Постанова

від 02.07.2013 по справі 910/1801/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р. Справа№ 910/1801/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря Драчук Р.А.

За участю представників:

від позивача Лисенко С.М. (дов. б/н від 28.01.2013 р.)

від відповідача Авторгов А.М. (дов. б/н від 18.02.2013 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

«Гранд-Престиж»

на рішення

господарського суду міста Києва

від 09.04.2013 р. (суддя Кирилюк Т.Ю.)

у справі №910/1801/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ВІСА-БУД» (далі - ТОВ «ВІСА-БУД»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Гранд-Престиж»

(далі - ТОВ «Гранд-Престиж»)

про стягнення 167 182,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. у справі №910/1801/13 позов задоволено повністю: стягнуто з ТОВ «Гранд-Престиж» на користь ТОВ «ВІСА-БУД» 167 182,44 грн. основного боргу та 3 343,64 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись із згаданим рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині стягнення з відповідача 106 141,84 грн. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевий суд при прийнятті рішення безпідставно не врахував ту обставину, що позивач та відповідач погодили суму 106 141,84 грн. зарахувати в рахунок додаткових угод №35 та №37 тощо.

Представник апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримав, просив її задовольнити за наведених в ній підстав, рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 106 141,84 грн., в решті залишити без змін.

Представник позивача доводи скарги заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про проведення звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Розглянувши вищезгадане клопотання в сукупності із наявними матеріалами справи та положеннями закону,апеляційний суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні як безпідставному та необґрунтованому.Аналогічне клопотання заявлялось відповідачем місцевому суду й ухвалою цього суду від 05.03.2013 р. сторони зобов»язувалось надати акт звірки взаєморозрахунків. Наданий відповідачем варіант такого акту не погоджено позивачем, в судовому засіданні апеляційної інстанції він заперечив проти проведення звіряння взаєморозрахунків тощо.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, 30.01.2013 р. ТОВ «ВІСА-БУД» звернулось до господарського суду м.Києва з позовом до ТОВ «Гранд-Престиж» про стягнення суми заборгованості за будівельні та пов'язані з ними роботи в розмірі 167 182,47 грн. В обгрунтування своїх вимог зазначило, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором генерального підряду №26/08-02 від 26.08.2011 р. (далі - Договір підряду), внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 114 099,97 грн. за додатковою угодою №35 від 18.06.2012 р. до Договору підряду, а за додатковою угодою №37 від 01.08.2012 р. до Договору - в сумі 53 082,50 грн. тощо.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, відтак задовольнив їх в повному обсязі.

Так, задовольняючи позов, місцевий суд посилався на те, що виконання підрядних робіт позивачем за додатковими угодами №35 від 18.06.2012 р. та №37 від 01.08.2012 р. до Договору підряду підтверджено наданими суду актами (копії долучено до матеріалів справи), які підписано відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт. Разом з тим, відповідачем неналежним чином виконано його зобов'язання, зокрема, в частині сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 167 182, 44 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.08.2011 р. між відповідачем (замовником) та позивачем (генпідрядником) укладено Договір підряду, за умовами п. 1.1. якого позивач зобов'язався за завданням відповідача на свій ризик власними силами виконати роботи по реконструкції нежитлових приміщень під готель, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана, 6, зокрема, роботи відповідно до локального кошторису, який є невід'ємною частиною Договору підряду, а відповідач - оплатити їх вартість. Вартість робіт згідно п. 3.1 Договору підряду склала 149 759,27 грн.

Положеннями п. 3.4. Договору підряду встановлено, що за виконання підрядником додаткових робіт вартість та оплата цих робіт узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до Договору підряду. Зокрема, матеріалами справи встановлено, що 18.06.2012 р. між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №35 до Договору підряду, згідно якої вартість робіт склала 133 099, 97 грн.

Позивач в позовній заяві стверджує, що за цією угодою сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 114 099,97 грн., оскільки відповідачем сплачено по ній 19 000,00 грн.

Крім того, 01.08.2012 р. між цими сторонами укладено додаткову угоду №37 до Договору підряду, на підставі якої вартість додаткових робіт склала 53 082,50 грн. За твердженням позивача, відповідач своїх зобов'язань за цією додатковою угодою не виконав, оскільки кошти в сумі 53 082,50 грн. не було перераховано на рахунок позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що виконання підрядних робіт позивачем за додатковими угодами №35 від 18.06.2012 р. та №37 від 01.08.2012 р. до Договору підряду підтверджено наданими суду та долученими до матеріалів справи актами, які підписано відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт. Таким чином, факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань на суму 186 182, 47 грн. підтверджено наявними у справі доказами.

Натомість відповідачем порушено умови Договору підряду щодо сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 167 182,44 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову стверджуючи, що крім додаткових угод №35 та №37, на які посилається позивач, між сторонами також укладено шляхом електронних повідомлень додаткову угоду №36 до Договору підряду на суму 227 620,94 грн., на виконання якої ним сплачено позивачу 147 620,94 грн., проте робіт було виконано на суму 41 479,10 грн. Тому що сторони погодили, що решта робіт на суму 106 141,84 грн. буде зараховано позивачем в рахунок додаткових угод №35 та №37.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем було надано копію додаткової угоди №36 до Договору підряду, яку підписано та скріплено печаткою відповідача. За умовами цієї угоди вартість робіт становить 41 479,10 грн., оплата здійснюється протягом трьох робочих днів у розмірі 100 % суми вартості робіт. Крім того, позивач надав акт №1 до вищезгаданої угоди, який також підписано та скріплено печаткою відповідача, на суму 41 479,10 грн.

Таким чином, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідачем не надано належних доказів оплати виконаних робіт за додатковими угодами №35 та №37 до Договору підряду (платіжні доручення, банківські виписки тощо), а підписаний лише відповідачем акт звірки від 12.03.2013 р. не може бути доказом оплати відповідачем виконаних робіт в розмірі 106 141,83 грн.

Цивільним законодавством (ст.ст. 525, 526 ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки факт виконання підрядних робіт підтверджується відповідними актами, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів повної оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з відповідача 167 182,44 грн. основного боргу підлягає задоволенню.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті скарги, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Престиж» залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 09.04.2013 р. у справі №910/1801/13 - без змін.

Матеріали справи №910/1801/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Дикунська С.Я.

Судді Алданова С.О.

Сітайло Л.Г.