Ухвала

від 04.07.2013 по справі 919/482/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

04 липня 2013 року справа № 919/482/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України

(вул. Леніна, 48, м. Севастополь, 99011)

до ОСОБА_1 - правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 136000,00 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Рубльова О.В., довіреність №9/372 від 22.03.2013;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до ОСОБА_1 - правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 136000,00 грн, з яких: штраф у розмірі 68000,00 грн, пеня у розмірі 68000,00 грн.

Позовні вимоги з посиланням на статті 56, 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції" обґрунтовані несплатою відповідачем штрафу, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/12-12-РШ від 17.04.2012 та нарахованої у зв'язку з цим пені.

Ухвалою від 22.04.2013 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу.

Ухвалою від 10.06.2013 за клопотанням представника позивача строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів, до 05.07.2013, у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

16.05.2013 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з припиненням суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.37-38).

Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвал суду від 22.04.2013, 16.05.2013, 10.06.2013 не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення від 21.06.2013 (а.с.61-62).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, враховуючи, що строк вирішення спору спливає, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Позивач в судовому засіданні проти задоволення клопотання представника відповідача про припинення провадження у справі заперечував, та наполягав на задоволенні позову у повному обсязі

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає припиненню, виходячи з наступного.

Рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/12-12-РШ від 17.04.2012 (справа № 27/67-11) дії фізичних осіб-підприємців ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 щодо участі у торгах на закупівлю м'ясопродуктів визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів, та накладений штраф на них в розмірі 68 000 грн. на кожного.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.07.2012 по справі №5020-634/2012 задоволено позовні вимоги фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2013 №27/12-12-РШ від 17.04.2012 (справа № 27/67-11).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2012, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2013, рішення господарського суду міста Севастополя від 13.07.2012 по справі №5020-634/2012 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

При цьому, при розгляді справи Севастопольським апеляційним господарським судом було встановлено, що до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, але станом на момент звернення позивачів до господарського суду та на дату прийняття оскарженого рішення по справі позивачі ще мали статус підприємців.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 по справі №5020-634/2012 до участі у справі залучено фізичну особу ОСОБА_1, як правонаступника позивача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

19.04.2013 Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до ОСОБА_1 - правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України №27/12-12-РШ від 17.04.2012 та нарахованої за несвоєчасну сплату штрафу, суми пені у розмірі 68000,00 грн, загалом - 136000,00 грн.

Тобто, відповідачем у позовній заяві Севастопольським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України зазначена фізична особа.

При цьому, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням; у випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Статтею 21 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу; позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу; відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу .

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Положеннями пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» №15 від 26.12.2011 роз'яснено, що господарським судам підвідомчі справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названого Закону України «Про захист економічної конкуренції» (далі - Закон).

Статтею 1 Закону визначене наступне поняття суб'єкта господарювання - це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності чи фізична особа, що здійснює діяльність з виробництва, реалізації, придбання товарів, іншу господарську діяльність, у тому числі яка здійснює контроль над іншою юридичною чи фізичною особою; група суб'єктів господарювання, якщо один або декілька з них здійснюють контроль над іншими. Суб'єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю в частині їх діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності. Господарською діяльністю не вважається діяльність фізичної особи з придбання товарів народного споживання для кінцевого споживання.

Відповідно до частини першої статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом.

Частиною другою статті 50 Цивільного кодексу України передбачено, що фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.

Державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру (частина перша статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Порядок припинення суб'єкта господарювання визначається законодавством (частина дев'ята статті 59 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною п'ятою статті 50-1 Цивільного кодексу України підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення такої діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З матеріалів справи вбачається, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців фізична особа-підприємець ОСОБА_1 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що 06.11.2012 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.43-44).

Таким чином, станом на дату звернення Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до суду із цим позовом (19.04.2013), відповідач - ОСОБА_1, не мала статусу суб'єкта господарювання.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що фізична особа, ОСОБА_1, не може бути відповідачем в господарському процесі, оскільки вона не підпадає під категорію осіб, які згідно зі статтями 1 та 21 Господарського процесуального кодексу України, можуть бути сторонами господарського процесу.

За таких обставин, суд вважає, що зазначена справа не підлягає розгляду у господарському суді, оскільки господарським судам підвідомчі справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства саме з суб'єктів господарювання , яким ОСОБА_1 не являється у зв'язку із припиненням господарської діяльності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Положеннями пункту 4.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 передбачено, що провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 частини першої статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, що, зокрема: справа зі спору непідвідомча господарському суду; позов подано позивачем або до відповідача, який не має статусу юридичної особи або громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності і не є учасником корпоративних відносин.

Судом роз'яснюється положення частини другої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 919/482/13 за позовом Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України до ОСОБА_1 - правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 136000,00 грн, припинити.

Суддя О.О. Єфременко