Ухвала

від 02.07.2013 по справі 2а-4219/12/0170/5

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4219/12/0170/5

02.07.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Антонова М.О.

за участю сторін:

представник позивача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2- ОСОБА_3, довіреність № б/н від 05.06.13

представник відповідача, Кримської митниці- Башкатов Владислав Михайлович, довіреність № 17-07/3605 від 13.06.13

представник відповідача, Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим- не з'явився,

представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві- не з'явився,

представник прокуратури Автономної Республіки Крим- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 13.09.2012 у справі № 2а-4219/12/0170/5

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Кримської митниці (вул. Мальченка, 22,Сімферополь, Аерофлотський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95491)

Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95051)

Головного управління Державного казначейства України у місті Києві (вул. Терещенківська, 11 А,Мсп601, Центральна Частина Києва, Київ,01601)

за участю Прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська 21,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012, адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Кримської митниці, Головного управління державного казначейства України в Автономній Республіці Крим, Головного управління Державного казначейства України у місті Києві - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано відмову Кримської митниці у поверненні податку на додану вартість в розмірі 66564,00 грн., викладену в листі №04-13/3668 від 17.05.2012, зобов'язано Кримську митницю повторно розглянути заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів №90 від 18.04.2012.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012, та прийняти нове рішення по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із адміністративним позовом до Кримської митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, та Головного управління Державної казначейської служби України в Автономної Республіки Крим про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми у розмірі 66564,00 грн., перерахованої в якості податку на додану вартість, шляхом зарахування на поточний рахунок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Кримська митниця безпідставно не надала до органів державної казначейської служби України висновок про повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість в розмірі 66564,00 грн., у зв'язку з тим, що вантажна митна декларація є підставою для нарахування податкового кредиту.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що з урахуванням порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як надмірно сплачених до бюджету, відповідне повернення здійснюється на підставі висновку про повернення надмірно сплаченого податку митного органу, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми у розмірі 66564,00 грн., є передчасними. До того ж, при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в разі незгоди з рішеннями, діями або бездіяльністю з питань, віднесених до їх компетенції, суд за наявності підстав для задоволення позову визнає рішення (дію або бездіяльність) такого органу протиправним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 10.09.2009 між Приватним підприємством «Берег-7» (комісіонер) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (комітент) укладено договір комісії №7, згідно умов якого комітент доручає комісіонеру, а комісіонер зобов'язується укладати від свого імені та за рахунок комітента зовнішньоекономічні контракти на поставку партії товарів, істотні умови яких визначаються сторонами у додатку №1, виконувати грошові зобов'язання перед продавцем за контрактом шляхом перерахування зі свого рахунку грошові кошти комітента і передавати усе отримане за контрактом комітенту.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.10.2009 та 21.10.2009 з метою митного оформлення товару абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль», цілі, без кісточок, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р. та Інжиру сушеного Ficus Сагіса №8, без додання цукру, без консервантів, без ароматизаторів, оброблені діоксином сірки, вагові, врожаю 2009р., поставленого за контрактом №261 від 10.09.2009, укладеного між ПП «Берег-7» та Malik Gida Turizm Insaat Sanayi ve dis ТІС.LTD.SТІ, Туреччина, та інвойсами №080465 від 07.10.2009, №080466 від 15.10.2009р. до Кримської митниці було надано митну декларацію за формою МД-2 №600020003/2009/000829, а також декларацію митної вартості за формою ДМВ -1, згідно яких було заявлено до декларування та випуску у вільний обіг товару, митна вартість якого складала абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana - 1,65 дол.США за 1 кг (всього 20 000 кг), загальна сума 66 000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування 8,01 еквівалентно 528 660,00 грн.) за інвойсом 080465 від 07.10.2009р; абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana - 1,7 дол.США за 1 кг (всього 20 000 кг), загальна сума 34 000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування 7,98 еквівалентно 271 320,00 грн.) та інжиру сушеного Ficus Сагіса №8 - 2.4 долара США за 1 кг. (всього 15 000 кг), загальна ціна - 36 000 доларів США (що по курсу валюти на момент декларування 7,98 еквівалентно 287 280,00 грн.) за інвойсом 080466 від 07.10.2009.

