Рішення

від 02.07.2013 по справі 922/1643/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2013 р.Справа № 922/1643/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс", м. Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс", м. Харків про стягнення 35468,3 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з"явився;

відповідача - Сінгаєвської А.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс", м. Луганськ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс", м. Харків, 2000 грн. штрафу, 33468,3 грн. збитків, 1720,5 грн. судового збору та 8000 грн. витрат, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 125 від 31.08.2012 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання та прострочив доставку вантажу на 4 дні, у зв"язку з чим позивача поніс збитки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 квітня 2013 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 травня 2013 року.

13 травня 2013 року позивач надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 травня 2013 року було відкладено розгляд справи на 27 травня 2013 року.

27 травня 2013 року позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій уточнює позовні вимоги в частині судових витрат та просить суд стягнути 1720,50 грн. судового збору та 8000 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

27 травня 2013 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи та звернувся до суду з заявою про продовження строку розгляду спору № 922/1643/13 на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 травня 2013 року було відкладено розгляд справи на 02 липня 2013 року. Задоволено заяву представника позивача про продовження строку розгляду спору. Продовжено строк розгляду спору за межі, передбачені ч. 1 ст. 69 ГПК України, на 15-ть календарних днів по 03 липня 2013 р.

07 червня 2013 року позивач надав пояснення по справі, в яких зазначив, що через відсутність у відповідача книжки МДП при здійсненні перевезення, останній затримав доставку вантажу, що спричинило збитки ТОВ "Прогрес-Плюс", які стягуються з позивача за рішенням господарського суду Одеської області від 14 січня 2013 року по справі № 5017/3198/2012.

02.07.13 р. представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача проти позову заперечувала з посиланням на не повне з*ясування обставин справи № 5017/3198/2012 господарським судом Одеської області.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника відповідача, судом встановлено наступне.

31 серпня 2012 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Плюс» було укладено договір № 125 про надання транспортно-експедиційних послуг і міжнародному сполученні, за умовами якого було необхідно перевезти вантаж останнього за маршрутом м. Уфа (Російська Федерація) - м. Одеса (Україна).

Для організації перевезення вантажу ТОВ «Компанія «Капітал-Сервіс» уклало з відповідачем договір перевезення №125 від 31.08.2012 р..

Відповідачем підписано та прийнято до виконання Заявку на перевезення від 31.08.2012 року, за якою відповідач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Уфа (Російська Федерація) - м. Одеса (Україна), отримувач ТОВ «Прогрес- Плюс», особливими умовами є "ТИР", дата завантаження - 01.09.2012 р., доставка в строки з 06.09.2012р. по 10.09.2012 р.

Відповідно до міжнародної товарно - транспортної накладної №54, вантаж надійшов до Харківської обласної митниці 12.09.2012 р. замість вказаного в заявці 06.09.2012р., вантаж виданий вантажоотримувачу 14.09.2012р., замість вказаного в заявці 10.09.2012р.

Таким чином, ТОВ "Авторомі-Транс" порушило п. 3.12. договору, за яким відповідач зобов»язувся доставити вантаж в обумовлений термін в пункт призначення і видати його вантажоодержувачу, вказаному в товарно-транспортній накладній та заявці на перевезення вантажу. Отже відповідач прострочив доставку вантажу на 4 дні.

Враховуючи, факт затримки доставки вантажу з 10.09.2012р. по 14.09.2012 р., рішенням господарського суду Одеської області від 14 січня 2013 р. по справі №5017/3198/2012 було стягнуто з ТОВ «Компанія «Капітал-Сервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС ПЛЮС" (65026, м. Одеса, вул Пастера, 44/44А, код ЄДРПОУ 31373336, р/р 26005057448001 ПАТ «Банк Кипра», МФО 320940) - збитки в розмірі 30300грн.; витрати по сплаті судового збору в сумі 592,30грнадвокатски послуги в розмірі 2 576 грн., а всього 33468,3 гривень. Збитки ТОВ «Прогрес-Плюс», що встановлено рішенням суду, складаються з:

штрафу за п.4.1.4 договору №67 від 31.08.2012 року в розмірі 1600 грн. з розрахунку по 400 грн. за добу затримки доставки вантажу.

Згідно до умов контракту ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС" (постачальник) зобов'язалось поставляти продукцію, а SFK FINANS CORPORATION LIMITED (покупець) прийняти та оплатити продукцію на умовах донного договору. Згідно Специфікації №1 від 15.08.2012 р. постачальник зобов'язався поставити олію моторну в строк з 10 по 12 вересня 2012 р. Як вбачається з листа компанії від 12.09.2012 р. на адресу ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС", відповідно до п. 5.2. контракту за прострочення поставки продукції Постачальник сплачує штраф в розмірі 10% від вартості непоставленої в строк продукції. Внаслідок порушення строків доставки, SFK FINANS CORPORATION LIMITED відмовився від заявки на придбання олії моторної що призвело до сплати ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС" штрафу в розмірі 10% від вартості непоставленої в строк продукції; що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті N8140 від 13.12.2012 р. на суму 3500 доларів США, що еквівалентно 28 700 грн.

Позивач зазначає, що сума 33468,3 гривень є збитками позивача, оскільки після ухвалення господарським судом Одеської області рішення від 14.01.2013 року по справі №5017/3198/2012, ТОВ «Компанія «Капітал - Сервіс» повинна буде сплатити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС ПЛЮС" 33468,3 гривень, через порушення відповідачем своїх обов'язків за договором №125 від 31.08.2012 року.

Рішенням господарського суду Одеської області рішення від 14.01.2013 року було встановлено, що відповідно до міжнародної товарно - транспортної накладної №54, вантаж надійшов до Харківської обласної митниці 12.09.2012 р. замість вказаного в заявці 06.09.2012р., вантаж виданий вантажоотримувачу 14.09.2012 р., замість вказаного в заявці 10.09.2012 р. Таким чином, ТОВ "Компанія "Капітал - Сервіс" порушило п. 7.9. договору, а саме порушені строки доставки вантажу, товар надійшов до адреси розмитнення 12.09.2012р., а не 06.09.2012р., що підтверджується міжнародною товарно - транспортною накладною №54. В порушення п. 4.1.4. договору, відповідно до якого виконавець зобов*язаний негайно інформувати замовника про всі затримки та проблеми, що виникають при транспортуванні вантажу, представник ТОВ "Компанія "Капітал - Сервіс" не повідомляло ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС" про затримку в доставці вантажу та її причину. За відсутності оформлення міжнародного митного документу «ТИР КАРНЕТ» на виїзді вантажу з Росії, про який повинен був повідомити представник ТОВ "Компанія "Капітал - Сервіс" водія ТОВ "Авторомі - Транс", який безпосередньо перевозив вантаж, прикордонні служби України не дозволяли вантажу в'їзд на територію України, вантаж був арештований Харківською митницею. Листом брокерської компанії БПП „Трімекс" №45 від 10.09.2012р. ТОВ ПРОГРЕС ПЛЮС" повідомлено, що у зв*язку із здійсненням перевезення вантажу «Олія шторна» з Росії на Україну вантажним автомобілем ТОВ „Авторомі - Транс" без застосування гарантій на умовах МДП , тобто без оформлення книжки CARNET TIR, для пропуску вантажу на митну територію України та його доставки на митницю призначення необхідно застосування фінансових гарантій згідно ст. 309 Митного кодексу України. ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС" було змушено забезпечити фінансову гарантію у розмірі 20% від вартості вантажу 225 342,88грн., що складає 45 068,58грн. як зазначено в декларації, після чого було надано дозвіл на в'їзд вантажу на митну територію України. У зв'язку з невиконанням вантажовідправником свого обов'язку щодо митного оформлення на умовах ТІК, ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС" перерахував на користь Південної митниці 30 700 грн. передплати за митне оформлення вантажу, залишок коштів у розмірі 14 369 грн. знаходився на депозитному рахунку ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС" в Південній митниці. В даному випадку невиконання свого обов"язку Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс", м. Луганськ, щодо своєчасної доставки вантажу та забезпечення оформлення CARNET TIR потягло за собою не передбачені витрати ТОВ "ПРОГРЕС ПЛЮС", пов"язані з митним оформленням вантажу.

