Постанова
від 01.07.2013 по справі 901/433/13-г
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 року Справа № 901/433/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Антонової І.В.,

Заплава Л.М.,

за участю представників сторін:

відповідача, Овчіннікова Ольга Анатоліївна, Державне підприємство "Керченський морський рибний порт";

відповідача, Павленко Марина Миколаївна, Державне підприємство "Керченський морський рибний порт";

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" на рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А. ) від 16.04.2013 у справі № 901/433/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл"

до Державного підприємства "Керченський морський рибний порт"

3-тя особа Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим

про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Керченський морський рибний порт" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про внесення змін до договору № 43/08 від 01.12.2008, укладеного між Державним підприємством «Керченський морський рибний порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» шляхом доповнення п. 1.1. розділу 1 Предмет Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: « - зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та/або експорт;» та шляхом доповнення п.6.5. Розділу 6 Порядок розрахунків Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: «Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі ст.197 Операції, які звільнені від оподаткування, пп. 197.8 Податкового кодексу України.»

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відмова відповідача від укладення додаткової угоди про внесення змін до вказаного вище договору порушує його право на отримання пільг в сфері оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 у позові відмовлено.

В основу судового рішення покладений висновки про те, що позовні вимоги направлені на порушення принципів свободи договору та обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором, а також на недоведеності позивачем виняткового випадку, передбаченого ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 по справі №901/433/13-г повністю та прийняти нове рішення яким задовольнити позов ТОВ «Торговий дім Гермес Ойл» до ДП «Керченський морський рибний порт» повністю: внести зміни до договору № 43/08 від 01.12.2008, укладеного між Державним підприємством «Керченський морський рибний порт» (98320, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 49, ідентифікаційний код 00467873) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» (98320, АР Крим, м. Керч, вул. Свердлова, 49, ідентифікаційний код 30762074) шляхом доповнення п. 1.1. розділу 1 Предмет Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: « -зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та/або експорт;» та шляхом доповнення п.6.5. Розділу 6 Порядок розрахунків Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: «Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі ст.197 Операції, які звільнені від оподаткування, п.п. 197.8 Податкового кодексу України.»

Заявник апеляційної скарги вказує на помилковість висновків господарського суду щодо непоширення норми статті 197 Податкового кодексу України на правовідносини, врегульовані укладеним між сторонами договором, та стверджує, що відповідачем надаються позивачу транзитні послуги, які призначаються для споживання та використання за межами митної території України, отримувачем яких є позивач, щ не було прийнято до уваги судом першої інстанції.

До судового засідання, призначеного на 01.07.2013, від позивача надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та третьої особи, оскільки згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, а наявні матеріали справи в достатній мірі характеризують спірні правовідносини.

Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

01.12.2008 між Державним підприємством "Керченський морський рибний порт" («Порт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» («Клієнт») було укладено Договір №43/08 (а.с. 14-16, т. 1), предметом якого є:

- надання причалу № 5 для здійснення перевантаження зрідженого газу через пункт наливу «Клієнта», силами та засобами «Клієнта», в обсязі 10000-20000 тон в місяць;

- надавання залізничної під'їзної колії для приймання залізничних цистерн з вантажем, які надходять до адреси «Клієнта», а також їх придбання по закінченню вантажних операцій (пункт 1 договору).

За умовами пункту 6.1 в редакції Додаткової угоди від 26.12.2012 до Договору за використання причалу «Порта» при перевантаженні зрідженого газу власними силами та засобами, «Клієнт» здійснює сплату із розрахунку 2,1 дол. США за 1 тону (Брутто) згідно пункту 2.2. «Збірника тарифів на комплекс робіт, зв'язаних з обробкою вантажів у портах України» з урахуванням змін та доповнень, затверджених наказом МТСУ №773 від 26.06.2008 з перекладом у національну валюту по курсу НБУ на момент виконання робіт, послуг» (а. с. 18, т. 1).

Згідно з пунктом 6.3 в редакції Додаткової угоди від 26.12.2012 до Договору за послуги, надані за цим Договором, Клієнт сплачує: за використання залізничного путі «Порта» із розрахунку 83,50 грн. за 1 вагон за тарифами «Порта». «За зберігання завантажених (порожніх) залізничних цистерн на залізничному путі «Порта», які простоюють в очікуванні судна для розвантаження/ завантаження по прямому варіанту, а також в очікуванні оформлення документів на відправку після розвантаження, «Клієнт» здійснює розрахунок у розмірі 75,57 грн. за 1 залізничну цистерну за добу, починаючи з 2-х діб находження на під'їзних путях «Порта», згідно діючим тарифам «Порта». При розрахунках час зберігання менше 1,5 доби округлюється до 0,5 доби, а час зберігання більше 0,5 доби округлюється до 1 доби».

Пунктом 6.5 договору визначено, що оплата послуг за даним договором попередня до початку навантаження судна. Невраховані передоплатою суми оплачуються протягом 7 днів з моменту отримання рахунку.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 (пункт 8.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Гермес Ойл» звернулося до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду від 08.01.2013 до Договору №43/08 (а. с. 20, т.1).

За змістом цієї додаткової угоди позивач запропонував відповідачу внести зміни до Договору, а саме доповнити:

- пункт 1.1 Договору додатковим абзацом наступного змісту:

«- зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та / або експорт»;

- пункт 6.5 Договору додатковим абзацом наступного змісту:

«Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі статтею 197 Операції, які звільнені від оподаткування, пп. 197.8 Податкового Кодексу України».

Листом від 09.01.2013 № 24-4/38 державне підприємство "Керченський морський рибний порт" повідомило позивачу про неможливість застосування п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України в рамках укладеного Договору № 43/08, мотивуючи тим, що Порт немає відношення до перевезення транзитного вантажу та не є учасником транзиту (а. с. 21, т. 1).

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з відмовою відповідача внести запропоновані позивачем зміни до договору, що зумовило його звернення до суду з даним позовом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи те, що спір у даній справі виник у зв'язку з внесенням змін до господарського договору, то при його врегулюванні слід керуватись відповідними положеннями нормами Цивільного та Господарського кодексів України, а також іншими актами цивільного законодавства, які стосуються спірних правовідносин.

При вирішенні даного спору судом першої інстанції цілком правомірно було прийнято до уваги приписи п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 626 Цивільного кодексу України, ст. ст. 627, 628, 651 Цивільного кодексу України, зміст яких вказує на необхідність дотримання учасниками цивільних правовідносин принципів свободи договору, обов'язковості виконання умов укладеного договору, вільного визначення предмету і змісту договору, а також необхідності досягнення спільної згоди при зміні умов правочину.

Приписи ст. 180 Господарського кодексу України також передбачають, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Законодавство виходить з принципу стабільності узгоджених сторонами умов договору, зокрема, предмету і ціни, якщо договором не передбачено умови щодо зміни його умов.

Так, зміни, запропоновані позивачем, зокрема до предмету договору шляхом доповнення його новим абзацом зі змістом: «зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та/або експорт», по-перше, не має жодного відношення до укладеного і погодженого раніше предмету договору, за яким Порт надавав Клієнту причал №5 для здійснення перевантаження зрідженого газу та залізничної під'їзної колії для приймання залізничних цистерн з вантажем, оскільки особливості здійснення господарської діяльності позивача з іншими контрагентами, передбачені новим абзацом, не впливають на об'єм прав та обов'язків Порту за договором №43/08 від 01.12.2008, по-друге, не містить в собі ознак предмету договору, так як він не встановлює для сторін додаткових зобов'язань з вчинення на користь друг друга якихось юридичних дій.

Отже, відсутність добровільної згоди Порту на внесення подібних змін до предмету договору за відсутності вказівки в законі чи укладеному договорі щодо можливої зміни його предмету, позбавляє суд юридичної можливості вносити зміни до договору на підставі судового рішення в порушення викладених вище засад цивільного права України

Стосовно запропонованих змін у пункт 6.5, що полягають у необхідності, на думку позивача, доповнити пункту 6.5 договору додатковим абзацом наступного змісту: «Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі ст.197 Операції, які звільнені від оподаткування, п.п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України, слід вказати наступне.

Так, зі змісту договору витікає зобов'язання позивача здійснювати розрахунки з Портом за використання причалу та під'їзної колії з урахуванням податку на додану вартість, порядок нарахування та сплати котрого регулюється чинним законодавством, проте вважаючи відповідача учасником транзиту, а операції з поставки послуг, які надаються Портом у вигляді надання причалу, залізничної колії та проїзду автотранспорту по території порту, для переміщення (перевалки) скрапленого газу, такими, що звільняються від обкладення ПДВ на підставі п.п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України, позивач пропонує оспорюванні зміни.

Порядок оподаткування податком на додану вартість, у тому числі визначення кола платників податку, умов реєстрації у якості платника податку на додану вартість, визначення бази оподаткування регламентується Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755- VI, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

При цьому відповідно до ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів" від 20.10.1999 № 1172-XIV транзит вантажів - це перевезення транспортними засобами транзиту транзитних вантажів під митним контролем через територію України між двома пунктами або в межах одного пункту пропуску через державний кордон України, а транзитні послуги (роботи) - це безпосередньо пов'язана з транзитом вантажів підприємницька діяльність учасників транзиту, що здійснюється в межах договорів (контрактів) перевезення, транспортного експедирування, доручення, агентських угод тощо.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про транзит вантажів" транзитні послуги (роботи) призначаються для споживання та використання за межами митної території України і надаються (виконуються) на підставі відповідних дво- чи багатосторонніх договорів (контрактів) між учасниками транзиту.

