати за липень 2012 р. в рахунок зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 203 Господарського кодексу України. Заява від 26.07.2012 р. № 2159-1 отримана третьою особою 27.07.2012 р. за вх. № 79. Вказані заяви також отримані позивачем 30.07.2012 р. та 27.08.2012 р. відповідно, що підтверджується штампами позивача про їх прийняття за вх. № 6507 від 30.07.2012 р. та вх. № 7411 від 27.08.2012.

На заяву відповідача від 26.07.2012 р. № 2159-1 листом від 07.08.2012 р. третя особа повідомила відповідача про свої заперечення проти заяви щодо заліку зустрічної однорідної вимоги.

Листом від 05.09.2012 р. № 30-05/8185, що направлений на адресу відповідача та третьої особи 07.09.2012 р. позивач звернувся з вимогою сплатити заборгованість з орендної плати в розмірі 44 905,20 грн. та пені в розмірі 1 922,97 грн. в строк до 15.09.2012 р.

Листом від 23.10.2012 р. № 30-05/10034, що направлений на адресу відповідача 25.10.2012 р., позивач звернувся з вимогою сплатити заборгованість по орендним платежам в розмірі 90 190,19 грн. та пені в розмірі 3 325,87 грн.

Заявою від 01.12.2011 р. вих. № 2157-1 відповідач звернувся до позивача із вимогою на підставі ст. 18-1Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зарахувати в рахунок орендної плати по договору оренди нерухомого майна № 3840 від 11.06.2007 р. вартість проведеного відповідачем капітального ремонту в сумі 418 746,00 грн. Вказана заява отримана позивачем 02.12.2011 р. за вх. № 12191.

Листом від 10.10.2012 р. вих. № 2161-1 відповідач звернувся до позивача із заявою про залік зустрічної однорідної вимоги, у якій повідомив, що він як орендар зарахував 77 631,42 грн. орендної плати за серпень 2012 року та вересень 2012 року в рахунок зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 203 Господарського кодексу України. Вказана заява отримана позивачем 01.11.2012 р. за вх. № 9803.

З п. 1.1. статуту Державного підприємства Українського державного інституту по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчпром" (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.04.2012 р. та зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації 11.04.2012 р. вбачається, що вказаний інститут заснований на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому.

Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на думку позивача та третьої особи, відповідач порушив зобов'язання щодо сплати орендної сплати за договором від 11.06.2007 р. №3840, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість зі сплати до Державного бюджету України орендної плати у розмірі 135 475,16 грн. за період з червня по листопад 2012 року, пені - 8 624, 99 грн., збитків від інфляції - 610, 25 грн. та зі сплати третій особі суми орендної плати в розмірі 97 152, 89 грн. за період з червня по листопад 2012 року і пені - 5 399,72 грн.

Оцінюючи подані сторонами та третьою особою докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача та третьої особи підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Проаналізувавши зміст договору оренди від 11.06.2007 р. № 3840, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму (оренди), а тому до спірних відносин застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Оскільки предметом договору є державне нерухоме майно, то до відносин між сторонами також застосовуються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Отже, обов'язок доказування та подання доказів відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обгрунтовують його вимоги та заперечення.

Обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначає про непроведення протягом тривалого часу капітального ремонту в орендованому приміщенні, про що йому стало відомо після підписання акту приймання-передачі спірного майна. Відповідач також посилається на те, що відсутність такого ремонту перешкоджала використанню орендованого приміщення відповідно до його призначення. Крім того, відповідач стверджує про те, що оскільки ним було оплачено проведення капітального ремонту орендованого приміщення, а статтею 18-1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 203 Господарського кодексу України орендарю надано право зарахувати вартість ремонту в рахунок орендної плати і відповідачем відповідний лист про зарахування був направлений до орендодавця та балансоутримувача, то вимоги відповідача по сплаті орендної плати є припиненими внаслідок зарахування.

Проте суд визнає вказані доводи відповідача необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

При цьому згідно з п. 5 ч. 1 ст. 602 Цивільного кодексу України не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Указані положення кореспондуються з нормами ч. 5 ст. 203 Господарського кодексу України, відповідно до яких не допускається зарахування вимог, щодо яких за заявою другої сторони належить застосувати строк позовної давності і строк цей минув, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч. 6 ст. 45 Бюджетного кодексу України забороняється проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом, та випадків, передбачених законом про Державний бюджет України.

Зі змісту наведених правових норм вбачається, що законодавцем встановлено заборону на проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом взаємозаліку та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах. Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 27.12.2011 р. у справі № 5021/966/2011, що залишена без змін постановою Верховного Суду України від 08.05.2012 р.

З огляду на те, що проведення розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, у тому числі шляхом зарахування зустрічних вимог не допускається, а доводи відповідача ґрунтуються на зарахуванні вартості здійсненого ним ремонту в рахунок погашення заборгованості з орендної плати, суд визнає вказані доводи безпідставними.

При цьому відповідач не заперечує проти розміру заявленої до стягнення суми заборгованості, а його доводи зводяться лише до зарахування вказаної суми боргу на підставі ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ст. 203 Господарського кодексу України.

Крім того, колегія суддів визнає необгрунтованими твердження відповідача про те, що йому стало відомо про непроведення капітального ремонту в орендованому приміщенні, що перешкоджало його використанню за призначенням, після підписання 11.06.2007 р. акту приймання-передачі, оскільки згідно з ч. 3 ст. 767 ЦК України наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі, а у 2 вказаного акту зазначено про задовільний технічний і протипожежний стан спірного майна.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази погашення відповідачем заборгованості з орендної плати у розмірі 232 628,05 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача в дохід Державного бюджету України 135 475,16 грн. та на користь третьої особи 97 152,89 грн. заборгованості з орендної плати визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 8 624,99 грн. пені за періоди: з 18.09.2012 р. по 10.10.2012 р., з 11.10.2012 р. по 10.11.2012 р., з 11.11.2012 р. по 10.12.2012 р., з 11.12.2012 р. по 31.12.2012 р., з 01.01.2013 р. по 18.03.2013 р., а третя особа - 5 399,72 грн. пені за періоди: з 11.07.2012 р. по 07.02.2013 р., з 11.08.2012 р. по 07.02.2013 р., з 11.09.2012 р. по 07.02.2013 р., з 11.10.2012 р. по 07.02.2012 р., з 11.11.2012 р. по 07.02.2013 р.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування. Указаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 27.04.2012 р. у справі № 13/110-11.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Оскільки положення ч. 6 ст. 232 ГК України щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовується до відповідних правовідносин, якщо інше не встановлено законом або договором, а умовами укладеного між сторонами договору оренди встановлено можливість стягнення пені за кожний день прострочення, включаючи день оплати, то колегія суддів визнає правомірним нарахування позивачем пені понад встановлений законом шестимісячний строк. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у своїй постанові від 03.04.2013 р. у справі № 5011-12/11851-2012.

Враховуючи, що судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем зобов'язання щодо сплати орендної плати, вимоги позивача та третьої особи про стягнення з відповідача штрафних санкцій визнаються правомірними. Проте при перевірці правильності обчислення позивачем та третьою особою пені, судом встановлено, що ними допущено арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені за визначений позивачем період складає 8 400, 74 грн., а за визначений третьою особою - 5 349, 29 грн.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню - на користь державного бюджету у розмірі 8 400, 74 грн. та на користь третьої особи у розмірі 5 349, 29 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету України 610, 25 грн. збитків від інфляції.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зі змісту п. 3.2. договору вбачається, що орендна плата за перший місяць оренди - червень 2007 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за - квітень, травень, червень 2007 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Отже, умовами договору передбачено коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, а з наданих позивачем розрахунків вбачається, що позивачем проводилося коригування орендної плати з урахуванням індексу інфляції.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність повторного нарахування позивачем індексу інфляції на суму несвоєчасно погашеного відповідачем боргу по орендній платі, оскільки згідно з умовами договору оренди вказаний борг включав в себе щомісячний розмір орендної плати, скоригований на індекс інфляції за наступний місяць. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 06.04.2010 р. у справі № 40/300, від 24.11.2009 р. у справі № 03/43-38.

Крім того, як зазначено у листі Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 р. № 62-97р та інформаційному листі Вищого господарського суду України "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку (з урахуванням зменшених позовних вимог), на суму орендної плати за червень 2012 р. позивач нараховує збитки від інфляції за один місяць (липень 2012 р.), на суму орендної плати за липень 2012 р. - за 1 місяць (серпень 2012 р.), за серпень 2012 р. - за 1 місяць (вересень 2012 р.), за вересень 2012 р. - за 1 місяць (листопад 2012 р.), за листопад 2012 р. - за 1 місяць (грудень 2012 р.).

Проте при нарахуванні інфляційних втрат позивачем не враховано, що у липні, серпні та листопаді 2012 р. була дефляція, а у жовтні 2012 р. інфляція була відсутня. Відтак, з урахуванням наявності у визначені позивачем періоди дефляції, за розрахунком суду інфляційні втрати позивача відсутні.

За таких обставин суд у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 610,25 грн. збитків від інфляції відмовляє.

Крім того, у процесі провадження справі позивач зменшив розмір позовних вимог з 165 284, 13 грн. до 144 710, 40 грн., у зв'язку з цим, колегія суддів дійшла висновку про повернення позивачу 411, 47 грн. судового збору на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір", про що було винесено ухвалу суду.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача, відповідача та третю особу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства" (01113, м. Київ, вул. Щорса, 18, кв. 3, ідентифікаційний код 31029585) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31111094700011, МФО 820019, КЕКД 22080300, назва - плата за оренду іншого державного майна) 135 475 (сто тридцять п'ять тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн. 16 коп. заборгованості з орендної плати, 8 400 (вісім тисяч чотириста) грн. 74 коп. пені, 2 877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 52 коп. судового збору.

3. Позов Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром" задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний економіко-правовий центр з питань банкрутства" (01113, м. Київ, вул. Щорса, 18, кв. 3, ідентифікаційний код 31029585) на користь Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром" (04112, м. Київ, вул. О.Теліги, 8, ідентифікаційний код 00334422, р/р 26000403195500 в ПАТ "УкрСиббанк" у м. Харкові, МФО 351005) 97 152 (дев'яносто сім тисяч сто п'ятдесят дві) грн. 89 коп. заборгованості з орендної плати, 5 349 (п'ять тисяч триста сорок дев'ять) грн. 29 коп. пені, 2 050 (дві тисячі п'ятдесят) грн. 04 коп. судового збору.

5. В решті позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву та Державного підприємства Український державний інститут по проектуванню підприємств харчової промисловості "Укрдіпрохарчопром" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано 14.06.2013 р.

Головуючий суддя Т.О. Жагорнікова

Судді І.О. Гавриловська

О.Г. Удалова