Постанова

від 18.06.2013 по справі 18/1555/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2013 р. Справа № 18/1555/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сиротинець М.В.

відповідача - Савченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1531 П/3-9) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.10.12 р. по справі № 18/1555/12

за позовом Приватного підприємства "Інтермолпром", м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангазавто", м.Гадяч Полтавської області

про стягнення 173967,55 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Інтермолпром" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Метангазавто" про стягнення 173967,55 грн. заборгованості за укладеним між сторонами договором підряду № 077/08 від 25.04.2008 р., з яких 121782,40 грн. основної заборгованості, 12380,09 грн. пені, 27157,39 грн. інфляційних втрат та 12647,67 грн. - 3% річних, а також судових витрат, посилаючись на порушення ТОВ "Метангазавто" взятих за договором підряду на себе зобов'язань по оплаті за виконані роботи.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.10.2012 р. по справі № 18/1555/12 (суддя Кульбако М.М) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивоване з посиланням на те, що позивачем не доведено шляхом надання належних і допустимих доказів на підтвердження внесення змін до договору в частині коригування договірної ціни, підписання сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, якою скоригована остаточна вартість виконаних робіт та не надано акту державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію, який є підставою для проведення остаточних розрахунків за умовами договору та ін.

Приватне підприємство "Інтермолпром" з рішенням господарського суду Полтавської області від 17.10.2012 р. по справі № 18/1555/12 не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та ін.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, з мотивів викладених у відзиві та ін.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, 25.04.2008 р. між ПП "Інтермолпром" (далі - підрядник) та ТОВ "Метангазавто" (далі - замовник) укладено договір підряду № 077/08 (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик у встановлений строк у відповідності до проектної документації та договірною ціною виконати монтажні та електромонтажні роботи по комплексу типу VRC-5 (Словакія), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктом 1.3. договору встановлено, що склад та обсяги робіт визначаються проектною документацією та договірними цінами, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.2.1. договору, договірна ціна робіт на момент підписання договору становить орієнтовно 840000,00 грн. з урахуванням ПДВ 20 % 252000,00 грн., а фактична договірна ціна встановлюється на підставі локальних кошторисів на окремі види робіт.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки КБ-3. Акти форми КБ-2в та КБ-3 складаються та підписуються підрядником і передаються замовнику, який за відсутності заперечень, підписує їх.

Згідно з п. 3.9. договору, кінцевий розрахунок за виконані монтажні роботи проводиться замовником не пізніше 10 днів після повного закінчення монтажних робіт на підставі акту приймання передачі об'єкта замовнику і підписання акту Державної комісії про введення об'єкта в експлуатацію.

У договорі сторонами погоджені строки виконання робіт, права, обов'язки сторін та відповідальність сторін, а також інші умови, які необхідні для даного виду договорів.

Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт від 15.09.2009 р, підрядник передав, а замовник прийняв монтажні та електромонтажні роботи за договором підряду № 077/08 від 25.04.08 р. (т. 1 а. с. 41).

Позивач посилається у позовній заяві на те, що після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, як передбачено п. 14.2 договору та згідно з п. 3.2. договору має бути здійснено відповідачем остаточний розрахунок на підставі довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3. Така довідка підрядником виготовлена, відповідно до якої скоригована сума остаточної вартості виконаних робіт складає 952094,40 грн.

Протягом періоду виконання робіт замовник сплатив підряднику 830312,00 грн.

Позивач з посиланням на несплату відповідачем решти заборгованості у розмірі 121782,40 грн. звернувся до господарського з позовом про її стягнення, а також пені, інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованої за прострочення виконання грошового зобов'язання.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що позивачем не доведено шляхом надання належних і допустимих доказів на підтвердження внесення змін до договору в частині коригування договірної ціни, підписання сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, якою скоригована остаточна вартість виконаних робіт та не надано акту державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію, який є підставою для проведення остаточних розрахунків за умовами договору та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь -які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Ст. 629 ЦК України, передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Пунктом 1 ст. 837 ЦК України, передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 875 ЦК України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 4 ст. 882 ЦК України, передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України встановлено, що оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок не встановлений за погодженням сторін.

При підписанні договору підряду № 077/08 вартість і перелік робіт сторонами узгоджені на суму 840000,00 грн.,

Як вбачається з матеріалів справи, крім зазначення в п. 2.1. договору, сторони узгодили динамічну договірну ціну, яка складає 840451,20 грн. шляхом підписання документу (т. 1, а. с. 59-60).

Разом з тим, як свідчать матеріали справи сторонами підписані довідки форми КБ-3 щодо визначення вартості робіт (т. 1, а. с. 42, 47, 52, 56) та акти форми КБ-2в (т. 1, а. с. 43-46, 48-50, 53-54, 57), які свідчать про прийняття робіт на суму 840312,00 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору, розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі актів виконаних робіт форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3. Акти форми КБ-2в та довідки КБ-3 складаються і підписуються підрядником і передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Підрядник зобов'язаний надавати зазначені форми в електронному вигляді у форматі необхідному замовником.

Як зазначає позивач довідка про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3 була виготовлена, згідно з якою скоригована сума остаточної вартості виконаних робіт складає 952094,40 грн. Проте, такої довідки матеріали справи не містять.

Згідно з п. 3.9. договору, остаточний розрахунок за виконані монтажні роботи об'єкта здійснюється не пізніше 10 робочих днів після повного завершення монтажних робіт на підставі акта прийомки-передачі об'єкта замовнику та підписання акта державної комісії про введення об'єкта в експлуатацію. Розрахунок проводиться за договірною ціною, згідно з п. 2.1. цього договору, уточненої в додаткових угодах, із заліком усіх раніше зроблених по ньому платежів.

Доказів підписання акта державної комісії про введення об'єкта в експлуатацію матеріали справи не містять і сторонами не надано.

Крім того, п. 2 ст. 632 ЦК України передбачає, що зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Зокрема, п. 17.2 договору передбачено, що зміна даного договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди до договору, яке є невід'ємною частиною даного договору. Будь-які зміни та доповнення цього договору та інших договірних документів вважаються дійсними, якщо вони оформлені в письмовій формі та підписані узгоджені сторонами.

Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року (далі - загальні умови), тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін.

Згідно з п. 2.4. договору передбачено, що уточнення приблизної договірної ціни буде здійснюватися за фактичними підтвердженим документально витратам підрядника з урахуванням положень п. 27 загальних умов.

Проте, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про те, що замовнику надсилалися підрядником письмові повідомлення про необхідність зміни або збільшення ціни договору і тому, відповідно, сторонами не погоджено її коригування в іншому розмірі.

В матеріалах справи також відсутні докази укладання сторонами додаткових угод про зміну договірної ціни, докази надсилання замовнику довідки про коригування остаточної вартості виконаних робіт на суму 952094,40 грн.

Виходячи з наявних у справі доказів щодо часткової оплати відповідачем виконаних робіт на визначену та погоджену договором підряду суму, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено шляхом надання належних і допустимих доказів на підтвердження внесення змін до договору в частині коригування договірної ціни, підписання сторонами довідки про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, якою скоригована остаточна вартість виконаних робіт та не надано акту державної комісії про введення об'єкту в експлуатацію, який є підставою для проведення остаточних розрахунків за умовами договору.

Таким чином, враховуючи вищезазначені вимоги чинного законодавства та те, що матеріали справи не містять доказів укладання інших додаткових угод до договору № 077/08 від 25.04.2008 р., підстави для задоволення позову відсутні.

У період з вересня - грудень 2008 р., лютий 2009 р. та серпень 2009 р. на виконання умов договору № 077/08 від 25.04.2008 р. виконувались відповідні підрядні роботи, складалися акти виконаних робіт за формою КБ - 2в, сплачувалася їх вартість, доказів укладання інших додаткових угод в означений період позивач не надав, які б засвідчили факт виконання інших підрядних робіт.

Акт приймання-передачі виконаних робіт за договором підряду № 077/08 від 25.04.2008 р., який підписаний 15.09.2009 р. свідчить про виконання робіт монтажних та електромонтажних робіт у повному обсязі та відповідність їх проектній документації, крім того зазначено, що роботи прийняті без зауважень замовника.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відсутність належним чином оформлено довідки КБ-3, якою скоригована сума остаточної вартості виконаних робіт до суми 952094,40 грн. не дає можливості суду встановити факт виконання підрядником робіт саме на вказану суму, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення 173967,55 грн. не підтверджуються належними доказами і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, суд визнає доводи позивача позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають, як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, у зв'язку з ненаданням всупереч вимогам ст. 33 ГПК України доказів в підтвердження обставин, на існуванні яких наполягає відповідач.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Полтавської області від 17.10.12 р. у справі № 18/1555/12 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.10.12 р. по справі № 18/1555/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 25.06.2013 р.

Головуючий суддя (підпис) Пушай В.І.

Суддя (підпис) Плужник О.В.

Суддя (підпис) Істоміна О.А.

Згідно з оригіналом

Помічник судді О.І. Криворученко

26.06.13