Таким чином, митна вартість товару (кураги), заявлена декларантом, з урахуванням вартості постачання, склала за ВМД №600020003/9/000834 - 528 650,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -105 732,00 грн., за ВМД 600020003/9/000868 - 271320,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 54264,00 грн. При визначені митної вартості товару було використано перший метод - за ціною договору (вартістю операції).

13.02.2010 Кримською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України стосовно товару -абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, згідно з якою ПП «Берег-7» відмовлено у прийнятті ВМД та винесено рішення про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009 з визначенням суми вартості за резервним методом за одиницю 2,36 доларів США за 1 кг на підставі даних ЄАІСДМСУ.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПП «Берег-7» звернулося до Кримської митниці із заявами щодо товарів абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль» про незгоду із визначеною митною вартістю та клопотанням про випуск у вільне використання відповідної партії товару під гарантійні зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету сум податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до митної вартості товарів, визначеної Кримською митницею.

Проте, Кримська митниця погодила випуск у вільний обіг відповідної партії товару абрикоси сушені (курага) Ргunus Armeniacana, сорт «Індустріаль» у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, яка за ВМД №600020003/9/000834 склала -755144,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 151 228,80 грн., за ВМД 600020003/9/000868 - 376656,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 75331,20 грн., у результаті чого 13.10.2009 та 21.10.2009 ПП «Берег-7» оформлено ВМД №600020003/9/000834, № 600020003/9/000868, які заповнені згідно рішення про визначення митної вартості товарів від 13.10.2009 №600000013/2009/020027/2.

Відповідно до статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Матеріали справи містять докази сплати позивачем 378000,00 грн. із призначенням платежу за митне оформлення по ВМД м/п «Євпаторія» без податку на додану вартість, а саме: платіжні доручення №1384 від 12.10.2009 на суму 152000,00 грн. та №1423 від 19.10.2009 на суму 226000,00 грн.

Відповідно до пунктів 2,3,8 Порядку випуску товарів у вільне використання під гарантійне зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України №230 від 17.03.2008, випуск у вільний обіг товарів у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості таких товарів або незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, може бути здійснений на підставі письмового звернення декларанта до митного органу з відповідним проханням. Декларант у поданому зверненні обов'язково зазначає обраний ним вид гарантійних зобов'язань митному органу. Випуск товарів у вільний обіг здійснюється митним органом на підставі вантажної митної декларації, заповненої у звичайному порядку, а також інших документів, передбачених законодавством. При цьому в графі 47 ВМД зазначаються відповідні коди способу розрахунку. Подання декларації митної вартості цих товарів є обов'язковим.

Згідно із частиною восьмою статті 264 Митного кодексу України декларант має право оскаржити рішення митного органу щодо визначення митної вартості оцінюваних товарів до митного органу вищого рівня та/або до суду. У повідомленні митного органу вищого рівня про результати розгляду скарги обґрунтовується прийняте за скаргою рішення та міститься інформація про право декларанта оскаржити це рішення в судовому порядку.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.04.2011 у справі №2а-5491/10/14/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2012 визнано протиправним та скасовано рішення Кримської митниці про визначення митної вартості товарів №600000013/2009/020027/2 від 13.10.2009 через неправильно застосований метод визначення митної вартості товару, на підставі якого позивачем було сплачено податок на додану вартість за підвищеною митною вартістю товару у загальній сумі 66564,00 грн., а саме: сума зайве сплаченого податку на додану вартість склала за ВМД №600020003/9/000834 - 45496,80 грн., за ВМД №№ 600020003/9/000868 - 21067,20 грн., що є різницею між податком на додану вартість належним до сплати згідно митної вартості заявленої декларантом та податком на додану вартість сплаченого згідно митної вартості, визначеної Кримською митницею.

Слід зазначити, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін, що повністю відповідає приписам статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляданні інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач скористався своїм правом для віднесення податку на додану вартість, сплаченого при митному оформленні до податкового кредиту у 2009 році, зменшив свої зобов'язання перед Державним бюджетом України у цьому податковому періоді, та повернення цієї суми податку на додану вартість у 2012 році призведе до подвійного відшкодування вказаної суми податків Державою, та взагалі, що розділом V Податкового кодексу України не передбачено порядку повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у разі скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товарів, тобто фактично зменшення бази оподаткування внаслідок скасування рішення суб'єкта владних повноважень, тому відповідач не має підстав для повернення податку на додану вартість у розмірі 66564,00 грн.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що частиною шостою статті 264 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення, у порядку, передбаченому законодавством.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми

Як безперечно встановлено судом першої інстанції, дотримуючись встановлених законодавством умов повернення надміру сплачених грошових коштів, позивач звернувся з заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів №37 від 18.08.2011 до Кримської митниці з проханням підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи та повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 66564,00 грн.

Відповідно до листа вих.№04-13/7314 від 21.09.2011 Кримська митниця повідомила заявника про відсутність підстав для повернення податку на додану вартість в розмірі 66564,00 грн. В подальшому, заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів №90 від 18.04.2012 позивач повторно звернувся до Кримської митниці з проханням підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних платежів та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи та повернути надмірно сплачені кошти в розмірі 66564,00 грн.

Проте, у встановлений законом строк Кримська митниця не надала до органів державного казначейства відповідний висновок про повернення надмірно сплаченого податку, а листом за вих.№04-13/3668 від 17.05.2012 відмовила заявнику у повернені податку на додану вартість в розмірі 66564,00 грн. з посиланням на підпункт 7.2.7 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається митна податкова декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість. Отже, на думку відповідача, оскільки вантажна митна декларація є підставою для нарахування податкового кредиту відтак порядок повернення надмірно сплаченого податку на додану вартість у таких випадках, зі вступом 01.01.2011 Податкового кодексу України, врегульований Розділом V Податкового кодексу України.

Але, заявником апеляційної скарги не враховано, що підставою для повернення надмірно сплаченого податку у даному випадку є вимоги статті 301 Митного кодексу України, яка є спеціальною нормою у даному випадку.

До того ж, пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. А якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.

З урахуванням викладеного, при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару та зменшення внаслідок чого вартості поставленого на митну територію України товару, зменшується база оподаткування податку на додану вартість та платник податку зобов'язаний зменшити податковий кредит (у разі збільшення податкового кредиту за такою операцією).

Таким чином, зазначена норма виключає можливість подвійного отримання із бюджету суми податку на додану вартість, надмірно сплаченого при отриманні зменшенні митної вартості товару внаслідок скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Не приймаються до уваги судовою колегією доводи позивача, які викладені у запереченнях до апеляційної скарги стосовно незгоди з постановою суду першої інстанції в частині виходу судом за межі позовних вимог, а саме, що визнання протиправною та скасування відмови Кримської митниці у поверненні податку на додану вартість у розмірі 66564,00 грн., викладену в листі №04-13/3668 від 17.05.2012 та зобов'язання Кримську митницю повторно розглянути заяву позивача про повернення надмірно сплачених до бюджету митних платежів №90 від 18.04.2012, може бути підставою для відповідача ще раз відмовити позивачу у поверненні належних йому грошових коштів

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи зі змісту наведеної норми, позивач має право звертатись до суду за захистом саме порушеного права, а тому судова колегія зазначає, що порушення права особи у майбутньому не може бути підставою для захисту під час розгляду даної справи, оскільки це порушення не може бути умовним, тобто захисту підлягають лише ті права, свободі та інтереси, які порушені з боку органів державної влади.

Окрім цього, згідно з положенням частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. В розумінні зазначеної норми мається на увазі наявність права у суду вийти за межі позовних вимог, тобто на розсуд суду та з урахуванням того, що за наявності підстав для задоволення позову суд визнає рішення (дію або бездіяльність) такого органу протиправним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, що й було зроблено судом першої інстанції.

Оцінюючи дії Кримської митниці щодо відмови у поверненні позивачу податку на додану вартість в розмірі 66564,00 грн., викладену в листі №04-13/3668 від 17.05.2012, суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Кримської митниці задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кримської митниці на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 у справі № 2а-4219/12/0170/5 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 у справі № 2а-4219/12/0170/5 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 08 липня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко