КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3339/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О.,, Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
У Х В А Л А
Іменем України
04 липня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів: Бистрик Г.М., Оксененка О.М.,
при секретарі Костюченко М.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги приватного малого підприємства - фірма «Чорнобилець» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області до приватного малого підприємства - фірма «Чорнобилець» про стягнення фінансових санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до приватного малого підприємства - фірма «Чорнобилець» (далі - Відповідача) у якому просило стягнути з відповідача фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року вимоги адміністративного позову задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні вимог адміністративного позову в повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши представника відповідача, що прибув у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, приватне мале підприємство - фірма «Чорнобилець» як платник податків перебуває на обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області з 29.12.1992 за № 322/10.
06 квітня 2011 р. відповідно до наказу № 105-К та направлення на перевірку № 62 працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Київській області проведено фактичну перевірку відповідача з питання дотримання вимог Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про додержання регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
За результатами перевірки складено Акт № 56/32-3/13736168 від 06.04.2011 про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Під час перевірки встановлено, що в приміщенні, яке належить відповідачу, не розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння. Перевірку проведено в присутності бухгалтера ОСОБА_2, яка була ознайомлена з актом перевірки та отримала другий примірник акту.
Позивачем на підставі Акта перевірки винесено Рішення № 101525-32-330/0051 від 19.04.2011 про застосування фінансових санкцій до відповідача у розмірі 3400 грн. 00 коп. Це рішення відповідач отримав 23.04.2011, що підтверджується підписом на поштовому повідомленні.
Приймаючи рішення про задоволення вимог адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 у адміністративній справі № 2а-3076/11/1070, якою встановлено законність рішення позивача про накладення штрафних фінансових санкцій на суму 3400 грн., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у позивача наявні підстави для стягнення цієї суми з відповідача.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Постановою від 02.08.2011 за результатами розгляду Київським окружним адміністративним судом справи № 2а-3076/11/1070 за позовом Приватного малого підприємства - фірми «Чорнобилець» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Київській області про скасування рішення про застосування фінансових санкцій №101525-32-330/0051 від 19.04.2011, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2012 в адміністративній справі № 3076/11/1070 апеляційну скаргу Приватного малого підприємства - фірми «Чорнобилець» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.07.2011 залишено без задоволення, а постанову - без змін. Отже, рішення про застосування фінансових санкцій у розмірі 3400 грн. судом визнано законним.
На час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції по суті жодних доказів сплати відповідачем штрафних санкцій в сумі 3400 грн. суду не надано.
Наявні матеріали справи свідчать, що на час подання адміністративного позову у відповідача існує заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 3400 грн., визначених рішенням № 101525-32-330/0051 від 19.04.2011.
Частиною першою статті 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР передбачено, що обмеження шкідливого впливу споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється шляхом реалізації правових (законодавчих), економічних, медичних та адміністративних заходів, а саме: пропаганди здорового способу життя, вільного від споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; включення до загальноосвітніх програм та професійних освітніх програм усіх навчальних закладів України незалежно від форми власності положень про шкідливий вплив споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на організм людини, а також про переваги здорового способу життя; створення економічних та правових умов, що сприяють зменшенню споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів; охорони права тих, хто не курить, жити в середовищі, вільному від тютюнового диму; інформування про шкоду надмірного споживання алкогольних напоїв та шкідливість вживання тютюнових виробів та про рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарети; лікування алкогольної та тютюнової залежності; протидії незаконному ввезенню та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів; охорони фізичного здоров'я людини; пропаганди родинно-сімейних традицій та виховання здорової дитини.
Відповідно до частини першої статті 15-2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР забороняється куріння тютюнових виробів: у ліфтах і таксофонах; у закладах охорони здоров'я; у навчальних та освітньо-виховних закладах; на дитячих майданчиках; на спортивних майданчиках; у під'їздах жилих будинків; у підземних переходах; у громадському транспорті (включаючи транспорт міжнародного сполучення).
Згідно з частиною третьою статті 15-2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР забороняється, крім спеціально відведених для цього місць, куріння тютюнових виробів: у закладах громадського харчування; у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; у приміщеннях закладів культури; у приміщеннях закритих спортивних споруд; у приміщеннях підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Частиною четвертою статті 15-2 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР визначено, що у місцях та закладах, де куріння заборонено, має бути розміщена наочна інформація, яка складається із графічного знака про заборону куріння та тексту такого змісту: "Куріння заборонено!".
У спеціально відведених для куріння місцях розміщується наочна інформація, яка складається із відповідного графічного знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!" (частина п'ята Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР ).
Відповідно до частини сьомої статті 15-2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР власник або уповноважені ним особи чи орендарі відповідних споруд, окремих приміщень зобов'язані відвести спеціальні місця для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, а також розмістити наочну інформацію про розташування таких місць та про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів.
Згідно з часиною восьмою статті 15-2 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР у місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний знак із текстом такого змісту: "Місце для куріння" та інформація про шкоду, яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів, із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські ради в межах відповідної адміністративної території можуть заборонити або обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій тарі), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та куріння тютюнових виробів.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що законом визначено вичерпний перелік місць, у яких заборонено паління, окрім відведення спеціального місця. При цьому в такому місці має бути розміщена наочна інформація про заборону паління та текст з відповідним написом.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу приватного малого підприємства - фірма «Чорнобилець» - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2012 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя В.Г. Усенко
судді: Г.М. Бистрик
О.М. Оксененко
Головуючий суддя Усенко В.Г.
Судді: Бистрик Г.М.
Оксененко О.М.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2013 |
Оприлюднено | 08.07.2013 |
Номер документу | 32237809 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Усенко В.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні