Постанова

від 25.12.2013 по справі 919/482/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 919/482/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Мирошниченка С.В., суддів:Барицької Т.Л., Ємельянова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постановуСевастопольского апеляційного господарського суду від 01.08.2013 р. у справі№ 919/482/13 господарського суду міста Севастополя за позовомСевастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України доОСОБА_4 про стягнення 136 000, 00 грн.

За участю представників: позивача:Зражевська Н.В.; відповідача:Не з'явилися; ВСТАНОВИВ:

Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя із позовом до ОСОБА_4, як до правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення 136000,00 грн, з яких: штраф у розмірі 68000,00 грн, пеня у розмірі 68000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.07.2013 р. (суддя О.О. Єфременко) провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 р. (судді: Н.І. Сікорська, О.Г. Градова, І.В. Євдокімов) ухвалу господарського суду міста скасовано, справу передано на розгляду до місцевого господарського суду.

Не погоджуючись з постановою апеляційного господарського суду, ОСОБА_4 звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати її та залишити в силі ухвалу місцевого господарського суду.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарськими судами попередніх інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/12-12-РШ від 17.04.2012 р. дії фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 щодо участі у торгах на закупівлю м'ясопродуктів, надавши на торги схожі в оформленні і зовнішньому вигляді пропозиції конкурсних торгів, які виразилися в однаковому розміщенні тексту, стилі викладу матеріалів, граматичних помилок, допущенні однакових стилістичних конструкцій, визнанні порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", передбаченого пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосується спотворення результатів торгів, та накладений штраф на них в розмірі 68 000 грн. на кожного.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.07.2012 р. по справі № 5020-634/2012 задоволено позовні вимоги фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 до Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України, визнано недійсним рішення Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2013 р. № 27/12-12-РШ.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2012 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2013 р., рішення господарського суду міста Севастополя від 13.07.2012 р. по справі №5020-634/2012 скасовано та прийняте нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

19.04.2013 р. Севастопольське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до ОСОБА_4, як до правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, про стягнення штрафу у розмірі 68000,00 грн, накладеного рішенням Адміністративної колегії Севастопольського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України № 27/12-12-РШ від 17.04.2012 р. та нарахованої за несвоєчасну сплату штрафу, суми пені у розмірі 68000,00 грн., загалом - 136000,00 грн.

Звернення із позовом до ОСОБА_4, як до правонаступника фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, обґрунтовано тим, що ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.12.2012 р. у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_4, залучив в якості її правонаступника фізичну особу - ОСОБА_4.

Отже, відповідач по вказаній справі є фізична особа ОСОБА_4, оскільки Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що свідчить витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

16.05.2013 р. від представника відповідача надійшло клопотання про припинення провадження у справі на підставі ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у зв'язку з припиненням суб'єкта господарювання - фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.07.2013 р. провадження у справі припинено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, за непідвідомчістю зазначеного спору господарським судам.

Припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд виходив виключно з тих підстав, що господарським судам підвідомчі тільки ті справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення сум штрафу та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, де відповідачами є суб'єкти господарювання. Оскільки ОСОБА_4 не є суб'єктом господарювання, то дана справа, за висновком суду, не підлягає розгляду господарськими судами.

Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду, апеляційний господарський суд зазначив, що господарські суди на загальних підставах вирішують спори, пов'язані з оскарженням відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України " Про захист економічної конкуренції" рішень органів Антимонопольного комітету України та стягнення сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства.

Вищий господарський суд України погоджується з висновком апеляційного господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Зі змісту статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" вбачається, що справи за позовами про стягнення штрафів, накладених органами Антимонопольного комітету України, та про стягнення пені за невиконання цих рішень розглядаються господарськими судами.

Відповідну правову позицію відображено й у підпункті 3.2 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам".

Згідно з главою 3 Господарського кодексу України спори про обмеження монополізму та захист суб'єктів господарювання і споживачів від недобросовісної конкуренції є господарськими спорами.

Відповідно до частини першої статті 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

У разі ліквідації платоспроможного суб'єкта господарювання, вимоги його кредиторів задовольняються в порядку черговості, встановленої Цивільним кодексом України (частина друга статті 61 Господарського кодексу України).

Статтею 52 Цивільного кодексу України врегульовано обов'язки фізичної особи - підприємця за зобов'язаннями, пов'язаними з припиненням її підприємницької діяльності.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов вірного висновку про те, що спір у даній справі підвідомчий господарському суду, оскільки зміст позовних вимог відділення АМК складають вимоги до ФОП ОСОБА_4, пов'язані з виконанням рішення від 17.04.2013 р. №27/12-12-РШ у зв'язку з ліквідацією цієї фізичної особи-підприємця.

Отже, апеляційний господарський суд обґрунтовано зазначив, що місцевому господарському суду слід розглянути справу по суті.

Таким чином, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова апеляційного господарського суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не прийняті судом до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

З огляду на викладене, доводи скаржника не знайшли свого підтвердження, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятого у справі судового рішення Вищий господарський суд України не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 р. у справі № 919/482/13 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: Т.Л. Барицька

А.С. Ємельянов