Постанова

від 01.07.2013 по справі 926/27/2013

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2013 р. Справа № 926/27/2013

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Давид Л.Л.

Суддів Данко Л.С.

Юрченка Я.О.

при секретарі судового засідання Карнидал Л.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Їжівської сільської ради без номера від 25.03.2013 року

на рішення господарського суду Чернівецької області від 14.03.2013 року

у справі № 926/27/2013 (суддя - Байталюк В.Д.)

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 , с. Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області

до Їжівської сільської ради Сторожинецького району, с. Їжівці, Сторожинецького району, Чернівецької області

про визнання незаконним рішення сільської ради,

за участю представників сторін:

від позивачів: ОСОБА_4, ОСОБА_5 представники (довіреності від 02.07.2012р.);

від відповідача: ОСОБА_6 - адвокат (довіреність № 125 від 06.02.2013 р.);

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 14.03.2013 р. у справі № 926/27/2013 (суддя - Байталюк В.Д.) позов задоволено, визнано незаконним рішення XIV сесії VI скликання Їжівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 11.12.2012 № 168-14/12 "Про внесення змін до рішення сільської ради № 52-8/07 від 07.05.2007 року", а також стягнуто з Їжівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 та Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 1073,00 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що прийняте рішення XIV сесії VI скликання Їжівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 11.12.2012 № 168-14/12 "Про внесення змін до рішення сільської ради № 52-8/07 від 07.05.2007 року" погіршує існуюче становище позивачів та порушує суб'єктивні права та охоронювані законом інтереси Фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо оренди ними земельної ділянки в розмірі 0,0489 га, яка їм надана згідно рішення сесії Їжівської сільської ради № 52-8/07 від 07.05.2007 і договору оренди землі від 01.06.2007 р., що суперечить Рішенню Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009, згідно якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення, а також тим, що відповідачем не подано будь - якого доказу існування сільського стадіону, як і дороги до нього, тому акт місцевого самоврядування у разі його невідповідності Конституції або законам України визнається незаконним.

Відповідач, - Їжівська сільська рада, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вказує на порушення інтересів територіальної громади, оскільки Приватним підприємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 безпідставно передано земельну ділянку площею 0,0489 га, яка включає заїзд на сільський стадіон, яким користуються всі мешканці села та який існує з 80-х років і визначений Генеральним планом села, у зв'язку з чим сільською радою було винесено рішення «Про внесення змін до рішення сільської ради №52-8/07 від 07.05.20007 р.» При цьому, відповідач зазначає, що першочергово рішенням Їжівської сільської ради №42-1/06 від 12.04.2006 р. громадянину ОСОБА_2 було надано дозвіл на збір документів щодо попереднього погодження розміру земельної ділянки під будівництво магазину по вул. Головній біля сільського стадіону в с. Їжівці орієнтовно площею тільки 0,03 га, згодом рішенням Їжівської сільської ради № 112-5/06 від 14.12.2006 р. громадянинам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду для комерційних потреб орієнтовною площею 0,0495 га і тільки після отримання висновку державної землевпорядної експертизи по проекту відведення рішенням сесії сільської ради від 07.05.2007 р. позивачам надано у користування земельну ділянку площею 0,0489 га. У зв'язку з тим, що проект землеустрою виготовлений за відсутності представника сільської ради з питань землеустрою і у Схемі розміщення земельної ділянки на місцевості не було відображено точного місцезнаходження земельної ділянки, заїзд на сільський стадіон, яким користувались всі мешканці, села передано в оренду двом особам - позивачам.

Дані обставини, на думку скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 та Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 у спільному відзиві на апеляційну скаргу (вх. № Львівського апеляційного господарського суду 05-04/1725/13 від 23.04.2013 р.) заперечують доводи останньої та зазначають про законність рішення господарського суду Чернівецької області від 14.03.2013 р., оскільки судом надана оцінка письмовим доказам у справі з правомірним посиланням на ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» і Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 р. у справі № 1-9/2009 року. При розгляді справи в місцевому господарському суді апелянт не подав жодного доказу на підтвердження існування спірної дороги (заїзду) на стадіон, а згідно листа Відділу містобудування, архітектури та житлово - комунального господарства Сторожинецької райдержадміністрації № 12 від 05.03.2013 р., в якому зазначено, що на місці існуючого стадіону передбачена зелена зона. Крім того, сільська рада без ознайомлення із містобудівним обґрунтуванням не могла винести своє рішення про надання в оренду земельної ділянки. Апелянт безпідставно стверджує про свою необізнаність про розміщення земельної ділянки на місцевості, оскільки актом встановлення меж земельної ділянки, передача і прийом її в натурі (на місцевості) визначено, що межі земельної ділянки проходять за встановленими межами і закріпленими деревяними межовими знаками, які передані на зберігання ОСОБА_2 та ОСОБА_3, погодженні з суміжними землевласниками (користувачами). Даний акт підписаний діючим сільським головою Піцулом А.Д.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2013 р. порушено апеляційне провадження у справі № 926/27/2013 та призначено до розгляду в судове засідання на 25.04.2013 р. (а.с. 163) в складі колегії головуючого судді Кравчук Н.М., суддів Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

19 квітня 2013 р. згідно автоматичного розподілу справу №926/27/2013 розподілено судді - Давид Л.Л.

Розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 22.04.2013 р. в склад колегії для розгляду справи №926/27/2013 господарського суду Чернівецької області введено суддів - Данко Л.С., Юрченка Я.О.

25 квітня 2013 р. ухвалою Львівського апеляційного господарського суду розгляд справи №926/27/2013 відкладено в судове засідання на 20.05.2013 р. за клопотаннями позивачів та відповідача про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. в зв»язку з відпустками суддів Данко Л.С. та Юрченка Я.О. в склад колегії по розгляду справи № 926/27/2013 господарського суду Чернівецької області введено суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т.

В судовому засіданні 20.05.2013 р. розгляд справи № 926/27/2013 відкладено на 01.07.2013 р. (а.с. 202-203).

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 р. у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях суддів Гриців В.М. та Кордюк Г.Т. в склад колегії суддів для розгляду справи № 926/27/2013 господарського суду Чернівецької області введено суддів Данко Л.С. та Юрченка Я.О.

В судове засідання 01.07.2013 р. з'явились представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення з мотивів, викладених у апеляційній скарзі та у відзиві на неї.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою та відзивом на неї, оцінивши зібрані по справі докази, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

12 квітня 2006 р. Їжівська сільська рада розглянула звернення громадянина ОСОБА_2 про надання дозволу на збір документів попереднього погодження місця під будівництво магазину та прийняла рішення №42-1/06 про надання дозволу на збір документів під будівництво магазину по вул. Головна, біля сільського стадіону орієнтовною площею 0,03 га. Дане рішення дійсне протягом шести місяців (а.с. 108).

25 жовтня 2006 р. за замовленням громадянина ОСОБА_2 архітектором ОСОБА_8 (ліцензія, серія НОМЕР_1) виготовлено містобудівне обґрунтування на можливість розміщення будинку побуту в селі Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області, яке погоджено начальником управління містобудування та архітектури та в якому вказано, що на час складання цих обґрунтувань ділянка проектування, площею 0,0495 га вільна від забудови. Ділянка знаходиться в межах частково забудованого центру села Їжівці, зокрема зі сходу ділянка прилягає до дороги, яка проходить по центру села; з заходу межує з територією футбольного поля; з півночі межує з ділянкою фундаментом під будівництво магазину; з півдня - існуючим магазином будівельних матеріалів. Даний екземпляр містобудівного обґрунтування надано на сессію районної ради народних депутатів, архіву управління містобудування та землевідносин, а також замовнику - ОСОБА_2 (а.с. 30-37).

14 грудня 2006 р. Їжівською сільською радою прийнято рішення №112-5/06 про надання дозволу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки в оренду для комерційних потреб (обслуговування будинку побуту) орієнтовною площею 0,0495 га та зобов'язано їх в 6-ти місячний термін розробити проект відведення земельної ділянки і представити його на затвердження сесії (а.с. 109).

7 травня 2007 р. Їжівською сільською радою розглянуто звернення громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо проекту відведення земельної ділянки в оренду та прийнято рішення № 52-8/07 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Головній та надання її в оренду ОСОБА_2 та ОСОБА_3.», згідно п.1 якого затверджено проект відведення земельної ділянки в оренду площею 0,0489 га по вул. Головна для комерційних потреб (для будівництва та обслуговування будинку побуту) та передано в оренду жителям села Їжівці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0489 га, що в адміністративних межах Їжівської сільської ради для комерційних потреб терміном на 49 років, встановивши орендну плату в сумі 245 грн. в рік, яку вони зобов'язані сплачувати рівними частками щомісячно до 10 числа кожного наступного місяця (пункт 2). Пунктом 3 зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укласти та зареєструвати договір оренди земельної ділянки терміном до 01.06.2007 р. (а.с. 17).