Частиною 2 статті 35 ПІК України закріплено, що факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Відповідач брав участь у розгляді господарським судом Одеської області 14 січня 2013 р. справи №5017/3198/2012. Отже обставини встановлені цим рішенням, зокрема факт прострочення відповідачем доставки вантажу, а також заподіяння збитків, через несвоєчасну доставку вантажу відповідачем, є встановленими.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У роз'ясненні Вищого господарського суду України N 02-5/215 від 01.04.94 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

За приписами ч.1 ст.22, ч.1 ст. 623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв"язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв"язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

ТОВ «Компанія «Капітал-Сервіс» уклало з відповідачем договір про організацію міжнародних перевезень вантажу № 125 від 31.08.2012 р. (надалі - договір). Відповідачем підписано та прийнято до виконання Заявку на перевезення від 31.08.2012 року, за якою відповідач повинен був здійснити перевезення вантажу за маршрутом м. Уфа (Російська Федерація) - м. Одеса (Україна), отримувач ТОВ «Прогрес-Плюс», дата завантаження - 01.09.2012 р., доставка в строки з 06.09.2012 р. по 10.09.2012 р. Особливою умовою перевезення було наявність у відповідача Книжки МДП (Сагпеі ТІК), передбаченої «Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП)» від 14 листопада 1975 року.

Саrnet ТІR (книжка МДП) - це митний вантажосупровідний документ, який дає право перевозити вантажі через кордон держав в опломбованих митницею кузовах автомобілів чи контейнерах за спрощених митних процедур. Конвенція МДП (Митна конвенція про міжнародні перевезення із застосуванням книжки МДП) стосується перевезення товарів, які здійснюються без їхнього проміжного перевантаження, в шляхових транспортних засобах, составах транспортних засобів чи контейнерах з перетином одного чи декількох кордонів від митниці оформлення однієї Сторони Договору до митниці призначення другої Сторони Договору за умови, що визначена частина операції МДП між її початком і кінцем здійснюється автомобільним транспортом.

Товари, які перевозяться з дотриманням процедур МДП, в запломбованих транспортних засобах, запломбованих составах транспортних засобів чи запломбованих контейнерах, як правило, звільнюються від митного огляду в транзитних митницях. Митні органи можуть тільки у виняткових випадках провадити у дорозі перевірку й огляд вантажу дорожніх транспортних засобів, составів транспортних засобів або контейнерів. Митний огляд у цих митницях може здійснюватись у виключних в випадках, якщо є достатньо підстав вважати, що в запломбованих відділеннях транспортних засобів чи контейнерах знаходяться предмети, не вказані у вантажному маніфесті книжки МДП. (ст. 5 та ст. 23 Конвенції МДП).

Видачею транспортним організаціям-перевізникам книжок МДП в Україні займається Асоціація Міжнародних Автомобільних перевізників України, заснована 1991 року, що відповідає за представлення інтересів українських автомобільних перевізників у Міжнародному Союзі Автомобільного Транспорту (МСАР та в системі МДП (ст. 6 Конвенції МДП).

Наявність у відповідача Книжки МДП надавала останньому право безперешкодного проїзду через митниці і своєчасно доставити вантаж. Правила заповнення Книжок МДП передбачені наказом Державної митної служби України від 5 березня 2004 р. N 172. Згідно цих Правил заповнення Книжки МДП проводиться держателем книжки МДП, тобто перевізником, власником вантажу - вантажовідправником, а також митними органами. Отже для заповнення Книжки МДП перевізник (ТОВ «Авторомі-Транс») спочатку повинен був надати Вантажовідправнику заповнену зі своєї сторони Книжку МДП, і після її заповнення вантажовідправником надати її митному органу при перетинанні кордону. Але відповідачем цього зроблено не було. Через відсутність у відповідача книжки МДП при здійсненні перевезення, останній затримав доставку вантажу, що спричинило збитки ТОВ "Прогрес - Плюс", про що зазначено в рішенні Господарського суду Одеської області від 14 січня 2013 р. по справі №5017/3198/2012.

Враховуючи положення ч.1 ст.22, ст. 612, ч.1 ст. 623, та приймаючи до уваги те, що судом встановлено наявність правил поведінки, встановленого договором та наявність факту порушення такого правила поведінки відповідачем, враховуючи те, що збитки встановлені в рішенні Господарського суду Одеської області від 14 січня 2013 р. по справі №5017/3198/2012 та враховуючи причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача, а також приймаючи до уваги те, що цивільно-правова відповідальність боржника за невиконання зобов"язань виникає за наявності збитків для кредитора, протиправності його дій, безпосереднього причинного - зв"язку між збитками і протиправними діями та вини, суд дійшов висновку про наявність причинно - наслідного зв"язку між заявленими збитками у сумі 33468,3 грн. та правопорушенням, завданим відповідачем.

Таким чином позовна вимога про стягнення з відповідача збитків у сумі 33468,3 грн. є правомірною, обгрунтованою, такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно позовної вимоги про стягнення з відповідача 2000 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В розумінні ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За вимогами ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Пунктом 7.5. договору сторони домовились, в разі порушення строків доставки вантажу більше ніж на 8 годин, перевізник сплачує штраф в розмірі 500,0 гривень за кожну добу такого прострочення.

Враховуючи, що строк доставки вантажу відповідачем було прострочено на 4 доби, відповідач повинен сплатити штраф у розмірі 2000,0 гривень.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 2000 грн. штрафу підлягає задоволенню як правомірна.

Щодо позовної вимоги про стягнення 8000 грн. витрат на оплату послуг адвоката, суд враховує наступне.

За приписом частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру" адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, стаття 44 ГПК передбачає відшкодування як судових витрат сум, що були сплачені стороною за отримання послуг адвокатів.

При цьому суд може обмежити розмір сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, з огляду на розумну необхідність відповідних судових витрат для даної справи.

Частина п'ята статті 49 ГПК відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.

У пункті 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (з наступними доповненнями і змінами) зазначено: "Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи".

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З урахуванням обставин справи, зокрема, ціни позову, складності справи, обсягу часу і роботи, що виконані виконавцем, наданих позивачем доказів суд дійшов висновку про те, що розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката є завищеним та не відповідає принципу співрозмірності і підлягає зменшенню до 3500,00 грн.

В розумінні статті 44 ГПК України оплата послуг адвоката відноситься до складу судових витрат, які підлягають сплаті та при задоволені позову покладаються на відповідача згідно зі ст. 49 ГПК України, тому вимоги позивача про стягнення витрат по оплаті послуг адвоката у розмірі 3500,00 грн. підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.124,129 Конституції України ст.ч.1 ст.22, ст. 225, 612, ч.1 ст. 6236 ЦК України, ст. 174, 225, ч.,1, ч.2 ст.226 ГК України, ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 44, 49,54, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авторомі-Транс" (61106, м. Харків, вул. Верстатна, 67, код ЄДРПОУ 33898189, р/р № 260000607111530 в Харківському ГРУ "Приватбанк" в м. Харкові, МФО 351533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Капітал-Сервіс" (91005, м. Луганськ, вул. Советская, 75 , код ЄДРПОУ 36485620, № 26009060301266 в ЛФ "ПриватБанк", МФО 304795) 2000 грн. штрафу, 33468,3 грн. збитків, 3500 грн. витрат на оплату послуг адвоката, 1720,5 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 4500 грн. витрат на оплату послуг адвоката відмовити.

Повне рішення складено 05.07.2013 р.

Суддя Смірнова О.В.