Постанова

від 02.07.2013 по справі 25/5005/9989/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року Справа № 25/5005/9989/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Панової І.Ю., суддів:Коваленко В.М., Хандуріна М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скарг Приватного підприємства "СМ Континент" на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі господарського суду№ 25/5005/9989/2012 Дніпропетровської області за заявою Приватного підприємства "СМ Континент" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Елемер Україна" про визнання банкрутом, ліквідаторарбітражний керуючий Гвоздецький В.А., за участю представників сторін: не з'явились;

встановив:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2012 (суддя Чередко А.Є.) визнано Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Елемер Україна" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Гвоздецького В.А.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 (колегія суддів у складі: Виноградник О.М. - головуючий, Джихур О.В., Лисенко О.М.) постанову господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2013, провадження у справі припинено.

В касаційній скарзі Приватне підприємство (ПП) "СМ Континент" просить постанову суду апеляційної інстанції від 23.04.2013 скасувати, залишити без змін постанову суду першої інстанції від 05.12.2012. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 34 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції та постанову суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Тобто, згідно з особливостями банкрутства відсутнього боржника за ст.52 Закону предметом доказування є визначення місцезнаходження боржника, факт відсутності особи за її місцезнаходженням, а також неплатоспроможність боржника.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості в сумі 328 000 грн. за договором оренди обладнання № 010612ОС від 01.06.2012 року, що також підтверджується актами приймання-передачі обладнання № 1061ОС від 01.06.2012р., актом введення обладнання в експлуатацію № 01061ОС від 01.06.2012р., податковою накладною № 45 від 27.06.2012 року, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012р. по справі № 43/5005/6201/2012 та наказом від 21.08.2012р., виданим на його виконання, постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 14.09.2012 року про відкриття виконавчого провадження, постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 13.11.2012 року про повернення виконавчого документа - наказу № 43/5005/6201/2012 від 21.08.2012 року - стягувачеві без виконання через відсутність ТОВ "Елемер Україна" за адресами: вул. Краснопільська, 9, оф.514 та по пр.Калініна, 68 та відсутність грошових коштів на рахунках підприємства, майна, на яке можливо звернути стягнення.

Також суд першої інстанції встановив відсутність боржника за зареєстрованим місцезнаходженням, що підтверджується довідкою із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про те, що боржника було зареєстровано з 29.11.2011р. за адресою: м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Краснопільська, будинок 9, офіс 514 (записи №№ 15-21), та дійшов висновку про наявність однієї з підстав для визнання боржника банкрутом за статтею 52 Закону .

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2012 визнано ТОВ "Елемер Україна" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на шість місяців, ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Елемер Україна" призначено ініціюючого кредитора приватне підприємство "СМ Континент", м. Дніпропетровськ, якого зобов'язано здійснити певні дії, пов'язані з ліквідаційною процедурою.

Переглядаючи справу в апеляційній інстанції в повному обсязі відповідно до приписів статті 101 ГПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури за спеціальною процедурою, регламентованою статтею 52 Закону, та припинив провадження у справі як безпідставно порушене.

Так, апеляційним судом встановлено, що у доданих до заяви ініціюючого кредитора витязі та довідці із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців значиться, що боржника було зареєстровано з 29.11.2011р. за адресою: м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Краснопільська, будинок 9, офіс 514. 13.11.2012 року, згідно запису № 21 місцезнаходження боржника: м.Дніпропетровськ, Красногвардійський район, вул. Краснопільська, будинок 9, офіс 514 внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Крім того в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2012 по справі № 43/5005/6201/2012 та в наказі від 21.08.2012, виданим на його виконання, місцезнаходженням ТОВ "Елемер Україна" також зазначена адреса: м.Дніпропетровськ, вул.Краснопільська, 9, оф.514.

При цьому судом встановлено, що жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України про те, що боржник знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Калініна, 68 (як вказано в постанові Ленінського ВДВС про закриття виконавчого провадження) матеріали справи не містять, такі докази не надано жодним із учасників судового процесу судам обох інстанцій при розгляді справи.

Відповідно до ч. 1, 5 ст.20 ЗУ "Про виконавче провадження" від 30.06.99 № 783-X1V (зі змінами та доповненнями в редакції з 15.08.2012, яка діяла на час проведення виконавчого провадження) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна; у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання, перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території, на яку не поширюється компетенція державного виконавця, та з'ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту, коли йому стали відомі зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувачу. Таким чином, запровадження процедури банкрутства повинно опробовуватись в обов`язковому порядку виконавчим провадженням. Отже, за місцезнаходженням боржника у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська виконавче провадження взагалі не відкривалось, а відкриття його за адресою нібито складу продукції у Ленінському районі м. Дніпропетровська не підтверджено жодним доказом в постанові Ленінського ВДВС від 14.09.2012 про відкриття виконавчого провадження та вона не містить будь-яких посилань з приводу відкриття провадження саме за місцезнаходженням майна боржника, отже, виконавче провадження є таким, що здійснено з порушенням вимог закону, зокрема, ч.1, 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 02.10.2012 року).

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 49 ЗУ "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 02.10.2012 року, яка діяла на час закриття виконавчого провадження) виконавче провадження підлягає закінченню в разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Враховуючи вищенаведені норми суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що постанова Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 13.11.2012 про відсутність у боржника майна та грошових коштів складена з порушенням ч. 1, 5 ст. 20 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки висновки Ленінського ВДВС стосовно відсутності боржника за адресою місцезнаходження в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська, на який не поширювалась компетенція Ленінського ВДВС Дніпропетровського МУЮ. Встановивши, що майно боржника на території Ленінського району м. Дніпропетровська відсутнє (якщо навіть і погодитись з правомірним відкриттям виконавчого провадження) або боржник за місцезнаходженням в Ленінському районі м. Дніпропетровська не знаходиться, державний виконавець Ленінського ВДВС повинен був закінчити вже відкрите виконавче провадження на підставі п.10 ч.1 ст.49 вказаного Закону з урахуванням вимог ч.5 ст.20 цього ж Закону.

Лист від 20.07.2012 р. № 18/рп, наданий боржником 19.04.2013 суду апеляційної інстанції до пояснень як додатковий доказ, який підтверджує місцезнаходження боржника за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Калініна, 68, обґрунтовано не прийнятий судом апеляційної інстанції як доказ в силу ч.3 ст. 101 ГПК України, ст. 36 ГПК України, оскільки надана ксерокопія листа не засвідчена належним чином, а також не наведено неможливості його подання суду першої інстанції.

Пунктом 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 року передбачено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

З огляду на встановлене апеляційним судом та враховуючи визначені ст.111 7 ГПК України межі перегляду справи в суді касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованості висновків суду апеляційної інстанції про те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Елемер Укпраїна" підлягає припиненню, як безпідставно порушене. Правові підстави для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 року відсутні.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "СМ Континент" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 25/5005/9989/2012 залишити без змін.

Головуючий Панова І.Ю.

Судді Коваленко В.М.

Хандурін М.І.