Постанова

від 23.04.2013 по справі 0670/8096/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8096/12

категорія 8.2.1

23 квітня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Фещук А.В.,

за участю секретаря судового засідання Савич Д.В.,

за участю:

представників позивача: Дуплійчука М.І. (за довіреністю від 20.08.2012 року) та Йовдія

Д.В. (за довіреністю від 20.08.2012 року);

представника відповідача - Кінзерської Н.В. (за довіреністю від 29.01.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року №0001382304/1 та №0001392304/1,-

встановив:

У листопаді 2012 року Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001382304/1 від 24.12.2010 р. про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року на 2040659 грн.; №0001392304/1 від 24.12.2010 р. про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 155785 грн. (у тому числі: основний платіж - 103857 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 51928 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність визначення податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 24 грудня 2010 року за №0001382304/1 та №0001392304/1.

Вказані рішення прийняті на підставі акта позапланової виїзної перевірки Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю від 15.11.2010 року №8717/23-2/13566695 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника в травні та червні 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в квітні та травні 2010 року.

Зазначає, що в акті перевірки від 15.11.2010 року №8717/23-2/13566695 вказано про завищення податкового кредиту через недоведеність придбання брухту чорних металів в оподатковуваних операціях, що не відповідає дійсності, адже укладеними правочинами дотримані вимоги Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, договори не віднесено законом до нікчемних, податковий кредит сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а отже підтверджено правильність формування податкового кредиту .

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001382304/1 від 24.12.2010 року про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року на 2040659 грн.; №0001392304/1 від 24.12.2010 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі розміром 155785 грн. (у тому числі: основний платіж - 103857 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 51928 грн.).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав, викладених у адміністративному позові, просили їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову та пояснення, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у них.

Зазначає, що підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням №0001382304/1 від 24.12.2010 року є порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР в результаті чого підприємством було завищено заявлене бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року в розмірі 2040659 грн. Стосовно рішення №0001392304/1 від 24.12.2010 року вказала, що підставою визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій стало порушення вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті згідно з чинним законодавством.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ) є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 13566695, перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у м. Житомирі (далі - ДПІ у м. Житомирі).

Відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника в травні та червні 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в квітні та травні 2010 року, за наслідками якої складено акт №8717/23-2/13566695 від 15.11.2010 року (далі - акт перевірки).

Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог:

- п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - позивачем завищено суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за травень 2010 року на 162910 грн. та занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на 103857 грн.;

- п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - позивачем завищено суму податку на додану вартість, яку платник заявив до відшкодування з бюджету за червень 2010 року в розмірі 1877749 грн.

На підставі акта перевірки 23 листопада 2010 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001382304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2040659 грн.; №0001392304/0 про сплату 103857 грн. податку на додану вартість та 51928 грн. застосованої фінансової санкції.

За результатами апеляційного узгодження рішенням №75785/10/25-003 від 24.12.2010 року ДПІ у м.Житомирі вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача, - без задоволення. Відповідачем 23.12.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001382304/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року у розмірі 2040659грн.; №0001392304/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 155785 грн. (у тому числі: основний платіж - 103857 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 51928 грн.).

Позивач оскаржив повідомлення-рішення №0001382304/1 та №0001392304/1 від 24.12.2010 року до Державної податкової адміністрації у Житомирській області.

За результатами розгляду вказаної скарги від 04.01.2011 р. №1 податкові повідомлення-рішення №0001382304/1 та №0001392304/1 від 24.12.2010 року залишено без змін, а скаргу товариства, - без задоволення.

Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачеві податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень та червень 2010 року на 2040659 грн., стало порушення вимог п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а підставою для визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі розміром 155785 грн. стало порушення вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Однак, суд вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону, виходячи з наступного.

21 вересня 2009 року ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ («Покупець») уклало договір купівлі-продажу №21/09 з TOB "РГП "Міттал Стілл" («Продавець»), відповідно до умов якого «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» зобов'язується прийняти та оплатити брухт стальний, в подальшому «Товар», відповідно до технічних вимог, якістю та на умовах, вказаних у даному Договорі.

Відповідно до п.3.1 та п.3.3 Договору поставка «Товару» здійснюється автомобільним транспортом «Продавця» в місце передачі - майданчик «Покупця» в річкових та морських портах України, узгоджених заздалегідь. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною (актом приймання-здавання).