В свою чергу, учасниками транзиту відповідно до ст. 1 Закону України "Про транзит вантажів" є вантажовласники та суб'єкти підприємницької діяльності (перевізники, порти, станції, експедитори, морські агенти, декларанти та інші), які у встановленому порядку надають (виконують) транзитні послуги (роботи).

Тобто, з метою застосування п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України при наданні послуг, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, однією зі сторін договору, на підставі якого надаються такі послуги, повинен бути вантажовласник (отримувач транзитних послуг).

Водночас, суттєвим є те, що жодна сторона договору №43/08 від 01.12.2008 не є власником вантажу.

Послуги Порту з надання у користування Клієнту причалу, під'їзних колій Клієнту не призначаються для споживання їх та використання за межами митної території України, у зв'язку з чим відповідно до статті 7 Закону України "Про транзит вантажів" не мають ознак транзитних.

Послуги, які надаються сторонніми організаціями та на підставі окремих договорів підприємству, що надає послуги, пов'язані з транзитним перевезенням вантажів, не звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі п.п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України.

Аналогічна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 30 жовтня 2012 року у справі № 5017/541/2012.

З жодного положення договору, укладеного сторонами, не витікає обов'язку відповідача надавати послуги, що пов'язані з транзитних перевезенням вантажу, а забезпечення позивача можливостями використовувати територію і об'єкти Порту при здійсненні його господарської діяльності з перевантаження зрідженого газу через пункт наливу «Клієнта», його силами та засобами, не свідчить про причетність Порту до транзитних операцій за участю позивача.

Суд апеляційної інстанції звертає також увагу, що обома сторонами договору №43/08 від 01.12.2008, є резиденти України, які здійснюють розрахунки між собою у національній валюті - гривні, жодних ознак зовнішньоекономічної угоди укладений договір не містить, і власне митний режим, в якому здійснює Клієнт свою господарську діяльність не впливає на зобов'язання Порту, визначені договором, щодо надання позивачу у користування причалу під'їзних колій та іншої території відповідача.

При цьому колегія суду констатує той факт, що правовідносини щодо порядку та особливостей нарахування та адміністрування податків і зборів на зазначену у договорі ціну послуг (в тому числі і нарахування ПДВ) за своєю правовою природою є податковими та регулюються актами податкового, а не цивільного законодавства (саме по собі невказання чи вказання у договорі умови щодо сплати чи несплати ПДВ не зобов'язує особу та не звільняє особу від сплати ПДВ; а обов'язок сплати ПДВ чи не сплати обумовлюється податковим законодавством).

Аналогічної позиції дотримується Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим, у наданих суду письмових поясненнях від 14.02.2013 №1988/10/10 (а. с. 59-65, т. 1).

Все вищевикладене спростовують доводи заявника апеляційної скарги щодо кваліфікації відповідача як суб'єкта, що надає за договором №43/08 від 01.12.2008 послуги, пов'язаних із транзитним перевезенням вантажів, і, відповідно, наявності правових підстав для звільнення позивача від сплати податку на додану вартість при оплаті послуг, передбачених вказаним договору.

З огляду на вищевказане колегія суду вважає неможливим задоволення позову позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінюючи докази відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

За наведених вище обставин висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Отже, при вирішенні спору, судом першої інстанції правильно встановлені усі обставини, що мають значення для справи, їм надана вірна юридична оцінка, норми права застосовані вірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 у справі № 901/433/13-г - залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді І.В. Антонова

Л.М. Заплава

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" (вул. Свердлова, 49, м.Керч, 98320)

2. Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" (вул. Свердлова, 49, м. Керч,98300)

3. Державна податкова інспекція в місті Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенка, 40, м.Керч, 98300)

СудСевастопольський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення01.07.2013
Оприлюднено08.07.2013
Номер документу32220771
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —901/433/13-г

Постанова від 05.11.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Ухвала від 01.10.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Акулова H.B.

Постанова від 01.07.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Фенько Тетяна Павлівна

Ухвала від 20.05.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Фенько Тетяна Павлівна

Ухвала від 16.05.2013

Господарське

Севастопольський апеляційний господарський суд

Фенько Тетяна Павлівна

Рішення від 16.04.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

І.А. Іщенко

Ухвала від 25.03.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

І.А. Іщенко

Ухвала від 04.02.2013

Господарське

Господарський суд Автономної Республіки Крим

Н.С. Пєтухова

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні