Ухвала

від 20.06.2013 по справі 0670/8096/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Фещук А.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"20" червня 2013 р. Справа № 0670/8096/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Зеліковій О.В. ,

за участю сторін:

від позивача: Дуплійчука М.І., представника за дорученням;

від відповідача: Кінзерської Н.В., представника за дорученням,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2013 р. у справі за позовом Виробничо-торгівельного підприємства "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001382304/1 від 24.12.2010 р. про зменшення товариству суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року на 2040659 грн.; №0001392304/1 від 24.12.2010 р. про визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 155785 грн. (у тому числі: основний платіж - 103857 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 51928 грн.).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність визначення податковим органом грошових зобов'язань з податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 24 грудня 2010 року за №0001382304/1 та №0001392304/1.

Позивач зазначає, що в акті перевірки від 15.11.2010 року №8717/23-2/13566695, на підставі якого винесено спірні податкові повідомлення-рішення, вказано про завищення податкового кредиту через недоведеність придбання брухту чорних металів в оподатковуваних операціях, що не відповідає дійсності, стверджує, що укладеними правочинами дотримані вимоги Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, договори не віднесено законом до нікчемних, податковий кредит сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, а отже підтверджено правильність формування податкового кредиту .

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 24.12.2010 року №0001382304/1 та №0001392304/1.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказану постанову з ухваленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів справи слідує, що відповідачем здійснено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника в травні та червні 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в квітні та травні 2010 року, за наслідками якої складено акт №8717/23-2/13566695 від 15.11.2010 року.

Актом перевірки зафіксовано порушення підприємством вимог:

- п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - позивачем завищено суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за травень 2010 року на 162910 грн. та занижено податок на додану вартість за травень 2010 року на 103857 грн.;

- п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" - позивачем завищено суму податку на додану вартість, яку платник заявив до відшкодування з бюджету за червень 2010 року в розмірі 1877749 грн.

На підставі акта перевірки 23 листопада 2010 року ДПІ у м. Житомирі прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001382304/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2040659 грн.; №0001392304/0 про сплату 103857 грн. податку на додану вартість та 51928 грн. застосованої фінансової санкції.

За результатами апеляційного узгодження рішенням №75785/10/25-003 від 24.12.2010 року ДПІ у м.Житомирі та до Державної податкової адміністрації у Житомирській області вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача, - без задоволення. Відповідачем 23.12.2010 року прийнято податкові повідомлення-рішення: №0001382304/1, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року у розмірі 2040659грн.; №0001392304/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі розміром 155785 грн. (у тому числі: основний платіж - 103857 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 51928 грн.).

При винесенні оспорюваних податкових повідомлень-рішень податковий орган виходив з того, що при визначенні від"ємного значення з податку на додану вартість за квітень 2010 року, задекларованого до відшкодування позивачем у травні 2010 року, позивачем до складу податкового кредиту квітня 2010 року безпідставно віднесено податок на додану вартість в розмірі 1868273,87 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Регіональне галузева підприємство "Мітал Стілл", до складу податкового кредиту травня 2010 року - 4574530,79 грн. по взаємовідносинах з ТОВ Регіональне галузева підприємство "Міттал Стілл" та СГ ТОВ "Склад" в сумі 278494,88грн., оскільки включення вказаних сум податку до складу податкового кредиту відповідно до бази даних-інформаційних ресурсів ДПА України (система обробки податкових зобов"язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів) не підтверджено податковими зобов"язаннями продавців -TOB "РГП "Міттал Стілл" та СГ ТОВ "Склад". Крім того, податковий орган посилався на відсутність у позивача перевізних документів, які б підтверджували фат відправки товару на залізничних станціях, тобто позивачем, на думку податкового органу не доведено фактичного відвантаження товарів та їх реальне транспортування.

З матеріалів справи слідує, що 21 вересня 2009 року ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ («Покупець») уклало договір купівлі-продажу №21/09 з TOB "РГП "Міттал Стілл" («Продавець»), відповідно до умов якого «Продавець» зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» зобов'язується прийняти та оплатити брухт стальний, в подальшому «Товар», відповідно до технічних вимог, якістю та на умовах, вказаних у даному Договорі.

Відповідно до п.3.1 та п.3.3 Договору поставка «Товару» здійснюється автомобільним транспортом «Продавця» в місце передачі - майданчик «Покупця» в річкових та морських портах України, узгоджених заздалегідь. Перехід права власності відбувається в момент передачі товару, що оформлюється видатковою накладною (актом приймання-здавання).

На виконання умов вказаного Договору купівлі-продажу TOB "РГП "Мітгал Стілл" протягом квітня 2010 року передало у власність ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ брухт чорних металів на загальну суму з ПДВ 2466930,83 грн.

Аналогічна ситуація мала місце щодо господарських операцій з купівлі брухту чорних металів у контрагентів TOB "РГП "Міттал Стілл" (сума ПДВ 4574530,79 грн.) та СГ TOB "Скад" (сума ПДВ 278494,88грн.) у травні 2010 року. Придбання товару у вказаних контрагентів здійснено на умовах з доставкою транспортом «Продавця» у морський порт України (транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом продавця), що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі, долученими до матеріалів справи.

Аналогічна ситуація має місце щодо господарських операцій з купівлі ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ брухту чорних металів у контрагента TOB "РГП "Мітгал Стілл" у червні 2010 року на зазначену в Акті перевірки суму. Придбання товару у вказаних контрагентів здійснено на умовах з доставкою транспортом «Продавця» у морський порт України (транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом продавця), що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі, наявними в матеріалах справи.

Посилання відповідача на необхідність наявності документів на транспортування товару є необгрунтованими, оскільки за умовами договору ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ товар не транспортувало, а отримувало товар від TOB "РГП "Міттал Стілл" у Херсонському річковому порту. Доставка товару до місця поставки здійснювалась TOB "РГП "Міттал Стілл".

Така ж ситуація мала місце щодо господарських операцій з купівлі брухту чорних металів у контрагентів TOB "РГП "Міттал Стілл" та СГ TOB "Скад" у травні 2010 року. Придбання товару у вказаних контрагентів здійснено на умовах з доставкою транспортом «Продавця» у морський порт України (транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом продавця), що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі, наявними в матеріалах справи.

Аналогічна ситуація мала місце щодо господарських операцій з купівлі ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ брухту чорних металів у контрагента TOB "РГП "Міттал Стілл" у червні 2010 року на зазначену в Акті перевірки суму. Придбання товару у вказаних контрагентів здійснено на умовах з доставкою транспортом «Продавця» у морський порт України (транспортування товару здійснювалось автомобільним транспортом продавця), що підтверджується видатковими накладними, актами приймання-передачі.

Підпунктом 7.2.6. пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР, надалі - Закон (який був чинним станом на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Положеннями п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Системний аналіз вищезазначених норм Закону дає підстави зробити висновок, що у Законі України "Про податок на додану вартість" передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму податку на додану вартість, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ наявні всі первині документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій із придбання товарно-матеріальних цінностей у TOB РГП "Міттал Стілл" та СГ TOB "Скад", документи оформлені відповідно до вимог, передбачених чинним законодавством.

Слід також зазначити, що постачальники підприємства, на момент виникнення спірних правовідносин, були внесені до Єдиного державного реєстру, що не заперечувалося відповідачем.

Окрім того, брухт чорних металів, що придбаний у TOB РГП "Міттал Стілл" у квітні 2010 року, був відправлений ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ на експорт покупцю-нерезиденту PREMIER SHIPPING S.A. за зовнішньоекономічним контрактом №2 від 02.06.2009 року. Факт відправки товару підтверджується відповідною вантажно-митною декларацією з відміткою органів державної митної служби про оформлення товару та фактичний перетин кордону (оригінал вантажної митної декларації на момент проведення перевірки знаходився у відповідача, оскільки був поданий ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ разом із подачею заяви про здійснення бюджетного відшкодування ПДВ за відповідний період).

При цьому відповідно до договору №01/02 від 01.02.2010 року на транспортно- експедиторське обслуговування зовнішньоторговельних вантажів TOB "РГП "Інтерсталь" здійснювало для ТОВ ВТП "Ренесанс" роботи щодо приймання вагонів, автомобільного транспорту з металобрухтом, зберігання, перевалці товару. Таким чином товар, отриманий ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ від TOB "Міттал Стілл" у квітні 2010 року, був оформлений та відвантажений на судно ТОВ "РГП "Інтерсталь", що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за квітень 2010 року.

Аналогічна ситуація має місце за фактом використання ВТП "Ренесанс" у формі ТОВ у власній господарській діяльності брухту чорних металів, придбаних у контрагентів TOB "РГП "Міттал Стілл" та СГ TOB "Скад" у травні 2010 року. Вказаний товар був відправлений з порту на експорт, що підтверджується відповідною вантажною митною декларацією з відміткою органів державної митної служби про оформлення товару та фактичний перетин кордону. Роботи щодо автомобільного транспорту з металобрухтом, зберіганню, перевалці та митному оформленню даного товару були здійснені TOB "РГП "Інтерсталь", що підтверджуються актами виконаних робіт за травень 2010 року.

Отже, факт здійснення позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними накладними, товарно-транспортними накладними, належними податковими накладними податковими накладними, на підставі яких зазначені в них суми податку на додану вартість позивач відніс до податкового кредиту.

Розрахунки за одержану продукцію позивачем проведено безготівковими операціями в повному обсязі згідно платіжних доручень та, в ціні придбаного товару, сплачено податок на додану вартість повністю.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно вказав на безпідставність висновків ДПІ у м. Житомирі про порушення позивачем п.п.7.2.1, п.п.7.2.6, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п.7.4 та п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» про невизнання суми податкового кредиту позивача з податку на додану вартість за травень, червень 2010 року по податковим накладним, виписаним TOB "РГП "Міттал Стілл", СГ TOB "Скад" та TOB "РГП "Інтерсталь".

Доводи відповідача про відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками по ланцюгу постачання товару, судом апеляційної інстанції не приймається до уваги, оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» (у редакції чинній на час формування спірного податкового кредиту та заявлення суми до бюджетного відшкодування), так само як і інші закони, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, який був постачальником товарів /послуг/, так і зокрема тим, який не був постачальником товарів /послуг/, (перевірка по ланцюгу) на вартість яких нарахований податок на додану вартість, включений платником податку до податкового кредиту.

Крім того, порушення норм Закону України "Про податок на додану вартість" контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "23" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Л.В. Кузьменко

судді: (підпис) (підпис) Л.О. Зарудяна Т.В. Іваненко

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "20" червня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Виробничо-торгівельне підприємство "Ренесанс" у формі товариства з обмеженою відповідальністю вул. Л.Українки, 43-а,м. Житомир,10029

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014