На виконання умов вказаного Договору купівлі-продажу TOB "РГП "Мітгал Стілл" протягом квітня 2010 року передало у власність ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ брухт чорних металів на загальну суму з ПДВ 2466930,83 грн.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про необхідність наявності документів на транспортування товару, оскільки за умовами договору ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ товар не транспортувало, а отримувало від TOB "РГП "Міттал Стілл" у Херсонському річковому порту. Доставка товару до місця поставки здійснювалась TOB "РГП "Міттал Стілл".

Аналогічна ситуація має місце щодо господарських операцій з купівлі брухту чорних металів у контрагентів TOB "РГП "Міттал Стілл" та СГ TOB "Скад" у травні 2010 року на зазначену в Акті перевірки суму. Придбання товару у вказаних контрагентів здійснено на умовах з доставкою транспортом «Продавця» у морський порт України (транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом продавця), що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі.

Аналогічна ситуація має місце щодо господарських операцій з купівлі ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ брухту чорних металів у контрагента TOB "РГП "Мітгал Стілл" у червні 2010 року на зазначену в Акті перевірки суму. Придбання товару у вказаних контрагентів здійснено на умовах з доставкою транспортом «Продавця» у морський порт України (транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом продавця), що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі.

З огляду на викладене, у ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ наявні всі первині документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій із придбання товарно-матеріальних цінностей у TOB РГП "Міттал Стілл" та СГ TOB "Скад", документи оформлені відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством.

Підпунктом 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, надалі - Закон (який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз вищезазначених норм Закону дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

Окрім того, брухт чорних металів, що придбаний у TOB "РГП "Міттал Стілл" у квітні 2010 року, був відправлений ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ на експорт покупцю-нерезиденту PREMIER SHIPPING S.A. за зовнішньоекономічним контрактом №2 від 02.06.2009 року. Факт відправки товару підтверджується відповідною вантажною митною декларацією з відміткою органів державної митної служби про оформлення товару та фактичний перетин кордону (оригінал вантажної митної декларації на момент проведення перевірки знаходився у відповідача, оскільки був поданий ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ разом із подачею заяви про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за відповідний період).

При цьому відповідно до договору №01/02 від 01.02.2010 року на транспортно- експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів TOB "РГП "Інтерсталь" здійснювало для ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ роботи щодо приймання вагонів, автомобільного транспорту з металобрухтом, зберігання, перевалці товару. Таким чином товар, отриманий ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ від TOB "Міттал Стілл" у квітні 2010 року, був оформлений та відвантажений на судно ТОВ "РГП "Інтерсталь", що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за квітень 2010 року.

Аналогічна ситуація має місце щодо доказування факту використання ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ у власній господарській діяльності брухту чорних металів, придбаних у контрагентів TOB "РГП "Міттал Стілл" та СГ TOB "Скад" у травні 2010 року. Вказаний товар був відправлений з порту на експорт, що підтверджується відповідною вантажною митною декларацією з відміткою органів державної митної служби про оформлення товару та фактичний перетин кордону. Роботи щодо автомобільного транспорту з металобрухтом, зберіганню, перевалці та митному оформленню даного товару були здійснені TOB "РГП "Інтерсталь", що підтверджуються актами виконаних робіт за травень 2010 року.

З огляду на викладене, суд відхиляє доводи ДПІ у м. Житомирі про порушення позивачем п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 та п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону про невизнання суми податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року по податковим накладним, виписаним TOB "РГП "Міттал Стілл", СГ TOB "Скад" та TOB "РГП "Інтерсталь".

Оскільки судом встановлено, що в даному випадку господарські операції з придбання товару була вчинена реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, позивач має право на податковий кредит.

З огляду на зазначені обставини суд приходить до висновку про безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит по господарським операціям з вказаними контрагентами за травень, червень 2010 року.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Позивачем на виконання вищезазначених вимог 21 червня 2010 року подано до ДПІ у м.Житомирі податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка зареєстрована за вх.№73280 та розрахунок суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 162910грн. і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

20 липня 2010 року подано до ДПІ у м.Житомирі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, яка зареєстрована за вх.№413898 та розрахунок суми бюджетного відшкодування за червень 2010 року, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 1877749грн. і заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ, маючи право на одержання бюджетного відшкодування, прийняло рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, надавши ДПІ у м. Житомирі податкову декларацію і Довідку за ті періоди, у яких у товариства виникло право на бюджетне відшкодування.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0001382304/1 та №0001392304/1 від 24.12.2010 року підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

постановив:

Позов Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року №0001382304/1 та №0001392304/1, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24.12.2010 року №0001382304/1 та №0001392304/1.

Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 (нуль) коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 23 квітня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Фещук

Повний текст постанови виготовлено: 29 квітня 2013 р.