Постанова

від 04.07.2013 по справі 812/3660/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 липня 2013 року Справа № 812/3660/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Гончарової І.А.,

за участю секретаря судового засідання; Майбороди С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 11 квітня 2011 року №0002132310/0,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2011 року позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 11.04.2011 року №0002132310/0 про донарахуваня податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 972735,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 778188,00 грн., за штрафними санкціями - 194547,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2013 року частково задоволено касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м.Луганську, постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.11.2011 року скасовані, а справу направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

12 квітня 2013 року з Вищого адміністративного суду України надійшла адміністративна справа №2а-7587/11/1270 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської міжрайонної податкової інспекції у м.Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 11 квітня 2011 року №0002132310/0.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив наступне.

На підставі акту невиїзної документальної перевірки від 25.03.2011 р. №135/23/31441877, яка проводилась на ТОВ «АБ «Тайфун» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (код за ЄДРПОУ 37288173) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м.Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року №0002132310/0.

У висновку акту зазначено, що ТОВ «АБ «Тайфун» було порушено пп. 3.1.1. п. 3.1., ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.5.1., п. 7.5., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., та неправомірно сформовано податковий кредит у розмірі 778 188, 87 грн.

04 квітня 2011 року на адресу відповідача у встановленому порядку, було надіслано заперечення до акту № 135/23/31441877 від 25.03..2011 Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (вих. № 195 від 04.04.2011 р). про перегляд акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 135/23/31441877 від 25.03.2011 року.

На адресу позивача надійшла відповідь на заперечення до акту перевірки від 25.03.2011 р № 135/23/31441877 (вих. № 14402/23-717 від 08.04.11 р.), позиція Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишилася без змін, а заперечення ТОВ «АБ «Тайфун» без задоволення.

На думку позивача, винесене повідомлення - рішення від 11.04.2011 р. №002132310/0 є необґрунтованим, винесеним безпідставно та таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

Позивачем було подано до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську декларацію ПДВ за грудень 2010 року, де заявлено до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 778 188, 87 грн.

У звязку з цим на ТОВ «АБ «Тайфун» проведено позапланову невиїзну перевірку з питань сформованого податкового кредиту за рахунок ТОВ «Юрторгпак» у сумі 778 188, 87 грн. за грудень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 11.04.2011 р. №0002132310/0.

Позивач з цими висновками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську погодитися не може.

Вказує, що між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» були укладені наступні договори:

-Договір № 203 купівлі продажу від 01.12.2010 року з додатками від 01.12.2010 р.;

-Договір № 281 про надання інформаційних послуг від 01.11.2010 року.

Первинні документи, що підтверджують дійсність укладених вище зазначених договорів, факт наявності господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Юрторгпак», проведення бухгалтерських операцій між ними це: рахунки фактури за наданні послуги та поставленні товари, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та видаткові накладні.

Крім вище зазначених документів, для виконання договору № 281 про надання інформаційних послуг від 01.11.2010 року позивачем була надана ТОВ «Юрторгпак» заявка на проведення інформаційно консультаційних послуг, затверджена керівниками підприємств від 29 листопада 2010 р. та затверджено перелік тематики занять з охоронниками ТОВ «АБ «Тайфун» на 2010 р. із службової підготовки.

Між субєктами господарювання проводились розрахунки. Сплата за отриманий товар та надані послуги здійснювалась у безготівкової формі, що підтверджується платіжними дорученнями.

02 березня 2011 року позивач отримав відповідь від ТОВ «Юрторгпак», в якому зазначалося, що грошові кошти, які надійшли платіжними дорученнями будуть зараховані як сплата за інформаційні послуги, надані в грудні 2010 р. згідно договору № 281 від 01.12.2010р. та за товар, наданий в грудні 2010 г. згідно договору № 203 від 01.12.2010 р.

Відносно ТОВ «Юрторгпак» зазначають, що в акті перевірки вказано, що згідно довідки № 1997/7/26 від 03.03.11 р. відділу податкової міліції Ленінської МДПІ у м.Луганську ТОВ «Юрторгпак», за юридичною адресою: м.Луганськ, вул.Цимлянська, 15/208, не знаходиться, тому немає можливості здійснити додаткову перевірку контролю та впорядкування оброблених даних первинних документів. Однак, всі первинні документи знаходяться у Ленінської МДПІ у м. Луганську, а тому, можливість перевірити ці документи є, і висновок про відсутність ТОВ «Юрторгпак», за юридичною адресою не може бути підставою для не включення позивачем до бюджетного відшкодування суми податкового кредиту у розмірі 778188,87 грн.

Посилання відповідача на відсутність в штаті ТОВ «Юрторгпак» працівників не є обґрунтованою, бо позивач не повинен з'ясовувати кількісний склад контрагента, послуги були надані, товар отриманий, яка посадова особа це здійснювала не повинно стосуватися позивача.

Вважають, що чинним законодавством України не передбачено, що на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, покладено обовязок з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Крім того, повідомляють, що сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню була заявлена позивачем для відшкодування на рахунок платника у банку. При цьому відповідач у своєму повідомленні - рішенні від 11.04.2011 р. № 0002132310/0 зменшив податкові зобовязання з ПДВ наступних податкових періодів, що суперечить вимогам діючого законодавства та порушує права позивача.

У звязку з викладеним, вважають, що позивачем не були порушені норми діючого законодавства України про бухгалтерський та податковий облік, відносно завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року на суму 778188,87 грн.

Просять визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. №0002132310/0 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 778 188,00 грн., а також нарахування штрафних санкцій у розмірі 194 547.00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та в запереченнях на адміністративний позов пояснив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки "Тайфун" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Юрторгпак" за грудень 2010 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 25.03.11 № 135/23/31441877, висновками якого встановлено порушення чч. 1, 3, 5 ст. 203, чч.1, 2 ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, пп. З.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 778 188,87 грн. За наслідками виявлених порушень та в результаті встановлення останніх висновками вказаного акту перевірки винесене оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Щодо суті виявлених порушень зазначає наступне, що на виконання пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України посадовими особами Ленінської МДПІ у м. Луганську 12.03.11 вручено головному бухгалтеру ТОВ "АБ "ТАЙФУН" запит від 10.03.11 №10102/23-311 про надання письмових пояснень та засвідчених копій документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності, реалізації товарів (робіт, послуг) та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) за період з 01.12.10 по 31.12.10.

Позивачем до перевірки надано: договір купівлі-продажу від 01.12.10 № 203, укладений між ТОВ «Юрторгпак» та ТОВ "АБ "Тайфун"; договір від 01.11.10 № 281 про надання послуг інформаційного та консультаційного характеру, укладений між' ТОВ «Юрторгпак» та ТОВ "АБ "Тайфун"; договір від 15.11.10 № 282 по наданню експедиційних послуг по перевозці, укладений між ТОВ «Юрторгпак» та ТОВ "АБ "Тайфун"; податкові та видаткові накладні, виписані на виконання вищевказаних договорів; реєстр отриманих податкових накладних за період - грудень 2010 року.

Згідно п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Інших документів, що підтверджували б реальне здійснення господарських операцій ТОВ «Юрторгпак» та ТОВ "АБ "Тайшун" позивачем до перевірки не надано.

Згідно договору від 01.11.10 № 281 ТОВ «Юрторгпак» надано на адресу ТОВ "АБ Тайфун" послуги інформаційного та консультаційного характеру у грудні 2010 року на загальну вартість 4 002 174,00 грн.

Також зазначили, що відповідно до довідки КВЕД даний вид послуг у ТОВ "Юрторгпак" відсутній та відповідно до звіту 1 ДФ (додаток до декларації податку на прибуток) ТОВ "Юрторгпак" має 1 працюючу особу - директор та засновник ТОВ "Юрторгпак" ОСОБА_2

Згідно вказаного договору вартість послуг за годину складає 1 914,00 грн., у тому числі ПДВ 319,00 грн. Вибірковою перевіркою відповідно до актів здачі-прийняття робіт за 30 грудня 2010 року ТОВ "Юрторгпак" надано послуги на суму 1 571 394,00 грн., у тому числі ПДВ 261 899,00 грн., що складає 821 годину за добу.

До перевірки не було надано ніяких підтверджуючих документів, в якій саме формі викладені результати інформаційно-консультаційних послуг (звіт, висновок, завдання).

Документи, що надані до перевірки не містять інформації про зміст інформаційно-консультаційної допомоги за грудень 2010 року працівникам, охороняючим підприємства, що в свою чергу виключає можливість факту їх реального виконання. Види наданих актів давання-прийняття робіт мають загальний характер, та фактично повторюють умови договору про надання інформаційно-консультаційних послуг.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем до перевірки не надано документів, що підтверджують правомірність формування показників податкової звітності за грудень 2010 року, то очевидним є висновок про неможливість підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаний період.

Окрім того, фахівцями Ленінської МДПІ у м. Луганську з метою встановлення схеми мінімізації та заниження податкових зобов'язань ТОВ "Юрторгпак", а також відпрацювання та усунення виниклих розбіжностей спрямовано на адресу платника запит на отримання документів, підтверджуючих взаємовідносин з усіма контрагентами у грудні 2010 року, а саме: договори пов'язані з реалізацією, поставкою та придбанням товарів, наданих послуг і додатки до них; документи що підтверджують виконання договорів та підтверджують облік проведених операцій по бухгалтерському та податковому обліках (реєстр отриманих та виданих податкових накладних, книги обліку продажу та придбання товарів (робіт та послуг) акти прийому-передачі, акти виконаних робіт, видаткові та податкові накладні, податкові накладні, рахунки-фактури, банківські розрахункові документи, касові та РРО чеки, довіреність на отримання ТМЦ, документів що стверджують проведення вексельних операцій, бартеру або взаємозаліку); документів підтверджуючих транспортування товарів (договори про надання транспортних послуг, експедиторських послуг та зберігання товарів, надання в оренду транспортних засобів, інформації про наявність особового автотранспорту та штату водіїв, підписання договорів із водіями на виконання робіт, товарно-транспортні накладні, путьові листи, довіреностей та ін.); документи підтверджуючі повноваження осіб на підписання вказаних документів (наказ, контракт, довіреність, угода, трудова угода та ін.); штатний розпис підприємства з наданням повних даних (П.І.Б., посади, період роботи) який повернутий у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою.

Із метою встановлення фактичного місцезнаходження підприємства здійснено вихід за податковою адресою підприємства: м.Луанськ, вул.Цимлянська,15/208. Юридичною адресою підприємства є місцем проживання директора та засновника ОСОБА_2

Відповідно до довідки про встановлення фактичного місцезнаходжейня від 03.03.11, 1997/7/26 працівниками ВПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську не встановлено місцезнаходження ТОВ "Юрторгпак".

За результатами проведених заходів встановити та допитати посадових осіб вказаного підприємства не видалось можливим у зв'язку з їх відсутністю на момент виходу.

ВПМ у телефонному режимі встановлено ОСОБА_2, який підтвердив свою причетність до фінансово-господарської діяльності підприємства, від явки до ВПМ та дачі письмових пояснень та документів, які підтверджують фінансово-господарську діяльність ТОВ «Юртогпак» у грудні 2010 року відмовився.

Також ОСОБА_2 не зміг пояснити при яких обставинах було проведено, хто був ініціатором проведених операцій, де познайомились із посадовими особами контрагентів, деталізовано описати проведені взаємовідносини, пояснити економічну складову проведених операцій.

В результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ "Юрторгпак" з моменту реєстрації по теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим.

Просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свооод та інтересів осоои і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» (ідентифікаційний код 31441877) зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 23 березня 2001 року, про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 146).

Як платник податків товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» перебуває на обліку в Ленінській об'єднаній державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до вимог Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (який був чинним до 01 січня 2011 року) товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» зареєстроване платником податку на додану вартість, йому присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість 314418713049, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 25 березня 2010 року № 1000274869 (а.с. 145).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду, посадовими особами Ленінської МДПІ в м. Луганську на підставі службового посвідчення серії УЛГ № 091929 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АБ «Тайфун» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Юрторгпак» за грудень 2010 р.

По результатам перевірки складено акт від 25.03.2011 р. № 135/23/31441877, у висновку якого зазначено, що позивачем порушено пп. 3.1.1. п. 3.1., ст. 3, п. 4.1. ст. 4, пп. 7.3.1. п. 7.3, пп. 7.4.1., пп. 7.4.5., п. 7.4., пп. 7.5.1., п. 7.5., ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р., та неправомірно сформовано податковий кредит у розмірі 778 188, 87 грн. ( т.1 а.с.13-22).

На підставі акту невиїзної документальної перевірки, яка проводилась на ТОВ «АБ «Тайфун» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Юрторгпак» (код за ЄДРПОУ 37288173) за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року, Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 року № 0002132310/0 ( т.1 а.с.23).

04 квітня 2011 року позивач звернувся до Ленінської МДПІ в м. Луганську заперечення до акту № 135/23/31441877 від 25.03.2011 про перегляд акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 135/23/31441877 від 25.03.2011 року (т.1 а.с.24-25).

На адресу позивача надійшла відповідь на заперечення до акту перевірки від 25.03.2011 р № 135/23/31441877 (вих. № 14402/23-717 від 08.04.11 р.), позиція Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганску залишилася незмінною ( т.1 а.с.26-27).

Відповідно пп.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше :

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів ( робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт ( послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) та основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Тобто, до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при його придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» були укладені договори№ 203 від 01.12.2010 року, №281 від 01.11.2010 року.

Судом по даним угодам були досліджені податкові накладні та видаткові накладні, а саме:

- податкова накладна № 3012119 від 30.12.2010 р. на суму 78300,00 грн.;

- податкова накладна № 101236 від 10.12.2010 р. на суму 268956,00 грн.;

-податкова накладна № 301293 від 06.12.2010 р. на суму 400026,00 грн.;

-податкова накладна № 301294 від 13.12.2010 р. на суму 401940,00 грн.;

-податкова накладна № 301297 від 27.12.2010 р. на суму 407682,00 грн.;

-податкова накладна № 301296 від 22.12.2010 р. на суму 405768,00 грн.;

-податкова накладна № 301295 від 17.12.2010 р. на суму 403854,00 грн.;

-податкова накладна № 301298 від 31.12.2010 р. на суму 411510,10 грн.;

-податкова накладна № 301291 від 30.12.2010 р. на суму 51678,00 грн.;

-податкова накладна № 301290 від 30.12.2010 р. на суму 241164,00 грн.;

-податкова накладна № 141242 від 14.12.2010 р. на суму 165430,00 грн.;

-податкова накладна № 301282 від 30.12.2010 р. на суму 28710,00 грн.;

-податкова накладна № 301299 від 30.12.2010 р. на суму 111012,00 грн.;

-податкова накладна № 141243 від 14.12.2010 р. на суму 154273,25 грн.;

-податкова накладна № 301281 від 30.12.2010 р. на суму 107184,00 грн.;

-податкова накладна № 301283 від 30.12.2010 р. на суму 40194,00 грн.;

-податкова накладна № 301287 від 30.12.2010 р. на суму 107184,00 грн.;

-податкова накладна № 301285 від 30.12.2010 р. на суму 227766,00 грн.;

-податкова накладна № 301289 від 30.12.2010 р. на суму 49764,00 грн.;

-податкова накладна № 3012100 від 30.12.2010 р. на суму 44022, 00 грн.;

-податкова накладна № 301284 від 30.12.2010 р. на суму 66990,40 грн.;

-податкова накладна № 301288 від 30.12.2010 р. на суму 248820,00 грн.;

-податкова накладна № 3012101 від 30.12.2010 р. на суму 36366,00 грн.;

-податкова накладна № 301292 від 30.12.2010 р. на суму 53592,00 грн.;

-податкова накладна № 301280 від 30.12.2010 р. на суму 122496,00 грн.;

- податкова накладна № 301286 від 30.12.2010 р. на суму 34452,00 грн.

(т.1а.с.42,44,48,51,54,57,60,63,66,69,72,75,78,81,84,87,90,93,96,99,102,105,108,111,114,117);

-видаткова накладна № 101236 від 10.12.2010 р. на суму 268956,00 грн.;

-видаткова накладна № 1412242 від 14.12.2010 р. на суму 165430, грн..;

-видаткова накладна № 1412243 від 14.12.2010 р. на суму 154273,25 грн.

( т.1 а.с. 43,70,79).

Також в судовому засіданні досліджені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 301293, 301294, 301297,301296,301295, 301295, 301291, 301290,301282,301299, 301281, 301283, 301287, 301285, 301289, 312100, 301284, 301288, 302101, 301292, 301280, 301286 (т.1 а.с. 47,50,53,56,59,61,65,68,74,77,83,86,89,92,95,98,101,104,107,110,113,116).

Крім цього, судом було досліджено платіжні доручення №№ 9 від 10.01.2011 р., 264 від 28.01.2011 р., 60 від 07.02.2011 р., 78 від 08.02.2011 р., 86 від 09.02.2011 р. 159 від 03.02.2011 р., 481 від 19.02.2011 р., 357 від 14.02.2011 р., 234 від 26.01.2011 р. , 215 від 25.01.2011 р., 106 від 18.01.2011 р., 157 від 19.01.2011 р., 570 від 28.02.2011 р., 543 від 22.02.2011 р., 3293 від 28.01.2011 р., в яких призначенням платежу є оплата за інформаційні послуги згідно договору 271 від 01.11.2010 р. за грудень 2010 р. (т.1 а.с.122-129).

Твердження представника відповідача стосовно того, що платіжними дорученнями, які долучені до матеріалів справи сплачено кошти за інформаційні послуги по договору 271 від 01.11.2010 р. за грудень 2010 р., в судовому засіданні спростовано поясненнями та письмовим доказом представника позивача.

До матеріалів справи долучено лист за вих. № 02/03-01 від 02.03.2011 р. відповідно до якого переліченими вище платіжними дорученнями зазначені у них кошти вважаються сплаченими за договорами № 281 від 01.11.2010 р. та № 203 від 01.12.2010 р.( т.1 а.с.132).

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що позивач проводив оплату за перевіряємий період за договорами №281 від 01.11.2010 та №203 від 01.12.2010, на час розгляду справи заборгованість відсутня.

Що стосується посилань представника відповідача на те, що до перевірки не було надано ніяких підтверджуючих документів, в якій саме формі викладені результати інформаційно-консультаційних послуг, судом спростовано з огляду на наступне. Види наданих актів здавання прийняття робіт мають загальний характер та фактично повторюють умови договору про надання інформаційно-консультаційних послуг. Та відповідно до матеріалів справи зміст інформаційно-консультаційних послуг був викладений та наданий шляхом проведення лекційних занять з працівниками позивача, що підтверджується копіями рапортів начальників охорони та журналом вхідної кореспонденції, які і є звітами про проведення послуг ( т.1 а.с. 168-184, т.2 а.с. 26-39).

Окрім цього, позивачем до суду було надано Методичний посібник з професійної підготовки охоронців, затверджений Директором ТОВ «Юрторгпак», згідно якого проводилися лекційні заняття з працівниками позивача (арк. справи 96-165), а також звіт про проведення навчання від 31.12.2010 року, який містить програму навчання, список об'єктів із вказівкою часу зайнять та кількості лекторів,та інформацію про проходження навчання (т. 3 арк. справи 83-94).

Що стосується тверджень представника відповідача, що згідно відомостей із ЄДР щодо юридичної особи ТОВ «Юрторгпак», 15.06.2011 року внесено відомості до ЄДР про відсутність юридичної особи за адресою та твердження відповідача зазначені в акті перевірки відносно того, що в результаті проведення заходів, спрямованих на вивчення фактичного руху товарів, проведених операцій та надання послуг встановлено, що у ТОВ «Юрторгпак» з моменту реєстрації та на теперішній час матеріальна база відсутня, а саме: відсутні працівники, будь-які автотранспорті засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання угод не можливим, судом не приймається до уваги з огляду на наступне.

В акті перевірки зазначається, що інформація щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «Юрторгпак» була отримана в телефонному режимі від директора ТОВ «Юрторгпак». Підтвердження щодо факту отримання інформації саме від директора ТОВ «Юрторгпак» та її змісту відсутні.

Для виконання зобовязань по договорах, які укладені між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» складські приміщення та автотранспортні засоби не потрібні. Між позивачем та «Юрторгпак» було укладено договір на здійснення експедиційних послуг з перевезення. Згідно зазначеного договору ТОВ «Юрторгпак» приймає на себе зобовязання тільки з організації перевезень працівників Позивача та не здійснює перевезення самостійно.

Окрім цього, позивач надав до суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №101211-у, 101210-у, 101216-у, 101206-у, 101224-у, 10123014-у, 10123015-у, 10123016-у, 0123012-у, 10123008-у, 10123009-у, 10123013-у, 10123010-у, 10123011-у, 10123017-у, 10123018-у, 101227-у, 10123019-у, 10123020-у, 10123021-у, 10123022-у, 10123023-у, які підтверджують той факт, що ТОВ «Монтаж-демонтаж проект» було виконано на замовлення ТОВ «Юрторгпак» інформаційно-консультативну допомогу працівникам, охороняючим зазначені в актах підприємствам, відповідно до укладеного 02.11.2010 року Договору №11/4-10 (т.3 арк. справи 166-190)

Під час судового розгляду представник відповідача надав до суду акт Ленінської МДПІ у м.Луганську від 04.03.2011 року №75/23/34721183 про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект», яким встановлено завищення податкового кредиту в сумі 9848127,00 грн. та завищено податкові зобов'язання і сумі 10366163,00 грн. Однак, вищезазначений акт, суд до уваги не бере, адже постановою Луганського окружного амдміністративного суду від 30 травня 2011 року було визнано протиправним дії Ленінської МДПІ у м.Луганську з проведення документальної перевірки ТОВ «Монтаж-Демонтаж Проект» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом від 04 березня 2011 року №75/23/34721183 (арк. справи 4-10). Вищезазначене рішення було залишено без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2011 року (арк. справи 11).

Витягом з наказу №126 від 01 грудня 2010 року підтверджується, що протягом грудня місяця працівники позивача охороняли об'єкти, на яких проводилася інформаційно-консультативна допомога працівників згідно вищезазначеного договору (т.3 арк. справи 191-210).

Також між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» було укладено договір купівлі-продажу. За цим договором доставка товару здійснюється ТОВ «Юрторгпак» за власний рахунок.

Крім цього, судом не приймаються до уваги твердження представника відповідача стосовно того, що відсутні документи, що підтверджують факт здійснення транспортних перевезень (надання послуг) та не встановлено наявність відповідних документів, оскільки такі правила регулюють відносини між вантажовідправником, перевізником та вантажоодержувачем в рамках укладеного договору перевезення з огляду на наступне. Договір про перевезення вантажів ніколи не укладався між позивачем та ТОВ «Юрторгпак». Між позивачем та ТОВ «Юрторгпак» виникли правовідносини на основі договору купівлі-продажу.

Відповідно до пояснень представника позивача та наданих документів, зокрема копій видаткових накладних №01214, 101214 від 14 грудня 2010 року, № 101210 від 10 грудня 2010 року, №01229 від 29.12.2010 року, ТОВ «Юрторгпак» купував товар у ТОВ «Монтаж - Демонтаж Проект». Вантажоодержувачем було ТОВ «Юрторгпак», а адресою доставки товару була адреса позивача.

Згідно ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу податкової служби.

Згідно ст.79 ПК України (особливості проведення документальної невиїзної перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних перевірок не обовязкова.

Згідно п.200 статті 200 ПК України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що рахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивачем в ході судового розгляду справи було надано суду всю первинну документацію, на підставі якої здійснювалась господарська діяльність за періверяємий період, протягом якого сформовано податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства, тому позов підлягає задоволенню.

Наявність у платника податку (позивача у справі) виданої йому покупцем товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету. При цьому в судовому засіданні було перевірено можливість позивача щодо здійснення операцій, відносно яких сплачувався ПДВ в розмірі ціни товару або послуги.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено факт здійснення позивачем господарської операції та дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідач як субєкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 71 КАСУ покладено обовязок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність свого рішення, що є підставою задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані здійснювати сої функції , у тому числі стосовно проведення перевірок суб'єктів господарювання виключно на підставі, у спосіб та у межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі ч.3 ст.160 КАСУ в судовому засіданні 04 липня 2013 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови буде виготовлено 05 липня 2013 р., про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАСУ повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин у судовому засіданні.

Керуючись статтею 2, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки «Тайфун» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 11 квітня 2011 року №0002132310/0- задовольнити повністю.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 11.04.2011 р. №0002132310/0 про збільшення грошового зобовязання по податку на додану вартість за січень 2011 р. у розмірі 778188, 00 грн., а також нарахування штрафних санкцій у розмірі 194547,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України постанову складено у повному обсязі та підписано 05 липня 2013 року.

Суддя І.А. Гончарова