Постанова

від 28.05.2013 по справі 0670/1102/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 0670/1102/12

категорія 8.2.6

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Семенюк М.М.,

при секретарі - Лисайчуку А.О., Костарчуку О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз"

до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень від 09.02.2012 року № 0001062320 та № 0001052320,

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області державної податкової служби від 09.02.2012 року № 0001062320 та № 0001052320. В обґрунтування позову посилається на те, що висновки відповідача за актом перевірки про порушення вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки перевірка була проведена безпідставно. Крім того відповідачем при складанні акту перевірки порушені вимоги наказу ДПА України від 22.12.2010 року № 984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства". Також зазначає, що висновок податкового органу про те, що укладені договори на поставку газу природного із ТОВ "Приват-Енерго" та ТОВ "Аттіс-Енерго" є правочинами, які порушують публічний порядок та відповідно до ст.ст. 203,207,215,216 та 228 ЦК України є некчемними, спростовується відповідними документами, які підтверджують зміст господарських операцій із отримання природного газу.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав повністю.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених в письмових запереченнях на позов (т.1 а.с.107-108). Прокурор підтримав позицію відповідача і просив відмовити в задоволенні позову.

Проаналізувавши досліджені докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Посадовими особами відповідача, відповідно до наказу Новоград-Волинської ОДПІ № 14 від 10.01.2012 року, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" щодо дотримання вимог податкового та іншого законодавства по господарських відносинах з ТОВ "Приват Енерго" (код ЄДРПОУ 36425928) та ТОВ "Атіс Енерго" (код ЄДРПОУ 33499515) за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року, за наслідками якої складено акт від 23.01.2012 року № 65/05-53/23-20/31881723.

Як вбачається з висновків вказаного акту (а.с.14-68), перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгаз":

- "пп.7.2.1 п.7.2, 7.4.1, пп7.4.5 п.7.4 ст 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України № 2755-V від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями) ТОВ "Трансгаз", за рахунок відображення у податковому обліку операцій по укладеним нікчемним договорам, донараховано податку на додану вартість за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року на загальну суму 1639013,0 грн.";

- "п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року за № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) та п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України № 2756-VІ від 02.12.2010 року ТОВ "Трансгаз" податку на прибуток підприємства на суму 2888301 грн.".

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом 09.02.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001052320 (а.с.12), яким за порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 2911746,00 грн. (за основним платежем - 2290801,00 грн., за штрафними санкціями - 620945.00 грн.);

- № 0001062320 (а.с.13), яким за порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2327164,00 грн. (за основним платежем - 1639013,00 грн., за штрафними санкціями - 688151,00 грн.).

Як вбачається зі змісту ст. 86 Податкового кодексу України, п. 7 Розділ ІV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 984, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Акт перевірки носить протиречивий характер та не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 984, щодо викладення фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів, зазначенням періоду (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення.

Так, як зазначено в акті перевірки, встановлено завищення валових витрат в сумі 11801318 грн., що «ТОВ "Трансгаз" відобразило в собівартості придбання газу на суму в розмірі 11580857 грн. по операціям придбання, які за результатами зустрічної звірки не підтверджені, відсутнє документальне підтвердження господарських операцій, а також вид, обсяг, якість операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, що не дає змоги з'ясувати їх реальність та повноту відображення в обліку платника ТОВ "Приват-Енерго" та ТОВ "Аттіс-Енерго"» (т.1 а.с.31). При цьому зазначається, що договір № 129/ПГ від 30.07.2009 року про поставку природного газу між позивачем та ТОВ "Приват-Енерго" є нікчемним, а тому відсутні підстави правомірності формування валових витрат за період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 рок на суму 11384190 грн. (т.1 а.с.32-33); «правочин між ТОВ "Аттіс-Енерго" та ТОВ "Трансгаз" не спричиняє реального настання правових наслідків за період 01.03.2010 року по 30.0.2010 року. Так як при перевірці ТОВ "Аттіс-Енерго" не доведена реальність з продажу запчастин та комплектуючих до пневматичного обладнання ТОВ "Трансгаз"», а тому цей правочин є нікчемним і позивач завищив витрати придбання за 3 квартал 2009 року в розмірі 196666,67 грн. (т.1 а.с.34)

