Постанова

від 05.11.2013 по справі 901/433/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Справа № 901/433/13-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В., Шевчук С.Р. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", м. Керч на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року та на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 року у справі№ 901/433/13-г господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", м. Керч доДержавного підприємства "Керченський морський рибний порт", м. Керч за участю третьої особиДержавної податкової інспекції в місті Керчі автономної Республіки Крим, м. Керч провнесення змін до договору

за участю представників: від позивача - від відповідача - від третьої особи - не з'явився; не з'явився; не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 року по справі №901/433/13-г (суддя: Іщенко І.А.) у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у справі №901/433/13-г (судді: Фенько Т.П., Антонова І.В., Заплава Л.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Гермес Ойл" залишено без задоволення; рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 у справі № 901/433/13-г залишено без змін.

Прийняті судові акти мотивовані тим, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", м. Керч звернулося з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 року, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у справі №301/433/13-г повністю і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги позивача про внесення змін до договору №43/08 від 01.12.2008 року, укладеного між ТОВ "Торговий дім Гермес Ойл" та ДП "Керченський морський рибний порт" шляхом доповнення п.1.1. розділу 1 Предмет Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: " -зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та/або експорт;" та шляхом доповнення п.6.5. Розділу 6 Порядок розрахунків Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: "Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі ст.197 Операції, які звільнені від оподаткування, п.п. 197.8 Податкового кодексу України." задовольнити повністю.

В касаційній скарзі скаржник посилався на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Державне підприємство "Керченський морський рибний порт" подало заперечення на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а прийняті судові акти без змін, посилаючись на їх законність та обґрунтованість.

Від відповідача до суду надійшла телеграма, в якій просили суд розглядати справу без участі його представника. Дане клопотання судом задоволено, оскільки ухвалами Вищого господарського суду України від 01.10.2013 року та від 22.10.2013 року явка сторін не визнавалася обов'язковою.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.12.2008 між Державним підприємством "Керченський морський рибний порт" ("Порт") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" ("Клієнт") було укладено Договір №43/08 предметом якого є: надання причалу № 5 для здійснення перевантаження зрідженого газу через пункт наливу "Клієнта", силами та засобами "Клієнта", в обсязі 10000-20000 тон в місяць; надавання залізничної під'їзної колії для приймання залізничних цистерн з вантажем, які надходять до адреси "Клієнта", а також їх прибирання по закінченню вантажних операцій (п.1.1 Договору).

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2013 (пункт 8.1 договору).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" звернулося до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду від 08.01.2013 до Договору №43/08, а саме доповнити: пункт 1.1 Договору додатковим абзацом наступного змісту:

"- зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та / або експорт";

- пункт 6.5 Договору доповнити додатковим абзацом наступного змісту:

"Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі статтею 197 Операції, які звільнені від оподаткування, пп. 197.8 Податкового Кодексу України".

Листом від 09.01.2013 № 24-4/38 державне підприємство "Керченський морський рибний порт" повідомило позивачу про неможливість застосування п. 197.8 ст. 197 Податкового кодексу України в рамках укладеного Договору № 43/08, мотивуючи тим, що Порт немає відношення до перевезення транзитного вантажу та не є учасником транзиту.

У зв'язку з відмовою відповідача внести запропоновані позивачем зміни до договору, позивач звернувся з позовом до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

В позовній заяві позивач просив внести зміни до договору №43/08 від 01.12.2008 року, укладеного між Державним підприємством "Керченський морський рибний порт"" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл" шляхом доповнення п. 1.1. розділу 1 Предмет договору №43/08 від 01.12.2008 року додатковим абзацом наступного змісту: "- зріджений газ перевантажується через пункт наливу Клієнта в митних режимах транзит та/або експорт;" та шляхом доповнення п.6.5. Розділу 6 Порядок розрахунків Договору № 43/08 від 01.12.2008 додатковим абзацом наступного змісту: "Сплата послуг з перевантаження через пункт наливу Клієнта зрідженого газу, що слідує в режимі транзит через територію України, а також усі інші послуги, які пов'язані з перевантаженням транзитного газу, здійснюється без сплати ПДВ, у відповідності зі ст.197 Операції, які звільнені від оподаткування, п.п. 197.8 Податкового кодексу України."

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими. При укладенні договору за №43-08 від 01.12.2008 та додаткової угоди від 18.07.2011, додаткової угоди від 26.12.2012, сторони погодилися з усіма його умовами у відповідності із діючим на той момент законодавством, підписали та скріпили печатками обох сторін без жодних зауважень та заперечень.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів попередніх інстанцій відносно того, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими такими, що відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, нормам матеріального і процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд в порядку ст. ст.4 3 , 4 7 , 33, 34, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідили та належним чином оцінили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін. На підставі встановлених фактичних обставин господарські суди з'ясували дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосували матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Згідно ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи лише застосування ними норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при прийнятті оскаржуваних судових актів не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування прийнятих рішень суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду колегією суддів Вищого господарського суду України не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", м. Керч.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Гермес Ойл", м. Керч залишити без задоволення.

2. Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.04.2013 року у справі №901/433/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя Н.В. Акулова

Судді: С.В. Владимиренко

С.Р. Шевчук