Ухвала

від 08.07.2013 по справі 910/12008/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

---

УХВАЛА про повернення позовної заяви 08.07.13 № 910/12008/13 Суддя Босий В.П., розглянувши зустрічну позовну заяву  Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком" про  визнання договору недійсним встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Лендком" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП" про стягнення 83 277,33 грн. заборгованості за договором поставки №973/13 від 01.04.2013, з яких: 30067,48 грн. – основний борг, 492,91 грн. – пеня, 98,85 грн. – 3% річних та 52618,09 грн. – інфляційні. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №973/13, від 01.04.2013 позивач поставив відповідачу товар, проте останній, в порушення умов договору, зобов'язання з оплати переданого товару в повному обсязі не виконав. Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2013 порушено провадження у справі                № 910/12008/13 та  призначено справу до розгляду. 04.07.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "БУП" подало зустрічний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком" про визнання договору поставки від              12.04.2013 недійсним. Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 04.07.2013 зустрічну позовну заяву вх. № 12676/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком" про визнання договору поставки від 12.04.2013 недійсним передано судді Босому В.П. для вчинення подальших процесуальних дій у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. у відпустці. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що договір поставки від             12.04.2013 підписано не уповноваженою особою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП",  крім того його не укладено в письмовій формі, а товар, поставлений відповідачем за зустрічним позовом було прийнято не уповноваженою особою ТОВ "БУП", у зв'язку з чим  позивач за зустрічним позовом просить визнати даний договір поставки недійсним. Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів. Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "БУП" зустрічна позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягає поверненню з посиланням на ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення. Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України. Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі  суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову. В силу Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 р., розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку. Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. Таким чином,  належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі. З матеріалів зустрічної позовної заяви вбачається, що заявником не додано доказів надсилання відповідачу за зустрічним позовом копії позовної заяви з додатками, що зумовлює повернення зустрічної позовної заяви у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. До позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП" не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, проте подано клопотання про звільнення від  сплати судового збору з підстав того, що товариство має скрутне матеріальне становище, а тому не в змозі здійснити сплату судового збору. Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно приписів п. 3.1 Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати. Господарський суд вправі вчинити дії, про які йдеться у статті 8 Закону, і зі своєї ініціативи з наведенням в ухвалі відповідних мотивів. Втім, позивачем не надано доказів на підтвердження важкого фінансового стану. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, позивачем за зустрічним позовом не подано належних доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, а тому суд не вбачає підстав для звільнення заявника від сплати судового збору. Крім того, при наступному зверненні до суду заявнику, слід врахувати, що в позовній заяві мають міститися докази, що підтверджують обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог, так як відповідно до п. 3.15 Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від                 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку з тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини другої статті 54 ГПК). Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від                26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 60, п. п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -                                                                   УХВАЛИВ: 1. В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП" про звільнення від сплати судового збору відмовити. 2. Зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУП" повернути без розгляду.        Суддя                                                                                                                   В.П.Босий