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач заперечує факт придбання ТОВ "Аттіс-Енерго" запчастин та комплектуючих до пневматичного обладнання, а відповідач не зміг пояснити, що це за господарська операція і яким доказами підтверджується її відображення позивачем в бухгалтерському та податковому обліку, як і не зміг пояснити різницю між сумою завищення податку на прибуток, зазначеною у висновках акту перевірки (2888301 грн.), та сумою збільшення грошового зобов'язання за основним платежем, зазначеною в податковому повідомленні-рішенні № 0001052320 від 09.02.2012 року (2290801 грн.)

Щодо податку на додану вартість, то в акті перевірки зазначено, що ТОВ "Трансгаз" за рахунок відображення у податковому обліку операцій по укладеним нікчемним договорам, завищено податковий кредит за перевіряємий період на загальну суму 1836581,32 грн. (т.1 а.с.57), занижено податку на додану вартість в розмірі 1637680 грн. (т.1 а.с.58); ТОВ "Трансгаз" за рахунок завищення податкового кредиту на загальну суму 1836581,32 грн. занижено податок на додану вартість в сумі 1639013,00 грн. (т.1 а.с.65-66).

З матеріалів справи вбачається, що 30.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Енерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" (споживач) укладено договір №129/ПГ на поставку природного газу, відповідно до якого постачальник поставляє, а споживач приймає для промислових потреб природний газ на умовах даного договору (т.1 а.с.69-72).

Відповідно до додаткових угод № ПР/10 від 01.12.2009 року та № ПР/11 від 01.11.2010 року дія даного договору продовжена, відповідно, до 31.12.2010 року та до 31.12.2011 року (т.1 а.с.182, 210).

Згідно пункту 1.5 договору загальна вартість даного договору визначається обсягом фактично поставленого природного газу постачальником споживачу згідно актів прийому -передачі газу, вказаних в п.3.2 даного договору.

Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що приймання і передача газу, що постачається постачальником споживачу у відповідному місяці оформлюється актами прийому-передачі газу. Акти прийому-передачі газу складають уповноважені представники сторін у двох примірниках до 5(п'ятого) числа місяця, наступного за звітом.

Отримання газу на виконання даного договору в період з вересня 2009 року по вересень 2011 року підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу (т.1а.с.76-100), актами приймання-передачі природного газу (т.2 а.с.86-112).

Крім того, 10.07.2009 року між Дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (газотранспортна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" (замовник) укладено договір №НВ-01-ПР-09 на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними газопроводами, предметом якого є надання постачальником послуг замовнику з транспортування природного газу по магістральних газопроводах та оплата наданих послуг замовником (т.1 а.с.73-75).

Відповідно до п.4.8 вказаного договору фактична кількість поданого газу замовнику визначається контрольно-вимірювальними приладами замовника по показниках або запису головного (основного) контрольно-вимірювального комерційного приладу, встановленого у замовника з введенням необхідних поправок, передбачених Держстандартом України. Показники цих приладів є обов'язковими як для постачальника так і для замовника, і є відправними для складання актів прийому-передачі газу. Відповідальність за достовірність даних несе замовник.

Пунктом 11.2 даного договору вважається договір щорічно продовженим на наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо за місяць до його закінчення однією із сторін не буде заявлено відмову від цього договору або його перегляд.

Місячними звітами (т.2 а.с.133-158), складеними програмою Ask 1.0 в вересні 2009 року-жовтні 2011 року на підставі контрольно-вимірювального комерційного приладу підтверджується отримання та використання ТОВ "Трансгаз" в серпні 2009 року-вересні 2011 року газу в кількості, вказаній у вищезгаданих актах приймання-передачі природного газу.

Крім того, те що ТОВ "Приват-Енерго" поставило ТОВ "Трансгаз" товари (послуги), а саме: газ природній та послуги по забезпеченню безперебійного газопостачання, підтверджуються також податковими накладними (т.1 а.с.235-250, т.2 а.с.1-85).

Факт оплати поставленого газу сторонами не заперечується.

Щодо зазначеного в акті, що позивачем до перевірки не надано сертифікатів походження природного газу, сертифікатів якості, то дані доводи спростовуються тим, що відповідно до листа № 95 від 07.12.2011 року на запит Новоград-Волинської ОДПІ інспекторам для перевірки надавався протокол фізико-хімічних параметрів природного газу (т.1 а.с.213).

Крім того, відповідач не вказує на норму податкового законодавства, згідно якої право на податковий кредит та віднесення витрат до валових у зв'язку із придбанням товару були б поставлені у залежність від наявності документів про підтвердження якісних характеристик такого товару.

Щодо господарських операцій з ТОВ "Аттіс-Енерго", то як встановлено в судовому засіданні, позивач запчастин та комплектуючих до пневматичного обладнання у вказаного підприємства, як зазначає в акті відповідач, не отримував, а на виконання договорів від 26.06.2009 року № 94/ВП (т.1 а.с.183) та № 93/ПГ (т.1 а.с.222-223) позивач в липні 2009 року отримав від ТОВ "Аттіс-Енерго" послуги з забезпечення безперебійного газопостачання та природний газ, і акт здійснення вказаної господарської операції підтверджується актами здачі-прийому виконаних послуг від 31.07.2009 року (т.1 а.с.184), прийому-пердачі природного газу від 31.07.2009 року, 03.08.2009 року (т.1 а.с.228-232), податковими накладними від 31.07.2009 року №№ 0430, 0431 (т.1 а.с.185,233), розрахунками коригування кількисних та вартісних показників до податкових накладних (т.1 а.с.237-238), банківськими виписками (т.1 а.с.224-226), карткою рахунку 631 (т.2 а.с.159).

Відносно визнання податковим органом договорів між позивачем і ТОВ "Приват-Енерго", ТОВ "Аттіс-Енерго" нікчемними, то відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Підставою для недійсності правочину відповідно до ст.215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угод між ТОВ "Трансгаз" і ТОВ "Приват-Енерго", ТОВ "Аттіс-Енерго" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Новоград-Волинською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження "безтоварності" здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про "безтоварність" господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Здійснення господарських операцій з контрагентами - ТОВ "Приват-Енерго", ТОВ "Аттіс-Енерго" підтверджено належним чином оформленими первинними документами, а їх купівля пов'язана з господарською діяльністю позивача, так як основним видом діяльності позивача являється роздрібна торгівля пальним.

Реальне настання правових наслідків за визначеними Новоград-Волинською ОДПІ правочинами підтверджено і не оспорюється висновками акту документальної перевірки. Так, контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобов'язання по поставці газу, надання послуг, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок за придбання ТМЦ, отримання послуг. Позивач у своїх бухгалтерській та податковій звітностях відобразив вчинені операції та своєчасно сплатив податки.

Докази на спростування факту поставки газу від ТОВ "Приват-Енерго", ТОВ "Аттіс-Енерго" позивачу відповідачем не надані.

Крім того, підтвердженням даного висновку є та обставина, що відповідачем не ставиться під сумнів правомірність формування податкового кредиту по послугам з транспортування природного газу, отриманих від ДП "Укртрансгаз". Тобто, фактично за відсутності природного газу, не було б і його транспортування, а отже поставки.

Таким чином, враховуючи, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Приват-Енерго", ТОВ "Аттіс-Енерго", понесення ТОВ "Трансгаз" витрат в період з 01.01.2009 року по 30.09.2011 року підтверджується дослідженими по справі доказами, вищевказані податкові накладні відповідають вимогам пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, суд вважає, що позивач правомірно, відповідно до ст. 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 138 Податкового кодексу України, відніс до складу валових витрат 11580857 грн. та, відповідно до п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту 1639013 грн., а відповідач не довів порушення ТОВ "Трансгаз" п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України та п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

постановив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби від 09.02.2012 року № 0001062320 та № 0001052320.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" понесені ним судові витрати у розмірі 4292,00 грн. з Державного бюджету України, зобов'язавши орган Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо апеляційної скарги не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 03 червня 2013 р.