Постанова

від 04.07.2013 по справі 5004/1399/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2013 року Справа № 5004/1399/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді Дерепи В.І. суддівБондар С.В. (доповідач), Грека Б.М. розглянувши матеріали касаційної скарги за участю представників : Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" від позивача: Герасимчук А.Б. від відповідача: не з'явились від третьої особи: не з'явились на рішенняГосподарського суду Волинської області від 01.04.2013 року та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року у справі№ 5004/1399/12 за позовомПублічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", в особі Луцького центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" доЗакритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на перемет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта" прозвернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", в особі Луцького центрального відділення Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" (далі позивач) звернулось з позовом до Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" (далі відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 898 631, 07 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою вартістю нерухомого майна, що була визначена на момент укладання іпотечного договору, а саме 424 730 грн. (заява про уточнення позовних вимог а.с. 71-72).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 01.04.2013 року позовні вимоги задоволені повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що в якості забезпечення виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Агровіта" (далі тертя особа) кредитних зобов'язань між сторонами у справі був укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно. Третя особа, постановою суду від 24.05.2011 року у справі №7/86-б визнана банкрутом та по відношенню до неї відкрито ліквідаційну процедуру. Кредиторські вимоги позивача в сумі 1 621 370 грн. були включені до реєстру вимог кредиторів та затверджені ухвалою суду від 12.04.2012 року. Кредиторські вимоги позивача не погашені. Задовольняючи позовні вимоги, суд послався на умови договору іпотеки та на відповідні статті Закону України "Про іпотеку".

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішення відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд.

В своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що іпотечний договір є припиненим з 29.07.2010 року, а він є майновим поручителем. Згідно ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Позивачем не надані докази щодо наявності заборгованості третьої особи. Суд необґрунтовано відмовив відповідачу повторно призначити експертизу.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

30.01.2008р. між позивачем та третьою особою було укладено кредитну угоду №024 про відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі 600 000грн. на термін по 29.01.2009р. зі сплатою процентів - 19% річних. Факт надання кредиту підтверджується розпорядженням Банку від 31.01.2008р. (а.с.14).

30.01.2008р. в якості забезпечення виконання третьою особою кредитних зобов'язань між сторонами у справі, укладений нотаріально посвідчений іпотечний договір (далі Договір, а.с. 19-22), відповідно до умов якого (п.1.2) ЗАТ "Горохівзернопрод" передав в іпотеку наступне майно, яке знаходиться за адресою: Волинська обл., Горохівський р-н, смт. Мар'янівка, вул. Привокзальна, 17:

1) пождепо /котельня, баня/ Г-1, загальною площею - 125,6 кв.м;

2) авторозгружчик ГУАР - 30 У-1, загальною площею - 66,1 кв.м;

3) робочеочисна башта Р-4, загальною площею - 184,3 кв.м.

В п.2.2 Договору сторони визначили вартість предметів іпотеки в сумі 424 730 грн.

Згідно розрахунку позивача, третя особа із серпня 2008р. припинила сплачувати відсотки і його борг на момент подання позову становить 600 000 грн. по тілу кредиту та 298 631грн. - по відсотках.

В пункті 5.2 Договору зазначено, що іпотека припиняється у разі: виконання зобов'язання за кредитним договором; реалізації предмета іпотеки, відповідно до вимог діючого законодавства; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання цього договору недійсним.

Пунктом 6.2 передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя, що також визначено ч.3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку".

Пунктом 9.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання зобов'язання за Кредитним договором.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.11.2010р року по відношенню до третьої особи порушено справу про банкрутство №7/86-Б.

Постановою суду від 24.05.2011 року у справі про банкрутство №7/86-Б третю особу визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Кредиторські вимоги ПАТ "Укрінбанк" в сумі 1 621 370, 07 грн. були включені до реєстру вимог кредиторів та затверджені ухвалою суду від 12.04.2012 року.

Доказів того, що кредитний договір, в забезпечення виконання якого укладено Договір виконаний (повністю або частково) третьою особою не надано, інших доказів щодо належного виконання кредитного договору в матеріалах справи не міститься.

Взаємовідносини сторін у даній справі регулюються, як нормами ЦК України так і спеціальним законодавчим актом -Законом України "Про іпотеку" (далі Закон).

Частина 1 статті 546 ЦК України передбачає такі види забезпечення виконання зобов'язань, як: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

Відповідно до ч. 1 ст.575 ЦК України (окремі види застав) іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Частиною 1 статті 7 Закону передбачено, що за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель (відповідач) має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням, у повному обсязі, або в частині встановленій іпотечним договором, що визначено на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основного боргу та будь - якого збільшення цієї суми, яке було передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Частиною 1 статі 11 Закону передбачено, що майновий поручитель (в даному випадку відповідач) несе відповідальність перед іпотекодержателем (в даному випадку позивач) за невиконання боржником (третьою особою) основного зобов'язання виключно в межах вартості предмету іпотеки.

Статтею 17 Закону передбачено, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки, відповідно до Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав передбачених законом.

На відміну від статті 17 Закону порука припиняється у відповідності до ст. 559 ЦК України:

1. З припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

2. Порука припиняється якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

4. Порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом 6 місяців від дня настання строку основного зобов'язання не пред'явить вимогу до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладання договору поруки.

Аналіз норм діючого законодавства свідчить про те, що порука та іпотека є за своєю природою різними видами забезпечення виконання зобов'язань.

Оскільки між сторонами у справі укладено саме договір іпотеки, а не договір поруки, доводи відповідача викладені в касаційній скарзі не можуть бути прийняті до уваги.

Стосовно зауважень відповідача, що судом не направлено повторно документи для проведення експертизи судова колегія зазначає: ухвалою Господарського суду Волинської області від 05.12.2012 року було задоволено клопотання відповідача про призначення будівельно - технічної експертизи на предмет визначення ринкової вартості предметів іпотеки.

Пунктом 4 зазначеної ухвали відповідач був зобов'язаний провести попередню оплату вартості експертизи, згідно рахунку Львівського НДІ судових експертиз (а.с. 95).

В листі Львівського НДІ судових експертиз від 26.12.2012 року, який було надіслано на адресу суду та сторонам у справі, зазначено, що вартість проведення експертизи становить 2 946 грн., а також те, що у випадку відсутності оплати та ненадання додаткових документів в місячний термін ухвала суду залишиться без виконання (а.с. 96).

Ухвалою від 02.01.2013 року Господарський суд Волинської області зобов'язав відповідача провести оплату вартості експертизи, згідно рахунка експертної установи № 366 від 26.12.2012 року, а копію платіжного доручення надіслати суду.

20.03.2013 року на адресу суду надійшов лист Львівського НДІ судових експертиз № 172 від 12.03.2013 року, в якому зазначається про те, що на рахунки інституту не надійшли кошти за проведення експертизи, вартість експертизи не оплачена, відповідно до ст. 15 Закону України "Про судову експертизу" ухвала суду (про призначення експертизи) залишається без виконання (а.с. 103).

В зв'язку з викладеним, провадження у справі було поновлено.

Оскільки, відповідачем не було виконано ухвалу суду від 02.01.2013 року і в зв'язку з цим ухвала від 05.12.2012 року залишена без виконання, доводи відповідача щодо необґрунтованої відмови суду по направленню повторно документів для проведення експертизи, не можуть бути прийняті до уваги.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку про те, що касаційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а судові рішення прийняті у справі повинні бути залишені без змін.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні касаційної скарги Закритого акціонерного товариства "Горохівзернопрод" відмовити.

2. Рішення Господарського суду Волинської області від 01.04.2013 року та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року прийняті у справі № 5004/1399/12 залишити без змін.

Головуючий В.І.Дерепа

Судді С.В.Бондар

Б.М.Грек