Судовою колегією з'ясовано, що 01 червня 2007 року сторонами укладено договір оренди землі (далі - договір), згідно умов якого відповідач надає на підставі рішення VІІІ сесії V скликання Їжівської сільської ради Сторожинецького району від 07.05.2007 № 52-8/07, а позивачі приймають у строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в селі Їжівці, Сторожинецького району по вул. Головна, загальною площею 0,0489 га, строком на 49 років (а.с. 18-23).

Договір зареєстрований у Сторожинецькому районному секторі ЧРФ ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомзему України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.11.2007 за № 040781900004 (а.с. 23).

30 січня 2009 р. Їжівською сільською радою та Приватними підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підписано додаткову угоду до договору про проведення незалежної експертної грошової оцінки, згідно якого визначена вартість земельної ділянки, а саме - 6866,00 грн. (а.с. 27-29).

Надалі, філією ДП «Укрдержбудекспертиза» у Чернівецькій області 29 жовтня 2009 р. затверджено комплексний експертний висновок №26-00284-09/2 по проекту будівництва будинку побуту по АДРЕСА_1 в якому проект будівництва будинку побуту за вказаною адресою рекомендується до затвердження (а.с. 43-44).

18 лютого 2010 р. Інспекцією державного архітектурного контролю у Чернівецькій області підприємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 видано дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва будинку побуту на АДРЕСА_1 (а.с. 45).

11 грудня 2012 XIV сесією VI скликання Їжівської сільської ради Сторожинецького району прийнято рішення № 168-14/12 "Про внесення змін до рішення сільської ради № 52-8/07 від 07.05.2007 року" згідно якого у зв'язку із помилковим включенням дороги на стадіон до земельної ділянки по АДРЕСА_1 яка надається в оренду позивачам, відповідач вирішив внести зміни в пункти 1, 2 рішення сільської ради № 52-8/07 від 07.05.2007 шляхом виключення із земельної ділянки дороги, яка веде на стадіон та замість слів "площею 0,0489 га" читати "площею 0,0419 га" (пункт 1) та зобов'язано позивачів в місячний термін внести зміни до договору оренди землі від 01.06.2007 р., шляхом підписання додатку до нього (пункт 2). Після проведення державної реєстрації додатку до договору оренди землі, зобов'язано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в місячний термін внести зміни в земельно - облікову документацію (а.с. 16).

Позивачі таке рішення Їжівської сільської ради вважають незаконним, оскільки відповідач не має повноважень без відповідного висновку вносити зміни в Генеральний план села, яким не передбачено сільського стадіону, заїзду до нього та ставити питання про вилучення земельної ділянки, що послугувало підставою для звернення до господарського суду Чернівецької області за захистом порушених прав та інтересів.

При перегляді рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія керувалась наступним.

Згідно ст. 19 Конституції України, ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, а також іншими нормативно-правовими актами. Рішення (акти) органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні відповідати переліченому законодавству.

Відповідно до ст.16 ЦК України, ст. 20 ГК України способами захисту цивільних (господарських) прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить законодавству і порушує цивільні права або інтереси (ст.21 ЦК України, ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Положеннями розділу 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), визначено, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку наявні підстави для застосування цих обмежень, оскільки рішення сесії Їжівської сільської ради № 52-8/07 від 07.05.2007 було підставою для укладення договору оренди земельної ділянки, тобто між сторонами виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів позивачів (оренда земельної ділянки). Вказані правовідносини існують станом на даний час.

Прийняття відповідачем оскаржуваного рішення погіршує існуюче становище позивачів та порушує суб'єктивні права та охоронювані законом інтереси останніх щодо оренди ними земельної ділянки в розмірі, який передбачений як рішенням сесії відповідача № 52-8/07 від 07.05.2007, так і договором оренди земельної ділянки від 01.06.2007 р.

Таким чином, оскаржуване рішення суперечить вищевказаному Рішенню Конституційного Суду України.

Згідно частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

В апеляційній скарзі відповідач вказує на ту обставину, що оскаржуване рішення сільською радою було винесено у зв'язку із помилковим включенням дороги на стадіон при наданні у користуванні Приватним підприємцям ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельної ділянки відповідно до договору оренди від 01.06.2007 р. в розмірі 0,0489 га. Як на підставу скасування рішення суду першої інстанції апелянт покликається на ту обставину, що проект землеустрою, який був наданий на затвердження, виготовлений за відсутності представника сільської ради з питань землеустрою і у Схемі розміщення земельної ділянки на місцевості не було відображено точного місцезнаходження спірної земельної ділянки. Також, зазначає, що у даній ситуації порушуються інтереси територіальної громади.

З даного приводу, судова колегія зазначає, що згідно протоколу Їжівської сільської ради від 11.12.2012 р. (а.с. 104-105, п. 16) головою сільської ради запропоновано внести зміни у рішення від 07.05.2007 р. у зв'язку із листом Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у Чернівецькій області від 06.12.2012 р. № 7/24/3-3/1664 про виявлення відхилень від проекту, а саме: порушення будівництва даху. Таким чином, 11.12.2012 р. на ХІV сесії Їжівської сільської ради не обговорювалось питання про порушення інтересів мешканців села з приводу існування перешкод в користуванні стадіоном.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт №02 від 06.12.2012 р. Їжівської сільської ради (а.с. 111), в якому зазначено, що позивачі ввели в оману депутатів сільської ради та захопили під'їзну дорогу до сільського стадіону. Судова колегія зазначає, що такий не був предметом розгляду сесії сільської ради при винесенні оскаржуваного рішення, тоді як акт встановлення меж земельної ділянки та передача і прийом її в натурі (на місцевості) (а.с. 25) був підписаний головою сільської ради Піцулом О.Д. та скріплений печаткою сільської ради.

Згідно Пункту 1.12 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 р. № 43, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999 р. за № 354/3647) передбачено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів, проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки.

Так, в акті встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та передачі і прийому її в натурі (на місцевості), зазначено, що інженером - землевпорядником проектної землевпорядної організації в присутності представників землевласників (землекористувача) ПП ОСОБА_2 та ОСОБА_3, органу місцевого самоврядування Їжівської сільської ради Піцул А.Д. проведено встановлення і погодження меж земельної ділянки та передача її в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки проходять по встановлених межах і закріплені деревяними межовими знаками в кількості чотири штуки, які передані на зберігання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Зовнішні межі погодженні з суміжними землевласниками (користувачами). Спірних питань немає.

Даний акт був підписаний діючим сільським головою Піцулом А.Д., а тому покликаня в апеляційній скарзі на його необізнаність щодо розміщення земельної ділянки на місцевості, судова колегія оцінює критично.

Крім того, згідно кадастрового плану, затвердженого начальником відділу земельних ресурсів, орендована позивачами земельна ділянка межує із землями громадянина ОСОБА_10, землями сільської ради, що включають в себе: стадіон, пасовище, вулиця (а.с. 24), при цьому відсутні будь - які позначення дороги (заїзду) на стадіон.

Акт встановлення (відновлення) меж земельної ділянки та передачі і прийому її в натурі (на місцевості) підписано громадянином ОСОБА_10 В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази заперечення останнім свого підпису, а тому судова колегія вважає дані доводи апеляційної скарги необгрунтованими.

В листі відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Сторожинецької районної державної адміністрації від 05.03.2013 № 12 (а.с. 141), вказано, що на місці існуючого стадіону в селі Їжівці згідно Генерального плану передбачена зелена зона. Відобразити існуючий стадіон із заїздами можливо при коригуванні Генерального плану села. Водночас, Генеральний план села Їжівці, який виготовлено у 1974 році, жодного разу відповідачем не коригувався.

Стаття 17 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачає, що Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Будь - якого документа, в якому передбачено існування дороги до стадіону ні суду першої інстанції, ні апеляційному господарському суду не подано.

Крім того, в матеріалах справи міститься висновок експертного будівельно - технічного дослідження № 274 від 30 листопада 2012 р., в якому зазначено, що заїзд на стадіон с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області існує з боку господарського двору (арк. 2 містобудівного обґрунтування та можливість розміщення будинку побуту зі схемою розташування об'єкту в структурі села), де стадіон безпосередньо прилягає до дороги влаштований прохід до стадіону. Ворота - вхід до стадіону передбачені за межами ділянки, що надана в оренду ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (арк. 5 містобудівного обґрунтування,), внесення змін до генплану села погоджено 27.11.2006 р. начальником управління містобудування та архітектури. Заїзд на стадіон в с. Їжівці Сторожинецького району Чернівецької області по території земельної ділянки, орендованої ОСОБА_2 і ОСОБА_3 наданою для дослідження будівельно - технічною документацією не передбачений.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до приписів ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що доводами апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовано, обставини, які відповідно до до статті 104 ГПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції, в порядку статтей 33,34 ГПК України, апелянтом не доведено, а оскаржуване судове рішення прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та матеріалами справи, апеляційний господарський суд підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення місцевого господарського суду не вбачає.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на скаржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 14.03.2013 р. у справі № 926/27/2013 залишити без змін, апеляційну скаргу Їжівської сільської ради без номера від 25.03.2013 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4. Справу № 926/27/2013 повернути господарському суду Чернівецької області.

повний текст постанови підписано 04.07.2013р.

Головуючий суддя Давид Л.Л.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Юрченко Я.О.